Ухвала суду № 138290999, 17.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2468/24

Суддя Д.Г.Заєць, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МІБ» б/н від 09.07.2026 (вх.№12063 від 09.07.2026) про відвід судді Гребенюк Т.Д. від розгляду справи №911/2468/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодоркомплект»

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсервісдорбуд»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/2468/24 (суддя Гребенюк Т.Д.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодоркомплект» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсервісдорбуд».

Ухвалою від 15.10.2024 зокрема, відкрито провадження у справі № 911/2468/24 про банкрутство боржника.

Постановою від 18.02.2025 ухвалено відкрити ліквідаційну процедуру; призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (далі арбітражний керуючий, ліквідатор).

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом здійснено 18.02.2025.

20.04.2026 до суду від ліквідатора надійшло клопотання про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу щодо ТОВ "МІБ ".

Ухвалою від 21.04.2026 призначено судове засідання для розгляду клопотання ліквідатора про застосування заходів процесуального примусу на 27.04.2026.

Ухвалою від 27.04.2026 оголошено перерву до 21.05.2026.

Ухвалою від 21.05.2026 оголошено перерву до 03.06.2026.

Ухвалою від 03.06.2026 оголошено перерву до 15.06.2026.

Ухвалою від 15.06.2026 оголошено перерву до 22.06.2026.

Ухвалою від 22.06.2026 оголошено перерву до 13.07.2026.

09.07.2026 до суду від ТОВ "МІБ" надійшла заява про відвід судді.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно ухвали суду від 13.07.2026 року (суддя Гребенюк Т.Д.), суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та заяву ТОВ МІБ б/н від 09.07.2026 (вх.№12063 від 09.07.2026) про відвід судді Гребенюк Т.Д. від розгляду справи №911/2468/24 передано до відділу автоматизованого документообігу суду для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026 року для розгляду вказаної заяви визначено суддю Д.Г.Зайця.

Розглянувши заяву ТОВ МІБ від б/н від 09.07.2026 (вх.№12063 від 09.07.2026) про відвід судді Т.Д.Гребенюк від розгляду справи №911/2468/24, судом встановлено наступне.

Підстави для відводу судді визначені частинами першою, другою та третьою статті 35 ГПК України, зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу - недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Обґрунтовуючи подану заяву про відвід судді Т.Д.Гребенюк, заявник зазначив, що суддя Гребенюк Т.Д., як суддя суду першої інстанції у справі 911/1769/25 (в межах розгляду справи про банкрутство №911/2468/24), вже надавала оцінку поведінці ТОВ "МІБ" щодо надання чи ненадання документів, які витребовувались судом щодо правовідносин між банкрутом та ТОВ "МІБ", однак, рішення у вказаній справі скасовано. ТОВ "МІБ" зазначено, що на розгляді суду знаходиться клопотання арбітражного керуючого Косякевича С.О. у справі № 911/2468/24 щодо застосування до ТОВ МІБ заходів процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання ухвали про витребування тих самих доказів на підставі того самого клопотання арбітражного керуючого про витребування доказів, однак вже не в межах похідної від банкрутства справи, а в рамках справи про банкрутство №911/2468/24. Враховуючи зазначене, на думку заявника, судом в тому ж складі вже було надано оцінку поведінці ТОВ МІБ. У поданій заяві про відвід судді, ТОВ "МІБ" посилається на положення ч. 1 ст. 36 ГПК України, згідно якої, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Зазначене, на думку заявника, викликає сумнів в об`єктивності судді Господарського суду Київської області Т.Д.Гребенюк під час розгляду справи №911/2468/24, що є підставою для відводу такого судді.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, в тому числі і про відвід судді з підстав, передбачених статтями 35, 36 ГПК України. Відвід повинен бути вмотивованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

За змістом ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності, згідно п. 1 статті 6 Конвенції, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак, зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також, наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки, існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У провадженні судді Гребенюк Т.Д. перебуває справа про банкрутство ТОВ «Укрсервісдорбуд» №911/2468/24, відповідно до ст. 7 КУзПБ, в межах вказаної справи про банкрутство здійснюється розгляд інших справ за участю банкрута. Зокрема, суддею Гребенюк Т.Д. в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ «Укрсервісдорбуд» розглянуто справу №911/2468/24 (№911/1769/25) за позовом ліквідатора до ТОВ "МІБ" про стягнення коштів. Ухвалою від 28.05.2025 у справі №911/2468/24 (№911/1769/25) у ТОВ "МІБ" витребувано оригінали або належним чином засвідчені копії доказів, на підставі яких відбулось відчуження товару, а саме пісок з відсівів дроблення фракції понад 0 до 5 мм 2505,0 тонн та бітум дорожній 70/100 20,70 тонн на суму 604634,92 грн. (з ПДВ), товарна операція на підставі податкової накладної від 03.02.2022 №1. Рішенням Господарського суду Київської області від 28.07.2025 у справі №911/2468/24 (№911/1769/25) позов задоволено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2025 у справі №911/2468/24 (№911/1769/25) скасовано та прийнято нове про відмову у позові.

Ухвалою від 11.02.2026 у справі №911/2468/24 витребувано у ТОВ "МІБ" належним чином засвідчені копії документів (договорів, актів, платіжних документів тощо), на підставі яких відбулось відчуження товару згідно податкових накладних від 03.02.2022 №1. На даний час, суддею Гребенюк Т.Д. розглядається клопотання ліквідатора про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу щодо ТОВ "МІБ".

Враховуючи викладене, суд зазначає, що надана суддею Т.Д.Гребенюк правова оцінка фактичним обставинам справи у спорі про стягнення заборгованості не свідчить про повторну участь судді у розгляді справи та не створює упередженості суду, оскільки, обставини справи оцінюються з огляду на різні предмети доказування.

Суд звертає увагу, що так званий «принцип концентрації», передбачений положеннями ст. 7 КУзПБ, згідно якого усі майнові спори, стороною яких є боржник, розглядаються судом в межах справи про банкрутство, покликаний забезпечити комплексний підхід до розгляду всіх питань у правовідносинах за участю банкрута задля досягнення ефективності процедури банкрутства. І пов`язаність справ в межах справи про банкрутство є природньо обумовленою, оскільки стосується комплексу правовідносин за участю боржника, однак сама по собі така пов`язаність не створює упередженості ні за об`єктивним, ні за суб`єктивним критерієм.

Так, незгода заявника з рішенням/ухвалою суду є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» діють суди апеляційної та касаційної інстанцій, та також не є підставою для відводу судді в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України.

Викладені в заяві про відвід зауваження щодо процесуальних висновків та рішень суду є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи та фактично є незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи №911/2468/24, що, з огляду на ч. 4 ст. 35 ГПК України, не може бути підставою для відводу. Подана ТОВ «МІБ» заява про відвід судді не містить доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин, а є лише власними припущеннями заявника. Обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді. Заявником не доведено та не підтверджено належними доказами, в чому полягає упередженість та необ`єктивність судді. Інших обставин, які б могли викликати обґрунтовані сумніви у безсторонності та об`єктивності судді Т.Д.Гребенюк, заявником не наведено.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а обставини, зазначені у відводі, не підтверджують упередженість та необ`єктивність судді Т.Д.Гребенюк при розгляді даної справи та не свідчать про наявність підстав, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 35, ст. 36 ГПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 39 ГПК, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 234 ГПК України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ТОВ МІБ б/н від 09.07.2026 (вх.№12063 від 09.07.2026) про відвід судді Т.Д.Гребенюк від розгляду справи №911/2468/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення.

Суддя Д.Г. Заєць