Ухвала суду № 138285367, 16.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 201/9667/26

Провадження № 1-кс/201/2901/2026

УХВАЛА

Іменем України

16 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015040000000123 від 05.02.2015р.,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026р. на розгляд судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 надійшла заява судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015040000000123 від 05.02.2015р.

Заява обґрунтована тим, що вказане кримінальне провадження № 12015040000000123 було закрите постановою слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області від 12.06.2026р. у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. При цьому арешт на нерухоме майно, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2024р., не скасовано.

Суддя вказує, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 30.06.2020р. у справі № 727/2878/19, питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.

Оскільки клопотання адвоката ОСОБА_5 було помилково розподілено та передано ОСОБА_3 як головуючому судді (для розгляду справи по суті), а не слідчому судді (в межах судового контролю), розгляд цього клопотання судом поза межами процедури діяльності слідчого судді є порушенням правил належного процесуального розподілу та юрисдикції. Зазначена обставина виключає можливість розгляду ним клопотання та є безумовною підставою для самовідводу з метою забезпечення права заявника на розгляд справи законним судом та виключення будь-яких сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді.

Сторони кримінального провадження у судове засідання не з`явились.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначена суддя ОСОБА_1 .

Дослідивши заяву про самовідвід та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст.75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020р. у справі № 727/2878/19 зазначено, що «питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства».

З огляду на вищезазначене, розгляд клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні належить до юрисдикції слідчого судді (суб`єкта судового контролю). Проте, автоматизованим розподілом від 25.06.2026р. вказані матеріали були помилково розподілені ОСОБА_3 як головуючому судді (для розгляду судових справ по суті), що унеможливлює здійснення ним повноважень слідчого судді у межах цієї процедури.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суди повинні вселяти довіру народній громадськості та, перш за все, сторонам у справі. Тому будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтовані сумніви, повинен вийти зі складу суду (рішення у справах «Ветштайн проти Швейцарії», «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Розгляд судової справи з порушенням правил встановленого процесуального розподілу та юрисдикції ставить під сумнів законність майбутнього судового рішення та порушує гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

За таких обставин, заява судді ОСОБА_3 про самовідвід є повністю обґрунтованою, підтверджується належними процесуальними підставами та підлягає задоволенню задля усунення будь-яких сумнівів у неупередженості суду та забезпечення належного правосуддя.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 371, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 - задовольнити.

Відвести суддю Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 від розгляду клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015040000000123 від 05.02.2015р.

Клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015040000000123 від 05.02.2015р. (справа № 201/9667/26, провадження № 1-і/201/2/2026), передати до канцелярії Соборного районного суду міста Дніпра для здійснення повторного автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1