Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 464/3873/26
пр.№ 2/464/2788/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.07.2026 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Теслюка Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Гирьки К.В.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТзОВ «Факторинг Партнерс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у с т а н о в и в :
директор ТзОВ «Факторинг Партнерс» - Я.Сердійчук 28.09.2026 звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №10593673 від 27.06.2025 в розмірі 16 880 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» (далі ТзОВ «ЕКО ФІН») та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №10593673 в письмові формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 4 000 грн, строком на 365 днів з 27.06.2025 по 26.06.2026. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника. Відповідачка, підписавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов`язалась повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором. Однак, відповідачка не виконує свої зобов`язання за договором, грошові кошти не повертає, проценти за користування такими не сплачує. Між ТзОВ «ЕКО ФІН» та позивачем ТзОВ «Факторинг Партнерс» 06.05.2026 укладено договір №06-05/26, відповідно до якого позивач набув права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором №10593673. Таким чином, у відповідачки ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 880 грн, з яких 4 000 грн заборгованість за тілом кредиту та 12 880 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.
Ухвалою від 01.06.2026 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до розгляду в судовому засідання. Визначено відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.
У зазначений відповідачці ОСОБА_1 строк в ухвалі від 01.06.2026 про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі, остання не скористалася своїм правом, відповідно до ст.178 ЦПК України, для подання відзиву на позов.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала повністю, щодо стягнення з неї на користь позивача витрат на професійну допомогу заперечила, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката є неспівмірним із складністю справи та вважає такий розмір завищеним.
Представник позивача ТзОВ «Факторинг Партнерс» в судове засідання не з`явився, директор Я.Сердійчук в позовній заяві просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.06.2025 між ТзОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №10593673 (далі Кредитний договір), згідно з яким товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором.
Сторонами погоджено такі умови договору: сума кредиту складає 4 000 грн; строк кредиту 365 днів, який починається з 27.06.2025 та закінчується 26.06.2026 включно; дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 10.07.2025 (рекомендована дата платежу); поточний період складає 351 день, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 26.06.2026 (дата остаточного погашення заборгованості); проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 3,65% відсотків річних (денна процентна ставка 0,01% за один день); проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (денна процентна ставка 1% за один день).
Кредитний договір №10593673 підписаний відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора YTQ4ZDAZ.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №10593673 у відповідачки ОСОБА_1 станом на 06.05.2026 виникла заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 16 560 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 000 грн та за відсотками в розмірі 12 560 грн
Між ТзОВ «ЕКО ФІН» та позивачем ТзОВ «Факторинг Партнерс» 06.05.2026 укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №06-05/26, згідно з п.2.1 якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору.
На підтвердження переходу прав вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором №10593673 позивачем також надано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 12.05.2026, акт прийому-передачі Реєстру Боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №06-05/26 та акт прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №06-05/26, а також Реєстр боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №06-05/26.
Також, після відступлення права вимоги позивачем нараховано проценти за користування кредитом в розмірі 320 грн.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, друга статті 639 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Кредитний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки ОСОБА_1 для укладення договору на таких умовах.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТзОВ «Факторинг Партнерс» є новим кредитором за Кредитним договором, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_1 користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит №10593673 від 27.06.2025 в розмірі 16 880 грн, з яких 4 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 12 880 грн заборгованість за процентами, відтак позов слід задовольнити.
Щодо судових витрат суд зазначає таке.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000 грн в матеріалах справи містяться: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги №29 від 07.05.2026 та витяг з Акту №34 про надання юридичної допомоги від 18.05.2026.
Встановлено, що правнича допомога позивачу ТзОВ «Факторинг Партнерс» надана адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», згідно з договором про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, на суму 9 000 грн.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду від 26 червня 2024 року (справа №686/5757/23) виснувала, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, заперечення відповідачки про стягнення таких з огляду на їх неспівмірність складності справи та обсягу наданої правничої допомоги, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.
Таким чином, судом встановлена неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи та фактично виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), часові, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг).
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Факторинг Партнерс» слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як вбачається із квитанції про сплату №0651620071 від 25.05.2026 АТ «ОТП БАНК», позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн.
Враховуючи вищевикладене, а також і те, що розгляд даної справи по суті не здійснювався, що підтверджується її матеріалами, суд приходить до висновку, що позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 1131,20 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України на відповідачку слід покласти іншу частину сплачених позивачем при подачі позову до суду документально підтверджених судових витрат, а саме 1131 грн 20 коп судового збору.
Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 265 ЦПК України,
у х в а л и в:
позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит №10593673 від 27.06.2025 в розмірі 16 880 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн, з яких 4 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 12 880 грн заборгованість за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 1 131,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн, а всього 3 131 грн 20 коп.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 1 131 грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15.07.2026.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6 оф.521.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Дмитро ТЕСЛЮК
Судове рішення № 138280652, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 15.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/3873/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: