Ухвала суду № 138282772, 31.03.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

31 березня 2026 рокуСправа № 495/1041/26 Номер провадження 1-кс/495/680/2026

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162240000170 від 06.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Татарбунари, Татарбунарського району, Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, непрацевлаштованого , неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не депутата, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИЛА:

31.03.2026 слідчий СВ №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12026162240000170 від 06.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

У провадженні відділення №1 слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162240000170 від 06.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи особою раніше судимою, у якої судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став, та достовірно знаючи про те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє з 03.02.2026 відповідно до Указу Президента України від 12.01.2026 № 40/2026, затвердженого Законом України від 14.01.2026 № 4757-IX, строком на 90 діб, тобто на момент вчинення злочину, вчинив умисний корисливий злочин за таких обставин.

Так, 04.02.2026 приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із невстановленою слідством особою, переслідуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення, умисно, з корисливих мотивів, зайшли через металеву хвіртку на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де за допомогою заздалегідь приготовленого предмета металевої стамески, шляхом віджиму металопластикових дверей проникли до вищевказаного будинку, звідки умисно, повторно, таємно викрали майно, належне ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: берці піщаного (бежевого) кольору вартістю 1610,93 грн., берці зеленого (оливкового) кольору вартістю 1493,10 грн. та печатні плати і проводку з мідним покриттям загальною вагою 9,6 кг, вартістю 420 гривень за кілограм, на загальну суму 4032 гривні, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 6904,03 гривень.

Встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення підозри особі, 16.03.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Татарбунари Татарбунарського району Одеської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч . 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникнення у житло в умовах воєнного стану.

Підозра ОСОБА_4 в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами допитів потерпілого та свідків, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки усвідомлює тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та розуміє, що у разі визнання його винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Зазначене, у сукупності з даними про особу підозрюваного, який є раніше судимим, свідчить про реальність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, перебуваючи на волі, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі відомості щодо місцезнаходження викраденого майна, знаряддя вчинення злочину, а також інші предмети і документи, що можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки йому будуть відомі відомості щодо їхніх анкетних даних, місця проживання та інших персональних відомостей, що створює реальну можливість схиляння таких осіб до зміни показань або відмови від їх надання. При цьому, відповідно до вимог ст. 23, 95, 224, 225 КПК України, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й продовжує існувати до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб.

Окрім цього, враховуючи, що ОСОБА_4 є раніше судимою особою, у якої судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став, підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого тяжкого злочину, а також те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, вчинено за попередньою змовою групою осіб, де одна особа на даний час слідством не встановлена, наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальну діяльність, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Необхідно врахувати і той факт, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосоване, оскільки цей запобіжний захід є найбільш м`яким та не відповідає тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам. Особиста порука не може бути застосована, оскільки не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за належну процесуальну поведінку підозрюваного. Застосування домашнього арешту також є недоцільним, оскільки такий запобіжний захід не зможе в повному обсязі унеможливити переховування підозрюваного, його незаконний вплив на потерпілого та свідків, а також інше перешкоджання кримінальному провадженню чи вчинення нового кримінального правопорушення.

З урахуванням сукупності викладених обставин, характеру та ступеня тяжкості ОСОБА_4 кримінального правопорушення, даних про його особу, а також наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків, знищити чи приховати речі або документи, що мають істотне значення для кримінального провадження, а також з метою недопущення вчинення іншого кримінального правопорушення, єдиним запобіжним заходом, який зможе запобігти вказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з чим просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, з утриманням його в державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор`та визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Позиції сторін.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.

Мотивація суду

Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Наявність обґрунтованої підозри

В рамках кримінального провадження №12026162240000170 від 06.02.2026 повідомленно про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Татарбунари Татарбунарського району Одеської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч . 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникнення у житло в умовах воєнного стану.

Згідно положень ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ч.1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєнні злочину підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами.

Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, а отже мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч.4 ст.185 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор

Слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1ст. 194 КПК України).

Так слідчим у клопотанні було зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4 :

1 - Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки усвідомлює тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та розуміє, що у разі визнання його винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Зазначене, у сукупності з даними про особу підозрюваного, який є раніше судимим, свідчить про реальність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При визначенні ймовірності переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Окрім того, Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого продовжено відповідними Указами Президента України. Вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, щодо оцінки ризиків, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, рекомендовано як відповідний ризик ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

2 - Також, перебуваючи на волі, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі відомості щодо місцезнаходження викраденого майна, знаряддя вчинення злочину, а також інші предмети і документи, що можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3- Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки йому будуть відомі відомості щодо їхніх анкетних даних, місця проживання та інших персональних відомостей, що створює реальну можливість схиляння таких осіб до зміни показань або відмови від їх надання. При цьому, відповідно до вимог ст. 23, 95, 224, 225 КПК України, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й продовжує існувати до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Оцінюючи питання про ризик втечі ЄСПЛ зазначає,що він має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).

Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім`ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (Пшевечерський проти Росії від 24 травня 2003 року).

Як зазначено в абзаці 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.

Таким чином, вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що вказані слідчим у клопотанні ризики знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання.

Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави

Частиною 3ст.183КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з п.2 ч.5ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 31 березня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, що буде пропорційним щодо підозрюваного, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183,193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого СВ №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , подане в рамках кримінального провадження №12026162240000170 від 06.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його у Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор" строком на 46 діб (в межах строку досудового розслідування) тобто до 15 травня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №495/1041/26 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.03.2026.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;

п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;

п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні за №12026162240000170 від 06.02.2026;

п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 15.05.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12026162240000170.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Дата і час оголошення повного тексту ухвали: 02.04.2026 о 16:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_7