Рішення № 138266732, 15.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6064/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника - адвокат Зеленяк С.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт постійного проживання, а саме, ОСОБА_2 , яка є донькою померлого ОСОБА_3 , на день смерті батька постійно проживала разом з ним за зареєстрованою адресою його місця проживання ( АДРЕСА_1 ).

Свої вимоги заявниця мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько - ОСОБА_3 , після його смерті заявниця подала до приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Савчин Н.І. заяву про прийняття спадщини, що підтверджується Витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі № 84788162 від 07.04.2026 року.

Заявниця зазначає, що 18.02.2026 року (у межах шестимісячного строку) звернулась до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просила: повідомити якою є заборгованість ГУ ПФУ в Закарпатській області перед ОСОБА_4 згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року по справі № 260/1254/24; здійснити виплату нарахованої за рішеннями суду і недоодержаною пенсії (заборгованості) в період з 01 липня 2021 року по день смерті включно, як члену сім`ї (доньці), яка проживала разом з ОСОБА_3 на день смерті. Листом від 20.03.2026 року за № 3121-2321/П-02/8-0700/26 ГУ ПФУ в Закарпатській області відмовило у виплаті заборгованості заявниці ОСОБА_2 , оскільки відсутні відомості про спільне проживання її з померлим пенсіонером і порекомендувала звернутися до суду із питанням встановлення факту проживання.

Заявниця вказує що, тільки після судового підтвердження постійного проживання, зможе отримати у ГУ ПФУ в Закарпатській області заборгованість у вигляді нарахованої але недотриманої пенсії внаслідок смерті ОСОБА_3 ..

Заяви (клопотання) учасників справи.

26.05.2026 року через Канцелярію суду представником заявника подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії документів, а саме: договір дарування житлового приміщення від 13.06.2006 р., посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу, який зареєстровано в реєстрі за №1420; договір дарування частини квартири від 23.12.2004 р., посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу, який зареєстровано в реєстрі за №1478; акт про не проживання особи за місцем реєстрації від 19.05.2026 р..

18.06.2026 року через Канцелярію суду представником заявника подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії документів, а саме: копію Довідки Баранинської сільської ради №117 від 16.06.2026 року про спільне проживання за однією адресою заявниці ОСОБА_2 з померлим батьком ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03.07.2026 року через Канцелярію суду представником заявника подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії документів, а саме: копію Довідки Баранинської сільської ради № 126 від 22.06.2026 з якої вбачається, що на момент смерті батька ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 вони проживали разом за адресою АДРЕСА_1 ; копія Довідки Баранинської сільської ради № 142 від 07.02.2022 з якої вбачається, що ОСОБА_5 дійсно організував та провів похорон тещі ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія Довідки Баранинської сільської ради № 143 від 07.02.2022 з якої вбачається, що ОСОБА_5 , мав родинні стосунки (зять) та проживав (без реєстрації) постійно за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня її смерті та вів з нею спільне господарство.

У судове засідання заявник та представник заявника не з`явилися будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Представник заявника подав до суду заяву про проведення судового засідання без їх участі, заявлені вимоги підтримують та просять задовольнити.

Заінтересована особа ГУ ПФУ в Закарпатській області у судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.05.2026 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку окремого позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку, виходячи з наведених нижче доводів та мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі батько зазначено « ОСОБА_3 », копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 21.01.2026 року складено відповідний актовий запис № 10, виданий Виковчим комітетом Баранинської сільської ради Ужгородського району, копія якого долучена до матеріалів справи.

Згіднодовідки виданою Баранинською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області за № 126 від 22.06.2026 року, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним до дня його смерті у вищевказаному будинку проживала його донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (без реєстрації) та її чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (без реєстрації), копію якої долучено до матеріалів справи.

Як вбачається з копію Договору дарування від 13.06.2006 р., який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Житко О.І.. Згідно п. 1 Договору, Дарувальник ( ОСОБА_3 ) передає у власність майно Обдарованій (доньці ОСОБА_2 ) безоплатно. За цим Договором у власність передається домоволодіння (житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами), що знаходиться в АДРЕСА_1 . Також право власності домоволодінням (житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами), що знаходиться в АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності за № 13324979, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 24.01.2007 року, копії яких долучено до матеріалів справи.

Також судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (дарувальники) передали майно (2/6 частини квартири, що розташована у АДРЕСА_2 ) у власність ОСОБА_2 (обдарованої), що підтверджується копією Договору дарування від 23.12.2004 р., який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Л.В. Данюк та Витягом з Державного реєстру правочинів за № 541854 від 23.12.2024 р., копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 19.05.2026 року, який складено комісією у складі: голови ОСББ та сусідів, про те, що гр.. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 але фактично не проживає за даною адресою з січня 2020 року по теперішній час. Даний Акт засвідчено ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , копія якого долучена до матеріалів справи.

Як вбачається з заяви заявниці, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року по справі № 260/9341/23, яке набуло законної сили 21 грудня 2023 року, зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок з 10.07.2022 року та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки №33/27-2598 від 04.07.2023 виданої ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Закарпатській області", у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції"

Згідно листа ГУ ПФУ в Закарпатській області № 399-296/К-02/8-0700/24 від 24 січня 2024 року заборгованість по зазначеному рішенню суду перед пенсіонером за період часу з 10 липня 2022 року по 31 січня 2024 року складає 103 582,95 грн, а з 01 лютого 2024 року припинені нарахування і виплата щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн, передбаченої постановою КМУ № 713 від 14 липня 2021 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року по справі № 260/1254/24, яке набуло законної сили 30 травня 2024 року, зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити з 01 липня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_3 щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року №713, з урахуванням раніше проведених виплат. Внаслідок зазначених рішень судів у ГУ ПФУ в Закарпатській області перед померлим пенсіонером МВС ОСОБА_3 утворилась заборгованість у вигляді нарахованих, але неотриманих внаслідок смерті сум пенсії у розмірі: по справі № 260/9341/23 - 103 582,95 грн; - по справі № 260/1254/24 - 42 000 грн, а всього - 145 582,95 грн. Після смерті батька заявниця ОСОБА_2 подала до приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Савчин Н. І. заяву про прийняття спадщини, що підтверджується Витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі № 84788162 від 07 квітня 2026 року.

Судом встановлено, що 18 лютого 2026 року (тобто у межах шестимісячного строку) ОСОБА_2 звернулась до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просила: 1. Повідомити якою є заборгованість ГУ ПФУ в Закарпатській області перед ОСОБА_3 згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року по справі № 260/1254/24; 2. Здійснити виплату нарахованої за рішеннями суду і недоодержаною пенсії (заборгованості) в період з 01 липня 2021 року по день смерті включно, як члену сім`ї (доньці), яка проживала разом з ОСОБА_3 на день смерті.

Листом № 3121-2321/П-02/8-0700/26 від 20 березня 2026 року ГУ ПФУ в Закарпатській області відмовило у виплаті заборгованості заявниці ОСОБА_2 , оскільки відсутні відомості про спільне проживання її з померлим пенсіонером і рекомендувало звернутись до суду для встановлення факту проживання, копію вказаної Заяви, Листа долучено до матеріалів справи.

Судом встановлено, що наявні перешкоди в оформленні заявницею права на отримання нарахованих, але не виплачених за життя ОСОБА_3 сум пенсії у розмірі 145 582,95 грн., які виникли у зв`язку з відмовою ГУ ПФУ в Закарпатській області у здійсненні відповідної виплати через відсутність документального підтвердження факту спільного проживання заявниці з померлим на день його смерті. Встановлення зазначеного юридичного факту є необхідним для реалізації заявницею свого права на отримання недоодержаних пенсійних виплат відповідно до вимог статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у тому числі, відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сімю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Про утворення особами сім`ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Верховний Суд у постанові від 14 березня 2019 року у справі №320/4964/17 (провадження №61-42073ск18) зазначив, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99).

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1227 ЦК України сума заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є спеціальним законом, який регулює та визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Виплата недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера здійснюється в порядку, встановленому статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином, зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зміст вказаних вище норм узгоджується з положеннями ЗУ «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами 2 та 3 ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом ст.1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.09.2020 у справі № 428/6685/19, від 30.11.2022 у справі № 638/19167/19, від 30.01.2024 у справі № 420/8604/21, від 22.02.2024 у справі № 461/5878/22.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок, зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Встановлення даного факту має юридичне значення для заявниці, напряму впливає на її права, інтереси та обов`язки, зокрема для реалізації заявницею свого права на отримання недоодержаних пенсійних виплат відповідно до вимог статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, зважаючи на те, що заявницею, згідно матеріалів справи доведено факт того, що померлий батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживав зі своєю дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується вищенаведеними документами, тому суд приходить до переконання, що заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст.13, 81, 259, 268, 293, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Заяву представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського

Міськрайонного суду

Закарпатської області Бедьо В.І.