Ухвала суду № 138289526, 17.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7182/26

Номер провадження 1-кп/711/468/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 22017250000000044 від 07.09.2017 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шопма Картенського району Свердловської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

В ході судового розгляду справи прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Клопотання вмотивовано тим, що ухвалою суду від 26.06.2026 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави. Наразі виконуються вимоги ст. 290 КПК України у вказаному кримінальному провадженні. На цей час вбачається за необхідне продовжити застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який ухвалою суду продовжено в межах строку досудового розслідування до 17.07.2026 включно, без визначення розміру застави.

Так, метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, у відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд, у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, що зокрема визначені у п. п. 1-11 даної частини вказаної статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

На даний час існують ризики передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на що вказує те, що ОСОБА_5 розуміючи, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, може переховуватися від суду, а невідворотність вказаного покарання можуть спонукати останнього до зміни місця постійного проживання, пов`язаного з виїздом за межі Черкаської області та України.

При цьому, варто зауважити, що ОСОБА_5 достовірно знаючи про проведення стосовно нього досудового розслідування у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК Украйни, 18 жовтня 2018 року перетнув державний кордон України з Республікою Польща в пункті пропуску «Краківець» та більше семи років переховувався від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини, що підсилює ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом зловживання процесуальними правами, що може виражатись у неявці за викликами до суду з метою затягування судового розгляду.

Про ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення свідчить категорія та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме умисний характер злочину, вчинення у сфері незаконного обігу наркотичних, що вказує на асоціальну поведінку обвинуваченого.

Також слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КГІК України, а саме: вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, та тягне за собою покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, який з метою уникнення кримінальної відповідальності більше семи років переховувався від суду, до моменту затримання компетентними органами Республіки Польща.

Вищевказані обставини в сукупності підтверджують те, що на сьогоднішній час ризики, що визначені у п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України наявні.

Хоча запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і є винятковим запобіжним заходом, але беручи до уваги те, що ОСОБА_5 тривалий час переховувався від суду, з 26 листопада 2018 року перебував у розшуку, ухилявся від виконання процесуальних обов`язків обвинуваченого, він може повторно переховуватися від суду, тому жоден інший із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти ризикам, що визначені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що зазначено у п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На підставі наведених доводів прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 не заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив визначити розмір застави обвинуваченому.

Обвинувачений ОСОБА_5 погодився з позицією захисника щодо заявленого прокурором клопотання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідивши належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження вважає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду, тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 діб, тобто до 13.09.2026 рокувключно з визначенням розміру застави та покладенням обов`язків, у разі її внесення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,178, 331, ч. 2 ст. 334, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 13 вересня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістосот шісдесят п`ять тисяч шістсот) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.

У разі внесення застави, звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

У випадку внесення застави обвинуваченим або заставодавцем, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- вчасно прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

- не відлучатися з м. Черкаси без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі;

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено 17.07.2026 року о 10 год.00 хв.в залі суду Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Головуючий: ОСОБА_1