Рішення № 138279272, 03.07.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/94/26

Провадження № 2/702/333/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

03.07.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Нейло І.М.

за участю

секретаря судового засідання: Прилуцької О.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника органу ССД Томченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище Черкаської область в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області про позбавлення батьківський прав, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 81840 грн 50 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 15.05.2013 по 23.07.2015 сторони перебували у шлюбі, в період якого у них народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі донька проживає з позивачем та перебуває на її утриманні та вихованні. Позивач забезпечує гармонійний розвиток дитини та її матеріальне утримання. Відповідач не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не бере жодної участі у вихованні дитини, не цікавиться її фізичним та психологічним здоров`ям, умовами проживання, навчанням, успіхами та труднощами у школі, з часу припинення спільного проживання не підтримує з дитиною жодних контактів, не телефонує, не спілкується особисто, тому вважає що відповідач підлягає позбавленню батьківських прав. Крім того, на теперішній час у житті дитини фактично сформовані сталі сімейні відносини з теперішнім чоловіком матері, з яким позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі та сприймає його як батька. На підставі рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області видано виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання дитини у розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку (доходів). Відповідач тривалий час офіційно не працює, будь-якої матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. Внаслідок невиконання відповідачем рішення суду за ним утворилась заборгованість зі сплати аліментів за період з 03.04.2024 по 31.12.2025 у розмірі 81 840,50 грн.

Ухвалою суду 12.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду 26.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи, що відповідач, був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання та з урахуванням клопотання представника позивача, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, та просила їх задовільнити з підстав викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила їх задовільнити в повному обсязі.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Томченко А.В. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову, підтримала висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача та пояснила, що факти, які були встановлені органом опіки та піклування, під час підготовки висновку, є достатніми для позбавлення відповідача батьківських прав.

Дитина відповідача ОСОБА_5 , яка була допитана в судовому засіданні, пояснила, що батька свого вона не пам`ятає, він з нею не спілкується, її життям не цікавиться. Не заперечує проти позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неї.

Заслухавши думку учасників справи, перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

З позовом про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась мати дитини, ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.09.2015 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Монастирищенського районного управління юстиції ц Черкаській області (а.с.16); Згідно рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11.06.2015 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 розірвано, після розірвання шлюбу дружині залищено прізвище « ОСОБА_7 » (а.с.11), згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 26.02.2022 зареєструвала шлюбу з ОСОБА_9 , після реєстрації шлюбу, прізвище дружини становить « ОСОБА_10 » (а.с.14).

Судом встановлено, що відповідач у справі, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.09.2015 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Монастирищенського районного управління юстиції ц Черкаській області (а.с.16).

Після розірвання шлюбу, дитина сторін проживає з позивачем, що підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно довідки характеристики за № 38 від 06.02.2026 ОСОБА_1 працює на посаді діловод у Новоміському старостинськогму окрузі. За час роботи зарекомендувала себе як відповідальна, сумлінна, дисциплінована працівниця. ОСОБА_11 виконує належним чином батьківські обов`язки, самостійно займається вихованням дитини від першого шлюбу, забезпечує її потреби , піклується про стан здоров`я, навчання та розвиток, створює належні умови для проживання і виховання (а.с. 10).

Згідно довідки про заробітну плату та інші доходи ОСОБА_1 , дійсно працює у виконавчому комітеті міської ради, на посаді діловода, за період 01.01.2025 по 31.12.2025 за винятком оплачених аліментів загальна сума становить 112561, 71 грн (а.с.13).

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ст. 164 СК України однією з підстав для позбавлення батьківських прав є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків, перестав цікавитися умовами проживання, здоров`ям та вихованням свого сина, не виявляє бажання в спілкуванні з ним та не проявляє батьківської уваги .

Відповідно до Характеристики наданою директором Монастирищенського ліцею № 2, ОСОБА_4 , навчається в ліцеї з третього класу. На даний час дитина проживає разом з матір`ю, яка самостійно здійснює її виховання та забезпечення. ОСОБА_11 виконує всі батьківські обов`язки, забезпечує повноцінний розвиток і виховання дитини. За весь період навчання дитини в закладі освіти, участь батька у шкільному житті дитини не зафіксована. Батько жодного разу не відвідував батьківські збори, не звертався до класного керівника, не цікавився успішністю, поведінкою або психологічним станом дитини. Всі питання щодо дитини вирішуються виключно матір`ю (а.с.9).

Згідно довідки № 30 від 06.02.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається в 7-А класі Монастирищенського ліцею № 2 Монастирищенської міської ради Черкаської області (а.с.15).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області від 29.04.2026 позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо його малолітньої доньки є доцільним (а.с. 59-61).

Згідно зі ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Це означає, що мати чи батько вважаються такими, що ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, якщо вони за станом свого психічного здоров`я усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними, а також якщо вони мають юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов`язку. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідач не надав суду доказів неможливості та перешкод у спілкуванні з дитиною.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 тривалий час, без поважних причин, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Відповідач не надав суду доказів на спростування вищевикладених підстав, для відмови в задоволенні позову про позбавлення його батьківських прав, в судові засідання не з`являвся, відзиву щодо позову не надсилав, що фактично відмовився від участі в процесі та захисті своїх прав та інтересів, що також дає суду підстави вважати, що ОСОБА_3 , не виконує батьківські обов`язки та свідомо ухиляється від їх виконання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведені підстави для позбавлення батьківських прав відповідача, як крайньої міри, а тому суд вважає за необхідне в цій частині позов задовольнити.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд зазначає наступне:

Згідно ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно зіст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, набрали законної сили та були чинними на час розгляду заяви про забезпечення позову.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 910/3191/20, від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц.

З відкритих джерел - Єдиного державного реєстру судових рішень, за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/119003018 судом встановлено, що рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від від 14.05.2024 у справі №702/338/24 стягнуто з ОСОБА_3 користь ОСОБА_1 кошти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 .Ю 18.05.2013 року народження в розмірі частини всіх видів його доходів, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.04.2024 до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження.

20.09.2024 старшим державним виконавцем Суворовського ВДВС у місті Одесі відкрито виконавче провадження № 76086313, яким на підставі виконавчого листа № 702/338/24 виданого 14.05.2024 постановлено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 .Ю 18.05.2013 року народження в розмірі частини всіх видів його доходів, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.04.2024 до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження.

Внаслідок не виконання відповідачем рішення суду за ним утворилась заборгованість зі сплати аліментів за період з 03.04.2024 по 31.12.2025 у розмірі 81840 грн 50коп.

За положеннями ч.1, 2 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

У п. 22 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Враховуючи наявну заборгованість відповідача ОСОБА_3 зі сплати аліментів на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальна сума неустойки (пені) від суми несплачених аліментів за період з квітня 2024року по 31 грудня 20125 року складає 81840,50 грн.

Визначений загальний розмір пені не перевищує 100 відсотків заборгованості.

Відповідач не надав суду докази, які б підтвердили відсутність його вини за прострочення сплати аліментів, а тому з нього підлягає стягненню пеня.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, у відповідності до ч.2 ст. 196 СК України, однак відповідач не просить суд зменшити розмір неустойки на не наводить обставин, наявних на час ухвалення рішення судом, що перешкоджають йому у сплаті неустойки у визначеному позивачем розмірі.

Таким чином, на основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог, що підтверджені доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення із відповідача на користь позивачки пені за прострочення сплати аліментів на утримання сина ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Представником позивача в позовній заяві зазначено, що докази по витратах на правову допомогу, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1064,80 грн.

У зв`язку з тим, що позивач при зверненні до суду за позовну вимогу про стягнення додаткових витрат та пені за прострочення сплати аліментів була звільнена від сплати судового збору, враховуючи подання позову через Електронний суд, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1065,12 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області про позбавлення батьківський прав, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасно сплачені аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 03.04.2024 по 31.12.2025 в сумі 81840 грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1064 грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1065 грн 12 коп.

Роз`яснити позивачу, що докази про витрати на професійну правничу допомогу, які заявлені до стягнення, необхідно подати до суду протягом 5 днів з дня проголошення рішення, в іншому разі - заява про розподіл судових витрат буде залишена без розгляду.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса державної реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП : НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Монастирищенської міської ради, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 22793113, місце знаходження: вул Соборна, 117 м Монастирище Черкаська область, 19101.

Повний текст рішення виготовлено 03.07.2026.

Суддя І.М. Нейло