Рішення № 138285872, 16.07.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/529/26

Провадження №2/590/347/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Деркача І.М.,

за участю секретаря судового засідання Демешко Н.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача у справі.

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов обґрунтовує тим, що 11.06.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 669591515 на суму 18 900,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 301 від 10.09.2024, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/1225-01 (далі Договір факторингу 2). Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 04.12.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 55 674,01 грн.

Відповідач не виконував умови договору належним чином, не сплачував платежі у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість, яка на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 55 674,01 грн, яка складається з: 14 099,40 грн - заборгованість по тілу кредиту; 32 124,91 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 9 449,70 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 46 224,31 грн.

На підставі викладеного ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 669591515 від 11.06.2024 у розмірі 46 224,31 грн., яка складається з 14 099,40 грн. заборгованості за тілом, 32 124,91 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, а також витрати понесені ним судові витрати у зв`язку з розглядом даної справи, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Стислий виклад позиції відповідача у справі.

ОСОБА_1 01.07.2026 подано на адресу суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_1 зазначив, що позивачем не надав належного, повного та зрозумілого розрахунку заборгованості, який давав би змогу перевірити кожне нарахування, застосовану ставку, строк її застосування та порядок зарахування здійснених платежів. Відповідач вказав, що з наданих самим позивачем документів убачається отримання від нього платежів на загальну суму 18 998,10 грн (4 083,00 грн 11.07.2024, 10 115,10 грн 26.09.2024 та 4 800,00 грн 04.02.2025), що перевищує суму першого траншу у розмірі 18 900,00 грн, однак позивач не пояснив у доступній для перевірки формі, яким чином після отримання зазначених коштів утворився заявлений до стягнення борг.

Відповідач також зауважив, що додані до позову розрахунки є документами, складеними в односторонньому порядку заінтересованими особами, не є первинними банківськими документами і не містять вихідних даних та алгоритму обчислення, за яким суд міг би самостійно перевірити правильність заявленої суми, зокрема щодо окремих сум нарахувань без пояснення періодів та формул їх утворення. Крім того, відповідач послався на суперечність між орієнтовною загальною вартістю кредиту, зазначеною в паспорті споживчого кредиту 27 405,00 грн, та загальними витратами за пунктом 8.4 договору 517 671,00 грн, а також на застосування договором одночасно дисконтної, індивідуальної та базової відсоткових ставок, що, на його думку, з огляду на принцип тлумачення умов договору на користь споживача (contra proferentem), виключає автоматичне прийняття судом максимального одностороннього розрахунку позивача без перевірки зрозумілості умов договору та фактичного періоду застосування конкретної ставки.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн відповідач вважав їх неспівмірними зі складністю справи, яка розглядається у спрощеному провадженні, та просив відмовити в їх стягненні або зменшити до 1 000,00 грн.

На випадок ухвалення рішення про повне або часткове задоволення позову подав клопотання про розстрочення виконання такого рішення на строк 12 місяців рівними щомісячними платежами, посилаючись на своє важке матеріальне становище, відсутність постійного місця роботи та стабільного доходу, а також наявність інших непогашених кредитних зобов`язань на загальну суму щонайменше 95 360,98 грн згідно зі звітом Українського бюро кредитних історій станом на 30.06.2026.

З огляду на викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, а в разі встановлення судом частини боргу, підтвердженої належними та допустимими доказами стягнути лише таку частину з урахуванням усіх здійснених ним платежів.

Стислий виклад відповіді на відзив.

Позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 06.07.2026 подав відповідь на відзив, в якій заперечення відповідача вважав необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Щодо нарахування відсотків позивач зазначив, що умови кредитування погоджені сторонами в договорі, який є невід`ємною частиною Правил, розміщених у відкритому доступі на сайті первісного кредитора, а відповідач при укладенні договору особисто обрав суму та строк кредитування, мав змогу ознайомитися з умовами договору та не скористався правом на відкликання згоди на його укладення протягом 14 днів. Позивач навів детальний розрахунок нарахування відсотків за трьома періодами - за дисконтною ставкою 0,72% в день до 11.07.2024, індивідуальною ставкою 1,44% в день (у разі пролонгації) та базовою ставкою 1,5% в день з 11.08.2024 по 07.12.2024, а також зазначив, що після закінчення строку дії договору проценти нараховуються як відповідальність за прострочення грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Щодо розрахунків заборгованості позивач вважав, що подані документи є первинними, відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», містять усі необхідні реквізити та обчислення, а тому є належними й достатніми доказами розміру боргу, узгодженими з реєстрами прав вимоги за договорами факторингу.

Щодо надання оригіналів реєстрів прав вимоги позивач заперечив проти їх розкриття, посилаючись на конфіденційність інформації, що становить таємницю фінансової послуги та персональні дані боржників за статтею 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», зазначивши, що подані витяги є достатнім підтвердженням переходу права вимоги відповідно до статей 512, 513 та 1077 Цивільного кодексу України.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення позивач вважав його передчасним, оскільки рішення у справі ще не ухвалене, а наведені відповідачем обставини не підтверджені належними доказами і не можуть покладати негативні наслідки на позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач обґрунтував їх розмір 7 000,00 грн умовами договору про надання правничої допомоги від 20.01.2026, наданим детальним розрахунком витраченого часу і вважав цю суму пропорційною обсягу виконаної роботи.

На підставі викладеного позивач просив прийняти відповідь на відзив, стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 46 224,31 грн, а також покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу 7 000,00 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 5 червня 2026 року Ямпільського районного суду Сумської області відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Заяви, клопотання.

Представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів у Банка-емітента АТ «А-БАНК».

У судове засідання представник позивача не з`явився. В позовній заяві просив про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.06.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 669591515 на суму 18 900,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора RFSX, відправлено 11.06.2024 19:22:45, введено 11.06.2024 19:23:10.

Згідно з п.2.1. договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту у розмірі 18900 грн 00 коп. (вісімнадцять тисяч дев`ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» .

Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 18900 грн 00 коп. (вісімнадцять тисяч дев`ятсот грн. нуль коп.) 11.06.2024 (п.2.3. договору).

Згідно п.3.1. договору, позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Згідно з п.7.1. договору, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 11.07.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

Проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п.7.4. договору).

Відповідно до п.7.5. договору позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. У разі часткового повернення суми кредиту, сума до сплати за договором перераховується. З актуальною сумою до сплати позичальник має можливість ознайомитись в особистому кабінеті.

Згідно з п.14.1. договору, невід`ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www/moneyveo.ua.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього Договору, для цілей ініціювання отримання нових Траншів, Пролонгацій чи Поновлення Дисконтного періоду, що не є зміною істотних умов цього Договору, Позичальник здійснює авторизацію в Особистому кабінеті та ініціює отримання нових Траншів, Пролонгації чи Поновлень Дисконтного періоду в ІКС (п.14.2. договору).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 18 900,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер.

11.06.2024 року перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 18900,00 грн. на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 669591515 від 11.06.2024, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer, що підтверджується платіжним дорученням від 11.06.2024 року.

З наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформації вбачається, що картка № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ) емітована на імя ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). Фінансовий номер на який відправляється інформація +380976927303. Номер НОМЕР_5 не знаходився в анкетних даних клієнта. Відповідно до платіжної інструкції №3967391088657 від 11 червня 2024 року на картку ОСОБА_1 було перераховано 18900, 00 грн. від АТ «А-БАНК».

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 301 від 10.09.2024, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно Договору факторингу саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 301 від 10.09.2024 до Договору факторингу 1 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги.

04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/1225-01 (далі Договір факторингу 2). Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 04.12.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 55 674,01 грн.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 04.12.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 55 674,01 грн. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимоги, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 04.12.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги за Договором факторингу 2 (Додаток №14). Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони Позивач згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 04.12.2025 до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони Позивач згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 04.12.2025 до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору).

Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 04.12.2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошові вимоги за кредитним договором № 669591515 на загальну суму 55674,01 грн. до ОСОБА_1 .

Згідно наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором № 669591515 від 11.06.2024 заборгованості ОСОБА_1 станом на 18.03.2026 (включно) складає 55 674,01 грн.: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 14 099,40 гривень; прострочена заборгованість за процентами становить - 32 124,91 гривень; прострочена заборгованість за комісією становить - 0,00 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту становить - 00,00 гривень; строкова заборгованість за процентами становить - 00,00 гривень; заборгованість за штрафними санкціями становить - 9 449,70 гривень.

Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 46 224,31 грн.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, які регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що сторона відповідача не заперечує факт укладення Кредитного договору № 669591515 від 11.06.2024 та факт отримання за ним грошових коштів у сумі 18 900,00 грн.

Щодо доводу відповідача про наявність суперечності між орієнтовною загальною вартістю кредиту, зазначеною в паспорті споживчого кредиту та пункті 8.4 Договору, у розмірі 27 405,00 грн, та величиною 517 671,00 грн, також наведеною в пункті 8.4 Договору, слід зазначити наступне.

Пункт 8.4 Договору містить два самостійні за своїм призначенням показники, які не суперечать, а доповнюють один одного в межах єдиного розрахунку. Показник у розмірі 517 671,00 грн є не орієнтовною вартістю кредиту для споживача, а розрахунковою величиною, чисельником формули визначення граничного розміру денної процентної ставки, застосованої відповідно до методики, передбаченої частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»: (517 671,00 грн / 18 900,00 грн / 1826 днів) ? 100% = 1,50 відсотків у день. Отже, сума 517 671,00 грн є проміжним технічним показником, що використовується виключно для обчислення граничної денної ставки, і сама по собі не є сумою, яку споживач мав чи міг сплатити.

Натомість показник у розмірі 27 405,00 грн є орієнтовною загальною вартістю кредиту, розрахованою виходячи з найбільш вірогідної моделі поведінки споживача отримання кредиту в межах Дисконтного періоду тривалістю 30 календарних днів без пролонгації, що узгоджується з паспортом споживчого кредиту, підписаним відповідачем.

Підстави для застосування принципу тлумачення умов договору на користь споживача (contra proferentem) у цій частині відсутні, оскільки методика формування показників розкрита в тексті самого Договору та є об`єктивно перевірюваною.

Щодо доказової оцінки розрахунку заборгованості

Заперечення відповідача про те, що додані до позовної заяви розрахунки заборгованості є документами, складеними в односторонньому порядку, а тому не можуть підтверджувати розмір заявлених вимог, слід зазначити, що відповідно до статей 76, 77, 79, 80 та 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед установленої сили, а належність, допустимість, достовірність кожного доказу та достатність їх сукупності оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням.

Надані позивачем розрахунки заборгованості не є єдиним доказом на підтвердження позовних вимог, а підлягають оцінці у сукупності з іншими письмовими доказами, а саме: кредитним договором, документами, що підтверджують видачу кредитних коштів, договорами факторингу, реєстрами прав вимоги, а також документами щодо переходу права вимоги до позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що розрахунки містять відомості про дату здійснення нарахувань, розмір процентів, здійснені відповідачем платежі, їх зарахування в рахунок погашення заборгованості, залишок основного боргу та процентів. Дані розрахунків узгоджуються між собою та відповідають іншим доказам, наявним у матеріалах справи, зокрема витягам із реєстрів прав вимоги до договорів факторингу.

Відповідачем не подано належних і допустимих доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок, не надано альтернативного розрахунку заборгованості чи доказів неправильності застосованої процентної ставки, помилковості врахування здійснених платежів або арифметичних помилок у розрахунку.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року за єдиним унікальним номером судової справи 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку, оскільки спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача.

Суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19)».

Належним чином дослідити поданий стороною доказ (у цьому випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (див. постанову Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц.

Суд перевірив правильність нарахування процентів та здійснив їх перерахунок.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 23 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено поетапне зменшення граничного розміру денної процентної ставки протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX: протягом перших 120 днів до 2,5 відсотка, протягом наступних 120 днів до 1,5 відсотка, і лише після завершення 240-денного строку 1 відсоток.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Разом із тим наведені перехідні положення регулюють застосування граничної денної процентної ставки до договорів, укладених до набрання чинності Законом, або договорів, дія яких була продовжена після набрання ним чинності. Враховуючи, що спірний кредитний договір укладено 11 червня 2024 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому умови пунктів 8.3 та 8.5.2 договору в частині встановлення денної процентної ставки понад 1 % є нікчемними.

З огляду на викладене, суд визнає обґрунтованим нарахування процентів за Дисконтною ставкою у розмірі 0,72 відсотка в день за період з 11.06.2024 по 11.07.2024, однак вважає застосування Індивідуальної ставки 1,44% в день та Базової ставки 1,50% в день за подальші періоди таким, що суперечить частині п`ятій статті 8 Закону, а тому здійснює перерахунок процентів виходячи з максимально дозволеного розміру денної процентної ставки -1 відсоток від залишку суми Кредиту за кожний день користування ним.

При цьому суд виходить із такого.

За період з 11.06.2024 по 11.07.2024 (30 календарних днів) за Дисконтною процентною ставкою 0,72 % на день, нараховано 4 082,40 грн процентів, які повністю погашені платежем відповідача від 11.07.2024 у сумі 4 083,00 грн. Із зазначеної суми 0,60 грн зараховано в рахунок погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим залишок основного боргу становить 18 899,40 грн.

За період з 12.07.2024 по 07.12.2024 (149 календарних днів), виходячи з максимально допустимого розміру денної процентної ставки 1 %, нарахуванню підлягають проценти у розмірі 28 160,11 грн (18 899,40 грн * 1 % * 149 днів).

Із нарахованої суми процентів підлягає відрахуванню платіж відповідача від 26.09.2024 у розмірі 10 115,10 грн, який був спрямований на їх часткове погашення, у зв`язку з чим залишок заборгованості за процентами становить 18 045,01 грн.

Суд враховує, що відповідно до розрахунку позивача нарахування процентів за кредитним договором припинено 07.12.2024. Із повідомлення про дострокове розірвання договору слідує, що на підставі пункту 7.2.2. Договору, цим листом повідомляємо відповідача про дострокове розірвання кредитного договору № 669591515 від 11.06.2024 року з 08.12.2024.

З урахуванням здійсненого відповідачем платежу від 04.02.2025 у сумі 4 800,00 грн., що спрямоване на часткове погашення тіла Кредиту (18899,40 - 4800) тіло кредиту складає 14099,40 грн.

За результатами здійсненого судом перерахунку заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 144,41 грн, з яких: 14 099,40 грн заборгованість за тілом кредиту та 18 045,01 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Щодо доводів відповідача про необхідність подання додаткових доказів

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд запропонувати позивачу надати детальний розрахунок заборгованості, виписки з облікових регістрів та належним чином засвідчені копії окремих реєстрів прав вимоги. Разом із тим, відповідач не подав до суду належного клопотання про витребування доказів у порядку, передбаченому статтею 84 ЦПК України, не навів обставин, які б свідчили про неможливість самостійного отримання відповідних доказів, а також не зазначив причин, з яких такі докази не можуть бути подані ним самостійно.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства саме сторони зобов`язані подавати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, тоді як суд не наділений повноваженнями збирати докази з власної ініціативи або пропонувати стороні подати додаткові докази виключно з підстав незгоди іншої сторони з уже поданими доказами.

За таких обставин підстав для витребування додаткових доказів або зобов`язання позивача надати інші документи суд не вбачає.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Отже, зазначена норма регулює питання виконання судового рішення, яке вирішується судом після його ухвалення.

У даній справі клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення заявлене до ухвалення рішення по суті спору та ґрунтується на припущенні про можливе задоволення позову. За таких обставин питання про розстрочення виконання рішення на цій стадії розгляду справи є передчасним.

Це не позбавляє відповідача права після ухвалення рішення звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою в порядку статті 435 ЦПК України, належним чином обґрунтувавши наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №42777 від 27.05.2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково (69,54%), з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 1851,43 грн.

Відповідно до ч.1, п.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Крім того, представник позивача просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

20.01.2026 між АБ «Тимошенко та партнери», в особі керуючого бюро адвоката Тимошенко Олександра Олександровича та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02.

Також 20.01.2026 між АБ «Тимошенко та партнери», в особі керуючого бюро адвоката Тимошенко Олександра Олександровича та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено додаткова угода № 25771519907 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026) адвокатом надано наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 669591515 від 11.06.2024 5000 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 669591515 від 11.06.2024 1000 грн; підготовка та подання адвокатського запиту щодо отриання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 669591515 від 11.06.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 500 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 669591515 від 11.06.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 500 грн.

Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» понесено витрати в сумі 7000,00 грн. на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою, такої ж позиції притримується Верховний суд в постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), відсутність представництва в суді під час розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про обгрунтованість витрат на професійну правничу допомогу розмірі 3000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором кредитної лінії №669591515 від 11.06.2024 року в розмірі 32144 (тридцять дві тисячі сто сорок чотири) грн. 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1851 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят один) грн 43 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: бул. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, м. Київ, 01133).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повний текст складено 16 липня 2026 року.

Суддя: І.М. Деркач