Ухвала суду № 138264444, 15.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

15 липня 2026 року м. Ужгород № 260/4740/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: « 1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі відповідно до ст.263 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). 2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, 88000,код ЄДРПОУ 20453063), щодо обмеження виплати нарахованої пенсії максимальним розміром з 01 січня 2025 року, та з 03 січня 2025 року. 3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) здійснити виплату нарахованої суми пенсії без обмеження максимальним розміром з 01 січня 2025 року, та з 03 січня 2025 року з урахуванням раніше виплачених сум. 4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судовий збір в розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень, 96 коп.)».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування з 01 січня 2025 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року заву державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення задоволено.

06 липня 2026 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення судом додаткового рішення у даній справі, в якій, зокрема просив вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на його користь судовий збір у розмірі 798,72 грн сплачений за розгляд питання щодо зміни способу і порядку виконання рішення в даній справі (а.с. 144).

Учасники справи в судове засідання не з`явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд вважає, що у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судового збору у розмірі 798,72 грн, що сплачений саме за розгляд питання щодо зміни способу і порядку виконання рішення в даній справі необхідно відмовити, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог статті 252 частини 1 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до вимог статті 252 частини 3 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що ухвалити додаткове рішення можливе лише у разі не вирішення заявленого питання під час ухвалення рішення по суті позову та за умови, що з приводу заявленої позовної вимоги досліджувалися докази.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20 травня 2013 року. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 139 частини 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із статтею 139 частиною 3 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно із вимогами статті 139 частини 9 пункту 1 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Виходячи з положень статті 252 КАС України, додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід`ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС України вимог або питань, процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі.

Отже, судові витрати можуть бути стягнуті судом на стадії розгляду судової справи під час прийняття рішення за результатами розгляду справи по суті або шляхом ухвалення додаткового судового рішення, у разі якщо питання щодо судових витрат не було вирішено судом під час ухвалення рішення за результатами розгляду справи.

Оскільки, позивач просить вирішити питання щодо стягнення судового збору за подання заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення (в порядку статті 378 КАС України), то суд дійшов висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення.

Водночас, варто наголосити, що заява позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення подана під час виконання судового рішення та відповідно пов`язана з процесуальними питаннями виконання судового рішення, а не судового розгляду справи, тому у суду відсутні підстави для стягнення судових витрат, пов`язаних із розглядом заяви, поданої у порядку виконання судового рішення, оскільки такі витрати не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи у суді в розумінні статей 132, 241 КАС України так, як судовий розгляд даної справи був завершений прийняттям судового рішення (рішення суду), водночас, подана заява стосується стадії виконання зазначеного рішення.

Відповідно до статті 252 частини 4 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 252, 242-246 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 06 липня 2026 року про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо вирішення питання про розподіл судових витрат та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судового збору у розмірі 798,72 грн, що сплачений за розгляд питання щодо зміни способу і порядку виконання рішення в даній справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.Є. Гаврилко