Рішення № 138268182, 08.07.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2867/26

Провадження № 2/577/1621/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі:

головуючого судді Рідзевської І.О.,

з участю секретаря

судового засідання Олійник В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 уточнивши його прохають стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 12606,00 грн. та витрати пов`язані з розглядом справи. Свої вимоги мотивує тим, що 18.03.2020 року між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір позики № 68214268. Згідно з договором відповідачу видано грошові кошти в сумі 4500 грн., строком на 30 днів, зі сплатою процентів 1,6% на день на картку № НОМЕР_1 .

01.04.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги № 016-010421, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача.

17.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу №17/12/25-01, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Сіті Колект» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Заборгованість відповідача перед ТОВ «Сіті Колект» складає 12606 грн., з яких: тіло кредиту 4500 грн.; проценти 8106 грн.. Посилаючись на викладене, просять стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 12606 грн., а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує (а.с.5,31 зв.).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала відзив в якому прохає застосувати до заявлених вимог строки позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, крім того зазначає, що в договорі її анкетні дані записані російською мовою, хоча договір укладений українською мовою (а.с.34-37)

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із такого.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Уст. 526 ЦК України йдеться про те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладено у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч.2ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Згідно з ч.12. ст. 11 цього Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 указаного Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

В судовому засіданні встановлено що 18.03.2020 року між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір позики № 6821425. Згідно з договором відповідачу видано грошові кошти на картку № НОМЕР_1 в сумі 45000 грн., строком на 30 днів, зі сплатою процентів 1,6% на день, розмір процентів за просрочену позику у день 2,70%. (а.с.7,8,9)

01.04.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги № 016-010421, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача. (а.с.10,11)

17.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу №17/12/25-01, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Сіті Колект» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до відповідача. (а.с.12,13,14)

Заборгованість відповідача перед ТОВ «Сіті Колект» складає 12606 грн., з яких: тіло кредиту 4500 грн.; проценти 8106 грн. (а.с.26.)

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в розмірі 12606 грн. (а.с.26).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, як на відмову у задоволенні позову, що її анкетні дані в договорі заповнені російською мовою. Так, відповідачем до відзиву долучено копію паспорту та копію ідентифікаційного коду, з яких вбачається, що в договорі не дивлячись на зазначення позичальника прізвища, ім`я, по батькові російською мовою, серія та номер паспорта та ідентифікаційний код відповідача зазначений вірно, що свідчить про укладання договору саме зі ОСОБА_1 .

Крім того, відповідач не заперечує сам факт укладання договору позики № 6821426 з ТОВ «Безпечне агенство необхідних кредитів» 18.03.2020 року та отримання нею позики на суму 4500 грн. (а.с.34).

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No.2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вказаний висновок щодо позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження № 61-21807св19.

Суд бере до уваги, що відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.

Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з 12 березня 2020 року по 01 липня 2023 року перебіг позовної давності продовжено, а з 24 лютого 2022 року та по даний час перебіг позовної давності зупинено.

Враховуючи викладене, посилання відповідача на пропущення позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими і заява про застосування наслідків пропуску позовної давності не підлягає задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням викладеного заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. підлягають задоволенню, що відповідають критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 599, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1083 ЦК України, ст. ст. 12, 76-78, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 283, 352, 354, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю « Сіті Колект» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Колект» (ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за Договором позики №6821426 в розмірі 12606 (дванадцять тисяч шістсот шість) грн., також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору та 2000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Сіті Колект», юридична адреса м. Київ, проспект Соборності, 30-А, оф. 321, код ЄДРПОУ: 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Рідзевська І. О.