Ухвала суду № 138289527, 17.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7275/26

Номер провадження 1-кп/711/471/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024100140000864 від 31.10.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла, українця, громадянина України, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, суд-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження №62024100140000864 від 31.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.114-2, ч.1,3 ст.436-2 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 вважав за необхідне призначити справу до судового розгляду, підстав для повернення обвинувального акту не вбачає, підстави для закриття також відсутні.

Захисник ОСОБА_4 не заперечував щодо можливості призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував щодо можливості призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження відносно ОСОБА_5 до судового розгляду.

Судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, захисник та обвинувачений.

Крім того, прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивовано наступним: 20.05.2026 ОСОБА_5 було затримано слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві у порядку ст. 208, 615 КПК України. 21 травня 2026 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 грн. У випадку внесення застави, покладено на ОСОБА_5 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом, залежно від стадії розгляду; не відлучатись із району області, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

За результатами досудового розслідування обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального ьправопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, направлено до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

На момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, що зазначені в п. 1,3,5 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати і на даний час.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що підозрюваний, усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років (тяжкий злочин), може ухилятись від явки до суду з огляду на те, він не бажає виконувати конституційний обов`язок із захисту Вітчизни та демонструє негативний приклад для інших військовослужбовців своєї військової частини, протягом тривалого часу переховувався від органів військового правопорядку та органу досудового розслідування. Також, ОСОБА_5 , неодноразово вчиняв злочини пов`язані з самовільним залишенням військових частин, що підтверджується вимогою про судимість ОСОБА_5 , та ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2024 провадження №1-кп/336/996/2024, якою ОСОБА_5 , оголошено в розшук, що обгрунтовує наявність вказаного ризику.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців своєї військової частини та своїх знайомих, які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід судового розгляду.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може продовжувати кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Також, ОСОБА_5 неодноразово вчиняв злочини пов`язані з самовільним залишенням військових частин, що підтверджується вимогою про судимість, що також підтверджує наявність вказаного ризику.

Оцінюючи особу обвинуваченого, з врахуванням вимог ст. 178 КПК України, можна дійти висновку, що характер та обставини вчиненого обвинуваченим правопорушення характеризують його як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильну до вчинення кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Строк дії застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 18.07.2026, у зв`язку з чим виникла необхідність у його продовженні з метою запобіганням спробам здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Наразі перелічені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а запобігти ним шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо. Просив клопотання задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 не заперечував щодо можливості задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків:

За змістом ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, метою якого відповідно до положень КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості осіб у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях. Встановити це можливо лише за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості обвинувачення до дослідження відповідних доказів. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд під час розгляду клопотання враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, наявність чи відсутність судимостей, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винуватими в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, стадію судового розгляду.

Суд вважає, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Отже, на даний час ризики, визначені ст. 177 КПК України, не зменшились та не перестали існувати.

Слід зауважити, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченої особи кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Тому запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлювання здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Враховуючи наявні ризики, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

При цьому, суд враховує, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може бути єдиною підставою для застосування та продовження тримання особи під вартою, ні з точки зору вимог Конвенції, ні з точки зору уявлення суду про справедливе та мотивоване рішення про застосування до особи виняткового запобіжного заходу. Однак наголошує, що при винесенні рішення, суд не спирається виключно на тяжкість обвинувачення, а оцінює всі доводи сторін та докази якими вони ці доводи обґрунтовують в сукупності, де тяжкість обвинувачення є лише одним з факторів, що беруться до уваги.

Враховуючи вище викладене та особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 діб, тобто до 15.09.2026 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 176-177, 179, 314-316, 331, 334, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №62024100140000864 від 31.10.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на 06 серпня 2026 року о 11 год. 00 хв. в залі судового засідання Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, захисника, обвинуваченого.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 15 вересня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.

У разі внесення застави, звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

У випадку внесення застави обвинуваченим або заставодавцем, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- вчасно прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись із району області, де він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено 17.07.2026 року о 11 год.00 хв. в залі суду Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Головуючий: ОСОБА_1