Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 569/10300/22
номер провадження 1-кп/570/105/2024
У Х В А Л А
іменем України
15 травня 2024 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
судді ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в режимі відеоконференції ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
захисників адвокатів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , в режимі відеоконференції ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42021180000000025 про обвинувачення: ОСОБА_10 за ч.1 ст.255-2, ч. 2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 за ч.1 ст.255-2, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 за ч.1 ст.255-2, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_13 за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_12 за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_14 за ч.2 ст.255, ч.2 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_11 за ч.2 ст.307 КК України, та ОСОБА_23 , в частині обвинувачення якого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-2, ч.5 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку зі смертю цього обвинуваченого, -
в с т а н о в и в:
У провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021180000000025 від 17.02.2021 р. про обвинувачення ОСОБА_10 за ч.1 ст.255-2, ч. 2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 за ч.1 ст.255-2, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 за ч.1 ст.255-2, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_13 за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_12 за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_14 за ч.2 ст.255, ч.2 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_11 за ч.2 ст.307 КК України, та ОСОБА_23 , в частині обвинувачення якого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-2, ч.5 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку зі смертю цього обвинуваченого.
Короткий виклад поданих клопотань та заяв.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що відсутні підстави для прийняття будь-якого з рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК, а відтак пропонував призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Захисники та обвинувачені не заперечували проти призначення судового розгляду кримінального провадження.
Також прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , кожному окремо, запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених, які зможуть забезпечити виконання ними покладених процесуальних обов`язків, а також запобігти реалізації ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, окрім як тримання під вартою неможливе.
Також прокурором до Рівненського районного суду Рівненської області було подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки ризики враховані судом при обранні вказаного запобіжного заходу не зменшилися, підстав скасування запобіжного заходу чи пом`якшення умов його застосування не вбачається, тому є необхідність у продовженні покладених на ОСОБА_11 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
У клопотанні щодо обвинуваченого ОСОБА_14 прокурор вказує, що ризики, які слідчий суддя враховував при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому, не зникли та не зменшилися. Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, переховування від суду підтверджується тим, що відповідно до ст.12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 307, ч.2 ст.255 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_14 відносяться до категорії особливо тяжких, вчинені у складі злочинної організації, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, а іншого більш м`якого покарання санкцією ці статті КК України не передбачають. З матеріалів досудового розслідування відомо, що обвинувачений проживає на значній відстані від місця знаходження суду (м. Слов`янськ Донецької області), в місці його проживання ідуть бойові дії. Вказані обставини свідчать про високий ризик переховування обвинуваченого від суду. Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, то ОСОБА_14 обвинувачується у систематичному вчиненні особливо тяжких злочинів у складі злочинної організації, легальних доходів немає, що створює передумови для продовження злочинної діяльності з метою отримання доходів.
У клопотанні щодо обвинуваченого ОСОБА_6 прокурор вказує, що ризики, які враховувалися при обранні запобіжного заходу обвинуваченому не зникли та не зменшилися. У відповідності до ст. 177 КПК України зазначає обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_24 , а саме необхідністю запобігти спробам останнього переховуватися від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Даний ризик підтверджується тим, що відповідно до ст.12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 307, ч.2 ст.255 КК України, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_6 відносяться до категорії особливо тяжких, вчинені у складі злочинної організації, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, а іншого більш м`якого покарання санкцією ці статті КК України не передбачають. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність переховування від суду. Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, то ОСОБА_6 має непогашені судимості: 20.10.2011 р. Ківерцівським районним судом Волинської області до 7 років 6 місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України (таємне викрадення майна, розбій, грабіж). Звільнений умовно-достроково невідбутий строк 3 роки 2 місяці 11 днів; 08.11.2017 р. Апеляційним судом Волинської області до 8 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст.187 КК України (таємне викрадення майна, розбій, грабіж). Приєднано невідбутий строк 1 рік, загальний строк 9 років позбавлення волі; 07.04.2021 р. Маневицьким районним судом Волинської області до 1 рік 9 місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ст. 391 КК України (злісна непокора вимогам адміністрації виконання покарань). За останнім вироком з 17.06.2021 р. відбував покарання в ДУ "Городищенська виправна колонія №96", до переведення в січні 2022 р. в ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" у зв`язку з обранням йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які підозрюваному у кримінальному провадженні №42021180000000025 від 17.02.2021 р.
Будучи засудженим за умисні корисливі злочини та злочин, пов`язаний зі злісною непокорою вимогам адміністрації виконання покарань, на шлях виправлення не став.
Будучи неодноразово раніше судимий за вчинення умисних злочинів на шлях виправлення не став, а навпаки відбуваючи покарання, продовжив вчинення умисних особливо тяжких злочинів.
У клопотанні щодо обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор вказує, що ризики, які враховувалися при обранні запобіжного заходу обвинуваченому не зникли та не зменшилися. У відповідності до ст. 177 КПК України зазначає обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_7 , а саме необхідністю запобігти спробам останнього переховуватися від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Даний ризик підтверджується тим, що відповідно до ст.12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 307, ч.2 ст.255 КК України, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_7 відносяться до категорії особливо тяжких, вчинені у складі злочинної організації, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, а іншого більш м`якого покарання санкцією ці статті КК України не передбачають. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність переховування від суду. Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, то ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, засуджений: 07.10.1999 р. Луцьким міським судом Волинської області до 1 року позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 229-1 КК України, відтерміновано виконання вироку, штраф 200 грн.; 15.03.2000 р. Луцьким міським судом Волинської області до 3 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 81 КК України, звільнений 25.01.2003 р. по відбуттю строку покарання; 16.12.2003 р. Луцьким міським судом Волинської області до 3 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 309, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України. Звільнений 22.08.2005 р. на підставі ЗУ «Про амністію»; 14.08.2006 р. Луцьким міським судом Волинської області до 2 років 6 місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України. На підставі ст.75 КК України звільнений від відування покарання з випробуванням 2 роки; 17.11.2006 р. Луцьким міським судом Волинської області до 2 років 6 місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 14.08.2006 р. та призначено остаточне покарання у виді 2 років 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 22.05.2009 р. по відбуттю строку покарання; 03.11.2017 р. Луцьким міським судом Волинської області до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст.307 КК України. Звільнений 12.02.2021 р. по відбуттю строку покарання.
Незважаючи на притягнення в минулому до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, у тому числі за вчинення злочинів пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, на шлях виправлення не став, а навпаки вчинив нові умисні особливо тяжкі злочини.
У клопотанні щодо обвинуваченого ОСОБА_8 прокурор вказує, що ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ризики, які враховувалися при обранні запобіжного заходу не зменшилися. Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, переховування від суду підтверджується тим, що відповідно до ст.12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 307, ч.2 ст.255 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 відносяться до категорії особливо тяжких, вчинені у складі злочинної організації, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, а іншого більш м`якого покарання санкцією ці статті КК України не передбачають. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого покарання значно підвищують ймовірність ризику переховування від суду. Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, то ОСОБА_8 має непогашені судимості: 31.10.2013 р. засуджений Сосновським районним судом м. Черкаси до 7 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 187, ч.2 ст.186, ч.1 ст.304 КК України, звільнений 01.02.2016 р. по відбуттю строку покарання; 11.06.2019 р. засуджений Галицьким районним судом м. Львова до 8 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України. За останнім вироком з 17.08.2019 р. відбував покарання в ДУ «Городищенська виправна колонія (№96)» до переведення в січні 2022 р. в ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" у зв`язку з обранням йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як підозрюваному у кримінальному провадженні №42021180000000025 від 17.02.2021 р.
Будучи засудженим за умисні корисливі злочини, поєднані із застосуванням насильства на шлях виправлення не став.
У клопотанні щодо обвинуваченого ОСОБА_11 прокурор вказує, що ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, строк дії вказаних обов`язків закінчується, водночас, ризики, які враховувалися при обранні запобіжного заходу, не зникли та не зменшилися.
Ухвалою Рівненського районного суду від 26.01.2024 р., враховуючи обставини, які свідчать про наявні ризики переховуватися від суду та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_11 , йому обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та водночас на нього покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та на даний час залишаються актуальними ризики враховані судом при обранні ОСОБА_11 запобіжного заходу, а саме необхідністю запобігти спробам переховуватися від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Даний ризик підтверджується тим, що відповідно до ст.12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 307 КК України, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_11 відносяться до категорії тяжких, за їх вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, а іншого більш м`якого покарання санкцією ця стаття КК України не передбачає. Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, то ОСОБА_11 збував наркотичні засоби, у тому числі членам злочинної організації, та мав можливість продовжувати таку протиправну діяльність, у разі якби працівники поліції під час проведення обшуку за місцем проживання останнього не виявили та не вилучили велику кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс. З огляду на те, що ризики враховані судом при обранні вказаного запобіжного заходу не зменшилися, підстав для скасування запобіжного заходу чи пом`якшення умов його застосування не вбачається, тому є необхідність у продовженні покладених на ОСОБА_11 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Також захисником обвинуваченого ОСОБА_12 адвокатом ОСОБА_20 подано до суду письмові заперечення на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16.03.2022р. про продовження строків досудового розслідування вх. 16597 (а.с.49-54 т.5)
В обґрунтування вказаних заперечень вказує, що 17.02.2021 р. до ЄРДР внесено кримінальне провадження №42021180000000025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 255-1 КК України.
18.01.2022 р. ОСОБА_12 було вручено підозру в кримінальному провадженні №42021180000000025, внесеному до ЄРДР 17.02.2022 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255-1, ч.3 ст.307 КК України.
06.07.2022 р. ОСОБА_12 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру в кримінальному провадженні №42021180000000025, внесеному до ЄРДР 17.02.2022 р. за ознаками, кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255-1, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України.
15.03.2022 р. старшим слідчим СУ Головного управління Національної поліції України у Рівненській області майором поліції ОСОБА_25 до Рівненського міського суду Рівненської області було подано клопотання про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021180000000025 від 17.02.2021 р.
16.03.2022 р. слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області - ОСОБА_26 виніс ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції України у Рівненській області ОСОБА_25 про продовження строку досудового розслідування задовольнив.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021180000000025 від 17.02.2021 року було продовжено до шести місяців, тобто до 18 липня 2022 року.
Наводить положення ст. 259-1 , ч.3 ст.309, п.5 ч.1 ст.3, 294 КПК України.
Однак із клопотання старшого слідчого СУ ГУ НПУ у Рівненській області ОСОБА_25 про продовження строку досудового розслідування, не було зазначено суті повідомленої підозри; не було зазначено яке саме значення має для судового розгляду ті процесуальні дії, які були вказані у клопотанні; не було зазначено скільки ще часу необхідно для того, щоб завершити слідчі дії, що вказувалися в клопотанні; не було зазначено, які обставини перешкоджали здійснити слідчі дії, що зазначені в клопотанні про продовження строків досудового розслідування; не зазначено підстав чому необхідно продовжувати строк досудового розслідування саме на шість місяців, а не менше.
Стороною обвинувачення до клопотання про продовження строків досудового розслідування було подано лише витяг із ЄРДР, інших документів надано не було.
Враховуючи, що підозру в даному кримінальному провадженні ОСОБА_12 було вручено 18.01.2022р., то встановлений п.4 ч.3 ст.219 КПК України строк на досудове розслідування мав завершитися 18.03.2022р. Тобто з відповідним клопотання слідчий (прокурор) мав звернутися не пізніше 13.03.2022р., однак в провадження Рівненського міського суду таке клопотання було подано 15.03.2022 р., що свідчить про порушення процесуальних строків, передбачених ст. 294 КПК. України.
В ході судового розгляду клопотання прокурором не ставилося питання про поновлення строків на подачу клопотання про продовження строків досудового розслідування. Тобто таке клопотання слід було повернути слідчому, який звернувся з ним до Рівненського міського суду.
Також наводить положення ст.ст. 9, 113, 116, 117, 219, 294, 295-1 КПК України.
Із ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16.03.2022 р. вбачається, що під час розгляду клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Рівненській області про продовження :строків досудового розслідування, обвинувачений ОСОБА_12 не був присутній у судовому засіданні, а відтак він не міг надати свої заперечення, що стосувалися б продовження строків досудового розслідування.
Присутність у судовому засіданні захисника підозрюваного ОСОБА_12 не може свідчити про те, що його право на захист було дотримано в повному обсязі.
Зауважує, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують, що ОСОБА_12 повідомлено про розгляд відповідного клопотання судом у складі слідчого судді ОСОБА_26 . Вказане свідчить про порушення порядку виклику, що є порушенням ч.3 ст.135 КПК України.
Вважає вказану ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, оскільки в ході розгляду відповідного клопотання було порушено процесуальні норми. В ухвалі не вказано мотиви відмови захиснику в її клопотанні щодо відкладення розгляду клопотання та не вжито заходів щодо всебічного та повного розгляду справи.
Просить суд прийняти її заперечення, подані в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16.03.2022р. про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42021180000000025 від 17.02.2021 року; долучити її заперечення в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від І6.03.2022 р. про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42021180000000025 від 17.02.2021 року до матеріалів кримінального провадження №569/10300/22; під час постановлених вироку по суті у справі №569/10300/22 надати належну оцінку ухвалі слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16.03.2022р. про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42021180000000025 від 17.02.2021 року, визнавши її незаконною, невмотивованою та необгрунтованою.
Крім того, захисником обвинуваченого ОСОБА_12 адвокатом ОСОБА_20 подано скаргу на постанови слідчих про призначення експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів вх.16598 (а.с. 82-88 т. 5). Просить скасувати:
- постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_27 12.07.2021 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_28 від 28.09.2021 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 від 23.11.2021 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 від 29.11.2021 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 від 29.12.2021 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 , 04.01.2022 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 від 05.01.2022 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 від 06.01.2022 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанови старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 від 24.01.2022 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанову слідчого СУ ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_29 від 19.01.2022 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанову слідчого СУ ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_29 від 21.01.2022 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 від 25.01.2022 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 від 14.04.2022 р. про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- постанову слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_30 25.05.2021 р. про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;
- постанову слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_31 від 22.11.2021 р. про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;
- постанову слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_32 від 29.11.2021 р. про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;
- постанови старшого дізнавача СД ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_33 від 08.12.2021 р. про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;
- постанови старшого слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_34 від 20.12.2021 р. про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;
- постанову слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_35 від 30.12.2021 р. про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
В обґрунтування скарги вказує, що 17.02.2021 р. до ЄРДР було внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення №42021180000000025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 255-1 КК України.
12.07.2021 р. старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
28.09.2021 р. старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_28 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
23.11.2021 р. старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
29.11.2021 р. старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
29.12.2021 р. старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
04.01.2022 р. старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
05.01.2022 р. старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
06.01.2022 р. старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
19.01.2022 р. слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні заступник начальника відділу СУ ГУ НП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_29 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
21.01.2022 р. слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні заступник начальника відділу СУ ГУ НП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_29 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
24.01.2022 р. старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанови про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
25.01.2022 р. старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
14.04.2022 р. старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_27 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про призначення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в кримінальному провадженні № №42021180000000025.
22.05.2021 р. до ЄРДР було внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за номером №12021181180000286 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
25.05.2021 р. слідчий СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_36 виніс у кримінальному провадженні №12021181180000286 від 22.05.2021 р. постанову про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
10.10.2021 р. до ЄРДР було внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за номером №12021181180000637 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
22.11.2021 р. слідча СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_37 винесла у кримінальному провадженні №12021181180000637 від 10.10.2021 р. постанову про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
25.11.2021 р. до ЄРДР було внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за номером №12021181180000759 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
29.11.2021 р. слідчий СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_32 виніс у кримінальному провадженні №12021181180000759 від 25.11.2021 р. постанову про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
06.12.2021 р. до ЄРДР було внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за номером №12021186180000767 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
08.12.2021 р. старший дізнавач СД ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_33 виніс у кримінальному провадженні №12021186180000767 від 06.12.2021 р. постанови про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
17.12.2021 р. до ЄРДР було внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за номером №120211811180000794 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
20.12.2021 р. старший слідчий СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_34 виніс у кримінальному провадженні №120211811180000794 від 17.12.2021 р. постанови про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
15.12.2021 р. до ЄРДР було внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за номером №12021181180000792 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
30.12.2021 р. слідчий СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_38 виніс у кримінальному провадженні №12021181180000792 від 15.12.2021 р. постанову про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
18.01.2022 р. ОСОБА_12 вручено підозру за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.255 КК України та ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України в кримінальному провадженні №42021180000000025.
06.07.2022 р. ОСОБА_12 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 255 КК України та ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України в кримінальному провадженні №42021180000000025.
21.07.2022 р. обвинувальний акт у справі №42021180000000025 скеровано до суду. Серед прийнятих процесуальних рішень, що описані в реєстрі та в матеріалах справи в цілому відсутні постанови про об`єднання кримінальних проваджень №42021180000000025 з кримінальними провадженнями №12021181180000286, №12021181180000637, №12021181180000759, №12021186180000767, №120211811180000794, №12021181180000792.
В матеріалах кримінального провадження відсутні постанови про призначення групи слідчих у вищевказаних кримінальних провадженнях та в провадженнях, по епізодам яким невідомо їх первинні номери до об`єднання їх з кримінальним провадженням №42021180000000025.
Наводить положення ч.ч.1,2 ст.1, п.17 ч.1 ст.3, ч.1 ст.7, п.1 ч.2 ст.39, ст.110 та ч.1 ст. 214 КПК України, ст.19 Конституції України, Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 р. №298.
Також захисником обвинуваченого ОСОБА_12 адвокатом ОСОБА_20 подано скаргу на постанову старшого слідчого СД ВП №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, майора поліції ОСОБА_39 від 21.01.2022 р. про перекваліфікацію кримінального правопорушення вх. 16599 (а.с.105-109 т.5) У скарзі просить постанову старшого слідчого сектору дізнання відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області, майора поліції ОСОБА_39 про перекваліфікацію кримінального правопорушення із ч.1 ст. 309 КК України на ч. 2 ст. 307 КК України, прийняту 21.01.2022, в кримінальному провадженні № 12021186180000767 від 06.12.2021 - скасувати.
В обґрунтування скарги вказує, що 17.02.2021 р. до ЄРДР було внесено відомості № 420211.80000000025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 255-1 КК України.
06.12.2021 р. р. до ЄРДР було внесено відомості № 12021186180000767 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Фабула справи: 06.12.2021р. біля 09:50 год. працівниками Городищенської виправної колонії №96 під час обходу на території установи було виявлено та вилучено згортки з речовинами рослинного походження та порошкоподібною речовиною, які схожі на наркотичні, які були перекинуті на територію вище вказаної установи.
Постановою старшого слідчого СД ВП № 1 Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області, майора поліції ОСОБА_39 від 21.01.2022 р. у кримінальному провадженні № 12021186180000767 була змінена кваліфікація кримінального правопорушення із ч. 1 ст. 309 КК України на ч.2 ст. 307 КК України.
18.01.2022 р. ОСОБА_12 вручено підозру за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.255 КК України та ч.4 ст.28, ч.3 ст. 307 КК України в кримінальному провадженні. № 42021180000000025.
06.07.2022 р. ОСОБА_12 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.255 КК України та ч.4 ст.28, ч.3 ст. 307 КК України в кримінальному провадженні № 42021180000000025. Підозра ґрунтується в тому числі на злочині фабула справи якого вказана в п.3 даної скарги.
21.07.2022 р. обвинувальний акт у справі № 42021180000000025 скеровано до суду. Звинувачення ґрунтується в тому числі на епізоді, по якому оскаржується постанова про перекваліфікацію (формулювання обвинувачення міститься на ст.12-13 обвинувального акту).
В розділі II реєстру матеріалів кримінального провадження, який являється додатком до обвинувального акту в кримінальному провадженні № 42021180000000025 вказані прийняті під час досудового розслідування рішення (п.п. 1-246) з зазначенням томів та аркушів справ, де зберігаються вказані документи. З даним реєстром та матеріалами кримінального провадження в такому обсязі була ознайомлена сторона захисту в порядку 290 КПК України. Однак, серед прийнятих процесуальних рішень, що описанні в реєстрі та в матеріалах справи в цілому відсутня постанова про об`єднання кримінальних проваджень № 42021180000000025 та № 12021186180000767.
Також, у вказано реєстрі відсутня постанова про призначення старшого слідчого сектору дізнання відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області, майора поліції ОСОБА_40 .
Відповідно до реєстру матеріалів кримінального провадження, який являється додатком до обвинувального акту в кримінальному провадженні № 42021180000000025, вбачається, що у матеріалах кримінального провадження відсутнє повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12021186180000767, а отже ОСОБА_12 не вручалося повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12021186180000767.
Вважають, що вказана постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженні є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Наводить положення ч. ч. 1, 2 ст. 1, ч. 1 ст. 7, ч.1 ст. 214 КПК України, ст. 19 Конституції України.
Діючим кримінальним процесуальним законодавством передбачено, що по кожному кримінальному правопорушенню окремо вносяться відомості до ЄРДР та реєструється окреме кримінальне провадження.
У разі не підтвердження кваліфікації дій особи (осіб) кримінальне провадження повинно бути закрито відповідно до вимог ст. 284 ІСПК України (у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення).
А з моменту виявлення слідчим в даному діянні ознак іншого складу злочину до ЄРДР мають бути внесені відповідні відомості щодо нового складу Кримінального правопорушення з визначенням його кваліфікації та присвоєний новий номер кримінального провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Звертають увагу суду на те, що нормами КПК України та Положенням № 298 взагалі не передбачена така процесуальна дія як зміна кваліфікації кримінального правопорушення під час досудового розслідування кримінального провадження. В Розділі III КПК України «Досудове розслідування» взагалі відсутня норма права, що регулює зміну кваліфікації дій особи (осіб). Виключні правові норми, які дають право слідчому, прокурору перекваліфікувати дії особи в кримінальному провадженні є:
-стаття 279 КПК України, яка дає право слідчому або Прокурору на зміну раніше
повідомленої підозри. Однак, зміна підозри можлива лише після повідомлення особі про підозру;
-стаття 338 КПК України, яка надає право прокурору на зміну правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення. Так відповідно до цієї норми закону з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Інших підстав для зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення в кримінальному провадженні до вручення особі повідомлення про підозру під час досудового розслідування кримінальним процесом не передбачено.
Відповідно до реєстру матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_12 не вручалося повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12021186180000767, в той час коли постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення була винесена.
Тобто зміна кваліфікації дій особи у вказаному кримінальному провадженні була здійснена не у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Крім того, оскаржувана постанова слідчого від 08.05.2020 підлягає скасуванню також на підставі п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 110 КПК України. Оскільки у порушення вказаної норми закону постанова слідчого взагалі не містить мотивів її прийняття, її обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, а резолютивна частина - можливість та порядок оскарження цієї постанови.
Тобто слідчий при прийнятті свого рішення керувався тією статтею КПК України, яка визначає види процесуальних рішень та їх зміст (ст. 110 КПК України). Однак, всупереч положень, ст. 110 КПК України не послався на положення КПК України, яка дає йому право перекваліфікувати діяння особи під час досудового провадження.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах, компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати Досудове розслідування кримінальних правопорушень.
З сукупності норм, які містяться у п. 1 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК України, визначати, слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, належить до компетенції керівника органу досудового розслідування.
Така специфічна процесуальна форма рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть відповідні повноваження у конкретному кримінальному провадженні, як постанова вбачається із тлумачення положень ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК України у взаємозв`язку з положеннями ст. 110 цього Кодексу.
Процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст. 110 КПК України. При цьому, враховуючи вимоги ч. 6 вказаної статті, таке рішення повинно бути виготовлене на офіційному бланку та підписане службовою особою, яка його прийняла.
Таким чином витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні, яке має бути оформлено постановою.
При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування.
Відсутність такого процесуального рішення (постанови про призначення групи слідчих) в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані не уповноваженою на те особою.
Аналізуючи норми статті 214 КПК України та норми Положення № 139, можна прийти до висновку, що по кожному кримінальному правопорушенню до ЄРДР окремо вносяться відповідні відомості по окремо виявленому кримінальному правопорушенню реєструється окреме кримінальне провадження.
І якщо слідчий або прокурор вбачають необхідність об`єднати в одному провадженні матеріали досудових розслідувань кримінальних правопорушень, відомості про які окремо внесені в ЄРДР по кожному кримінальному правопорушенню і окремо зареєстрованому кримінальному провадженні, то вони повинні зробити це відповідним процесуальним рішенням - постановою.
В цьому кримінальному провадженні відомості в ЄРДР були внесені 06.12.2021 за ч. ч. 1 ст. 309 КК України та зареєстроване кримінальне провадження за № 12021186180000767. А потім 21.01.2022 слідчий постановою перекваліфікував кримінальне правопорушення з ч. 1 ст. 309 КК України, не дотримавшись реєстраційних процедур, передбачених як КПК України так і Положенням № 139
В порушення вимог ст. 214 КПК України та Положення № 139 не внесено відомості до ЄРДР внаслідок виявлення ознак нового складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та не зареєстровано нове кримінальне провадження під новим номером.
Також кримінальне провадження № 12021186180000767, яке було зареєстроване 06.12.2021 за фактом кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України, у порушення вимог ст. 284 КПК України не було закрито на підставі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Слідчий сам в постанові про зміну кваліфікації вказав, що в діях невстановленої особи, причетної до вчинення перекиду пакунків з наркотичними засобами та психотропною речовиною на територію ДУ «Городищенська виправна колонія (№96)» вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Тобто склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України в діях особи відсутній, а вбачається зовсім інший склад злочину. Тому слідчий повинен був закрити дане кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діях осіб складу злочину.
Дана процедура чітко регламентована кримінальним процесуальним кодексом України. Однак в незаконний спосіб слідчий просто своєю постановою перекваліфікував обставини, що свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прийняття слідчим немотивованої постанови (оскаржувана постанова не містить відповідних мотивів), прийнята у порушення вимог і у спосіб, не передбачений кримінальним процесуальним законодавством (ст.ст. 1, 110 КПК України), є необхідною і достатньою підставою для її скасування.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , та про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Просить відмовити у задоволенні клопотань сторони захисту щодо поданих скарг та заперечень.
Обвинувачений ОСОБА_14 та його захисник адвокат ОСОБА_15 у підготовчому судовому засіданні підтримали письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_14 , оскільки вважають клопотання прокурора поверхневим, необґрунтованим, яке містить абстрактні формулювання. Прокурор щоразу при поданні до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_14 використовує ідентичні або стереотипні формулювання, якими обґрунтовує існування ризиків, визначених пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Просять змінити ОСОБА_14 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Також підтримали клопотання сторони захисту щодо поданих скарг та заперечень.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_17 у підготовчому судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просять обрати ОСОБА_6 запобіжний захід - домашній арешт або визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також підтримали клопотання сторони захисту щодо поданих скарг та заперечень.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_22 у підготовчому судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказуючи про надуманість наведених прокурором доводів про наявність ризиків. Обвинувачений ОСОБА_7 вказує про розбіжності у характеристиках, які подані учасниками судового провадження. Просять змінити запобіжний захід на більш м`який м`який - домашній арешт за місцем проживання. Також підтримали клопотання сторони захисту щодо поданих скарг та заперечень.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_16 у підготовчому судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , оскільки прокурором вказано неактуальні ризики. Просять змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш м`який - домашній арешт або визначити розмір застави на рівні мінімального розміру, визначеному для даних статей. Також підтримали клопотання сторони захисту щодо поданих скарг та заперечень.
Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник адвокат ОСОБА_19 у підготовчому судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_11 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Також підтримали клопотання сторони захисту щодо поданих скарг та заперечень.
Обвинувачені та їх захисники не заперечили проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисників, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Щодо заперечень захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_20 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16.03.2022 р. про продовження строків досудового розслідування (а.с. 49-54 т.5).
Відповідно до ч.3 ст.309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
У разі подання заперечень на ухвали слідчих суддів (письмових чи усних), суд повинен долучити їх до матеріалів справи та надати оцінку висловленим у них доводам під час судового розгляду кримінального провадження.
Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України, законодавцем визначено вичерпний перелік повноважень суду на стадії підготовчого провадження, до якого не входить можливість надавати оцінку ухвалам слідчого судді з точки зору їх законності і обґрунтованості.
У зв`язку з цим, під час проведення підготовчого судового засідання сторони кримінального провадження мають можливість лише подати заперечення на ухвалу слідчого судді, а суд може лише прийняти вказані заперечення для надання їм оцінки в майбутньому під час винесення остаточного рішення у справі, не вирішуючи при цьому порушених у таких запереченнях питань щодо законності та обґрунтованості відповідного судового рішення на підготовчому судовому засіданні.
На стадії судового розгляду до повноважень суду також не входить можливість надавати оцінку ухвалам слідчого судді з точки зору їх законності і обґрунтованості.
Крім того, відповідно правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №756/10060/17 суд, оцінюючи докази на предмет допустимості повинен мотивувати своє рішення та вирішити питання про вплив порушень порядку процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей і встановити, наскільки процедурні недоліки порушили або звузили права чи обмежили особу (підозрюваного, обвинуваченого) у можливості їх ефективного використання.
Суд у кожному випадку повинен аргументувати, які саме конвенційні чи конституційні права і свободи підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб були знівельовані, звужені чи обмежені та в чому це полягало.
Щодо скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_20 на постанови слідчих про призначення експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів (а.с. 82-88 т.5).
Скарга на дії і рішення слідчих та заперечення на ухвали слідчих суддів, подані адвокатом ОСОБА_20 , зводяться до оцінки дій та рішення слідчого у даному кримінальному провадженні, подальших дій органу досудового розслідування, ухвали слідчого судді та загалом порушення порядку проведення досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть оскаржені на досудовому провадженні. Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 цього Кодексу.
Водночас, колегія суддів наголошує, що розгляд таких скарг здійснюється з огляду на те, чи впливають викладені у них доводи на прийняття рішень, передбачених ст. 314-316 КПК України, та приходить до висновку, що доводи щодо незаконності рішень та дій слідчих, дізнавачів у даному кримінальному провадженні, про які йдеться у скарзі адвоката ОСОБА_20 , на прийняття рішень, передбачених ст. 314-316 КПК України, не впливають.
Отже, викладені у скарзі та запереченнях захисника ОСОБА_20 обставини, потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження сторони захисту щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення з цього приводу сторони обвинувачення підлягають дослідженню судом виключно під час судового розгляду шляхом оцінки законності прийняття процесуальних рішень та дій під час досудового розслідування, дослідження процесуальних документів, та відповідних доказів.
Відповідно до ст.ст. 314, 315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному ст. 89, 94 КПК України. У зв`язку з наведеним, суд на цьому етапі позбавлений можливості пересвідчитися у наведених стороною захисту доводах незаконності рішень слідчого, дізнавача.
Ураховуючи зміст заявленої адвокатом ОСОБА_20 скарги та заперечень, колегія суддів вважає їх такими, вирішення яких не впливає на розгляд питань підготовчого судового засідання щодо можливості призначення справи до судового розгляду, у зв`язку з чим приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні такої скарги.
Більше того, на такій стадії як підготовче судове провадження, оцінка судом законності прийнятих слідчим рішень чи проведених у ході досудового розслідування процесуальних дій виключно на підставі доказів, наданих стороною захисту, порушить засаду змагальності, згідно з якою сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (провадження № 13-3кс22) Справа № 756/10060/17 зроблено висновки щодо застосування норми права, а саме «У випадку призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося.
Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення».
Водночас, викладені у скарзі та запереченнях адвоката ОСОБА_20 обставини та доводи підлягають дослідженню на відповідній стадії судового провадження, у зв`язку з чим колегія суддів долучає подані стороною захисту скаргу та заперечення до матеріалів провадження.
До також ж висновку колегія суддів приходить під час розгляду у підготовчому провадженні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_20 на постанову старшого слідчого СД ВП №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, майора поліції ОСОБА_39 від 21.01.2022 р. про перекваліфікацію кримінального правопорушення.
У скарзі сторона захисту висловлює незгоду з перекваліфікацією кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
За правилами пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З самого початку досудового розслідування кваліфікація діянь особи є попередньою.
У постанові Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 31.10.2023 р. у справі № 733/1501/21 (провадження № 51-2890км23) та постанові Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 14.11.2023 року у справі №405/2175/18 (провадження №51-4335км23) вказано, що перевірити наявність або відсутність кваліфікуючої ознаки, як і складу злочину в цілому, можливо лише за результатом збирання доказів та їх оцінки під час досудового розслідування та судового розгляду, а не простим аналізом законодавства і даних, таких як займана посада, посадова інструкція, функціональні обов`язки, статут тощо (постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2022 року у справі №991/492/19).
Такі дії органу досудового розслідування по зміні правової оцінки діяння є виправданими, адже спершу до ЄРДР вноситься лише попередня кваліфікація щодо вчиненого, і лише після проведення низки слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій (за умови внесення відомостей щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину) можна надати остаточну кримінально-правову оцінку тим чи іншим діянням.
Таку ж послідовну позицію щодо попередньої правової кваліфікації діянь особи під час внесення відомостей до ЄРДР відображено і в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі №554/5090/16-к.
Що стосується усного клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту на вилучений у нього під час обшуку планшет, який у подальшому визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, то колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 174 КПК України обвинувачений, його захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Відповідно до ст. 357 КПК України речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з річчю та її оглядом. Учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали.
Відповідно до п.12 ч.1 ст. 368 КПК України питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, зокрема що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.
Враховуючи викладене, вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що стадія підготовчого судового засідання фактично не передбачає надання стороною обвинувачення та дослідження певних доказів, відтак суд позбавлений можливості дослідити докази того, що вказаний планшет у повному обсязі оглянуто і не виявлено відомостей (інформації) про вчинення кримінальних правопорушень, а відтак прийти до висновку, що наразі відпала потреба у подальшому застосуванні арешту вказаного планшету не має, а тому клопотання є передчасним і задоволенню не підлягає.
З`ясувавши в підготовчому судовому засіданні в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду, питання про склад осіб, які братимуть участь в судовому засіданні, вивчивши обвинувальний акт, колегія суддів вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з такого.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3ст. 314 КПК України, судом не встановлено. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстави для направлення обвинувального акта для визначення підсудності відсутні, підсудність вказаного кримінального провадження визначено Рівненському районному суду Рівненської області (ухвала Рівненського апеляційного суду а.с.45 т.2).
Так, згідно ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
З урахуванням думки учасників та вимог КПК України, судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Заслухавши думку учасників процесу, беручи до уваги положення процесуального закону щодо цілей і мети запобіжного заходу у даному конкретному випадку колегія суддів відхиляє такі аргументи кожного з обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 та їх захисників, як такі, що не переважують вимог громадського інтересу щодо забезпечення завдань кримінального провадження.Обвинуваченими не були надані докази щодо наявності міцних соціальних зв`язків, наявності житла для проживання у м.Рівне.
За положеннями ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).
Частинами 1, 3 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 1 статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Як вбачається з ухвали Рівненського районного суду від 21.03.2024 р., строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 закінчується 19.05.2024 р.
Наявність ризику переховування від суду у відповідності до КПК України не означає, що обвинувачені обов`язково здійснюватимуть переховування, однак достатньо встановити, що вони мають реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку колегії суддів, тяжкість інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень та суворість покарання за їх вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Так, злочини, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , є особливо тяжкими.
Також у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.93 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Тому, на думку колегії суддів, ризики переховування обвинувачених від суду та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, існують під час судового провадження. Колегія суддів вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачені на даному етапі мають можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
На той факт, що обвинувачені будуть переховуватися від суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, обвинувачені намагатимуться уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики суду.
Крім того, колегія суддів бере до уваги введений в країні з 24.02.2022 воєнний стан в зв`язку із військовою агресією рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Колегія суддів враховує дані про осіб обвинувачених (кожного окремо), щодо яких вирішується клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які є особами молодого віку, працездатними, мають непогашені судимості, крім ОСОБА_14 , який є несудимим, обвинувачуються у систематичному вчиненні особливо тяжких злочинів, легальних доходів не мають, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та обставини, встановлені під час його розгляду, колегія суддів вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що обвинувачені зможуть переховуватися від суду.
Також, аналізуючи зміст заявлених прокурором клопотань, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який був підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного з обвинувачених не зменшився і на даний час.
Колегія суддів вважає, що клопотання підлягають до задоволення, оскільки ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких; за вчинення яких передбачено максимальну міру покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі; дії обвинувачених являють підвищену суспільну небезпеку, вони можуть переховуватися від суду; можуть вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються.
Окрім того, у п.36 справи ЄСПЛ «Москаленко проти України» (Заява№ 37466/04) від 20 травня 2010 року, зазначено, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Відтак, колегія суддів не бере до уваги твердження сторони захисту про те, що ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не існує, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, колегія суддів використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року №459/3502/19 визначено рівність між термінами «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу». Суд у вказаній постанові роз`яснив, що відповідно до ч.3 ст.315 КПК під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань колегія суддів додержується правил, передбачених у розд.ІІ цього кодексу. У вказаному розділі передбачено в тому числі й порядок подання, розгляду клопотань про застосування та продовження запобіжних заходів.
Тому, з огляду на вказане та з метою запобігання вище переліченим ризикам і дотримання обвинуваченими належної процесуальної поведінки, клопотання прокурора слід задоволити та продовжити обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 раніше обрані судом запобіжні заходи у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Враховуючи положення статті 183 КПК України та з урахуванням застережень, що містяться в п.5 ч.4 ст. 183 КПК України колегія суддів вважає за необхідне не визначати при постановленні ухвали розміру застави у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Колегія суддів, приймаючи рішення щодо продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 , враховує ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, що у відповідності до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, а також наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що стали підставою для обрання запобіжного заходу та покладення обов`язків, а також сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що існують правові підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, адже обставини, які стали підставою для покладення таких обов`язків продовжують існувати.
Керуючись ст.ст.176-178,179,309, 314-316 КПК України, колегія суддів, -.
п о с т а н о в и л а:
Прийняти заперечення адвоката ОСОБА_20 , подані в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 , на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16.03.2022р. про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42021180000000025 від 17.02.2021 року; долучити заперечення адвоката ОСОБА_20 , подані в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від І6.03.2022 р. про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42021180000000025 від 17.02.2021 року до матеріалів кримінального провадження №569/10300/22; під час постановлених вироку по суті у справі №569/10300/22 надати належну оцінку ухвалі слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16.03.2022р. про продовження строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42021180000000025 від 17.02.2021 року.
У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_20 про скасування постанов слідчих про призначення експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів - відмовити.
Матеріали вказаної скарги долучити до матеріалів кримінального провадження, надати оцінку доводам, наведеним у скарзі, під час судового розгляду.
У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_20 про скасування постанови старшого слідчого сектору дізнання відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області, майора поліції ОСОБА_41 про перекваліфікацію кримінального правопорушення із ч.1 ст. 309 КК України на ч. 2 ст. 307 КК України, прийняту 21.01.2022, в кримінальному провадженні № 12021186180000767 від 06.12.2021 відмовити.
Матеріали вказаної скарги долучити до матеріалів кримінального провадження, надати оцінку доводам, наведеним у скарзі, під час судового розгляду.
У задоволенні усного клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту на планшет, вилученого під час обшуку - відмовити, оскільки таке клопотання заявлено передчасно.
Кримінальне провадження № 42021180000000025 по обвинуваченню ОСОБА_10 за ч.1 ст.255-2, ч. 2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 за ч.1 ст.255-2, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 за ч.1 ст.255-2, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_13 за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_12 за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_14 за ч.2 ст.255, ч.2 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_11 за ч.2 ст.307 КК України, та ОСОБА_23 , в частині обвинувачення якого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-2, ч.5 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку зі смертю цього обвинуваченого, призначити до судового розгляду колегією суддів у відкритому судовому засіданні "16" травня 2024 р. о 14:30 год. в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м. Рівне, вул. С. Петлюри, 10).
У судове засідання викликати прокурора, захисників та обвинувачених.
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 задоволити.
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Черкаси, громадянину України, раніше судимому, раніше проживав за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 13.07.2024 року, без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Ківерці Волинської області, громадянину України, раніше судимому, раніше проживав за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 13.07.2024 р., без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Луцьк, Волинської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 13.07.2024 року, без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю Російської Федерації, раніше не судимому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 13.07.2024 р., без визначення розміру застави.
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_11 задоволити.
Продовжити покладені на ОСОБА_11 обов`язки:
- прибувати на виклик суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) без дозволу прокурора або суду;
- здати до органів УДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Встановлені обов`язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_11 на строк не більше двох місяців, тобто до 15 липня 2024 року.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_11 , що у разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №42021180000000025.
Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. В іншій частині - ухвала суду оскарженню не підлягає.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 138276787, Рівненський районний суд Рівненської області було прийнято 15.05.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/10300/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: