Ухвала суду № 138284355, 06.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24529/25

Провадження №1-кс/752/5689/26

У Х В А Л А

Іменем України

06.07.2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене в рамках кримінального провадження № 12025100000001228 від 24.09.2025 року прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001228 від 24.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Просить накласти арешт на майно, вилучене 02.07.2026 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.

Дослідивши документи, додані до клопотання, встановлено наступне.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим управлінням ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001228 від 24.09.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що що службові особи Міністерства аграрної політики України, АТ «ОЩАДБАНК» та суб`єкти господарської діяльності, маючи мету на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, зокрема на заволодіння безповоротної державної допомоги у виді грантової підтримки від держави за бюджетною програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» (КПКВК 1201350) для створення або розвитку тепличного господарства загального фонду Державного бюджету України, діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, внесли недостовірні відомості до державного веб порталу електронних послуг (Портал «ДІЯ») та безпідставно отримали з Державного бюджету України грошові кошті в особливо великих розмірах, внаслідок чого державі нанесено збитків.

Так, установлено, що службові особи Міністерства аграрної політики України, АТ «ОЩАДБАНК», зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб, при розгляді заяв, що містять завідомо неправдиві відомості в частині відсутності належним чином оформлених прав власності та/або користування землею та наданих СГД проєктів будівництва модульних теплиць незаконно прийняли рішення стосовно одержання групою пов`язаних підприємств грантової підтримки від держави за бюджетною програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» (КПКВК 1201350) для створення або розвитку тепличного господарства, у тому числі: ТОВ «УРОЖАЙНА ТЕПЛИЦЯ» (код 45525637), 10.10.2024, тип об`єкту - теплиця, культура - овочі та розсада, площа під об`єкт - 0,4 Га, площа під загальне користування - 2, 033 Га, кількість сезонних працівників - 4, кількість постійних працівників - 2, земельна ділянка з кадастровим номером 3223180500:08:003:0026 загальною площею 2, 033 Га на загальну суму 2 000 000, 00 грн.

02.07.2026 старшим слідчим СУ ГУ НП у м. Києві на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . У ході проведення обшуку слідчим виявлено та вилучено майно, перелік яког наведено у клопотанні.

02.07.2026 вищевказані виявлені та вилучені мобільні телефони та ноутбук визнані речовими доказами у рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.

Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, прокурор зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

На переконання суду в даному випадку прокурор дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що майно, вилучене під час проведення обшуку, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000001228 від 24.09.2025 року - задовольнити.

Накласти арешт на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy M52» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Motorola G10» з ІМЕІ: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «LG G6» ІМЕІ: НОМЕР_5 ; ноутбук «Asus» s/n: T5N0KD006883223 з зарядним пристроємта системний блок «Dell» з написом Service Tag: GD10NW1.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя