Рішення № 138264883, 16.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року Київ справа №320/35235/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Саса Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до 1) Головного управління Національної поліції у м. Києві, 2) Національної поліції України

про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказу про звільнення з посади та поновлення на посаді з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) - Наказ Національної поліції у м. Києві № 392 від 14.04.2025, яким до старшого старшого дільничного офіцера поліції Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон № 0039869), накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

2) визнати протиправним та скасувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 993 о/с від 10.06.2025, яким капітана поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон № 0039869) - старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції ВП ДОП Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві звільнено зі служби в поліції;

3) поновити капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , спеціальний жетон № 0039869) на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції ВП ДОП Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, з виплатою заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу на посаді старшого оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян ВКП Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, з урахуванням вислуги років, спеціального звання, премії та даної посади із дня, наступного за днем звільнення до дня поновлення (судового рішення), в тому числі за час затримки виконання рішення суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 позовну заву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 задоволено заяву позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду; відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано копії матеріалів службового розслідування, проведеного згідно з наказом від 14.04.2025 № 392, а також матеріалів особової справи позивача та довідку про розмір середньомісячного та середньоденного заробітку позивача за останні два місяці до звільнення, з детальним зазначенням усіх складових заробітної плати; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

22.09.2025 Головним управлінням Національної поліції у м. Києві подано відзив на позовну заяву.

Також, 23.09.2025 Головним управлінням Національної поліції у м. Києві подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву. Проте з`ясовано, що відзив подано в межах встановленого судом строку (з урахуванням вихідних днів), а тому строк на його подання не пропущений.

08.10.2025 Національною поліцією України подано відзив на позовну заяву.

29.06.2026 Національною поліцією України подано додаткові пояснення щодо результатів розгляду Київським апеляційним судом апеляційної скарги позивача на рішення районного суду, яким його притягнено до адміністративної відповідальності за статтями 124, 130 КУпАП.

Аргументи учасників справи.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що під час службового розслідування, висновок за результатами якого став підставою для застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення, відповідач допустив наступні порушення.

Насамперед, позивача не було повідомлено про наказ про проведення службового розслідування. Таким чином відповідачем порушено право позивача отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування.

Представником позивача було подано до Головного управління Національної поліції у м. Києві 29.05.2025 адвокатські запити із проханням надати копії відповідних документів, що підтверджують факт проведення службового розслідування, наказу про призначення його проведення, а також про проведення службового розслідування у квітні-червні 2025 року. Проте, на день подання позову відповіді на вказані запити не надійшли.

Також позивач наголошує, що службовим розслідуванням не встановлено причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Крім цього, під час службового розслідування не було досліджено відомостей, які позивач вказав би у своїх поясненнях, оскільки він їх не надавав у зв`язку з перебуванням під час службового розслідування на стаціонарному лікуванні. Таким чином, на думку позивача, відповідачем порушено право позивача брати участь у службовому розслідування щодо нього, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.

Також позивача не ознайомлено ні з висновком, ні з матеріалами службового розслідування.

Окрім зазначеного, службове розслідування, як вважає позивач, проведено поверхово, без дослідження та збирання будь-яких документів.

До того ж, позивача звинувачено в діях, які підривають авторитет та довіру громадян до поліції, проте, як вказує позивач, жодним чином не обґрунтовано, у чому полягав негативний вплив на авторитет, репутацію та довіру до Національної поліції України.

Позивач зауважує, що відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» оцінка рівня довіри населення до поліції проводиться незалежними соціологічними службами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, однак жодного посилання на результати досліджень соціологічних служб у висновку службового розслідування та оскаржуваних наказах немає.

Таким чином, позивач вважає, що Національною поліцію України всупереч встановленому законодавством України порядку та з грубим порушення правил законодавства було проведено службове розслідування і протиправно притягнуто його до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.

З огляду на наведене позивач вважає, що він підлягає поновленню на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, з виплатою заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу з урахуванням вислуги років, спеціального звання, премії та даної посади із дня, наступного за днем звільнення до дня поновлення (судового рішення), в тому числі за час затримки виконання рішення суду.

Головне управління Національної поліції у м. Києві (далі також - відповідач 1) у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав, що всі дії посадових осіб суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції у м. Києві, що пов`язані з підготовкою та виданням наказу про звільнення позивача здійснено з неухильним дотриманням вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідач 1 вважає, що відмова позивача від проходження медичного огляду за наявності у нього визначеного законом обов`язку його пройти у ситуації, що склалася, свідчить про порушення ним службової дисципліни. ОСОБА_1 вчинено суспільне небезпечне діяння у сфері безпеки дорожнього руху, яке створювало потенційну загрозу життю та здоров`я громадян та полягало у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Таким чином, позивач вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки поліцейським було скоєно проступок проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та підриває авторитет Національної поліції України.

Стосовно розгляду рапорту ОСОБА_1 від 16.05.2025 про звільнення зі служби в поліції у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та направлення його на військово-лікарську комісію, відповідач 1 зауважив, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за станом здоров`я (через хворобу) за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції. Водночас позивач не долучив до зазначеного рапорту рішення медичної комісії про свою непридатність до служби в поліції, тому підстави для його звільнення за хворобою були відсутні. Водночас направити ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію не видалось за можливе, оскільки, відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10.06.2025 № 993 о/с його звільнено зі служби. Про результати розгляду рапорту та звільнення ОСОБА_1 зі служби, його повідомлено листами від 10.06.2025, надісланими на адресу проживання та реєстрації позивача.

Національна поліція України (далі також - відповідач 2) у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечила та вказала, що службове розслідування відносно позивача проводилось дисциплінарною комісією Національної поліції України і за його результатами керівником Національної поліції України видано наказ від 14.04.2025 № 392, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, однак, враховуючи що останній проходив службу в Головному управлінні Національної поліції у м. Києві, реалізація вказаного дисциплінарного стягнення з урахуванням положень частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України здійснювалась саме Головним управлінням Національної поліції у м. Києві, яким видано відповідний наказ від 10.06.2025 № 993 о/с «Про особовий склад» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 10.06.2025.

Щодо неповідомлення позивача про початок проведення службового розслідування, відповідач 2 зауважив, що на дисциплінарну комісію не покладено обов`язку щодо повідомлення особи, відносно якої проводиться службове розслідування про його проведення, тому діями дисциплінарної комісії в цій частині жодну норму чинного законодавства не порушено.

Щодо неознайомлення позивача з висновком та матеріалами службового розслідування, відповідач 2 вказав, що на дисциплінарну комісію не покладено обов`язку ознайомлювати поліцейського, відносно якого проводиться службове розслідування із матеріалами службового розслідування, натомість це є правом позивача (під час проведення службового розслідування ознайомлюватись із його матеріалами). Однак, доказів того, що під час службового розслідування позивач звертався із проханням ознайомитись з матеріалами службового розслідування та відповідно, що відповідачем йому було відмовлено у такому ознайомленні позивачем до позову долучено не було.

Відтак, відповідач 2 вважає, що Національною поліцією України право позивача на ознайомлення з матеріалами службового розслідування жодним чином не порушено.

Натомість навіть після завершення службового розслідування листом від 23.09.2022 позивачу повідомлено, де і коли він може ознайомитись із матеріалами службового розслідування.

Щодо твердження позивача про порушення його права надати пояснення у ході проведення службового розслідування, відповідач 2 наголосив, що позивач неодноразово викликався для надання пояснення та повідомлявся про можливість його надання в альтернативний спосіб, проте він таким своїм правом не скористався.

Щодо обґрунтувань негативного впливу вчиненого позивачем дисциплінарного проступку на авторитет, репутацію та довіру до Національної поліції України, відповідач 2 вказав, що службовим розслідуванням встановлено, що після дорожньо-транспортної пригоди позивач не зупинив транспортний засіб та покинув місце ДТП, не повідомивши про ДТП за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», при цьому вчинив конфлікт та перешкоджав іншому учаснику ДТП - ОСОБА_2 виконати зазначений обов`язок водія. Далі, під час документування поліцейськими Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області адміністративних правопорушень позивач, маючи ознаки алкогольного сп`яніння та усвідомлюючи невідворотність настання адміністративної та дисциплінарної відповідальності за вчинене, намагався уникнути відповідальності, спонукаючи водія іншого транспортного засобу - ОСОБА_2 відмовитись від поданого ним на лінію « 102» повідомлення, а поліцейських - до нескладання відповідних матеріалів, не виконував вимоги поліцейського пред`явити посвідченні водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У подальшому, оскільки у Позивача спостерігалися ознаки алкогольного сп`яніння, йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці події або в найближчому закладі охорони здоров`я. Проте ОСОБА_1 , з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, ігноруючи передбачену законом вимогу поліцейського щодо проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, відмовився від його проходження.

Таким чином матеріалами службового розслідування встановлено вчинення позивачем дій, що за своїм характером підривають авторитет та довіру населення до поліції і, що такі дії негативно спливають на імідж та репутацію Національної поліції України та дають можливість застосувати до позивача крайній, найбільш суворий захід дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.

Обставини справи, встановлені судом.

Позивач у період з 07.11.2015 по 10.06.2025 проходив службу в поліції, зокрема в Оболонському управлінні поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, де на момент звільнення відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10.06.2025 № 993 о/с обіймав посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та мав спеціальне звання «капітан поліції».

07.04.2025 на ім`я Голови Національної поліції України надійшла доповідна записка начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 07.04.2025 № 33289-2025, у якій було зазначено, що 29.03.2025 близько 21.00 у м. Вишгород Київської області старший дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенцїї Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітан поліції ОСОБА_1 керуючи автомобілем «SKODA OCTAVIA», номерний знак НОМЕР_2 , здійснюючи обгін, допустив зіткнення з автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», номерний знак НОМЕР_3 , який рухався попереду у попутному напрямку, під керуванням помічника оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого сержанта поліції ОСОБА_2 . Під час документування вказаної події поліцейськими Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у найближчому медичному закладі, від чого останній відмовився. На підставі зазначеного стосовно ОСОБА_1 поліцейськими складено протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами розгляду зазначеної записки прийнято рішення про призначення та проведення службового розслідування (наказ Національної поліції України від 14.04.2025 № 392, строк проведення службового розслідування продовжено наказом Національної поліції України від 28.04.2025 № 454).

Відповідно до висновку службового розслідування від 12.05.2025 у ході службового розслідування встановлено наступне.

ОСОБА_2 пояснив, що 29.03.2025 близько 21.00 він їхав на службовому автомобілі «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», н.з. НОМЕР_4 (11-0001 на синьому фоні), сірого кольору, у напрямку із с. Лебедівка до м. Київ через м. Вишгород. Коли ОСОБА_2 виїжджав з повороту від с. Лебедівка на автодорогу, що йде вздовж водосховища, то на дорозі не було ні попутного, ні зустрічного транспорту. За кілька сотень метрів до знаку «Небезпечний поворот ліворуч» він у бокове дзеркало заднього виду помітив світло фар автомобіля, який збирався його обігнати. Не змінюючи напрямку та швидкості руху, ОСОБА_2 продовжив рух по своїй смузі. Раптом він відчув боковий удар зліва і побачив, що автомобіль, який зіткнувся з ним, продовжив рух, і став виляти від краю до краю дороги. При цьому водій не зупинився, а дещо пришвидшився. ОСОБА_2 почав його наздоганяти, сигналив та блимав фарами, намагаючись привернути увагу, проте водій продовжував рух.

Зазначеним транспортним засобом був автомобіль марки «SKODA OCTAVIA», чорного кольору, тип кузову - універсал. Водій згаданого автомобіля проїхав дамбу і продовжив рух у напрямку міста Вишгород. Потім він наздогнав зазначений автомобіль у вуличці та намагався зупинити його, рухаючись паралельно на певній відстані, внаслідок чого водій «SKODA OCTAVIA», зупинився на узбіччі.

Зі слів ОСОБА_2 , з автомобіля «SKODA OCTAVIA», який він зупинив, вийшов водій - кремезний чоловік зростом близько 2-х метрів, у цивільному одязі, та став висловлювати невдоволення щодо того, чому він йому блимав та наздоганяв. ОСОБА_2 став говорити, що він зачепив автомобіль і що він поліцейський. Проте водій автомобіля «SKODA OCTAVIA» заперечував той факт, що він зачепив автомобіль, яким керував ОСОБА_2 , що викликало у нього розуміння, що водій іншого транспортного засобу знаходився у стані сп`яніння.

Коли ОСОБА_2 став говорити, що викликає поліцію, водій іншого автомобіля просив цього не робити і все вирішити на місці. Під час спілкування з цим водієм, як вказав ОСОБА_2 , від нього відчувався запах алкоголю з ротової порожнини, а його поведінка не відповідала звичайній поведінці у такій ситуації. Коли ОСОБА_2 дістав телефон, набрав « 102», перейшов через дорогу і почав розмову з оператором, водій автомобіля «SKODA OCTAVIA» пішов за ним, наче наступаючи, та просив покласти телефон. ОСОБА_2 виставляв вільну руку, щоб він не наближався, але це його не зупинило. Він став хапати за телефон та за руку ОСОБА_2 . Потім ОСОБА_2 , побоюючись за своє життя і здоров`я, поклав телефон у кишеню та не встиг нічого операторові повідомити.

Через кілька хвилин ОСОБА_2 повторно подзвонив на лінію « 102» і повідомив, що відбувається конфліктна ситуація на вулиці Спаській. Назву вулиці дізнався від проїжджаючого повз таксиста. Ще через кілька хвилин, зі слів ОСОБА_2 , на місце події прибув наряд поліції на брендованому службовому автомобілі (два поліцейські), які у подальшому складали матеріали про адміністративні правопорушення стосовно, як пізніше він дізнався, дільничного офіцера поліції Оболонського УП ОСОБА_1 .

Крім цього, ОСОБА_2 додав, що ОСОБА_3 , потай від поліцейських, звертався неодноразово до нього, щоб вирішити ситуацію без поліцейських і складання документів, пропонував гроші, але ОСОБА_2 відмовився.

Також ОСОБА_2 повідомив, що коли поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти медогляд на стан сп`яніння на місці або ж у медичному закладі, то він відмовився. Це все відбувалося при свідках.

У свою чергу ОСОБА_2 на місці події пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора, результат був негативний. Потім він надав письмове пояснення, а ОСОБА_1 робити це відмовився.

Як вказав ОСОБА_2 , коли поліцейські оформили всі матеріали, запропонували їм (водіям) проїхати на місце, де трапилася ДТП. Проте ОСОБА_1 відмовився, а він проїхав з ними і показав місце, де трапилася автопригода. Там же поліцейськими було складено відповідні документи.

Також у ході службового розслідування встановлено, що реагування на повідомлення про вчинення ДТП та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення здійснював наряд Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області у складі інспекторів відділу реагування патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_4 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 .

Опитані у ході службового розслідування інспектори відділу реагування патрульної поліції Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_4 та старший лейтенант поліції ОСОБА_5 підтвердили пояснення ОСОБА_6 щодо перебігу подій, що відбувалися під час їх спілкування зі ОСОБА_1 , та порушення останнім службової дисципліни.

Як повідомили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оформивши всі необхідні матеріали за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , вони запропонували останньому та водію автомобіля «TOYOTA» прослідувати безпосередньо на місце, де відбулася ДТП, для оформлення відповідних документів. На цю пропозицію ОСОБА_1 відмовився, тоді як водій автомобіля «TOYOTA» погодився, тому вони разом прослідували на місце скоєння ДТП для оформлення відповідних матеріалів.

Після цього, зі слів ОСОБА_4 , стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як повідомили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 надавати пояснення, підписувати протоколи про адміністративні правопорушення та отримувати їх копії відмовився.

У ході аналізу під час службового розслідування копій зазначених протоколів разом із іншими матеріалами, а також відеозаписів з портативних відеореєстраторів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , наданих Вишгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області дисциплінарній комісії на запит від 14.04.2025 № 55272-2025 (лист Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 22.04.2025 № 81450-2025), які долучено до матеріалів службового розслідування, з`ясовано таке.

Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №285434 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він (згідно фабули у протоколі) керував транспортним засобом «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора «Драгер», або найближчому закладі охорони здоров`я відмовився у присутності свідків та під відеозапис, чим порушим пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

Запис вівся на засіб відеозапису з номерами 858319 та 855360.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 30.03.2025 серії ЕПР1 № 285527, складеного стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, він під час здійснення обгону, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем СКС д.н.з. НОМЕР_5 на синьому фоні ( НОМЕР_6 ), який рухався попереду в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив пункти 13.1 та 2.10 Правил дорожнього руху.

Під час перегляду відеозаписів з портативних реєстраторів ОСОБА_4 (№ 858319) та ОСОБА_5 (№ 855360), наданих на трьох оптичних дисках Вишгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області на запит від 14.04.2025 № 55272-2025 (акт перегляду від 05.05.2025 №42758-2025), установлено, що на них зафіксовано, як ОСОБА_1 сам до себе висловлює розчарування щодо поїздки з метою відвезти ліки, далі ходить з (за) ОСОБА_2 , говорить ОСОБА_5 про те, що не потрібно буде складати матеріали, а потім ігнорує його неодноразові вимоги надати документи (техпаспорт та страховку).

Крім цього, на записах зафіксовано, як ОСОБА_1 ігнорує законну вимогу ОСОБА_4 , у присутності свідків, та відмовляється пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у медичному закладі; як ОСОБА_1 поліцейські зачитують протоколи про адміністративні правопорушення, складені за частиною першою статті 130 та статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а останній відмовився від написання пояснення і від отримання копії протоколу; відмову ОСОБА_1 проїхати на місце ДТП, для огляду поліцейськими у присутності ОСОБА_2 місця, де вона відбулася, та складання відповідних матеріалів.

На запит дисциплінарною комісії від 25.04.2025 № 61918-2025 Вишгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надано запис з камери відеонагляду системи відеоспостереження «Безпечне Місто», яка розташована у м. Вишгород по вул. Шолуденка, 6а, здійснений 29.03.2025 у період часу з 21.30 до 23.00 (лист Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області в Київській області від 30.04.2025 № 88832-2025).

У ході перегляду відеозаписів (акт від 05.05.2025 № 42620-2025) встановлено та підтверджено факт руху та зупинки 29.03.2025 о 21.41 автомобілів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вул. Межигірського Спасу у м. Вишгороді, а також відомості про те, що ОСОБА_1 перешкоджав ОСОБА_2 о 21.44 повідомити на лінію « 102» про ДТП.

Також, у ході службового розслідування на запит дисциплінарної комісії від 21.04.2025 № 59116-2025 Головним управління Національної поліції в Київській області (лист від 23.04.2025 № 83037-2025) надано копії аудіозаписів телефонних дзвінків, що надійшли на лінію « 102» 29.03.2025 з номера телефона НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_2 , які були зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області інформаційної підсистеми «Єдиний облік» за № 7339 та № 7344.

Під час прослуховування вказаних аудіозаписів (акт прослуховування записів від 24.04.2025 № 39328-2025) підтверджено факт повідомлення ОСОБА_2 на лінію « 102» про конфліктну ситуацію та ДТП, а також зафіксовано те, як йому заважає телефонувати інший чоловік. Вказаний чоловік, виходячи з сукупного аналізу зазначених аудіозаписів та відеозапису з камери відеонагляду системи відеоспостереження «Безпечне Місто», є ОСОБА_1 .

У той же час під час проведення службового розслідування установлено, що від ОСОБА_1 (номер мобільного телефону НОМЕР_8 ) повідомлень, у тому числі про вчинення у період з 29.03.2025 по 24.04.2025 стосовно нього правопорушень, не надходило (довідка від 24.04.2025 № 39316-2025 про перевірку інформації в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо реєстрації повідомлень ОСОБА_1 , у тому числі про вчинення правопорушень, у період часу з 29.03.2025 по 24.04.2025, лист Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.04.2025 № 86284-2025).

Факт перебування ОСОБА_1 на місці події, а також керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння й відмову від проходження огляду на стан сп`яніння підтвердив також заступник начальника відділу превенції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітан поліції Кост.к ОСОБА_7 . Зокрема, він повідомив, що 29.03.2025, близько 22.00, разом із заступником начальника Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з превентивної діяльності полковником поліції ОСОБА_8 , за вказівкою керівництва управління поліції, виїхали у м. Вишгород, де дільничний офіцер поліції ОСОБА_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду у стані алкогольного сп`яніння.

Як вказав ОСОБА_9 , прибувши у м. Вишгород на місце, де перебував ОСОБА_1 та два автомобілі, він став спілкуватися з останнім. На питання про те, що трапилося, ОСОБА_1 , зі слів ОСОБА_9 повідомив, що він разом із друзями, які щойно повернулися з передової, вживали алкогольні напої. У цей час дружина одного із них попросила привезти їй додому у с. Лебедівка ліки. Вони відвезли ліки, а коли поверталися назад, то, зі слів ОСОБА_1 , через те, що у салоні грала музика і його друзі гучно себе вели, він не помітив, як зачепив попутній автомобіль. У подальшому, у ході бесіди з ОСОБА_9 . ОСОБА_1 повідомив, що, проїхавши певну відстань, він був зупинений автомобілем «Тойота», водій якого повідомив, що він зачепив його автомобіль і не зупинився після ДТП.

Як вказав ОСОБА_9 , ОСОБА_1 не знав про те, що зачепив службовий автомобіль ГУНП у м. Києві, і дізнався про це тільки під час спілкування із ним та був збентежений. Зі слів ОСОБА_9 , він ОСОБА_1 знає близько 14 років, тому під час спілкування із ним помітив у останнього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: млява мова та запах алкоголю з ротової порожнини. До того ж, як вказав ОСОБА_9 , ОСОБА_1 на початку бесіди повідомив йому, що вживав із друзями алкогольні напої перед тим, як їхати у с. Лебедівка. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився.

Натомість заступник начальника Оболонського УП ГУНП у м. Києві з превентивної діяльності полковник поліції Катруша Володимир Петрович повідомив, що 29.03.2025, близько 22.00, він дізнався про те, що старший дільничний офіцер поліції ОСОБА_1 у м. Вишгород вчинив дорожньо-транспорту пригоду у стані алкогольного сп`яніння, а саме зачепив автомобіль, який рухався у попутному напрямку, при цьому не зупинився після вчинення ДТП та втік, але його наздогнали.

ОСОБА_8 разом із заступником начальника відділу превенції капітаном поліції ОСОБА_9 виїхали на місце події, точніше, на місце, де був зупинений автомобіль. Як вказав ОСОБА_8 , коли вони приїхали на місце, побачили ОСОБА_1 , який стояв біля автомобіля та спілкувався із поліцейськими Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. До нього підійшов ОСОБА_9 , а ОСОБА_8 пішов до водія іншого автомобіля «Тойота», який повідомив, що близько 21.00 він рухався на службовому автомобілі «Тойота» зі сторони с. Лебедівка у напрямку м. Вишгорода по набережній Київського водосховища в бік дамби. Коли його обганяв ОСОБА_1 на своєму автомобілі, то вдарив його у бік, при цьому не зупинився і намагався втекти. Його наздогнали та зупинили саме на цьому місці, куди приїхали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у м. Вишгороді.

Зі слів ОСОБА_8 , він оглянув пошкодження на обох автомобілях. Автомобіль ОСОБА_1 мав пошкодження з правого боку по всій довжині автомобіля справа (зі сторони пасажирів), а у автомобіля «Тойота» пошкодження були зліва.

Потім, як пояснив ОСОБА_8 , він підійшов до ОСОБА_1 і ОСОБА_9 . У ході спілкування зі ОСОБА_1 та з його поведінки ОСОБА_8 зрозумів, що той перебував у стані алкогольного сп`яніння, до того ж він відчув у нього запах алкоголю з ротової порожнини. Зі слів ОСОБА_8 , ОСОБА_1 про обставини події розповідав ОСОБА_9 , а коли він до них підійшов, то ОСОБА_1 повідомив, що він готовий вирішити питання із водієм другого автомобіля без складання протоколів. У подальшому, як повідомив ОСОБА_8 , на пропозицію поліцейських Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, а потім їхати на місце ДТП.

У висновку службового розслідування від 12.05.2025 також зазначено, що з метою надання можливості ОСОБА_1 скористатися наданим йому правом на захист, а саме правом надати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій, вказаний поліцейський неодноразово інформувався про необхідність прибуття для надання пояснення або можливість його надання в альтернативний спосіб, проте він цим не скористався.

Зокрема, для надання письмового пояснення в рамках службового розслідування, листами Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 21.04.2025 № 58863-2025 та № 58864-2025, з відміткою про вручення, надісланими на адреси, зазначені в особовій справі, його було запрошено прибути 25.04.2025 у період з 11.00 до 15.00 за адресою: м. Київ, проспект Повітряних сил (колишній Повітрофлотський проспект), 24/2. Також у зазначених листах ОСОБА_1 запропоновано альтернативний спосіб реалізації передбаченого законодавством права на захист під час проведення службового розслідування - надати пояснення в електронному вигляді (скановане з підписом) на електронну адресу, а також надіслати пояснення у паперовому вигляді поштовим зв`язком на адресу Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.

Крім того, на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), зазначену ОСОБА_1 при реєстрації на Освітньому порталі службової підготовки Національної поліції України, відправлено лист Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 21.04.2025 № 58866- 2025 аналогічного змісту.

Також, запрошення-нагадування надіслано 22.04.2025 з використанням засобів електронної комунікації, зокрема месенджеру «WhatsApp», на номер телефону оператора мобільного зв`язку НОМЕР_8 , вказаний в особовій справі ОСОБА_1 .

25.04.2025 ОСОБА_1 не з`явився, а надіслав на електронну пошту Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України та поштовим зв`язком з м. Вишгорода власноручно написаний лист від 24.04.2025 з проханням не позбавляти його права надати письмове пояснення особисто. Також ОСОБА_1 зазначив, що станом на 24.04.2025 та по 30.04.2025 він перебуватиме на стаціонарному лікуванні у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7» на реабілітації після оперативного втручанням, тому позбавлений засобів та можливості прибути особисто та надати письмове пояснення.

Листом Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 28.04.2025 №62515-2025 ОСОБА_1 поінформовано про розгляд його листа від 24.04.2025 та повторно запропоновано надати до 02.05.2025 в електронному вигляді (скановане з підписом) письмове пояснення про обставини вчинення дисциплінарного проступку, яке пропонувалося надіслати на електронну адресу (dgidpl@police.gov.ua), а також пояснення у паперовому вигляді - поштовим зв`язком на адресу Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.

29.04.2025 дисциплінарною комісією здійснено виїзд у відділення травматології КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7» за адресою: м. Київ, вул. Котельникова, 95, для надання можливості ОСОБА_1 у ході службового розслідування реалізувати його право на захист та надати письмове пояснення. Проте станом на 29.04.2025 ОСОБА_1 у лікарні не було, оскільки він був виписаний з покращенням у поліклініку за місцем проживання 14.04.2025 (зі слів завідуючого травматологічним відділенням ОСОБА_10 ).

02.05.2025 о 17.00 членом дисциплінарної комісії оглянуто електронну пошту Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України (dgidpl@police.gov.ua), а саме папки «Вхідні» та «Спам» за період з 28.04.2025 по 02.05.2025 (включно), та встановлено, що листів від ОСОБА_1 не надходило (рапорт від 02.05.2025 № 42443-2025).

Оскільки станом на 17.00 02.05.2025 ОСОБА_1 не надіслав пояснення у електронному вигляді на зазначену у листі електронну адресу, маючи при цьому засоби і можливість, про що свідчить власноручно написаний лист з проханням не позбавляти права надати письмове пояснення від 24.04.2025, а дисциплінарна комісія вжила всі можливі заходи для надання можливості ОСОБА_1 скористатися правом надати пояснення, ОСОБА_1 визнано таким, що відмовився від надання пояснень, про що складено акт про відмову надати пояснення від 02.05.2025 № 42480-2025.

Листом голови дисциплінарної комісії від 02.05.2025 № 65284- 2025 ОСОБА_1 повторно запрошено 06.05.2025 у період з 10.00 до 15.00 для надання письмових пояснень та вчергове запропоновано надати в електронному вигляді (скановане з підписом) письмове пояснення про обставини можливих порушень службової дисципліни, яке надіслати до 07.05.2025 на електронну адресу (dgidpl@police.gov.ua) , а також пояснення у паперовому вигляді - поштовим зв`язком на адресу Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.

У відповідь на лист голови дисциплінарної комісії від 28.04.2025 №62515-2025, надісланий того ж дня на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), зазначену ОСОБА_1 при реєстрації на Освітньому порталі службової підготовки Національної поліції України, до Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України з електронної пошти «Иван Коломиец» (kolomivan88@gmail.com) надійшло письмове клопотання, датоване 02.05.2025 та написане ОСОБА_1 власноручно, з проханням перенести на інший час та дату його прибуття для дачі письмових пояснень, оскільки з 02.05.2025 він перебуває на стаціонарному лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по місту Києву та Київській області» та не має фізичної можливості прибути до Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.

Листом Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 06.05.2025 № 66907-2025 ОСОБА_1 роз`яснено, що законодавством України передбачено право, а не обв`язок поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та дисциплінарної комісії надавати і, відповідно, одержувати пояснення щодо обставин, які досліджуються. Ненадання таких пояснень не є перешкодою для подальшого розгляду матеріалів, що підтверджують чи спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку та проведення службового розслідування, та його поінформовано про те, що його клопотання від 02.05.2025 розцінено як відмова від надання письмового пояснення у запропонований альтернативний спосіб.

06.05.2025 на електронну пошту Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від ОСОБА_1 надійшло написане ним власноручно клопотання у відповідь на лист від 02.05.2025 № 65284-2025, яким його повторно запрошено прибути для надання пояснення та запропоновано надати таке пояснення у альтернативний спосіб. У своєму клопотанні ОСОБА_1 просив перенести на іншу дату і час його прибуття для надання письмових пояснень, оскільки він з 02.05.2025 перебуває на стаціонарному лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по місту Києву та Київській області» та додав копію довідки від 05.05.2025 № 33/31-340.

Листом за підписом голови дисциплінарної комісії від 07.05.2025 № 67613- 2025 ОСОБА_1 поінформовано про розгляд його клопотання від 06.05.2025 та роз`яснено, що воно розцінено як повідомлення про причину неявки 06.05.2025 до дисциплінарної комісії для надання письмового пояснення та як відмова від надання письмового пояснення у запропонований альтернативний спосіб. Оскільки станом на 17.09 07.05.2025 ОСОБА_1 не надіслав пояснення у електронному вигляді на зазначену у листі електронну адресу, маючи при цьому засоби і можливість, про що свідчить власноручно написаний лист з проханням не позбавляти права надати письмове пояснення від 06.05.2025, а дисциплінарна комісія вжила всі можливі заходи для надання можливості ОСОБА_1 скористатися правом надати пояснення, ОСОБА_1 визнано таким, що відмовився від надання пояснень, про що складено акт про відмову надати пояснення від 07.05.2025 № 43852-2025.

На підставі зазначеного дисциплінарна комісія констатувала факт відмови ОСОБА_1 від надання пояснень по суті скоєного дисциплінарного проступку, а надання ним неправдивих відомостей про перебування на стаціонарному лікуванні в якості неможливості надати пояснення визначала порушенням вимог частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.

У висновку службового розслідування від 12.05.2025 вказано, що обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , а також обставин, що обтяжують його відповідальність не встановлено. Вивченням причин і умов, що сприяли згаданим вище порушенням службової дисципліни, встановлено, що вони стали можливими унаслідок нехтування ОСОБА_1 вимогами законодавства та нормативних документів, що регламентують діяльність поліції, низького рівня самосвідомості, а також самовпевненості у ненастанні наслідків неправомірних дій.

Також у висновку службового розслідування від 12.05.2025 зазначено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховано характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу ОСОБА_1 , ступінь вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, а також положення частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За результатами проведеного службового розслідування запропоновано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6, 11 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-УІІІ, абзацу першого пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, абзацу другого частини п`ятої статті 14, абзаців третього та шостого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5, підпункту «д» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100, до капітана поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Національної поліції України від 14.05.2025 № 1419 «Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 » стосовно позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

10.06.2025 Головним управлінням Національної поліції у м. Києві видано наказ № 993 о/с «Про особовий склад», згідно з пунктом 6 якого у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звільнено зі служби в поліції, з 10.06.2025.

Листом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 30.05.2025 № 206806-2025 (поштові трекінги № 0100100172571, № 0100100172520) на адресу проживання та реєстрації позивача направлено повідомлення про необхідність прибуття до Головного управління Національної поліції у м. Києві з метою ознайомлення з наказом від 14.05.2025 № 1419 «Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 ». Поштове відправлення за трекінгом №0100100172520 отримано ОСОБА_1 06.06.2025.

Листами Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10.06.2025 № 221241-2025 (поштовий трекінг № 0100100234208) та від 10.06.2025 № 221240-2025 (поштовий трекінг № 0100100234216) на адресу проживання та реєстрації ОСОБА_1 направлено повідомлення про звільнення його зі служби в поліції у порядку накладення дисциплінарного стягнення, до якого долучено наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10.06.2025 № 993 о/с «Про особовий склад». Поштове відправлення за трекінгом № 0100100234216 отримано ОСОБА_1 14.06.2025.

13.06.2025 ОСОБА_1 прибув до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, де ознайомився з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10.06.2025 № 993 о/с «Про особовий склад» та отримав його копію, про що свідчить відмітка на даному наказі, яка посвідчена особистим підписом ОСОБА_1 , а також розписка останнього про отримання трудової книжки, копії наказу про звільнення, військового квитка та інше.

16.05.2025 ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення зі служби в поліції у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та направлення його на військово-лікарську комісію.

07.05.2025 представник позивача ОСОБА_11 звернувся до Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України з адвокатським запитом (вх. № НПУ 1751аз-2025), в якому просив надати йому копії матеріалів службового розслідування щодо позивача та повідомити строки проведення вказаного службового розслідування.

Листом Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 15.05.2025 № 71900-2025 позивачу надано інформацію щодо строків проведення зазначеного службового розслідування. Водночас позивача повідомлено, що обсяг запитуваних ним матеріалів становить 552 аркуші та 5 дисків з відеозаписами та аудіозаписами, у зв`язку з чим відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», частин другої та третьої статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також з урахуванням положень розділу ІІІ Порядку прийому, реєстрації і розгляду запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є Національна поліція України та відшкодування запитувачами фактичних витрат на копіювання і друк документів у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.02.2017 № 95 позивачу було надіслано запитувані матеріали на 10 аркушах та квитанції на оплату за сканування копій документів формату А4 та меншого розміру (у тому числі двосторонній друк) та виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування, у обсязі, визначеному зазначеним Законом.

Після цього до Національної поліції України від представника позивача надійшов адвокатський запит від 13.06.2025, в якому останній просив надати копію висновку службового розслідування, проведеного на підставі наказу Національної поліції України від 14.04.2025 № 392 та копію наказу Національної поліції України від 14.05.2025 № 1419, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

У відповідь листом Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 23.06.2025 № 92710-2025 позивача повідомлено про необхідність сплати витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом та надіслано позивачу запитувані матеріали на 10 аркушах А4 та відповідні квитанції на оплату.

Водночас, враховуючи надходження до Національної поліції України квитанцій про сплату позивачем послуг зі сканування документів, запитуваних в адвокатському запиті від 13.06.2025, листом Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 04.07.2025 № 99448-2025 позивачу надіслані запитувані ним матеріали, з урахуванням вже надісланих 10 аркушів вказаних матеріалів.

У подальшому до Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України надійшов повторний адвокатській запит представника позивача від 15.05.2025 (вх. № НПУ 1853аз-2025), у якому останній просив повідомити результати розгляду адвокатського запиту від 07.05.2025, строки проведення службового розслідування та надати копії матеріалів вказаного службового розслідування.

Листом Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 15.05.2025 № 72050-2025 повідомлено позивача, що листом від 15.05.2025 у межах строку, встановленого частиною першою статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на адвокатський запит від 07.05.2025 позивачу надіслано запитувану інформацію, а також частину документів у обсязі, визначеному абзацом третім частини другої статті 24 цього Закону.

Після цього до Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України знову надійшов адвокатський запит представника позивача від 19.05.2025 (вх. № НПУ 1920аз-2025), в якому останній просив знову надати йому копію висновку службового розслідування, проведеного на підставі наказу Національної поліції України від 14.04.2025 № 392 та копію наказу Національної поліції України від 14.05.2025 № 1419.

Листом Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 22.05.2025 № 75571-2025 представника позивача знову було повідомлено, що обсяг запитуваних ним матеріалів становить 29 аркушів, у зв`язку з чим, відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», частин другої та третьої статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також з урахуванням положень розділу ІІІ Порядку прийому, реєстрації і розгляду запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є Національна поліція України та відшкодування запитувачами фактичних витрат на копіювання і друк документів у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.02.2017 № 95 позивачу було надіслано запитувані матеріали на 10 аркушах та квитанції на оплату за сканування копій документів формату А4, визначеному зазначеним Законом.

Після надходження від позивача квитанції про сплату відповідних витрат, листом Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 05.06.2025 № 83428-2025 позивачу були надіслані копії запитуваних документів на 542 арк.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 11.06.2025 у справі № 363/1742/25, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15.06.2026, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог пунктів 13.1, 2.10 Правил дорожнього руху) та статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху).

Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 29 березня 2025 року о 21 год. 00 хв. у м. Вишгород вул. Шолуденка, 6: 1) під час здійснення обгону не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем, який рухався попереду в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив пункт 13.1 та пункт 2.10 Правил дорожнього руху; 2) керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора «Драгер», або найближчому закладі охорони здоров`я відмовився в присутності свідків та під відеозапис, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

Норми права, які застосував суд.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII встановлено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут Національної поліції України) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Як встановлено частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Частиною другою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Частинами першою-шостою статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено поняття та порядок проведення службового розслідування, зокрема, встановлено наступне.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до частин першої-другої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Частиною п`ятою статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Частинами першою-четвертою статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено вимоги щодо строків проведення службового розслідування, зокрема, встановлено наступне.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Частинами першою-третьою, шостою-десятою статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено умови забезпечення поліцейському права на захист, зокрема, встановлено наступне.

Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено частинами першою-восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в яких, зокрема, встановлено наступне.

У висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частинами першою-третьою статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлена наступні вимоги щодо строків застосування дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України виконання дисциплінарних стягнень відбувається в наступному порядку.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського.

Крім того, розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

У період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження (частина перша статті 26).

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа) (частина друга статті 26).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина третя статті 26).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина п`ята статті 26).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування (частина шоста статті 26).

Під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення (частина перша статті 27).

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою (частина друга статті 27).

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт (частина третя статті 27).

У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29).

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (частина друга статті 29).

У разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника (частина перша статті 30).

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації (частина друга статті 30).

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання (частина третя статті 30).

Крім того, проведення службових розслідувань у Національній поліції України врегульовано також відповідним Порядком, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).

Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи сторін, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази прийняті на підставі висновку службового розслідування, яке у свою чергу призначено, проведено та завершено відповідно до вимог законодавства, а саме Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Такого висновку суд дійшов з огляду на наступне.

Щодо призначення службового розслідування.

У період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених розділом 5 «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження (частина перша статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Як встановив суд, наказом Національної поліції України від 14.04.2025 № 392 службове розслідування щодо позивача призначено у формі письмового провадження.

Суд наголошує, що ні Дисциплінарним статутом Національної поліції України, ні Порядком 893 не передбачено обов`язок керівника, що призначив службове розслідування, або іншої уповноваженої особи ознайомлювати поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування з відповідним наказом. З огляду на вказане, суд відхиляє доводи позивача про те, що його всупереч вимогам чинного законодавства не було повідомлено про наказ про призначення службового розслідування, чим порушено право поліцейського отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування.

Крім того, суд наголошує, що дисциплінарна комісія неодноразово повідомляла позивача про можливість надати пояснення, що стосується справи, яка є предметом розгляду службового розслідування. Наприклад, у листах Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 21.04.2025 № 58863-2025 та № 58864-2025 вказано, що наказом Національної поліції України від 14.04.2025 № 392 призначено службове розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці полковника поліції ОСОБА_12 , начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини, від 07.04.2025 № СЕД-33289-2025 щодо можливого порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29.03.2025 на території Вишгородського району Київської області, а також складання стосовно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративні правопорушення. Крім того, на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), зазначену ОСОБА_1 при реєстрації на Освітньому порталі службової підготовки Національної поліції України, відправлено лист Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 21.04.2025 № 58866- 2025 аналогічного змісту. Також, запрошення-нагадування надіслано 22.04.2025 з використанням засобів електронної комунікації, зокрема месенджеру «WhatsApp», на номер телефону оператора мобільного зв`язку НОМЕР_8 , вказаний в особовій справі ОСОБА_1 .

25.04.2025 ОСОБА_1 не з`явився, а надіслав на електронну пошту Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України та поштовим зв`язком з м. Вишгорода власноручно написаний лист від 24.04.2025 з проханням не позбавляти його права надати письмове пояснення особисто. Це свідчить про те, що позивач знав про факт та підстави проведення щодо нього службового розслідування.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина четверта статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Службове розслідування щодо позивача було призначено на підставі доповідної записки начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України полковника поліції Горяченка Р. І. від 07.04.2025 № 33289-2025, що надійшла на ім`я Голови Національної поліції України. У зазначеній записці було вказано про дорожньо-транспортну пригоду за участю ОСОБА_1 , який, здійснюючи обгін, допустив зіткнення з іншим автомобілем, а під час документування вказаної події відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, за що стосовно нього поліцейськими було складено протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Протоколи про адміністративні правопорушення, складені стосовно ОСОБА_1 листом від 01.04.2025 № 63923-2025 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надіслано до Вишгородського районного суду Київської області. За вказаними матеріалами відкриті провадження у справах № 363/1742/25 та № 363/1744/25. Станом на момент призначення та завершення службового розслідування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за результатами розгляду вказаних справ судом не винесено.

Щодо осіб, уповноважених проводити службове розслідування.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування стосовно заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіальних органів Національної поліції України проводиться виключно дисциплінарною комісією (частина друга статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Службове розслідування щодо позивача проведено дисциплінарною комісією у складі голови комісії та трьох членів комісії.

Щодо строків проведення службового розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина третя статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина шоста статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Службове розслідування щодо позивача було призначено наказом Національної поліції України від 14.04.2025 № 392. Надалі строк проведення службового розслідування було продовжено наказом Національної поліції України від 28.04.2025 № 454.

12.05.2025 Головою Національної поліції України затверджено висновок службового розслідування щодо позивача. У цей же день службове розслідування щодо позивача завершено.

Отже, службове розслідування щодо позивача проведено з дотриманням строків, встановлених частиною третьою статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Щодо права позивача надавати пояснення щодо справи під час проведення службового розслідування.

Положеннями Порядку № 893 передбачено, що під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (пункт 14 розділу 5 Порядку № 893).

Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення (пункт 17 розділу 5 Порядку № 893).

Водночас розділ 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що встановлює особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану передбачає обов`язок уповноваженої особи викликати поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування для надання пояснень.

Так, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення (частина перша статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою (частина друга статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт (частина третя статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Суд бере до уваги, що, як зазначено у висновку службового розслідування від 12.05.2025, з метою надання можливості ОСОБА_1 скористатися правом надати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій, вказаний поліцейський неодноразово інформувався про необхідність прибуття для надання пояснення або можливість його надання в альтернативний спосіб, проте він цим не скористався.

Зокрема, для надання письмового пояснення в рамках службового розслідування, листами Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 21.04.2025 № 58863-2025 та № 58864-2025, з відміткою про вручення, надісланими на адреси, зазначені в особовій справі, позивача було запрошено прибути 25.04.2025 у період з 11.00 до 15.00 за адресою: м. Київ, проспект Повітряних сил (колишній Повітрофлотський проспект), 24/2. Також у зазначених листах ОСОБА_1 запропоновано альтернативний спосіб реалізації передбаченого законодавством права на захист під час проведення службового розслідування - надати пояснення в електронному вигляді (скановане з підписом) на електронну адресу, а також надіслати пояснення у паперовому вигляді поштовим зв`язком на адресу Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.

Крім того, на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), зазначену ОСОБА_1 при реєстрації на Освітньому порталі службової підготовки Національної поліції України, відправлено лист Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 21.04.2025 № 58866- 2025 аналогічного змісту.

Також, запрошення-нагадування надіслано 22.04.2025 з використанням засобів електронної комунікації, зокрема месенджеру «WhatsApp», на номер телефону оператора мобільного зв`язку НОМЕР_8 , вказаний в особовій справі ОСОБА_1 .

25.04.2025 ОСОБА_1 не з`явився, а надіслав на електронну пошту Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України та поштовим зв`язком з м. Вишгорода власноручно написаний лист від 24.04.2025 з проханням не позбавляти його права надати письмове пояснення особисто. Також ОСОБА_1 зазначив, що станом на 24.04.2025 та по 30.04.2025 він перебуватиме на стаціонарному лікуванні у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7» на реабілітації після оперативного втручанням, тому позбавлений засобів та можливості прибути особисто та надати письмове пояснення.

Листом Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 28.04.2025 №62515-2025 ОСОБА_1 поінформовано про розгляд його листа від 24.04.2025 та повторно запропоновано надати до 02.05.2025 в електронному вигляді (скановане з підписом) письмове пояснення про обставини вчинення дисциплінарного проступку, яке пропонувалося надіслати на електронну адресу (dgidpl@police.gov.ua), а також пояснення у паперовому вигляді - поштовим зв`язком на адресу Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.

29.04.2025 дисциплінарною комісією здійснено виїзд у відділення травматології КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7» за адресою: м. Київ, вул. Котельникова, 95, для надання можливості ОСОБА_1 у ході службового розслідування реалізувати його право на захист та надати письмове пояснення. Проте станом на 29.04.2025 ОСОБА_1 у лікарні не було, оскільки він був виписаний з покращенням у поліклініку за місцем проживання 14.04.2025 (зі слів завідуючого травматологічним відділенням ОСОБА_10 ).

02.05.2025 о 17.00 членом дисциплінарної комісії оглянуто електронну пошту Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України (dgidpl@police.gov.ua), а саме папки «Вхідні» та «Спам» за період з 28.04.2025 по 02.05.2025 (включно), та встановлено, що листів від ОСОБА_1 не надходило (рапорт від 02.05.2025 № 42443-2025).

Оскільки станом на 17 год 00 хв 02.05.2025 ОСОБА_1 не надіслав пояснення у електронному вигляді на зазначену у листі електронну адресу, маючи при цьому засоби і можливість, про що свідчить власноручно написаний лист з проханням не позбавляти права надати письмове пояснення від 24.04.2025, а дисциплінарна комісія вжила всі можливі заходи для надання можливості ОСОБА_1 скористатися правом надати пояснення, ОСОБА_1 визнано таким, що відмовився від надання пояснень, про що складено акт про відмову надати пояснення від 02.05.2025 № 42480-2025.

Листом голови дисциплінарної комісії від 02.05.2025 № 65284- 2025 ОСОБА_1 повторно запрошено 06.05.2025 у період з 10.00 до 15.00 для надання письмових пояснень та вчергове запропоновано надати в електронному вигляді (скановане з підписом) письмове пояснення про обставини можливих порушень службової дисципліни, яке надіслати до 07.05.2025 на електронну адресу (dgidpl@police.gov.ua) , а також пояснення у паперовому вигляді - поштовим зв`язком на адресу Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.

У відповідь на лист голови дисциплінарної комісії від 28.04.2025 №62515-2025, надісланий того ж дня на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), зазначену ОСОБА_1 при реєстрації на Освітньому порталі службової підготовки Національної поліції України, до Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України з електронної пошти «Иван Коломиец» (kolomivan88@gmail.com) надійшло письмове клопотання, датоване 02.05.2025 та написане ОСОБА_1 власноручно, з проханням перенести на інший час та дату його прибуття для дачі письмових пояснень, оскільки з 02.05.2025 він перебуває на стаціонарному лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по місту Києву та Київській області» та не має фізичної можливості прибути до Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.

Листом Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 06.05.2025 № 66907-2025 ОСОБА_1 роз`яснено, що законодавством України передбачено право, а не обв`язок поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та дисциплінарної комісії надавати і, відповідно, одержувати пояснення щодо обставин, які досліджуються. Ненадання таких пояснень не є перешкодою для подальшого розгляду матеріалів, що підтверджують чи спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку та проведення службового розслідування, та його поінформовано про те, що його клопотання від 02.05.2025 розцінено як відмова від надання письмового пояснення у запропонований альтернативний спосіб.

06.05.2025 на електронну пошту Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від ОСОБА_1 надійшло написане ним власноручно клопотання у відповідь на лист від 02.05.2025 № 65284-2025, яким його повторно запрошено прибути для надання пояснення та запропоновано надати таке пояснення у альтернативний спосіб. У своєму клопотанні ОСОБА_1 просив перенести на іншу дату і час його прибуття для надання письмових пояснень, оскільки він з 02.05.2025 перебуває на стаціонарному лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по місту Києву та Київській області» та додав копію довідки від 05.05.2025 № 33/31-340.

Листом за підписом голови дисциплінарної комісії від 07.05.2025 № 67613- 2025 ОСОБА_1 поінформовано про розгляд його клопотання від 06.05.2025 та роз`яснено, що воно розцінено як повідомлення про причину неявки 06.05.2025 до дисциплінарної комісії для надання письмового пояснення та як відмова від надання письмового пояснення у запропонований альтернативний спосіб. Оскільки станом на 17 год 09 хв 07.05.2025 ОСОБА_1 не надіслав пояснення у електронному вигляді на зазначену у листі електронну адресу, маючи при цьому засоби і можливість, про що свідчить власноручно написаний лист з проханням не позбавляти права надати письмове пояснення від 06.05.2025, а дисциплінарна комісія вжила всі можливі заходи для надання можливості ОСОБА_1 скористатися правом надати пояснення, ОСОБА_1 визнано таким, що відмовився від надання пояснень, про що складено акт про відмову надати пояснення від 07.05.2025 № 43852-2025.

На підставі зазначеного дисциплінарна комісія констатувала факт відмови ОСОБА_1 від надання пояснень по суті скоєного дисциплінарного проступку, а надання ним неправдивих відомостей про перебування на стаціонарному лікуванні в якості неможливості надати пояснення визначала порушенням вимог частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.

Враховуючи зазначене вище, суд доходить висновку, що дисциплінарною комісією безпідставно складено акти про відмову надати пояснення від 02.05.2025 та від 07.05.2025, оскільки позивач попередив про поважні причини свого неприбуття в ці дати.

Водночас суд бере до уваги, що у позовній заяві ОСОБА_1 не вказав, які саме обставини, відомі позивачу, мала взяти до уваги дисциплінарна комісія, але не врахувала через те, що не отримала пояснень поліцейського. Також суд зауважує, що позивач не надав жодних письмових пояснень під час проведення службового розслідування.

Також суд не погоджується з твердженням позивача про те, що відповідачем порушено право поліцейського брати участь у службовому розслідування щодо нього, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування. Суд встановив, що позивачу неодноразово було запропоновано надати пояснення щодо суті справи як у письмовій, так і в усній формі.

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що відсутність у матеріалах службового розслідування пояснень позивача щодо обставин справи не є підставою вважати службове розслідування таким, що проведено поверхнево без з`ясування всіх необхідних обставин і відповідно не є підставо для визнання протиправними та скасування наказів про звільнення поліцейського, виданих на підставі зазначених матеріалів, враховуючи, що позивач не вказав на обставин, які могли б стати відомими дисциплінарній комісії з пояснень поліцейського та вплинути на висновок про застосування дисциплінарного стягнення щодо нього.

Щодо результатів (висновку) службового розслідування.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина п`ята статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку (частина друга статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

За результатами службового розслідування щодо позивача складено відповідний висновок від 12.05.2025, який підписаний головою комісії Литовченко Л. та членами комісії ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та Семейкіним О.

У висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (частина перша статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина третя статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Дослідивши висновок службового розслідування від 12.05.2025, суд доходить висновку, що він містить відомості про дату і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посади і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підставу для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення осіб, яким відомі обставини справи (учасника ДТП ОСОБА_2 , інспекторів відділу реагування патрульної поліції Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 ); пояснення безпосередніх керівників поліцейського щодо обставин справи (начальника відділу превенції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковника поліції Корчака В.М., начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_15 ); документи та матеріали, що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку (протоколи про адміністративні правопорушення, відеозаписи з портативних відеореєстраторів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , запис з камери відеонагляду системи відеоспостереження «Безпечне Місто», яка розташована у м. Вишгород по вул. Шолуденка, 6а, на якому відображено події ДТП за участю позивача; копії аудіозаписів телефонних дзвінків, що надійшли на лінію « 102» 29.03.2025 з номера телефона НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_2 , довідка від 24.04.2025 № 39316-2025 про перевірку інформації в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо реєстрації повідомлень ОСОБА_1 , у тому числі про вчинення правопорушень, у період часу з 29.03.2025 по 24.04.2025).

Таким чином, твердження позивача про те, що службове розслідування проведено поверхово, без дослідження та збирання будь-яких документів у ході розгляду справи судом не підтвердилось.

Також у висновку службового розслідування від 12.05.2025 вказано, що обставин, що пом`якшують, чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено та зазначено, що вивченням причин і умов, що сприяли порушенням позивачем службової дисципліни, встановлено, що вони стали можливими унаслідок нехтування ОСОБА_1 вимогами законодавства та нормативних документів, що регламентують діяльність поліції, низького рівня самосвідомості, а також самовпевненості у ненастанні наслідків неправомірних дій.

Враховуючи зазначене, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що службовим розслідуванням не встановлено причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Окрім цього, зазначений висновок містить відомості щодо наявності у діянні позивача дисциплінарного проступку та його юридичну кваліфікацію з посиланням на положення закону (вказано про порушення позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6, 11 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-УІІІ, абзацу першого пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, абзацу другого частини п`ятої статті 14, абзаців третього та шостого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5, підпункту «д» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100), а також пропозицію щодо застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.

Суд зауважує, що у висновку службового розслідування від 12.05.2025 зазначено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховано особу ОСОБА_1 та попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Водночас не конкретизовано відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, як цього вимагає пункт 8 частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З приводу доводів позивача про те, що він протягом всього терміну проходження служби у органах внутрішніх справ та Національній поліції України (з 03.05.2007 по 10.06.2025) сумлінно виконував практичні функції працівника міліції/ поліції, що підтверджується медалями за зразкову службу, письмовими подяками та грамотами від керівництва поліції та органів місцевого самоврядування суд зазначає таке.

Відсутність у висновку службового розслідування від 12.05.2025 відомостей, що характеризують позивача, а також даних про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень не є підставою для скасування оскаржуваних наказів, оскільки навіть за умови попередньої сумлінної поведінки позивача та відсутності накладених на нього дисциплінарних стягнень, вчинений ним та доведений службовим розслідуванням дисциплінарний проступок можна вважати підставою для застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Щодо права позивача ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування.

Пунктом 3 частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами.

Також пункту 7 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення.

Позивач наголошує, що його всупереч вимогам чинного законодавства не ознайомлено ні з висновком, ні з матеріалами службового розслідування.

У постанові від 06.10.2021 у справі № 200/11250/19-а Верховий Суд звернув увагу на те, що положеннями пункту 7 частини шостої статті 1, частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено саме право поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, ознайомлюватися з висновками службового розслідування та матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, а не обов`язок дисциплінарної комісії пропонувати поліцейському ознайомитися з цими документами.

Беручи до уваги обізнаність позивача про факт провадження щодо нього службового розслідування, позивач не був обмежений у праві подати рапорт (клопотання) про ознайомлення з матеріалами та висновком службового розслідування. У свою чергу, позивачем не надано до суду доказів звернення до відповідача із відповідним рапортом про ознайомлення з висновком та матеріалами службового розслідування, а судом таких доказів не встановлено. З огляду на наведене, суд вважає необґрунтованим твердження позивача про ненадання йому для ознайомлення висновку комісії та матеріалів службового розслідування. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 06.10.2021 у справі № 200/11250/19-а.

Також позивач вказує, що матеріали службового розслідування щодо нього не надано Департаментом головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України й у відповіді на адвокатські запити. Суд наголошує, що вказане твердження спростовується матеріалами справи. Зокрема, як встановив суд, після надходження від позивача квитанції про сплату відповідних витрат, листом Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 05.06.2025 ОСОБА_1 були надіслані копії запитуваних документів.

Щодо наявності в діях позивача дисциплінарного проступку.

Висновком службового розслідування від 12.05.2025 в діях позивача встановлено дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6, 11 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-УІІІ, абзацу першого пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, абзацу другого частини п`ятої статті 14, абзаців третього та шостого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5, підпункту «д» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (зі змінами) (далі - Закон № 580-VIII) поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII встановлено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Відповідно до пунктів 1, 3, 6 та 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування (частина п`ята статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Відповідно до абзацу першого пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 (зі змінами) за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Абзацом другим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (зі змінами) (далі - Закон № 3353-XII) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідно абзаців третього та шостого частини другої статті 16 Закону № 3353-XII водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка») або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.

Пунктом 2.5 та підпунктом «д» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Згідно з пунктом 6 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 (зі змінами) поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Суд наголошує, що частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 11.06.2025 у справі № 363/1742/25, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15.06.2026, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог пунктів 13.1, 2.10 Правил дорожнього руху) та статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху). Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 29 березня 2025 року о 21 год. 00 хв. у м. Вишгород вул. Шолуденка, 6: 1) під час здійснення обгону не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем, який рухався попереду в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив пункт 13.1 та пункт 2.10 Правил дорожнього руху; 2) керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора «Драгер», або найближчому закладі охорони здоров`я відмовився в присутності свідків та під відеозапис, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

Отже вказана постанова має преюдиційне значення щодо факту відмови позивача як особи, яка керувала транспортний засобом, від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Водночас, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.11.2022 у справі № 600/1167/22-а, суд відзначає, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази, проте позивач не надав суду таких доказів.

При цьому, враховуючи те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин, повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм (постанова Верховного Суду у справі № 420/4977/20 від 22.09.2022).

Службовим розслідуванням встановлено, що позивач під час дорожнього руху на автомобілі, а саме під час здійснення обгону, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з іншим автомобілем, чим створив небезпечні умови для дорожнього руху; після дорожньо-транспортної пригоди позивач не зупинив транспортний засіб та покинув місце ДТП; перешкоджав водію автомобіля, з яким допустив зіткнення, повідомити на лінію « 102» про ДТП та не повідомив про неї самостійно; відмовився від пропозиції поліцейських пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння; відмовився надати на вимогу поліцейського водійське посвідчення, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Суд бере до уваги, що вказані дії/ бездіяльність позивача підтверджуються поясненнями осіб, яким відомі обставини справи (учасника ДТП ОСОБА_2 , інспекторів відділу реагування патрульної поліції Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 ); поясненнями безпосередніх керівників поліцейського щодо обставин справи (начальника відділу превенції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковника поліції Корчака В.М., начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_15 ); документами та матеріалами, зібраними та дослідженими в ході службового розслідування (протоколи про адміністративні правопорушення, відеозаписи з портативних відеореєстраторів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , запис з камери відеонагляду системи відеоспостереження «Безпечне Місто», яка розташована у м. Вишгород по вул. Шолуденка, 6а, на якому відображено події ДТП за участю позивача; копії аудіозаписів телефонних дзвінків, що надійшли на лінію « 102» 29.03.2025 з номера телефона НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_2 , довідка від 24.04.2025 № 39316-2025 про перевірку інформації в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо реєстрації повідомлень ОСОБА_1 , у тому числі про вчинення правопорушень, у період часу з 29.03.2025 по 24.04.2025).

Дослідивши матеріали службового розслідування, суд дійшов висновку, що дії позивача дисциплінарною комісією правильно кваліфіковані як дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6, 11 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-УІІІ, абзацу першого пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, абзацу другого частини п`ятої статті 14, абзаців третього та шостого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5, підпункту «д» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100.

Позивач вказує, що його звинувачено в діях, які підривають авторитет та довіру громадян до поліції, проте, жодним чином не обґрунтовано, у чому полягав негативний вплив його дій/ бездіяльності на авторитет, репутацію та довіру до Національної поліції України. Також позивач наголошує, що відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» оцінка рівня довіри населення до поліції проводиться незалежними соціологічними службами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, однак жодного посилання на результати досліджень соціологічних служб у висновку службового розслідування та оскаржуваних наказах немає.

Суд вважає, що визнання дій такими, що підривають авторитет Національної поліції України є оціночним процесом, який проводиться у кожному службовому розслідуванні окремо на підставі відповідних документів та матеріалів, що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку. Водночас надання такої оцінки є компетенцією суб`єктів, що здійснюють службове розслідування та застосовують щодо поліцейського дисциплінарне стягнення (а не соціологічних служб).

Крім того, суд бере до уваги, що оцінка дисциплінарною комісією дій/ бездіяльності позивача як таких, що вказують на неналежне виконання службової дисципліни та підривають авторитет Національної поліції України відповідає практиці Верховного Суду.

Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення (постанова Верховного Суду від 07.02.2020 у справі № 260/1118/18).

У постанові від 25.11.2022 у справі № 600/1167/22-а Верховний Суд виснував, що інформація щодо керування позивачем транспортним засобом із зовнішніми ознаками алкогольного сп`яніння та відомості щодо допущення ним дорожньо-транспортної пригоди з неповідомленням про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» є такою, що компрометує його, як поліцейського, і дискредитує поліцію в цілому.

Крім того, у постанові від 07.03.2019 у справі № 819/736/18 Верховний Суд дійшов висновку, що відмова від виконання законних вимог поліцейського (невиконання вимоги зупинитися та вимоги пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння) принижує високе звання поліцейського, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського. З точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час та бути прикладом у дотриманні громадського порядку. Зазначене свідчить про дискредитацію звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Суд також зауважує, що в силу специфіки і характеру функцій, покладених на органи Національної поліції, положеннями чинних законодавчих актів передбачено правила поведінки, дотримання яких вимагається від поліцейського незалежно від того, чи виконує він у цей момент свої службові обов`язки. Зокрема, це стосується принципів діяльності поліцейського, вимог, що ставляться до професійно-етичних якостей поліцейських. Разом із цим, їх недотримання не виключає можливість кваліфікації цих дій уповноваженим органом як дисциплінарного проступку та притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності (постанова Верховного Суду у справі № 420/13121/22 від 29.02.2024). Отже, вчинення поліцейським дій, що підривають авторитет поліції є підставою для застосування до нього дисциплінарної відповідальності навіть, якщо такі дії вчинені не під час виконання службових обов`язків.

Щодо застосування дисциплінарного стягнення.

У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Висновком службового розслідування від 12.05.2025 в діях позивача встановлено дисциплінарний проступок, на підставі чого наказом Національної поліції України від 14.05.2025 № 1419 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Суд у цьому контексті наголошує, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Судовий контроль при оцінці актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень є обмеженим. За загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб`єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (постанова Верховного Суду у справі № 420/13121/22 від 29.02.2024).

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи із урахуванням певних обставин і не потребує наведення доказів неможливості застосування інших (більш м`яких) видів дисциплінарних стягнень до особи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 2140/1341/18 від 24.11.2020.

Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу (частина перша статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування (частина друга статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення (частина третя статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Дисциплінарне стягнення щодо позивача застосоване 14.05.2025 (наказ Національної поліції України від 14.05.2025 № 1419), тобто не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку (затвердження висновку за результатами службового розслідування від 12.05.2025) та не пізніше шести місяців з дня його вчинення (29.03.2025).

Щодо виконання (реалізації) дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується (частина перша статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (частина третя статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10.06.2025 № 993 о/с «Про особовий склад» виконано (реалізовано) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звільнено зі служби в поліції. Отже, дисциплінарне стягнення, накладене на позивача, реалізоване не пізніше місяця з дня його застосування наказом від 14.05.2025.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт (частина друга статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби (частина четверта статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського (частина п`ята статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання (частина третя статті 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Позивач разом з позовом надав суду копії медичної документації, серед якої:

1) витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності № 9118 7214 7471 4122 від 30.04.2025, що містить інформацію про отримання ОСОБА_1 листків непрацездатності № 16726441-2031043583-1 з 31.03.2025 по 02.04.2025, № 16726441-2031243290-1 з 03.04.2025 по 09.04.2025, № 16726441-2031369600-1 з 10.04.2025 по 15.04.2025 та № 16726441-2031460015-1 з 16.04.2025 по 28.04.2025;

2) довідки (продовження довідки) про тимчасову непрацездатність у формі, затвердженій наказом Міністерства внутрішньої політики України від 23.03.2016 № 201, а саме довідка № 102477 від 29.04.2025, що засвідчує підставу для звільнення зі служби з 29.04.2025 по 02.05.2025 та довідка 102951 від 23.05.2025, що засвідчує підставу для звільнення зі служби з 23.05.2025 по 01.06.2025, з 02.06.2025 по 11.06.2025 та з 11.06.2025 по 20.06.2025, що видані ДУ «ТМО МВС України по м. Києву та Київській області».

У постанові від 01.08.2023 у справі № 420/4617/19 Верховний Суд висловив позицію щодо доказів, що можуть підтвердити непрацездатність поліцейського, зазначивши наступне.

Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455 (далі - Інструкція № 455).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Пункт 1.2. Інструкції № 455 визначає, що видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.

Відповідно до пункту 1.9 Інструкції № 455 листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

Згідно з пунктом 2.22 Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров`я. У разі вибору особою рядового і начальницького складу лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи довідка видається відповідно до пункту 1.9 розділу 1 цієї Інструкції .

Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406.

Згідно з пунктом 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Форма довідок про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.03.2016 № 201 відповідно до частини 3 статті 69 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII.

Згідно з наведеною нормою Основ законодавства України про охорону здоров`я під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв`язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, доглядом за хворим членом сім`ї, хворою дитиною, карантином, встановленим санітарно-епідеміологічною службою, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв`язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що подання особою довідок про тимчасову непрацездатність замість листків непрацездатності, не може слугувати підставою вважати, що така була відсутня на робочому місці без поважних причин і суд повинен оцінити, чи зазначені довідки містять відомості про звільнення позивача від служби у зв`язку із непрацездатністю, та чи в розумінні наведених вище приписів і висновків Верховного Суду, можуть бути документами, що засвідчують тимчасову непрацездатність працівників.

Суд доходить висновку, що довідки (продовження довідки) про тимчасову непрацездатність у формі, затвердженій наказом Міністерства внутрішньої політики України від 23.03.2016 № 201, видані ДУ «ТМО МВС України по м. Києву та Київській області», а саме довідка № 102477 від 29.04.2025 та довідка № 102951 від 23.05.2025, є належним доказом непрацездатності позивача у відповідні періоди, оскільки вони засвідчують підставу для звільнення позивача зі служби з 29.04.2025 по 02.05.2025, з 23.05.2025 по 01.06.2025, з 02.06.2025 по 11.06.2025 та з 11.06.2025 по 20.06.2025, а саме професійне захворювання та його наслідки.

Таким чином, дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади щодо ОСОБА_16 було виконане під час його перебування на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) до його прибуття до місця проходження служби, що суперечить частині четвертій статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №205/4196/18 виклала правову позицію, відповідно до якої у разі порушення гарантії, встановленої частиною третьою статті 40 КЗпП України, негативні наслідки необхідно усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).

У постанові від 04.10.2024 у справі № 560/16056/21 Верховний Суд також наголосив, що лише звільнення у період відпустки/тимчасової непрацездатності не є підставою для визнання його незаконним. Порушені таким чином права особи підлягають поновленню шляхом зміни дати звільнення, а не поновлення на роботі.

Так, у разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання (частина третя статті 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Підсумовуючи, суд доходить висновку, що оскаржувані накази відповідають вимогам, передбаченим частиною другою статті 2 КАС України.

З огляду на зазначене вище, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказу Національної поліції України від 14.05.2025 № 1419 «Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 » та наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10.06.2025 № 993 о/с «Про особовий склад», яким реалізовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .

Частинами першою та другою статті 235 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Отже, позовні вимоги про поновлення позивача на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, з виплатою заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню як похідні.

Водночас суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом внесення зміни дати звільнення ОСОБА_1 з 10 червня 2025 року, як це зазначено в наказі Головного управління Національної поліції у м. Києві «Про особовий склад» № 993 о/с від 10.06.2025 на 21 червня 2025 року - день, наступний за останнім днем перебування позивача на лікарняному.

Оскільки судом частково задоволено одну вимогу немайнового характеру за подання якої позивача звільнений від сплати судового збору, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-246, 255 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві - задовольнити частково.

2. Змінити дату звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, а саме з 10 червня 2025 року на 21 червня 2025 року.

3. В задоволені інших позовних вимог до Головного управління Національної поліції у м. Києві та вимог до Національної поліції України - відмовити.

4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 251 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідачі: 1) Національна поліція України (ЄДРПОУ: 40108578, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10);

2) Головне управління Національної поліції у м. Києві (ЄДРПОУ: 40108583, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15).

Суддя Сас Є.В.