Рішення № 138285369, 16.07.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3157/26

2/212/3690/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Зіміна М.В., з участю секретаря судового засідання Пелешенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

встановив:

06 березня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ільїна В.Ю. звернулась до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_2 , Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

03.06.2025 позивач звернулась до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Реви І.М. з заявою про відкриття спадкової справи та отримання свідоцтва про право на спадщину. ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 25.09.2025 року державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Ревою Іриною Миколаївною прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №4587/02-31 у зв`язку з невизначеною часткою померлого в спільній сумісній власності.

Зазначає, що позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності без виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

На підставі викладеного позивач просить суд визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , а також ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , - складає по 1/3 частини квартири. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 загальною площею 64,1 кв.м, житловою площею 38,3 кв.м, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача адвокат Ільїна В.Ю. не з`явилась, надала 08 квітня 2026 року заяву про розгляд справи за її відсутності та просила суд задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, надав 13 квітня 2026 року заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

У судове засідання представник Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позовну заяву до суду не подавав.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01 листопада 1975 року укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ». (а.с. 7)

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , батьками якого у свідоцтві про народження зазначено: батько - ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 . (а.с. 15)

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого Госпрозрахунковим бюро по приватизації житла при відділі по обліку та розподілу житлової площі Артемівської міської ради 28.10.1999 року квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Зазначене свідоцтво було зареєстровано 29.10.1999 року Бахмутським (попередня назва - Артемівським) бюро технічної інвентаризації, що підтверджується печаткою закладу на зазначеному свідоцтві. Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.01.2019 року № 153970956, 153972696, 153971739 підтверджується реєстрація квартири в АДРЕСА_1 , загальною площею 64,1 кв.м, житловою площею 38,3 кв.м. за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . (а.с. 16-17, 22-24)

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . (а.с. 25)

З наданої суду копії спадкової справи, заведеної Першої київською нотаріальною конторою № 547/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається наступне. Так, 03 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Реви І.М. з заявою про відкриття спадкової справи та отримання свідоцтва про право на спадщину. 11 червня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Реви І.М. з заявою про відмову у прийнятті спадщини після смерті батька ОСОБА_3 на користь своєї матері ОСОБА_1 (а.с. 53-82)

25.09.2025 року державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Ревою Іриною Миколаївною прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №4587/02-31 у зв`язку з невизначеною часткою померлого в спільній сумісній власності. (а.с. 7-9)

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Положення частини другої статті 370 ЦК України визначають, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

У частині п`ятій статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 (провадження № 61-16257св20), вказано, що «для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). З урахуванням зазначеного, Верховний Суд резюмує, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування. Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах. […] Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивача, за захистом якого вона звернулася до суду».

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Суд звертає увагу на те, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

В свою чергу визначення частки померлого у праві спільної сумісній власності є неналежним способом захисту своїх прав з огляду на те, що вирішення судом питання про права померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить законодавству; обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина виді частки у спільній сумісній власності квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги спадкування за законом спадкодавця ОСОБА_3 є дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 . В свою чергу спадкоємець ОСОБА_2 відмовився від спадкування своєї частки у спадковому майні померлого ОСОБА_3 на корись іншого спадкоємця першої черги спадкування ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, інші спадкоємці відмовились від прийняття спадщини на її користь.

З урахування того, що частки у праві спільної сумісній власності вважаються рівними, тому за ОСОБА_1 підлягає визнанню право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 загальною площею 64,1 кв.м, житловою площею 38,3 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В свою чергу позивачем не доведено, що існує спір між нею та відповідачем ОСОБА_2 щодо визначення їх часток у праві спільної сумісної власності, а тому позовні вимоги про визначення частки у праві спільної сумісної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 загальною площею 64,1 кв.м, житловою площею 38,3 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Бахмутська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44836774, юридична адреса: 84500, Донецька область, Бахмутський район, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 44.

Повний текст рішення складено та підписано 16 липня 2026 року.

Суддя: М. В. Зімін