Ухвала суду № 138282106, 15.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2344/25

Провадження № 2/645/107/26

УХВАЛА

15 липня 2026 р. м. Харків

Немишлянського районного суду м. Харкова у складі

головуючого судді Спесивцева О.В.,

секретаря судового засідання Асєєвої К.М.

представника позивача (в режимі відеоконференції) Александрової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника позивача адвоката Александрової Тетяни Василівни про застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу до відповідача - Філії «ЦЕНТР З БУДІВНИЦТВА ТА РЕМОНТУ КОЛІЇ» Акціонерного товариства «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», та застосування заходів процесуального примусу у виді приводу до свідка ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Немишлянського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ, Філії «ЦЕНТР З БУДІВНИЦТВА ТА РЕМОНТУ КОЛІЇ» Акціонерного товариства «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» Структурний підрозділ Основ`янської колійної машинної станції про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Немишлянського районного суду м.Харкова від 17.11.2025 року поновлено представнику позивача процесуальний строк та частково задоволено клопотання про виклик свідків. Викликано до Немишлянського районного суду м. Харкова та допитати в якості свідків у судовому засіданні, зокрема, ОСОБА_1 , який працює на посаді майстра цеха важких колійних машин Структурного підрозділу Основ`янської колійної машинної станції Філії «ЦЕНТР З БУДІВНИЦТВА ТА РЕМОНТУ КОЛІЇ» Акціонерного товариства «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» (61080, м.Харків, Мереф`янське шосе, 30-А). Попереджено свідків про кримінальну відповідальність за ст.384КК України за завідомо неправдиві показання та ст.385КК України за відмову від давання показань на вимогу суду, одночасно роз`яснивши, що згідно ст.63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначене законом.

У судовому засіданні 17.11.2025 року було оголошено перерву до 27.11.2025 року.

У судові засідання призначені на 27.11.2025 року, 23.12.2025 року, 19.01.2026 року, 09.02.2026 року, 23.02.2026 року, 09.03.2026 року, 31.03.2026 року, 13.04.2026 року, 23.04.2026 року, 07.05.2026 року свідок ОСОБА_1 не прибув, до суду від представника Філії «ЦЕНТР З БУДІВНИЦТВА ТА РЕМОНТУ КОЛІЇ» Акціонерного товариства «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» Структурний підрозділ Основ`янської колійної машинної станції надходили клопотання, в яких повідомлялось про причини неявки свідка із відповідними підтверджуючими документами.

Разом з тим, у судове засідання призначене на 21.05.2026 року об 14 год. 30 хв. свідок ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується його особистим підписом на зворотному поштовому відправленні, не прибув, інформації щодо причин його неявки до суду не надійшло. Розгляд справи було відкладено на 22 червня 2026 року на 12 год. 45 хв.

25.05.2026 року до суду від представника позивача адвоката Александрової Тетяни Василівни надійшло клопотання, в якому просить застосувати до відповідача Філії «ЦЕНТР З БУДІВНИЦТВА ТА РЕМОНТУ КОЛІЇ» Акціонерного товариства «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» захід процесуального примусу у виді штрафу у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв`язку з вчиненням дій з метою перешкоджання судочинству, а саме направлення у відрядження ОСОБА_1 , який працює на посаді майстра цеха важких колійних машин в період, коли мали відбуватися судові засідання у справі; застосувати до свідка ОСОБА_1 захід процесуального примусу у виді приводу через відповідні органи Національної поліції України через неявку до суду для надання пояснень як свідка у справі.

22.06.2026 року до суду від представника Філії «ЦЕНТР З БУДІВНИЦТВА ТА РЕМОНТУ КОЛІЇ» Акціонерного товариства «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» Структурний підрозділ Основ`янської колійної машинної станції надійшла копію наказу від 22.06.2026 року №КМС-39-03-01/163 «Про направлення працівників СП Основ`янської КМС для виконання виробничих завдань», згідно якого на підставі листа НЗ-1 Кузьменко від 09.06.2026 року №Н/94 А, у зв`язку з виконанням капітального ремонту одноколійної колії перегну Ромодан-рзд.Деповський-Шишаки, направлено майстра ОСОБА_1 до Гребінківської дистанції колії для виконання капітального ремонту колії (дата виїзду 22.06.2026, дата прибуття 30.06.2026).

За повідомленням секретаря судового засідання, свідок ОСОБА_1 прибув 22.06.2026 до суду для участі у судовому засіданні.

Разом з тим, судове засідання 22.06.2026 року не відбулося у зв`язку з надходженням повідомлення про мінування приміщення суду. Визначено нову дату судового засідання 08.07.2026 року об 12:45

У зв`язку з повітряною тривогою судове засідання 08.07.2026 року відкладено на 15.07.2026 року.

10.07.2026 року до суду від представника Філії «ЦЕНТР З БУДІВНИЦТВА ТА РЕМОНТУ КОЛІЇ» Акціонерного товариства «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» Структурний підрозділ Основ`янської колійної машинної станції надійшла копію наказу від 30.06.2026 року №КМС-39-03-01/170 «Про направлення працівників СП Основ`янської КМС для виконання капітального ремонту колії», згідно якого, керуючись телеграмою НЗ-1 регіональної філії «Південна залізниця» від 09.06.2026 року №Н/94 А, в зв`язку з виконанням капітального ремонту колії перегону Ромодан-рзд.Деповський-Шишаки та 2 ЕП колії рзд.Деповський (від СП73 ст. Ромодан до СП), направлено майстра ОСОБА_1 до Гребінківської дистанції колії для виконання капітального ремонту колії (дата виїзду 05.07.2026, дата прибуття 03.08.2026).

У судовому засіданні 15.07.2026 року представник позивача підтримала клопотання про застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу до відповідача - Філії «ЦЕНТР З БУДІВНИЦТВА ТА РЕМОНТУ КОЛІЇ» Акціонерного товариства «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», та застосування заходів процесуального примусу у виді приводу до свідка ОСОБА_1 , просила його задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, письмових заяв про відкладення до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та заяву про застосування заходів процесуального примусу, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право в тому числі надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

За змістом ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі Миролюбов та інші проти Латвії (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні пункту 3 статті 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до суду, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом.

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2006 року у справі Мельник проти України право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Верховний Суд у постанові від 3 березня 2021 року у справі №761/27076/19 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає неприпустимість зловживання правом, яка відповідно до конституційних положень означає, що здійснення прав і свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом це певною мірою спотворення права. У цьому разі особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду у справі №910/1873/17 від 8 травня 2018 року).

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає неприпустимість зловживання правом, яка відповідно до конституційних положень означає, що здійснення прав і свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом це певною мірою спотворення права. У цьому разі особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду у справі №910/1873/17 від 8 травня 2018 року).

Разом з тим, приймаючи до уваги статус АТ «Укрзалізниця» як критично важливого підприємства для економіки, так і для забезпечення життєдіяльності та обороноздатності держави, враховуючи, що накази про відрядження приймались на підставі відповідних звернень (телеграм, листів тощо) щодо необхідності проведення робіт, суд вважає, що направлення Філією «ЦЕНТР З БУДІВНИЦТВА ТА РЕМОНТУ КОЛІЇ» Акціонерного товариства «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» Структурний підрозділ Основ`янської колійної машинної станції у відрядження працівників, зокрема, ОСОБА_1 , для виконання робіт, не свідчить про зловживання процесуальними правами та не спрямовані на явне безпідставне затягування розгляду справи, створення перешкод у здійсненні судочинства чи введення суду в оману, в зв`язку з чим, приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття до Філії «ЦЕНТР З БУДІВНИЦТВА ТА РЕМОНТУ КОЛІЇ» Акціонерного товариства «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» Структурний підрозділ Основ`янської колійної машинної станції заходів процесуального примусу.

З приводу клопотання в частині приводу свідка ОСОБА_1 до суду через відповідні органи Національної поліції України, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 147 ЦПК України, належно викликаний свідок, який без поважних причин не з`явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через відповідні органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.

Враховуючи, що свідок ОСОБА_1 перебуває у відрядженні за межами м.Харкова на підставі наказу від 30.06.2026 року №КМС-39-03-01/170 (дата прибуття 03.08.2026), суд не вбачає на даний час підстав для його приводу у судове засідання через відповідні органи Національної поліції України.

При вирішенні вказаного питання судом також враховано факт того, що за повідомленням секретаря судового засідання, Винниченко Роман Вікторович прибув 22.06.2026 до суду для участі у судовому засіданні, натомість судове засідання не відбулося з незалежних від суду обставин (повідомлення про мінування будівлі суду). У послідуючі судові засідання свідок не прибув, оскільки перебував у відрядженні.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 147 ЦПК України не встановлено заборон для суду в наступному вирішити питання про привід свідка у випадку наявності на то відповідних підстав.

Керуючись ст.ст.91, 92, 126, 352, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача адвоката Александрової Тетяни Василівни про застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу до відповідача - Філії «ЦЕНТР З БУДІВНИЦТВА ТА РЕМОНТУ КОЛІЇ» Акціонерного товариства «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», та застосування заходів процесуального примусу у виді приводу до свідка ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16.07.2026 року.

Головуючий суддя О.В. Спесивцев