Ухвала суду № 138292175, 17.07.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1238/26

Провадження № 2-о/385/38/26

У Х В А Л А

17.07.2026 року м. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М. В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Благовіщенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області, -

встановив:

представник ОСОБА_1 - адвокат Макєєнко О. В. за допомогою підсистеми «Електронний Суд» звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Самара Самарської області російської федерації.

Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 3ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У відповідності до частини 9статті 10 ЦПК Україниякщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї матеріалами, суд доходить висновку, що така не відповідає вимогам, визначеним чинним цивільним процесуальним законодавством.

Частина 1ст. 315 ЦПК Українимістить перелік фактів, справи про встановлення яких можуть бути розглянуті судом.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно зістаттею 318 ЦПК Україниу заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Відповідно до п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов, а саме: якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Таким чином, факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Зокрема, для визначення юридичного характеру факту потрібно вказувати мету встановлення такого факту.

У заяві зазначено, що встановлення факту смерті необхідне заявниці для реалізації законних прав та соціальних потреб дитини ОСОБА_3 , зокрема вирішення питань пов`язаних з виїздом дитини за межі України, зміною її місця проживання (реєстрації), оформлення відповідних документів, а також здійснення інших юридично значимих дій для яких законодавством передбачено надання згоди другого з батьків або підтвердження факту його смерті.

Слід вказати, що заявниця покликається на те, що ОСОБА_4 , факт смерті якого вона просить суд встановити, є її колишнім чоловіком, батьком її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд зазначає, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Так відповідно до вимог пункту 2-3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону.

Відповідно до постанови № 265 Постанови КМУ від 7 лютого 2022 року Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад дитина віком від 14 років самостійно декларує місце свого проживання за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання батьків або інших законних представників чи одного з них без їх згоди (п. 14).Дитина віком від 14 років самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж задеклароване/зареєстроване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них. У разі декларування місця проживання у гуртожитку на період здобуття освіти така згода не надається (п. 15).

Отже, враховуючи вік дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто досягла 14-ти річного віку), заявниця належно не обґрунтувала, що встановлення цього факту матиме юридичне значення для заявниці.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 9 ЦПК Україницивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Відповідно дост. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ятастатті 10 Конституції України).

Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», зокрема ст. 14 визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Відповідно до ч. 6ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно зіст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Подані судові документи повинні бути викладені державною мовою.

Така правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі № 636/398/19, від 19 березня 2020 року у справі № 629/5741/19, від 02 березня 2020 року у справі №623/4072/19, від 27 лютого 2020 року у справі № 638/6372/19.

Указане також неодноразово наголошувалось Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 12.02.2020 року у справі № 9901/12/20.

Пунктом 8 Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України затвердженим наказом Державної судової адміністрації № 814 від 20.08.2019 року передбачено, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. Усі документи суду складаються державною мовою. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядкуст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22 лютого 2012 року визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

В той же час, як вбачається з наявних в матеріалах заяви доказів, на які покликається заявник та на підставі яких просить встановити факт, що має юридичне значення, заявником представлено документи іноземних органів та установ, викладені іноземною (російською) мовою без надання офіційного перекладу їх змісту, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості дослідити зміст таких документів та відповідно встановити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з посиланням на вказані докази.

Також пунктом 4 частини другоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір»визначено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року складав 3328,00 грн.

На підставі зазначеного, судовий збір за подання заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 665,60 грн (3 328,00 грн х 0,2 = 665,60 грн).

Таким чином, заявниці також необхідно сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн, або надати документи, які підтверджують звільнення заявниці від сплати судового збору.

У відповідності дост.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вказаних обставин заявниці необхідно уточнити зміст вказаної заяви, конкретизувати, які юридичні наслідки на теперішній час саме для неї має встановлення даного факту щодо колишнього чоловіка (виникнення, зміна, припинення особистих чи майнових прав) та яка мета встановлення такого факту, долучити переклад долучених документів на іноземній мові українською та надати докази сплати судового збору, чи вказати підстави для звільнення від сплати такого, долучивши відповідні докази.

Після виправлення недоліків заяву (в новій редакції) з додатками надати для суду та надати докази направлення іншим учасникам справи.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що заяву подано без додержання вимог, передбачених чиннимЦПК України, суд доходить висновку, що таку слід залишити без руху і надати заявниці строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для їх усунення.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг м.Гайворон/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA768999980313141206000011515, Кодкласифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Гайворонський районний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись ст.175,177,185,293-294 ЦПК України,

постановив:

заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Благовіщенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області - залишити без руху.

Заявник має право протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху письмово усунути вказані недоліки.Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає визначені вимоги, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунули недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документа 17.07.2026