Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 693/329/19
провадження № 1-кп/691/206/26
УХВАЛА
15 липня 2026 року Городищенський районний суд Черкаської області
Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
(участь в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів)
сторони кримінального провадження:
обвинувачений ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
(участь в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області кримінальне провадження №12018250130000581 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,-
встановив:
В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області на підставі ухвали Черкаського апеляційного суду про зміну підсудності через неможливість утворити склад суду у Смілянському міськрайонному суді Черкаської області, перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України.
До початку судового засідання 17 червня 2026 року від захисника ОСОБА_5 канцелярією Городищенського районного суду Черкаської області зареєстровано клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з обгрунтуванням про зміну сімейного стану обвинуваченого у зв`язку з реєстрацією шлюбу 17 квітня 2026 року з громадянкою ОСОБА_6 , яка офіційно є особою з інвалідністю 3 групи та потребує постійної сторонньої допомоги за загальним захворюванням і відповідно до медичного висновку їй категорично протипоказані фізичні, психоемоційні перевантаження, а також праця у нічні зміни чи відрядження, що суттєво обмежує її життєдіяльність та здатність ведення домашнього господарства і вказує на гуманітарну необхідність обвинуваченого, як чоловіка надавати дружині необхідну підтримку, побутову допомогу. При цьому, ОСОБА_6 є співвласницею частки житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , який може слугувати постійним місцем проживання ОСОБА_4 у разі застосування домашнього арешту, хоч і дружина має місце реєстрації в місті Києві. Сестра дружини ОСОБА_7 дала згоду, нотаріально посвідчену, на проживання обвинуваченого у належному їй спільно з дружиною обвинуваченого ОСОБА_6 , житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , чим підтвердила відсутність будь-яких заперечень щодо спільного проживання. З плином часу змінилися ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, вони значно зменшилися або зникли зовсім, тому є доцільним переглянути питання щодо дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.. Враховуючи принцип презумпції невинуватості, подальше тримання під вартою обвинуваченого є надмірним обмеженням прав людини.
Також, 10 липня 2026 року від прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 канцелярією Городищенського районного суду Черкаської області зареєстровано клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 з обгрунтуванням існування ризиків передбачених ст.177 КПК України.
Судовий розгляд кримінального провадження продовжено 15 липня 2026 року. Для продовження судового розгляду не сформовано склад колегії суддів Городищенського районного суду Черкаської області у складі: головуючий суддя ОСОБА_1 , члени колегії, судді ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , який визначений за даними автоматизованого розподілу судової справи між суддями Городищенського районного суду Черкаської області. Так, суддя Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_9 перебуває у щорічній відпустці, а суддя Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_8 зайнята в іншій судовій справі. При обговоренні з учасниками процесу питання про невідкладність розгляду клопотання прокурора та захисника, відсутність запасного судді, не можливість заміни членів колегії іншим суддями через наявність у штаті суду лише трьох діючих суддів, беручи до уваги положення Розділу 1Х-1 «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану» КПК України, де вказано про розгляд клопотання прокурора про дію запобіжного заходу в умовах воєнного стану за загальними правилами судового розгляду таких, можливість застосування аналогії права, яка була передбачена Розділом Х «Прикінцеві положення» та Розділом 11 »Перехідні положення» КПК України, які застосовувалися тимчасово на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, і встановлювалися особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема, - у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту, - роз`яснивши учасникам процесу їх право заперечувати проти судового розгляду у відсутності членів колегії суддів, отриману від учасників процесу згоду на розгляд клопотання прокурора та захисника щодо дії запобіжного заходу саме головуючим у справі суддею без участі судді ОСОБА_9 та судді ОСОБА_8 , прийнято процесуальне рішення із занесенням до журналу фіксації судового засідання, про проведення судового засідання в частині розгляду клопотання прокурора та захисника щодо дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 головуючим суддею в складі колегії суддів - ОСОБА_1 ..
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, мотивуючи врахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, необхідності проведення допиту потерпілої сторони, допиту свідків, наявністю обгрунтованих ризиків у поведінці обвинуваченого, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, при цьому заперечила щодо задоволення клопотання захисту, остільки реєстрація шлюбу обвинуваченим та відсутність інформації про належне можливе перебування обвинуваченого під домашнім арештом за місцезнаходження майна, яке належить іншим особам, не свідчать про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому та просив долучити письмові докази на підтвердження обставин для зміни запобіжного заходу.
Розглянувшиклопотання учасників процессу, суд бередо уваги їх позиції.
Прокурор ОСОБА_3 просила задоволити клопотання про продовження перебування обвинуваченого під вартою та відмовити у задоволенні клопотання захисника, як необгрунтованого відповідно до обставин у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора та просили обрати інший запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 , в житловому будинку де дружина обвинуваченого ОСОБА_6 є співвласницею частки. Також, обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що його дружина і її сестра дали для суду письмову згоду на проживання в належному їм будинку і він бажає допомагати дружині в побуті, у веденні домашнього господарства в силу стану її здоров`я. На запитання суду щодо способу його інформування про виклики до суду та забезпечення належної процесуальної поведінки задля прибуття в судові засідання не обгрунтував, як може гарантувати виконання таких обов`язків.
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , будучи вчасно та належним чином повідомлені, до суду не прибули подали заяви з клопотаннями про судовий розгляд кримінального провадження без їх участі.
З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до висновку про розгляд клопотання прокурора та захисника у відсутності потерпілих, остільки їх неявка не перешкоджає слуханню, у їх відсутність.
Заслухавши сторони кримінального провадження, враховуючи належне повідомлення потерпілих, вивчивши та розглянувши клопотання учасників процесу, суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , та відмовляє у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 26 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Розділом II КПК України передбачено, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно статті 131 КПК України, віднесені запобіжні заходи.
Так, згідно ч.3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку, суд, зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу і в компетенції суду, згідно ч.1 цієї ж статті, за клопотанням учасників судового провадження обрати, змінити, чи скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_3 в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою посилається на те, що згідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, обвинувачений ОСОБА_4 , спільно з неосудною особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, вирішив вчинити розбійний напад на проживаючого одиноко пенсіонера ОСОБА_13 за адресою АДРЕСА_2 . Так, близько 01:00 год. 17 грудня 2018 року, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 спільно з неосудною особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_13 , де незаконно, шляхом розбиття віконного скла веранди, проник у веранду житлового будинку вказаного домоволодіння, до якої в момент проникнення вийшов потерпілий ОСОБА_13 .. Перебуваючи у веранді вказаного будинку ОСОБА_4 спільно з неосудною особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з метою заволодіння майном ОСОБА_13 , із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, наніс декілька ударів у верхню частину тіла ОСОБА_13 , від яких останній втративши рівновагу упав на підлогу. В подальшому ОСОБА_4 спільно з неосудною особою, перетягнув ОСОБА_13 з веранди до кімнати будинку де продовжив наносити множинні удари по різним частинам тіла потерпілого, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: множинних синців та садна лиця, закритого перелому кісток носа, травматичного видалення та вивих двох верхніх середніх різців, множинних синців, саден, забійної рани всіх кінцівок і таза, які у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 05-7-02/513 від 28.01.2019 року утворились від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від нанесення численних ударів руками, ногами та іншими предметами з обмеженою травматичною поверхнею і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також: забійної рани голови, травматичних крововиливів під м`які та тверду мозкові оболонки, як травматичний комплекс черепно-мозкової травми, закритої травми грудної клітки, що супроводжувалась множинними синцями грудної клітки, множинними двобічними переломами ребер, переломом грудини, колапсом обох легень і спричинила гостру дихальну недостатність, які у відповідності до висновку вищевказаної експертизи, виникли від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від багаторазового стиснення грудної клітки та нанесення ударів руками, ногами та предметом з ребром і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, внаслідок чого настала смерть потерпілого. Після чого, ОСОБА_4 спільно з неосудною особою, заволодів грошовими коштами в сумі 280 грн., сковородою алюмінієвою, вартістю 105 грн.; каструлею алюмінієвою ємкістю 3 л., вартістю 83 грн.; каструльою алюмінієвою ємкістю 5 л., вартістю 150 грн.; магнітолою «BRAVIS», вартістю 1000 грн.; тюнером супутникового телебачення вартістю 335 грн.; мобільним телефоном «Samsung GT-E1195», вартістю 335 грн.; ложками столовими в кількості 35 шт. по ціні 14 грн. за 1 шт., на суму 490 грн. ; ложками чайними в кількості 2 шт. по ціні 10 грн. за 1 шт., на суму 20 грн.; виделками в кількості 23 шт. по ціні 3 грн. за 1 шт., на суму 69 грн.; черпаком вартістю 79 грн.; кухонною лопаткою вартістю 57 грн.; праскою «BOSH» вартістю 800 грн; феном для волосся вартістю 300 грн.; п/е пакетами в кількості 3 шт. по ціні З грн. за 1 шт., на суму 9 грн.; банкою скляною ємкістю 1 л. вартістю 8 грн.; пельменями в кількості 1 кг вартістю 56 грн.; фарфоровими статуетками в кількості 2 шт. по ціні 250 грн. за 1 шт., на суму 500 грн.; філе м`ясне невстановленої кількості та вартості; ковбасою напівкопченою невстановленої кількості та вартості; салом свинячим невстановленої кількості та вартості; капустою квашеною невстановленої кількості та вартості; пляшкою ПЕТ ємкістю 5 л., заповненою самогоном об`ємом близько 2,5 л. невстановленої вартості, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 4676 грн..
Він же, близько 01:00 год. 17 грудня 2018 року спільно з неосудною особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_13 , де незаконно, шляхом розбиття віконного скла веранди, проник у веранду житлового будинку вказаного домоволодіння, до якої в момент проникнення вийшов потерпілий ОСОБА_13 .. Перебуваючи у веранді вказаного будинку ОСОБА_4 , спільно з неосудною особою, у ході нападу, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи настання смерті ОСОБА_13 , з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, грошовими коштами та цінностями ОСОБА_13 , для власного збагачення, наніс декілька ударів у верхню частину тіла ОСОБА_13 , від яких останній втративши рівновагу упав на підлогу. В подальшому ОСОБА_4 спільно з неосудною особою перетягнув ОСОБА_13 з веранди до кімнати будинку де продовжив наносити множинні удари по різним частинам тіла потерпілого, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: множинних синців та садна лиця, закритого перелому кісток носа, травматичного видалення та вивих двох верхніх середніх різців, множинних синців, саден, забійної рани всіх кінцівок і таза, які у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 05-7-02/513 від 28.01.2019 року утворились від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від нанесення численних ударів руками, ногами та іншими предметами з обмеженою травматичною поверхнею і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також: забійної рани голови, травматичних крововиливів під м`які та тверду мозкові оболонки, як травматичний комплекс черепно-мозкової травми, закритої травми грудної клітки, що супроводжувалась множинними синцями грудної клітки, множинними двобічними переломами ребер, переломом грудини, колапсом обох легень і спричинила гостру дихальну недостатність, які у відповідності до висновку вищевказаної експертизи, виникли від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від багаторазового стиснення грудної клітки та нанесення ударів руками, ногами та предметом з ребром і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, внаслідок чого настала смерть потерпілого. Вважаючи свої дії достатніми для позбавлення життя потерпілого ОСОБА_13 , після заволодіння майном останнього, ОСОБА_4 і неосудна особа, залишили його на місці вчинення злочину.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 , строку тримання під вартою, суд, виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, вплив на свідків та потерпілих, допит яких не проведено. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Доказів, які б переважали над обґрунтуванням ризиків зазначених прокурором, суду, стороною захисту не надано. Так, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії на які посилається в обґрунтування клопотання прокурор, однак вимагає доказів того, що він може мати реальну можливість їх здійснити в майбутньому, остільки під поняттям ризик, слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах передбачених ч.1ст.177 КПК України.
Так, у клопотанні захисту про зміну запобіжного заходу в обґрунтування клопотання до суду надано докази, які підтверджують зміну сімейного стану обвинуваченого, підтверджують реєстрацію шлюбу, інформують про особу дружини обвинуваченого, її стан здоров`я та матеріальне забезпечення в частині наявності майна на праві власності, і дійсно заслуговують на увагу та оцінку суду, проте їх зміст ніяким чином не зменшує існування ризиків які діють стосовно обвинуваченого і передбачені ст.177 КПК України. Суду доведено можливість перебування обвинуваченого за місцезнаходженням майна дружини за адресою АДРЕСА_1 , шляхом надання згоди співвласника майна, проте не доведено, що ці обставини зможуть забезпечити його належну поведінку в частині щодо вручення судових повісток за цією адресою, своєчасного прибуття для участі в судових засіданнях, і можуть мати наслідком не ухилення від суду, остільки щодо нього не внесені відомості до Єдиного Державного демографічного реєстру відповідно територіальної громади.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» №31315/96 від 25.04.2000 зазначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги, поряд з іншими обставинами, і загроза відносно суворого покарання.
Саме тому, враховуючи вищевикладене, і особливості тяжкості вчинених кримінальних правопорушень обвинуваченим, зважаючи на можливість суворості покарання в разі доведення вини обвинуваченого, що може викликати бажання вчинити дії задля уникнення відбування покарання та вчинити спробу втечі, стадію розгляду кримінального провадження, де потерпіла та свідки не допитані, і беручи до уваги, що ризик впливу на даних осіб є високим, вони знайомі між собою, то слід погодитися із дією ризиків стосовно обвинуваченого, які вказані прокурором у клопотанні, остільки вони зберігають свою актуальність і на теперішній час, та є підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На переконання суду, наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави, є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися, тому інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою, слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197, 206, 331, 350, 372 КПК України, суд,-
постановив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12018250130000581 - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Жашків Черкаської області, українцю, громадянину України, з середньою освітою, місце реєєстрації АДРЕСА_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор» за адресою м. Черкаси, вул. Благовісна, №234, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 встановлюється на 60 днів та діє з дати постановлення ухвали, тобто з 15 липня 2026 року до 12 вересня 2026 року.
Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_4 під розпис з ухвалою суду.
Ухвала суду щодо дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, надіслати для відому потерпілим та до Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор», для виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду учасниками процесу.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 138279003, Городищенський районний суд Черкаської області було прийнято 15.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 693/329/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: