Рішення № 138280435, 16.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24440/25

Провадження № 2-др/522/131/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В. розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТА» Головатюк Яни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ «Агентство нерухомості «АТЛАНТА», третя особи державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Пінігіна Тетяна Миколаївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юшин Андрій Юрійович про повернення коштів та відшкодування збитків

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ «Агентство нерухомості «АТЛАНТА», третя особи державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Пінігіна Тетяна Миколаївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юшин Андрій Юрійович про повернення коштів та відшкодування збитків задоволено частково. Стягнуто ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 831 600,00 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 315,25 гривень.

29 червня 2026 року через підсистему ЕС було подано та 30 червня 2026 року зареєстровано клопотання представника ТОВ «АТЛАНТА» Головатюк Яни Олександрівни про стягнення витрат на правничу допомогу, у якій заявник просить суд стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень

Ухвалою суду від 09 липня 2026 року заяву прийнято до розгляду. Встановлено, що розгляд заяви здійснюватиметься без повідомлення сторін.

30 червня 2026 року від представника ОСОБА_1 Мурадян Інги Олександрівни надійшли заперечення на клопотання. Відповідно до яких заявник просив клопотання ТОВ «Агентство нерухомості «АТЛАНТА» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу з 10 000,00 гривень до 4 000,00 гривень.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

01 грудня 2025 року між ТОВ «Агентство нерухомості «АТЛАНТА» та адвокатом Головатюк Яною Олександрівною було укладено договір про надання правничої допомоги №01/12, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання щодо здійснення правничої допомоги в інтересах клієнта, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, що пов`язане з розглядом судової справи №522/24440/25.

Згідно пункту 4.1 та пункту 4.2. договору про надання правової допомоги від 01.12.2025 №01/12, отримання винагороди адвокатом за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Сторони узгодили, що оплата послуг адвоката узгоджена із розрахунку 2 000,00 гривень за 1 годину роботи адвоката. Загальна вартість правничої допомоги визначається Сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг залежно від фактично виконаного обсягу робіт. клієнт зобов`язується здійснити оплату правничої допомоги адвоката у десятиденний строк з моменту ухвалення судового рішення по справі.

26 червня 2026 року між ТОВ «Агентство нерухомості «АТЛАНТА» та адвокатом Головатюк Яною Олександрівною було підписано акт приймання-передачі до договору про надання правничої допомоги від 01.12.2025 №01/12, відповідно до змісту якого на виконання укладеного між сторонами договору клієнт прийняв надані адвокатом послуги, обсяг яких було узгоджено сторонами а саме:

- аналіз позовної заяви та доданих доказів 2 000,00 гривень (1 год. по 2 000,00 гривень);

- аналіз судової практики 2 000,00 гривень (1 год. по 2 000,00 гривень);

- консультація клієнта, узгодження правової позиції 1 000,00 гривень (0,5 год. по 1 000,00 гривень);

- формування стратегії захисту 1 000,00 гривень (0,5 год. по 1 000,00 гривень);

- підготовка відзиву на позовну заяву 4 000,00 гривень (2 год. по 2 000,00 гривень).

Загальна вартість наданих послуг склала 10 000,00 гривень.

У статті 11 ЦПК України вказано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги

Суд вважає, що чинне процесуальне законодавство не містить заборони щодо права суду на зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за умови, що заявлений розмір таких витрат не відповідає принципу пропорційності, розумності та справедливості, а самі витрати не є фактичними та неминучими.

Тому, під час визначення розміру витрат на професійну правничої допомоги суд повинен встановити наступне:

- чи обґрунтувала особа понесення таких витрат належними та допустимими доказами;

- чи відповідає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу принципам пропорційності, розумності, та справедливості;

- чи є такі витрати фактичними та неминучими?

Представник позивача в своєму заперечні зазначає, що складання відзиву на позовну заяву як цілісного процесуального документа за своєю юридичною суттю апріорі включає в себе і аналіз позову, і вивчення судової практики, і формування стратегії захисту. Виокремлення цих дій у самостійні платні послуги є штучним подвоєнням обсягу роботи адвоката з метою безпідставного стягнення коштів з іншої сторони.

Суд частково погоджується із доводами відповідача. На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.

Щодо витрат пов`язаних з аналізом позовної заяви та доданих доказів, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що постанова ВП ВС від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19 містить висновок про те, що витрати на ознайомлення з апеляційними скаргами не можуть бути враховані під час розподілу судових витрат, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки відзивів на апеляційні скарги.

Тому, на думку суду, ознайомлення з матеріалами та документами є одним із елементів процедури складання заяв по суті справи (позову, відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив), а тому, не підлягають окремій оцінці.

Щодо витрат пов`язаних з аналізом судової практики, суд зазначає наступне.

Суд вважає, що витрати, пов`язані з аналізом судової практики, не підлягають окремому відшкодуванню як самостійний вид витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі дії є складовою підготовки та складання відзиву на позовну заяву та охоплюються вартістю відповідної послуги.

Щодо витрат пов`язаних з консультацією клієнта, узгодження правової позиції та формуванням стратегії захисту, суд зазначає наступне.

На думку суду такі витрати є виключною ініціативою представника, оскільки, всі процесуальні документи складалися безпосередньо представником відповідача, будь-яких заяв або клопотань відповідач самостійно не подавав. Будь-яких доводів на підтвердження того, що надання такої послуги як консультація не є невідворотною та неминучою позивачем надано не було. Окрім того, у змісті позовної заяви та акті приймання передачі не розкрито з приводу якого саме питання (яких документів) надавалася така консультація. Тому, суд вважає, що підстави для відшкодування витрат за зазначену послугу відсутні.

Щодо втрат пов`язаних з підготовкою відзиву на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Сам відзив є незначним за обсягом та складається з 3 аркушів.

У додатках до відзиву відсутні будь-які документи, отримані представником відповідача самостійно (в тому числі шляхом подання адвокатських запитів). Зазначене дає суду підстави вважати, що адвокат не витратив значного проміжку часу для отримання таких додатків.

Суд звертає увагу на те, що зазначена категорія справ характеризується низьким рівнем складності. Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини чітко врегульовані чинним законодавством. Підготовка позовної заяви не потребувала аналізу великої кількості нормативно-правових актів, оскільки правовідносини зі збереження майна без достатньої правової підстави зокрема врегульовані ЦК України. Між нормами прави відсутні будь-які колізії, що свідчить про сталість та єдність законодавства у цій сфері. При цьому, судова практика у цій сфері чітко сформована та не відрізняється між собою, що не вимагало від представника відповідача витрат значного проміжку часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій.

На думку суду, справа не становить значного суспільного інтересу, та впливає виключно на відносини, що виникли між позивачем та відповідачами.

Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку, що витрати за надання такої послуги, за умови їх відповідності критеріям розумності, справедливості та співмірності повинні становити 4 000,00 гривень.

Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агентство нерухомості «АТЛАНТА» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТА» Головатюк Яни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТА» м. Одеса, вул. Варненська, буд. 1, ЄДРПОУ: 31851510, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст додаткового рішення складено та підписано 16 липня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.