Рішення № 138269959, 16.07.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/26384/25

Провадження № 2/686/146/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача Файчука А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Хмельницької обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням та діями органів досудового слідства, прокуратури,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до Хмельницької обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням та діями органів досудового слідства, прокуратури, в обґрунтування якого вказала, що слідчим відділом ХВП ГУНП в області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016240010006027 за ч.2 ст.366, ч.3 ст.206-2, ч.5 ст.191 КК України. 19.06.2021 позивачці повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Вироками Хмельницького міськрайонного та Хмельницького апеляційного судів позивачку визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.366, ч.3 ст.206-2 України.

Постановою Верховного суду від 31.07.2025 рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а кримінальне провадження закрите у зв`язку з відсутністю в її діях кримінального правопорушення.

Внаслідок незаконного кримінального переслідування, яке тривало 49 місяців і 13 днів, позивачці задано моральну шкоду в розмірі 395 471 грн, а також позивачкою понесені витрати на правову допомогу в сумі 636 950 грн., які просить суд стягнути з Державного бюджету України, в порядку відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури, суду.

Ухвалою суду від 19.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

24.09.2025 представник Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області подав відзив на позов, де позов не визнав в повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити.

02.10.2025 представник позивача подав відповідь на позов.

02.10.2025 представник Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області подав відзив на позов, де позов не визнав в повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 06.11.2025 відповідача Хмельницьку окружну прокуратуру за клопотанням представника позивача замінено на належного відповідача Хмельницьку обласну прокуратуру.

26.11.2025 представник Хмельницької обласної прокуратури подав відзив на позов, де позов не визнав в повному обсязі, просить в позові відмовити.

28.11.2025 представник позивача подав відповідь на відзив Хмельницької обласної прокуратури.

Ухвалою суду від 09.12.2025 підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Хмельницької обласної прокуратури в судовому засіданні позов не визнав, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в судовому засіданні позов не визнав, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області в судовому засіданні позов не визнав, просить в задоволенні позову відмовити.

16.07.2026 ухвалено рішення по суті позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

19 вересня 2016 року, прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького внесено дані (відомості) до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016240010006027, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України.

18.08.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесенні відомості про вчинення кримінального правопорушення за №12017240010005785 з попередньою правовою кваліфікацією за ст. 356 КК України.

15.09.2017 постановою прокурора Хмельницької місцевої прокуратури матеріали досудового розслідування за №12016240010006027 від 19.09.2016 та матеріали кримінального провадження за №12017240010005785 було об`єднано в одне провадження, якому присвоєно №12016240010006027.

13.08.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про кримінальне правопорушення та розпочато досудове розслідування за №12019240000000229 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 191 КК України.

16.06.2021 прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького винесено постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування кримінального провадження за №12016240010006027 від 19.09.2016 року та матеріалів досудового розслідування кримінального провадження за №12019240000000229 від 13.08.2019 року в одне провадження якому присвоєно №12016240010006027.

18.06.2021 в рамках досудового розслідування кримінального провадження за №12016240010006027 від 19.09.2016 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.366 КК України та ч.3 ст.206 -2 КК України.

21.07.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та вручено підозру про вчинення кримінальних правопорушень за ч.2 ст.366, ч.3 ст.206-2 та ч.5 ст.191 КК України.

06.12.2021 обвинувальний акт за обвинуваченнями ОСОБА_4 з кваліфікацією за ч.2 ст.366, ч.3 ст.206-2, ч.5 ст.191 КК України було скеровано до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

04 жовтня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалив вирок у кримінальному провадженні № 12016240010006027 від 19.09.2016 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.206-2, ч.2, ст. 366, КК України, яким ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України (в редакції станом на 01.05.2016 року) та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей, на підставі частини 1 статті 75 КК України ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на 5 років звільнено з випробуванням і встановлено їй іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України (в редакції станом на 01.05.2016) і на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, ч.1 ст. 49 КК України звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12016240010006027, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України в частині обвинувачення за ч.1 ст.366 КК України закрито у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності. ОСОБА_4 визнано невинуватою та виправдано у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.191 КК України за відсутністю в її діях події кримінального правопорушення у якому вона обвинувачувалася. Цивільний позов Приватного підприємства «Універсальна торгова фірма «Україна» задоволено частково, та стягнуто з ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства «Універсальна торгова фірма «Україна» 3 328 500 ( три мільйона триста двадцять вісім тисяч п`ятсот ) гривень заподіяної шкоди.

15 квітня 2024 року Хмельницький апеляційний суд у справі № 686/29124/21 ухвалив вирок яким вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_4 , в частині призначення покарання за ч. 3 ст. 206-2 КК України (в редакції станом на 01.05.2016 року) скасував та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 206-2 КК України ( в редакції станом на 01.05.2016 року) у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей строком на 2 (два) роки. На підставі частини 1 статті 75 КК України ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на 5 років звільнив з випробуванням і встановив їй іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

31 липня 2025 року Верховний Суд у справі № 686/29124/21 постановою вирок Хмельницького апеляційного суду від 15 квітня 2024 року щодо ОСОБА_4 скасував і закрив кримінальне провадження № 12016240010006027 щодо неї на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

ОСОБА_4 звертаючись до суду із вказаним позовом вказала, що внаслідок незаконних дій органів досудового слідства і прокуратури їй завдано моральної шкоди, яка полягала у тому, що вона була змушена з 18 червня 2021 року по 31 липня 2025 року захищатися від надуманого звинувачення, чим були завдані негативні наслідки її здоров`ю та репутації, через хвилювання та нервові стреси, порушення нормальних життєвих зв`язків, погіршення відносин з оточуючими. Позивачка незаконно перебувала під слідством та судом з часу оголошення підозри 18 червня 2021 року до набрання виправдувальним вироком законної сили 31 липня 2025 року, а саме 49 місяців та 13 днів, у зв`язку з чим у неї виникло право звернення до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди та грошової компенсації з підстав, передбачених ст. 1176 ЦК України, при цьому розмір моральної шкоди становить 395 471,00 гривень (49 місяців х 8000 гривень = 392 000 гривень + 13 днів (8000/30х13=3471). Крім цього позивачка понесла матеріальні витрати на послуги адвоката у вказаному кримінальному проваджені та участі адвоката у судовому процесі по вказаній справі в усіх трьох інстанціях, у розмірі 636 950,00 грн.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Відповідно до статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду (частина друга статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно з пунктом п`ятим статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду`у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові підлягає відшкодуванню моральна шкода.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частина п`ята та шоста статті 4 Закону).

Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Наведене дає підстави для висновку, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що є чинним на час розгляду справи, при цьому визначений законом розмір відшкодування є тим мінімальним розміром, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, вправі застосувати й більший розмір відшкодування.

З урахуванням засад виваженості, розумності та справедливості суд може збільшити розмір відшкодування, обмеження максимального розміру моральної шкоди Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачено.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, яка зазначила що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом, починаючи з часу пред`явлення обвинувачення до набрання законної сили виправдувальним вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Подібний висновок також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17, у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 754/8730/19, від 03 березня 2021 року у справі № 638/509/19, від 27 липня 2023 року у справі № 568/499/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц зазначено, що визначаючи розмір відшкодування, суд повинен керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебувала під слідством та судом з 18 червня 2021 року (дата повідомлення про підозру) до 31 липня 2025 року (дата набрання законної сили постановою Верховного Суду про закриття кримінального провадження № 12016240010006027 щодо неї на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України), тобто 49 місяців 13 днів, а відтак позивачка має право на відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01 січня 2025 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 8 000 грн.

З урахування вказаного строку перебування позивачки під слідством та судом і мінімального місячного розміру заробітної плати на момент розгляду справи відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», мінімальний розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивачки складає: 395 471,00 грн (49 місяців х 8000грн = 392 000 грн + 13 днів (8000/30х13=3471).

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в кримінальному провадженні.

Право на відшкодування сум, сплачених громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги, передбачено пунктом 4 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Визначені наведеним вище Законом суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги не є тотожними витратам на правничу допомогу, які передбачені статтею 137 ЦПК України, а тому, в даному випадку потрібно виходити зі спеціальної норми закону, якою передбачено таке відшкодування.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 09.08.2021 між адвокатом Халупко М.Ю. та ОСОБА_4 укладено угоду № 09/08-Р про надання правової допомоги, за змістом якої адвокат бере на себе зобов`язання надавати клієнту необхідну правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта з усіх правових питань, пов`язаних з представленням інтересів, захистом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄДРДР (№12016240010006027 від 19.09.2016), а також у судах усіх інстанцій, в т.ч. у цивільних, адміністративних справах, пов`язаних за законодавством України, що відшкодування компенсацій у випадку виправдання та інших підстав визначених законами України.

Пунктом 3.1 угоди передбачено, що за надання правової допомоги за цим договором клієнт зобов`язується сплатити адвокату передоплату в розмірі еквівалентному 1000 доларів США, який вважається гонораром адвоката та в подальшому враховується до оплати за надані послуги, зазначені в додатку № 1 до даного договору.

Згідно додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 09/08-Р від 09.08.2021 сторони погодили, що години роботи адвоката передбачена п. 1.1 договору та п. 1 додатку до цього договору оплачується у розмірі 4050 грн.

Пунктом 2.3 додатку № 1 передбачено, що в перелік послуг, що оплачуються клієнтом погодинно обраховується час з надання адвокатом усних консультацій у т.ч. телефонних розмов з приводу предмета договору без будь-яких обмежень добового проміжку часу та вихідних і святкових днів, складання письмових консультацій, складання необхідних процесуальних документів (клопотань, звернень, скарг, заяв, заперечень тощо).

Пунктом 2.5 додатку 1 передбачено, що вартість участі адвоката у судових засіданнях становить : кожен виїзд адвоката до суду першої та апеляційної інстанції грошова сума еквівалентна 400 доларів США, участь в засіданнях касаційного суду - грошова сума еквівалентна 500 доларів США.

Згідно п. 3.1 додатку № 1 оплата послуг здійснюється в день підписання сторонами передоплата розмірі 1000 доларів США, решта суми після підписання акту наданих послуг.

31.06.2025 адвокат та ОСОБА_4 підписали подетальний опис наданих адвокатом послуг, де зазначили, що оплата витрат на правову допомогу складає 255 150,00 грн., оплата витрат за участь у судових засіданнях у трьох інстанціях становить 381 800, 00 грн., що еквівалентно 9200 доларів США, загальна сума становить 636950,00 грн., що еквівалентно 15348,19 доларів США.

31.07.2025 адвокат Халупко М.Ю. та ОСОБА_4 підписали акт приймання-передачі юридичних послуг на суму 636950,00 грн.

04.08.2025 ОСОБА_4 надала адвокату Халупко М.Ю. гарантійний лист про виконання зобов`язань за угодою № 09/08/Р від 09.08.2021 та гарантувала повну оплату за надані послуги на загальну суму 636950,00 грн, про дату і час повідомить додатково.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений з адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо).

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 335/4358/21 зазначено, що порядок застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41.

Згідно з абзацом третім пункту 10 Положення до сум, які підлягають поверненню на підставі пункту 4 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», відносяться суми, сплачені ним адвокатському об`єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним у рахунок оплати витрат адвоката у зв`язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.

Тобто позивач має право на відшкодування шкоди, у тому числі й відшкодування (повернення) сум, сплачених за надання йому юридичної допомоги, і право на таке відшкодування виникає на підставі прямої вказівки закону.

Аналогічні висновки щодо відшкодування майнової шкоди у розмірі витрат громадянина, сплачених ним у зв`язку з наданням юридичної допомоги у кримінальному провадженні, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15, провадження № 14-342цс18, у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 333/7311/16-ц, провадження № 61-32057св18.

Разом з тим позивачкою не надані суду докази сплати сум за надання їй юридичної допомоги (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 201/4534/20, від 07 лютого 2022 року у справі № 336/3604/20.

Від так вимоги щодо стягнення шкоди в розмірі 636950,00 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та підлягає стягненню з державного бюджету на користь ОСОБА_4 395 471 грн. моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства та прокуратури.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 4, 12, 51, 76-81, 141, 175, 263-265, 353 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 22, 1666, 1667, 1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_4 до Хмельницької обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням та діями органів досудового слідства, прокуратури задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 395 471 грн. моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства та прокуратури.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, провул. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29005.

Відповідач: Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 37971775, вул. Свободи, 70, м. Хмельницький, 29001.

Відповідач : Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 40108824, вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, 29017.

Дата складення повного тексту рішення: 16.07.2026.

Суддя: