Ухвала суду № 138290203, 17.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

17.07.2026м. ДніпроСправа № 904/4284/26Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши заяву керівника Самарівської окружної прокуратури від 15.07.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом керівника Самарівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Самарівської міської ради м. Самар

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара-Актив» м. Самар

про стягнення недоотриманої орендної плати у розмірі 190048грн05коп

Суддя Новікова Р.Г.

ВСТАНОВИВ: Керівник Самарівської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Самарівської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара-Актив» про стягнення недоотриманої орендної плати у розмірі 190048грн05коп.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на невиконання відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати за договором оренди землі від 08.09.2020 земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:020:0044 за період 12.09.2024 31.03.2026.

Прокурор зазначив, що між Самарівською міською та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Еко Культура» був укладений договір від 08.09.2020 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:020:0044 площею 0,4888га, розташованої за адресою: вул. Сучкова, 115/58, м. Самар. На цій земельній ділянці знаходиться будівля УКСа (побутові приміщення).

Прокурор повідомив, що будівля управління капітального будівництва на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) від 14.05.2024 №445 перейшла у власність Таранця Олексія Анатолійовича. На підставі акта приймання-передачі вкладу до статутного капіталу товариства від 12.09.2024, зареєстрованого в реєстрі за №3696, №3697, №3698 право власності на вказаний об`єкт перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара-Актив».

Прокурор зазначив, що відповідач набув у приватну власність об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1211900000:02:020:0044. Попередній власник цих об`єктів нерухомості мав право користування вказаною земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 08.09.2020. Цей договір є чинним, тому з 12.09.2024 (дата набуття права власності на об`єкт нерухомого майна) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара-Актив» перейшло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:020:0044. Таким чином з 12.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Самара-Актив» є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:020:0044.

Прокурор вказав, що відповідач не сплачує орендну плату за договором оренди землі від 08.09.2020. Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.05.2026 №18377/5/04-36-04-05-11 Товариство з обмеженою відповідальністю «Самара-Актив» не подавало податкові декларації з плати за землю за період 2024рік - 2026рік, податкові зобов`язання контролюючим органом не нараховувались.

Прокурор повідомив, що згідно з розрахунком Самарівської міської ради розмір недоотриманої орендної плати за договором оренди землі від 08.09.2020 за користування за період з 12.09.2024 по 31.03.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Самара-Актив» земельною ділянкою з кадастровим номером 1211900000:02:020:0044 площею 0,4888га становить 190048грн05коп.

Прокурор послався на лист Виконавчого комітету Самарівської міської ради від 08.06.2026 №1975/0/2-26 та вказав про невжиття орендодавцем належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку. Це свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з позовом.

Прокурор зазначив, що на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Самарівська окружна прокуратура повідомила Самарівську міську раду листом від 10.07.2026 №62-3675вих-26 про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави шляхом пред`явлення відповідного позову.

Разом з позовом керівник Самарівської окружної прокуратури подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Прокурор просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Самара-Актив» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна: будівля УКСа (побутові приміщення), розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гідності (Сучкова), 115/58 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 81025512119) в межах суми стягнення.

В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначив, що предметом спору є стягнення недоотриманої орендної плати у розмірі 190048грн05коп за період 12.09.2024 - 31.03.2026 за договором оренди від 08.09.2020 земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:020:0044 площею 0,4888га, розташованої за адресою: м. Самар, вул. Гідності, буд. 115/58. Виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів. Самарівська міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста.

Прокурор послався на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та вказав, що за ТОВ «Самара-Актив» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівля УКСа (побутові приміщення), розташований за адресою: м. Самар, вул. Гідності (раніше Сучкова), буд. 115/58, на земельній ділянці з кадастровим номером 1211900000:02:020:0044.

Прокурор зазначив, що можливість відповідача у будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною. Тому вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Прокурор пояснив, що відсутність на даний час будь-яких доказів дій відповідача ТОВ «Самара-Актив», які могли підтвердити його наміри здійснити відчуження належного йому нерухомого майна, не спростовує наявності у нього можливості розпорядитись майном у будь-який час.

Прокурор вказав, що з огляду на наявність зареєстрованого за відповідачем нерухомого майна, характер спору, суму заявлених позовних вимог розумним, адекватним та співмірним в даному випадку заходом забезпечення позову є заборона відповідачу ТОВ «Самара-Актив» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкта нерухомого майна - будівля УКСа (побутові приміщення), розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Самар, вул. Гідності (раніше Сучкова), буд. 115/58 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 81025512119).

Прокурор пояснив, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання заборони вчиняти певні дії відносно нерухомого майна не призведе до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб. Заявлений вид забезпечення позову спрямований на те, щоб не допустити, зокрема, відчуження майна, що унеможливить виконання рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами. Заявлений вид забезпечення носить тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у даній ситуації та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті. Цей захід забезпечення не може перешкодити здійсненню господарської діяльності товариства та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду 03.03.2023 у справі №905/448/22.

Аналогічні висновки Верховного Суду містяться також у постановах від 06.12.2023 у справі №917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 22.04.2024 у справі №922/3929/23, від 07.07.2025 у справі №904/659/25, від 02.02.2026 у справі №902/1281/25.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 06.10.2022 у справі №905/446/22, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 07.11.2024 у справі №915/538/24, у разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

Наведений підхід щодо розподілу тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову є логічним та раціональним, адже інформація щодо дійсного фінансового стану відповідача (у тому числі відомості стосовно наявності банківських рахунків, фінансово-економічний стан клієнта) у розумінні статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, а тому саме відповідач має можливість більш повно доводити наведені обставини. Зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати, яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; зазначити про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитиме про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду у справі в разі задоволення позову у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах та належного йому майна в межах спірної суми.

Відповідач не позбавлений права подати суду докази, які б дозволили оцінити дійсний майновий стан відповідача та в залежності від цього встановити, чи є ризики утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову або, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, є неспівмірними (наприклад надати докази оцінки майна, які б підтверджували можливість накладення арешту лише на конкретне майно, вартість якого покриває спірну суму).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2026 у справі №904/1926/23 (904/3629/25).

Досліджуючи питання адекватності та співмірності заходів забезпечення позову, а також наявності передумов для застосування таких заходів суд враховує, що:

- предметом позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара-Актив» недоотриманої орендної плати у розмірі 190048грн05коп, що передбачає можливість застосування заходів забезпечення шляхом накладання заборони вчиняти певні дії відносно нерухомого майна;

- сам по собі факт безперешкодної можливості розпорядження Товариством з обмеженою відповідальністю «Самара-Актив» активами (майном) створює загрозу для ефективного виконання рішення суду.

Суд враховує, що встановлення обставин щодо можливого вибуття майна з власності відповідача, його зменшення або зникнення є застосуванням завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Подібний висновок, який суд враховує на підставі ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22. За таких обставин суд вважає, що заявником дотримано вимоги щодо наведеного стандарту доказування.

Відповідно до частини першої статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може зобов`язати особу, за заявою якої вжито заходи забезпечення позову, надати зустрічне забезпечення з метою гарантування відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені такими заходами забезпечення.

Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача відповідно до статті 146 Господарського процесуального кодексу України, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.

Згідно зі статтею 141 Господарського процесуального кодексу України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

За правовою природою зустрічне забезпечення є процесуальною гарантією компенсаційного характеру, а не способом вирішення спору по суті чи формою перевірки обґрунтованості позовних вимог. При цьому суд має оцінити, чи доведено реальну ймовірність понесення збитків саме внаслідок вжиття заходів забезпечення позову та розмір потенційних збитків, а також співмірність заявленої суми зустрічного забезпечення характеру та наслідкам забезпечувальних заходів.

Зустрічне забезпечення не є інструментом перевірки правильності чи помилковості забезпечення позову, не спрямоване на нівелювання ризиків, які стали підставою для його застосування, і не може використовуватися як альтернатива заяві про скасування заходів забезпечення позову в порядку статті 145 Господарського процесуального кодексу України.

Сам по собі факт накладення арешту на грошові кошти у межах ціни позову не є підставою для покладення на позивача обов`язку внести на депозит суду ідентичну суму: зустрічне забезпечення має компенсаційну природу та вимагає доведення реальних (ймовірних) збитків і їх орієнтовного розміру.

Аналогічна позиція зокрема викладена у постановах Верховного Суду від 19.01.2026 у справі №921/341/24(921/275/25), від 02.02.2026 у справі №904/902/1281/25.

Статтею 141 Господарського процесуального кодексу України не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.

Суд зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись нормами статей 73, 74, 136 - 144, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Керівника Самарівської окружної прокуратури від 15.07.2026 про вжиття заходів забезпечення позову.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Самара-Актив» (Ідентифікаційний код 45457541; місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, Самарівський район, місто Самар, вул.Гідності, будинок 115/58) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктом державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкта нерухомого майна: будівля УКСа (побутові приміщення), розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гідності (Сучкова), буд. 115/58 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 81025512119) у межах суми стягнення у розмірі 190048грн05коп.

Стягувач: Самарівська міська рада (Ідентифікаційний код: 34359199; місцезнаходження: 51206, Дніпропетровська область, Самарівський район, місто Самар, вул. Гетьманська, будинок 14).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Самара-Актив» (Ідентифікаційний код 45457541; місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, Самарівський район, місто Самар, вул. Гідності, будинок 115/58).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 17.07.2026.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання до 18.07.2029.

Відповідно до частини 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України в строк та порядку, встановленому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.Г. Новікова