Ухвала суду № 138282780, 26.06.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

26 червня 2026 рокуСправа № 495/5537/26 Номер провадження 1-кс/495/1252/2026

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120261622400000186 від 09.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старокозаче, Білгород-Дністровського р-н., Одеської обл., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою , в цивільному шлюбі, працює за наймом, не депутата, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

26.06.2026 старшого слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості про, що внесені до Єдиного державного реєстру досудового розслідування за №120261622400000186 від 09.02.2026.

В клопотанні зазначено, що у невстановленому досудовим розслідуванням місці, даті та часі, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел та корисливі мотиви, після введення Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України воєнного стану, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку (тобто на момент вчинення злочину),розуміючи та нехтуючи зазначеними правилами на заборону виїзду з території України особам чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, прийняв для себе рішення організувати незаконне переправлення осіб чоловічої статі через державний кордон України, з метою отримання грошової винагороди.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом керуючись корисливим мотивом і прагненням до незаконної наживи, добре розуміючи порядок перетину та недоторканість державного кордону України, достовірно знаючи що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 у зв`язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено військовий стан, організував злочину діяльність, метою якої є незаконне переправлення осіб через державний кордон України, та розробив відповідний злочинний план, який передбачав допомогу в безперешкодному сприянні перетину державного кордону України, за грошову винагороду.

Так, в невстановлений період часу, однак не пізніше 30 травня 2026 року більш точний час та місце слідством не встановлено, ОСОБА_4 підшукав ОСОБА_8 , який виявив бажання незаконно перетнути державний кордон України. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, ОСОБА_4 в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 провів інструктаж останнього, а саме повідомив, що йому буде необхідно в пішому порядку перейти державний кордон України поза межами пункту пропуску в визначеному ОСОБА_4 місці в напрямку Республіки Молдова, а також як необхідно себе повидити з правоохоронними органами республіки Молдови.

В подальшому, ОСОБА_4 в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_8 про те, що послуга з організації його незаконного переправлення через державний кордон України буде коштувати 5000 доларів США та надав останньому вказівку, 20.06.2026 прибути до АЗС «Brent oil», яка розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., Козацька с/р, 67 км. Автошляху Одеса-Рені для надання першої частини обумовленої суми в розмірі 500 доларів США. Далі, 20.06.2026 близько 20:00 год., ОСОБА_8 , прибувши за вищевказаною адресою, за вказівкою ОСОБА_4 , передав йому грошові кошти в сумі 500 доларів США (що станом на 20.06.2026 відповідно на курсу Національного банку України становило 22 456 гривні 25 копійок), як першу частину оплати за переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.

В подальшому 24.06.2026 приблизно о 19:50 год., під час особистої зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_8 , на АЗС «Brent oil», яка розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., Козацька с/р, 67 км. Автошляху Одеса-Рені, ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_8 передати йому грошові кошти у сумі 4500 доларів США, як другу частину обумовленої суми за переправлення останнього через державний кордон України, в цей момент ОСОБА_8 надав ОСОБА_4 несправжні імітаційні засоби, візуально схожі на грошову валюту - долар США на суму 4400 доларів та 100 доларів США (що станом на 24.06.2026 відповідно на курсу Національного банку України становило 202 106 гривні 25 копійок).

В подальшому 24.06.2026, близько 19 години 55 хвилин ОСОБА_4 , після отримання несправжніх імітаційних засобів та грошових коштів, був затриманий працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України.

Встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення підозри особі, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адреою: АДРЕСА_2 , - 25.06.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України,керівництво такими діями, сприянні їх вчиненню порадами та вказівками, з корисливих мотивів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-додатковим протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-протокол затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за вчення якого, передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Так, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява N 42310/04) Справа від 21.04.2011 йдеться, що суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Крім того, обрання стосовно підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не передбачає необхідності щодо подання чітких доказів, про що сказано у рішенні Європейського суду з прав людини «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37, 15 «3. … Комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому й має тримання під вартою».

Про те, саме йдеться й у рішенні ЄСПЛ «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 р. «… Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам:

1.Ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 9 років позбавлення волі, організовував незаконний перетин державного кордону України та йому відомі місця та схеми перетину державного кордону, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.

2.Ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже у кримінальному провадженні наявні речі і документи, щодо яких на теперішній час з об`єктивних обставин не вирішено питання щодо їх належного вилучення та накладення арешту, не встановлені всі обставини кримінального провадження.

3.Ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків, та інших осіб які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з`явлення для давання показань.

4.Ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об`єктивних обставин кримінального правопорушення тощо.

5.Ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При врахуванні перелічених ризиків особливу увагу слід звернути на фактичні обставини справи в частині дій, які інкримінуються підозрюваному та вагомість доказів, якими обґрунтовується підозра, відомості, що характеризують його особу, репутацію, вчинення тяжкого злочину в умова воєнного стану, у скоєнні якого підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Беручи до уваги викладене, на теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб зашкодити кримінальному провадженню.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Заставу у виключних випадках може бути застосовано, визначивши розмір застави, який здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики впливати на свідків, знищити або приховати речові докази, інших співучасників кримінального правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення є належно обґрунтованими.

У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суд має оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_4 особу підозрюваного, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 знаючи, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за яке передбачене покарання, у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, а також вчинене в умовах воєнного стану, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування, із урахуванням вагомих доказів його обізнаності про форми і методи незаконного перетину державного кордону України, місць обходу прикордонних патрулів та місцевості зон прикордонного контролю на території Білгород-Дністровського району Одеської області, є великий ризик самостійного безперешкодного виїзду ОСОБА_4 за межі України.

При цьому, при обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити такий розмір застави, який гарантуватиме виконання ним процесуальних обов`язків.

У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні обставини, викладені в клопотанні визнав.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив застосувати міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку всіх учасників судового процесу, слідча суддя дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, якщо цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Також слідчий суддя бере до уваги, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32,Series A, № 182), (Erdagoz v.Turkey(Ердагоз проти Туреччини).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено в ході судового розгляду, слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №12026162240000186, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 лютого 2026 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

24.06.2026, близько 19 години 55 хвилин ОСОБА_4 , після отримання несправжніх імітаційних засобів та грошових коштів, був затриманий працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України.

25.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України,керівництво такими діями, сприянні їх вчиненню порадами та вказівками, з корисливих мотивів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-додатковим протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-протокол затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за вчення якого, передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що вказані слідчим у клопотанні ризики знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, зокрема:

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 9 років позбавлення волі, організовував незаконний перетин державного кордону України та йому відомі місця та схеми перетину державного кордону, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже у кримінальному провадженні наявні речі і документи, щодо яких на теперішній час з об`єктивних обставин не вирішено питання щодо їх належного вилучення та накладення арешту, не встановлені всі обставини кримінального провадження.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків, та інших осіб які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з`явлення для давання показань.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об`єктивних обставин кримінального правопорушення тощо.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При врахуванні перелічених ризиків особливу увагу слід звернути на фактичні обставини справи в частині дій, які інкримінуються підозрюваному та вагомість доказів, якими обґрунтовується підозра, відомості, що характеризують його особу, репутацію, вчинення тяжкого злочину в умова воєнного стану, у скоєнні якого підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Така міра запобіжного заходу забезпечить попередження його протиправної поведінки, усуне можливість підозрюваного ухилитися від слідства та суду, перешкоджати виявленню, збиранню чи зберіганню доказів, зможе запобігти і подолати негативні обставини, що можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його ефективності.

Завдяки триманню під вартою можливо упередити будь-які реальні дії підозрюваного ОСОБА_4 , що можуть впливати на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Все це свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Слідчий суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та існування ризиків можливого ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду і в тому числі перешкоджання ним кримінальному провадженню, суд з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Прокурором та слідчим вищевказані обставини доведено, а саме, те що підозрюваний ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Вказане вище дає підстави вважати, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Частиною 3ст.183КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з п.2 ч.5ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 26.06.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, що буде пропорційним щодо підозрюваного, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження №120261622400000186 від 09.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його у Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор" строком на 60 діб, тобто до 22.08.2026 включно.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 вираховувати з моменту затримання, тобто з 24.06.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №495/5537/26 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.06.2026.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;

п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;

п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні №120261622400000186 від 09.02.2026 (крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду);

п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 23.08.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №120261622400000186.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складений та проголошений 29.06.2026 о 16:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_13