Рішення № 138268206, 16.07.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/267/26

Провадження № 2/581/258/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2026 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., представників позивача Савчук С.О., відповідача Єрньєй А.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Сутність заявлених до суду вимог

У травні 2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 15 березня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №842525768, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та відповідно до договору відповідач отримав у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредит у розмірі 1000 грн 00 коп зі сплатою відсотків, який збільшено до 22000 грн. 28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №134 від 18 травня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. 5 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу №05/0820-01 від 5 серпня 2020 року від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача. 11 липня 2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11липня 2025 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 77898 грн 00 коп. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань у відповідача утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором №842525768 від 15 березня 2021 року у розмірі 77898 грн 00 коп, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 22000 грн 00 коп, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 55898 грн 00 коп, яку разом із судовим збором у розмірі 2622 грн 40 коп та витратами на професійну допомогу у розмірі 7000 грн 00 коп товариство просило суд стягнути з відповідача.

Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі

Представник позивача Савчук С.О., підтримавши заявлений позов у повному обсязі, суду пояснила про повне перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 22000 грн протягом 15 та 16 березня 2021 року в якості кредитних коштів відповідачу на його банківську картку у ПАТ КБ «ПриватБанк» (що підтверджується випискою по рахунку від ПАТ КБ «Приватбанк», також цим документом підтверджується проплата відповідачем 492 грн 16 березня 2021 року, яка здійснена у дисконтний період), перехід прав вимоги від позикодавця до інших факторів підтверджується договорами факторингу та реєстрами вимог до них; кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим електронним ідентифікатором, а всі додаткові угоди укладалися в особистому кабінеті позичальника у спосіб збільшення кредитного ліміту; цим правочином встановлювався 7-денний дисконтний період із подальшим його продовженням на 30 днів на підставі п. 1.4.2 договору зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 1,70 % в день від суми кредиту, а закінчився строк дії кредитного договору ще через 90 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,30 % в день від суми кредиту (п. 1.7.1, 1.7.2 кредитного договору), сукупно договір діяв 120 днів і саме до 13 липня 2021 року позивачем нараховані проценти за користування кредитом.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Єрньєй А.А., заперечуючи проти позову у повному обсязі, підтримавши доводи відзиву на позов, зазначала про неукладеність кредитного договору, невизнання факту сплати відповідачем 492 грн 16 березня 2021 року у рахунок виконання зазначеного договору, незрозумілими табличними розрахунками боргів по кредитному договору, перерахування лише 17000 грн відповідачу на рахунок у ПАТ КБ «ПриватБанк» замість заявлених 22000 грн. Також зазначав, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у 2021 році не отримувала ліцензії на здійснення операцій із факторингу та не мала права укладати з ТОВ «Таліон плюс» та іншими факторами договори факторингу.

10 червня 2026 року від представник відповідача ОСОБА_2 адвоката Єрньєй А.А. через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив, в якому сторона відповідача вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що зі сторони ОСОБА_2 , як позичальника, не було підписано кредитний договір та додаткові угоди, а тому вважає, що кредитний договір не був укладений та не було досягнуто домовленості правил кредитування. Зазначає, що жодного із способів підпису позичальником кредитного договору та додаткових угод позивач в якості доказів не надав. Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», не можуть прийматися до уваги суду, оскільки ці правила неодноразово змінювалися, є одностороннім правочином та не узгоджувалися і не підписувалися ОСОБА_2 . Також відповідач заперечує сплату ним відсотків у розмірі 492 грн, що слугувало продовженням дії кредитного договору. Сторона відповідача також не погоджується зі нарахованим боргом, оскільки між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 погоджено та підписано лише графік розрахунків - Додаток 1 до договору № 842525768 від 15 березня 2021 року, згідно з яким: сума кредиту - 1000 грн 00 коп, нараховані проценти - 114 грн 80 коп. Зазначає, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу, а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора. Зазначає, що на момент укладення договору факторингу між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у 2018 році, за яким відступлено права вимоги боргові зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором, укладеного у 2021 році, ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. На момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником, то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу у 2018 році, а тому вважає, що позивач відповідно також не набув такого права. Також вважає, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» не мало відповідної правоздатності та дієздатності (відповідної ліцензії) на укладення договору факторингу, а тому укладені наступні договори факторингу є недійсними. Просила стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він не погоджується з доводами відповідача та зазначає наступне. При заповненні заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Зазначає, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому відсутні правові підстави для визнання відповідного договору недійсним. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QR-код - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації договору позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV8E6N8 направлено відповідачу 15 березня 2021 року о 21 год 52 хв на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Зазначає, що правила є невід`ємною частиною кредитного договору, проте, всі істотні умови кредитування погоджені самим договором №842525768 від 15 березня 2021 року. Додаткові угоди, хоч і були укладені після підписання кредитного договору, є невід`ємною частиною цього договору, та їх умови підлягають виконанню, оскільки вони стосуються уточнення чи коригування умов основного договору. Щодо договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, то з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2024 року. Крім того, відповідно до п. 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, а не з моменту проведення оплати, як зазначає сторона відповідача. Посилається на те, що позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Висновок відповідача про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу. Попередні кредитори та позивач - ТОВ «ФК «ЕЙС» наділені статусом надавати фінансові послуги, крім того договір факторингу судом нечинним не визнавався, а тому він є правомірним та обов`язковим до виконання. Також заперечує проти стягнення з позивача на корить відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді місцевого суду від 12 травня 2026 року у даній справі відкрито провадження, призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 11 червня 2026 року о 10 год 00 хв з визначенням резервної дати наступного судового засідання на 14 липня 2026 року о 14 год 00 хв. 16 липня 2026 року даний спір вирішено по суті з ухваленням відповідного судового рішення.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

15 березня 2021 року ОСОБА_2 подав ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заявку на отримання кредитних коштів у кредит, у якій зазначив свої персональні дані (а.с.94). 15 березня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 укладено договір №842525768, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надано відповідачу грошові кошти у розмірі 1000 грн 00 коп зі сплатою відсотків за весь строк Дисконтного періоду у розмірі 598,6 % річних, що становить 1,64% в день від суми залишку кредиту за кожний день користування ним (на строк 7 днів), після закінчення Дисконтного періоду у розмірі 620,50 % річних (базова процентна ставка), що становить 1,7% в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду, також позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику; дисконтний період дорівнює 7 днів. Пункт 4.2 договору передбачає набрання його чинності з моменту підписання сторонами та діє до закінчення строку надання кредиту визначеного в п. 1.2, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникають під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Крім того, 15 березня 2021 року ОСОБА_2 ознайомився із актуальними умовами кредитування зазначені у паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №842525768 від 15 березня 2021 року, який містить інформацію про умови кредитування, у цій письмовій інформації визначений тип кредиту - фінансовий кредит, строк кредитування 7 днів (з можливістю продовження строку), фіксована процентна ставка 598,60% річних, реальна річна процентна ставка 598,60%, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 839,50%.(а.с.75, 76-78).

15 та 16 березня 2026 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 укладено чотири додаткові угоди до кредитного договору №842525768 від 15 березня 2021 року, якими суму кредиту збільшено до 22000 грн, із узгодженими графіками розрахунків по поверненню коштів - (а.с. 79-82).

Із довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» слідує обставина надсилання ОСОБА_2 15 березня 2021 року на мобільний телефон № НОМЕР_1 одноразового ідентифікатора MNV8Е6N8, який є електронним підписом (а.с. 101).

15 та 16 березня 2021 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснено переказ ОСОБА_2 на платіжну картку № НОМЕР_2 грошових коштів на загальну суму 22000 грн 00 коп на виконання договору №842525768 від 15 березня 2021 року, в тому числі - 8000 грн 15 березня 2021 року, 14000 грн - 16 березня 2021 року (а.с.104-106).

Відповідно до розрахунку ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором станом на 18 травня 2021 року становить 49562 грн 00 коп., з яких: 22000 грн 00 коп основний борг, 27562 грн 00 коп проценти за користування кредитом, 16 березня 2021 року відповідачем сплачено позичальнику 492 грн 00 коп (а.с.59-60).

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передало (відступило) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а останнє прийняло такі права вимоги за плату на умовах, визначених цим договором, строк дії якого закінчився 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.2.1,2.2 цього договору фактор зобов`язувався прийняти право вимоги, включаючи борг відповідача, з переходом всіх прав та обов`язків Клієнта (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором, який укладений з відповідачем. (а.с. 19-22).

28 листопада 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року, умови договору залишилися без змін (а.с.24 зворотна сторона).

31 грудня 2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, продовжено строк дії договору до 31 грудня 2021 року, договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01 (а.с.25-29).

31 грудня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с.30).

31 грудня 2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №134 від 18 травня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 49562 грн 00 коп (а.с.31, 32-33).

Відповідно до наданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» розрахунку заборгованості по кредитному договору №842525768 від 15 березня 2021 року, за ОСОБА_2 непогашений залишок заборгованості складає 77989 грн 00 коп., з яких: 22000 грн 00 коп основний борг, 27562 грн 00 коп проценти за користування кредитом станом на день відступлення права вимоги, 28336 грн 00 коп проценти за користування кредитом, нараховані ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (за період з 19 травня 2021 року по 13 липня 2021 року) (а.с. 61).

5 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчується 4 серпня 2021 року. Додатковими угодами до вказаного договору факторингу № 2 від 3 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року строк дії договору продовжено до 30 грудня 2024 року, умови договору залишилися без змін. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу №05/0820-01 від 5 серпня 2020 року від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 77898 грн 00 коп (а.с.35-37, 39-40, 41-42).

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 77898 грн 00 коп. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року та платіжними інструкціями №317 від 12 серпня 2025 року, №344 від 4 вересня 2025 року, №355 від 18 вересня 2025 року, №356 від 19 вересня 2025 року, №357 від 19 вересня 2025 року, №358 від 19 вересня 2025 року, №360 від 24 вересня 2025 року, виконано фактором своїх обов`язків за вищевказаним договором факторингу (а.с. 44-47, 50-51, 52, 55-58).

Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку за кредитним договором №842525768 від 15 березня 2021 року ОСОБА_2 непогашений залишок заборгованості перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» станом на 26 грудня 2025 року складає 77898 грн 00 коп (а.с.62).

Відповідно до довідки наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 29 травня 2026 на ім`я ОСОБА_2 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), номер телефону НОМЕР_5 був і є фінансовим номером ОСОБА_2 , за період з 15 березня 2021 року по 21 березня 2021 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 дійсно зараховано кошти: 15 березня 2021 року у сумі 1000 грн, 2000 грн та 5000 грн, 16 березня 2021 року у сумі 5000 грн та 9000 грн, також відповідачем із цієї картки 16 березня 2026 року сплачено (переказано) 492 грн 00 коп (а.с.142-144).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки суду по суті заявлених вимог

1. За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та нормами законодавства про електронну комерцію та про споживче кредитування, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належні йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.

Матеріалами справи підтверджується ініціювання ОСОБА_2 укладання кредитного договору, звернення до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», зазначивши бажаний розмір споживчого кредиту, надання необхідних для укладання договору особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані та фінансовий номер мобільного телефону.

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону; укладені додаткові угоди, як невід`ємні складові кредитного договору, підтверджували збільшення розміру кредиту.

Із наданих позивачем суду розрахунків вбачається неповне повернення відповідачем отриманих кредитних коштів у строки визначені електронним кредитним договором та після спливу дисконтного періоду кредитування та до закінчення строку дії кредитного договору, тому суд уважає, що підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредитом на користь позивача (нового кредитора за договором відступлення права вимоги) та нарахованих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» процентів за період з 15 березня 2021 року і 13 липня 2021 року за користування кредитом виключно у межах 120-денного строку дії кредитного договору (із урахуванням проведеної пролонгації правочину після сплати відповідачем 492 грн 16 березня 2021 року та дії 7-денного дисконтного періоду), як це визначено п.1.2, 1.4, 1.7.1, 1.7.2, 4.1 кредитного договору, у заявленому у позові розмірі 55898 грн 00 коп (хоча згідно з наведеними судом розрахунками розмір процентів дорівнює більшу сукупну суму 58982 грн 00 коп із урахуванням такого: 8000 грн *1,64 % * 1 день (15 березня 2021 року дисконтного періоду) = 131,20 грн та 22000 грн *1,64 *6 днів (з 16 березня по 21 березня 2021 дисконтного періоду) = 2164,80 грн, а також 22000 грн *2,30 *113 днів (з 22 березня по 13 липня 2021 року) = 57178,00 грн, що сумарно дорівнює 59474 грн 00 коп з відрахуванням 492 грн сплаченої суми у рахунок погашення процентів), оскільки після закінчення строку дії кредитного договору відсутні договірні підстави для стягнення зазначених процентів за користування кредитом.

Зазначений судом розрахунок суми заборгованості відповідає умовам діючого кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні, та сформульований судом висновок щодо стягнення процентів узгоджується із правовою позицією суду касаційної інстанції, викладеною у постанові Верховного Суду від 6 лютого 2019 року №175/4753/15-ц.

Крім того, ураховуючи той факт, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу від 5 серпня 2020 року №05/0820-01 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на підставі договору факторингу від 11 липня 2025 року №11/07/25-Е відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» і такі відступлення відповідають вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст. 513 ЦК України, то позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

2. Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами є порушеним і воно підлягає судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути фактично отриману суму кредитних коштів та борг по відсоткам за користування кредитом.

3. Доводи представника відповідача Єрньєй А.А. про неукладеність кредитного договору, неознайомлення відповідача із правилами надання кредиту та незрозумілість розрахунків боргів не є переконливими та спростовуються дослідженими матеріалами справи, так як кредитний договір укладено в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису та фінансового номеру відповідача, з доведенням до відома в електронному вигляді Правил надання грошових коштів відповідачу через сайт позикодавця, з належним підтвердженням переходу права вимоги за кредитним договором до позивача з підписанням сторонами договорів факторингу та реєстрів прав вимог до них.

Доводи представника відповідача Єрньєй А.А. про відсутність у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ліцензії на здійснення факторингових операцій, відсутність доказів переходу прав вимогу від первинного позикодавця до ТОВ «Таліон плюс» також є неспроможними, оскільки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» при відсутності у нього ліцензій на здійснення операцій з факторингу можу бути стороною цього правочину в якості клієнта, передаючи відповідні права вимоги фактору в особі ТОВ «Таліон плюс»; підписаний договір факторингу від 28 листопада 2018 року № 05/0820-01 з додатковими угодами підтверджує строк його дії до 31 грудня 2024 року та перехід права вимоги від позикодавця до ТОВ «Таліон плюс» щодо відповідача; отримання відповідачем перерахованих йому кредитних коштів та здійснення проплати в розмірі 492 грн 00 коп підтверджується випискою АТ «КБ ПриватБанк» (а.с. 19-21, 30-33, 142-144).

Інші заперечення проти позову представника відповідача не є підставою для відмови у задоволенні заявленого позову.

Розподіл судових витрат по справі

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову, уважає, що з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивача 2662 грн 40 коп сплаченого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судового збору при його зверненні до суду з даним позовом.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткову угоду №25770919552 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, довіреність від 11 серпня 2025 року, якою Соломка О.В. уповноважено бути представником ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Соломка О.А. від 19 жовтня 2018 року, акт прийому-передачі наданих послуг адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» із детальним описом робіт (наданих послуг) на суму 7000 грн 00 коп, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с.63-64, 65, 66, 67, 68).

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від неї відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов`язується із стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів.

Разом із цим, суд, практично застосовує норму ч.3 ст.141 ЦПК України, якою визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У даній справі суд, ураховуючи сутність правничої допомоги, яка повинна надаватися у даній справі із урахуванням сутності існуючого спору, не вбачає правових умов для віднесення до окремого виду правової допомоги таких видів послуги як підготовка адвокатського запиту для отримання інформації та підготовка й подача клопотання про витребування інформації (вони за своєю суттю є складовою послугою підготовки позовних матеріалів), а також із урахуванням ціни позову, заяви представника відповідача про завищеність витрат на правничу допомогу, повне задоволення судом позовних вимог заявлені позивачем витрати є необґрунтовано завищеними та такими, що не відповідають критеріям реальності й пропорційності таких витрат щодо предмету спору, включаючи ціну позову та складність справи. Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про доцільність стягнути з відповідача зменшений розмір цих витрат у сумі 3000 грн 00 коп. Дані висновки суду узгоджуються із наближеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у п.148,149 постанови від від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20), у п.141-144 постанови цього суду від 29 січня 2025 року у справі № 756/1428/22.

Також у зв`язку з повним задоволенням заявленого позову суд не вбачає підстав для розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Єрньєй А.А. в розмірі 4000 грн (а.с.157-159).

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №842525768 від 15 березня 2021 року в розмірі 77898 (сімдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок, із них: сума заборгованості по кредиту - 22000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок, сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 55898 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2662 грн 40 коп повернення судового збору та 3000 грн 00 коп понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ, вул. Юрія Поправки, будинок №6, кабінет №13, код ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Повний текст рішення суду складено 16 липня 2026 року.

Суддя Д. В. Бутенко