Постанова № 138278458, 15.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

15.07.26

Справа №635/6632/25

Провадження № 3/635/170/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2025 року о 11 годині 30 хвилин ОСОБА_1 в сел. Високий Харківського району Харківської області, вул. Андрія Ощепкова, буд. 48А керував транспортним засобом BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Репетун К.В., належним чином повідомлені, не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Репетун К.В. надійшло клопотання, в якому вона просить закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з вчиненням дії ОСОБА_1 в стані крайньої необхідності. В обґрунтування клопотання захисник Репетун К.В. зазначила, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 29 вересня 2025 року № 275 ОСОБА_1 залучений до операційної зони ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 для виконання бойових (спеціальних) завдань, на підставі БР ТГр «Покровськ» від 11 липня 2025 року № 152/1/2316т/ТГрП, рапортів командира підрозділу, з 10 серпня 2025 року: заступника командира медичної роти по роботі з особовим складом старшого лейтенанта ОСОБА_1 . Тобто, у день, коли ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, а саме 10 серпня 2025 року, останній їхав для реалізації обов`язків служби з метою виконання бойових (спеціальних) завдань. Відтак, оскільки дії ОСОБА_1 були вчинені задля усунення небезпеки, яка загрожує державному порядку в умовах воєнного стану, то такі дії мають ознаки правомірної поведінки, вчиненої у стані крайньої необхідності, передбаченої ст.ст. 17,18 КУпАП, оскільки його дії були спрямовані не на ухилення від обов`язку, а задля запобігання значно більшій шкоді зриву військової операції в умовах воєнного стану. Окрім цього захисник зазначила, що військова спеціальність ОСОБА_1 передбачає обов`язкову наявність у нього посвідчення водія, оскільки виконання покладених на нього службових обов`язків безпосередньо пов`язане з керуванням транспортними засобами у зоні бойових (оперативних) дій. ОСОБА_1 досконало знає оперативну обстановку, особливості місцевості, маршрути пересування та специфіку логістики в зоні відповідальності. Умови воєнного стану та постійне ускладнення процесу доукомплектування кваліфікованими кадрами, зокрема водіями зі спеціальною підготовкою, не дозволяють оперативно знайти йому заміну. У разі позбавлення його водійського посвідчення можуть виникнути серйозні труднощі з координацією дій та виконанням бойових завдань, що негативно вплине на боєздатність військової частини та ефективність її функціювання в умовах воєнного стану.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених судом доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 418370 від 10 серпня 2025 року,складеного стосовно ОСОБА_1 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджується, що 10 серпня 2025 року о 11 годині 35 хвилин водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився;

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, що на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився;

- рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанту поліції Ковріжного І.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 7 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Згідно з п. 8 зазначеного Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, що підтверджується відеозаписом та сукупністю досліджених письмових доказів по справі про адміністративне правопорушення, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Щодо посилань захисника на дії ОСОБА_1 у стані крайньої необхідності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Тобто, інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.

На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».

Таким чином, однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Обставини, зазначені захисником не можуть бути визнані такими, що виключають протиправність дій його дій як вчинені в стані крайньої необхідності.

Названі обставини не підтверджені жодними доказами, які б підтверджували наявність невідкладності ситуації, яка б вказувала на наявність реальної, а не потенційної загрози, яку мав відвернути ОСОБА_1 .

Таким чином, аналіз ситуації, що мала місце свідчить про те, що дії ОСОБА_1 не були продиктовані станом крайньої необхідності у розумінні ст. 17 КУпАП, що виключає адміністративну відповідальність.

Тому, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При вирішенні питання про накладання адміністративного стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступень його вини, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідност.ст. 34,35 КУпАП обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Як вбачається із довідки старшого інспектора з ОД ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Домріної А., ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 .

Суд, вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню притягуваним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130 ч.1, 248, 251,252, 280, 283 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) (отримувач коштів: ГУК Харківська область/Харківобл./21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Суддя І.В.Березовська