Ухвала суду № 138285257, 13.07.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1846/22

Провадження № 1-кп/209/267/26

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

13 липня 2026 року м.Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м.Кам"янське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022040000000082 від 16 травня 2022 року відносно обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.ч. 2, 3 ст.436-2 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Харкова, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

ВСТАНОВИВ :

16 червня 2026 року з Дніпровського апеляційного суду до Дніпровського районного суду міста Кам`янського, після скасування вироку Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 квітня 2025 року, надійшли на новий розгляд матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.ч. 2, 3 ст.436-2 КК України, які згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 ст.416 КПК України, після скасування судом апеляційної інстанції вироку, суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

Відносно обвинуваченого був обраний та в подальшому продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурором заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

В обгрунтування клопотання посилався, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, просив суд врахувати той факт, що він був взятий під варту на стадії виконання вироку, а до цього під час тривалого судового розгляду (понад 3 роки) в суді першої та апеляційної інстанцій системно вживав заходи на затягування судового процесу, не визнав свою винуватість та не надав критичної оцінки своїм протиправним діям, той факт, що Верховним Судом не констатовано порушень прав ОСОБА_4 , на яких він наполягав протягом всього судового розгляду в судах усіх інстанцій, тим самим сприяючи затягуванню процесу та відтермінуванню відбування покарання, також врахувати той факт, що призначення судового розгляду в суді апеляційної інстанції мало місце з формальних підстав (в частині забезпечення «чистоти» кваліфікації), звернув увагу суду на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 (до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна), ризик втечі останнього з метою уникнення відбування покарання, який, на думку прокурора є домінуючим над можливістю втрати грошової суми в розмірі 266 240, внесеної у якості застави, і є превалюючим над принципом презумпції невинуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що неодноразово мав можливість залишити країну, але зробив цього.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором, на його думку, не були доведені та обгрунтовані ризики. Просив суд звернути увагу на практику ЄСПЛ. Також зазначив, що обвинувачений в період з 02 березня 2022 року по 05 листопада 2025 року знаходився під заставою та жодним чином не переховувався від суду. 05 листопада 2025 року обвинувачений прибув за викликом до відділення поліці. Вказав, що по даній справі досудове розслідування закінчене, докази досліджені, а речові докази знаходяться в камері схову. Обвинувачений раніше не був судимий, є пенсіонером, ветераном органів внутрішніх справ, має позитивну характеристику та міцні соціальні зв`язки, має дітей. Посилався на ухвалу Апеляційного суду від 23 лютого 2023 року, згідно якої була застосована застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вважає розмір застави, запропонованої стороною обвинувачення, явно непомірною. Просив залишити клопотання прокурора без задоволення, застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі визначення розміру застави, зменшити її розмір до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суд, заслухавши думку та клопотання прокурора, думку обвинуваченого, його захисника, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 3 ст.436 - 2 КК України, за яке може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна; обвинувачений був взятий під варту на стадії виконання вироку, а тому, може, побоюючись покарання за вчинене у разі доведеності його вини переховуватися від суду. Також, не будучи особою призовного віку, обвинувачений може змінити місце фактичного мешкання, виїхати за межі України. Окрім цього, знаходячись на свободі, обвинувачений може знищити докази чи сприяти такому знищенню, та може скористуватись доступом до його облікового запису у соціальній мережі та вчинити нові злочини, тощо. Також, враховуючи той факт, що справа направлена на новий судовий розгляд, а обвинувачений під час судового розгляду чув і знає зміст викривальних показань свідків, роз`яснення висновків судових експертів, які в сукупності з іншими доказами стали підставою для його засудження, існує ризик позапроцесуального впливу на них. Окрім цього, враховуючи тривалий розгляд даного провадження, можливим є іншим чином перешкоджання кримінальному провадженню з боку обвинуваченого.

Викладене дає підстави також вважати, що в подальшому ОСОБА_4 може перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні іншим чином, тож продовження тримання обвинуваченого під вартою є виправданим, а підстави для обрання менш обтяжливого запобіжного заходу відсутні.

На думку суду, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним вище ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, вони обумовлені як вказаними відомостями, так і факторами пов`язаних з особою обвинуваченого, його родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками, з огляду на що суд вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини, визначені ст.177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом не встановлено та сторонами не доведено.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим ст.177 КПК України, зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та приймаючи до уваги практику Європейського Суду з прав людини, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на них обов`язків та не може бути завідомо непомірним для них.

При цьому, суд приймає до уваги, що як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Бекчієв проти Молдови» та Клоот проти Бельгії», «ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню правосуддя, не може оцінюватись абстрактно, «з плином часу ... за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом...», а тому вважає за необхідне зменшити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір раніше визначеного альтернативного запобіжного заходу у виді застави до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 832 000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24.00 годин 11 вересня 2026 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 832 000 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти зобов`язати обвинуваченого:

прибувати за кожною вимогою до слідчого та суду

не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, суду,

повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України;

утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі нез`явлення за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 15 липня 2026 року.

Головуючий у кримінальному провадженні,

суддя ОСОБА_6