Рішення № 138263287, 08.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1425/26-Е

Провадження 2/522/5204/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

08 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Зелінська К.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» про визнання відсутності прав вимоги в особи, що вважає себе кредитором і відсутність кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах, захист справ споживачів

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси через систему «Електронний суд» 02.02.2026 року (зареєстровано канцелярією 03.02.2026 року) надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана адвокатом - Дьоміною Т.В. до АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», в якій просить:

1) Зобов`язати Акціонерне товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" , (Україна, 01011, місто Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 4А, ЄДРПОУ (14305909) відновити залишок кредитних коштів на рахунку № НОМЕР_1 який відкрито на ім`я ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , до стану, який був перед проведенням несанкціонованих операції 21.12.2024 року.

2) Зобов`язати Акціонерне товариство РАЙФФАЙЗЕН БАНК", (Україна, 01011, місто Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 4А, ЄДРПОУ (14305909)) скасувати заборгованість по картковому рахунку № НОМЕР_1 , яка утворилася внаслідок несанкціонованих операцій від 21.12.2024 року щодо використання кредитних коштів.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В.

Згідно відповіді ЄДДР № 2332872 від 12.02.2026 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 21.12.2024 року з її кредитної картки НОМЕР_1 невідомими особами було здійснено несанкціоноване списання коштів у розмірі 29 999 грн на користь третьої особи, щодо якої вона не давала розпоряджень та якої не знає. Позивач наголошує на тому, що вона не розголошувала третім особам жодних конфіденційних даних картки, ПІН-кодів чи паролів доступу, а після виявлення факту шахрайства негайно вжила всіх залежних від неї заходів: звернулася до банку для блокування рахунку, подала відповідні заяви до правоохоронних органів, за фактом чого відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 КК України. Позивач зазначає, що відповідач у позасудовому порядку відмовив у поверненні коштів, попри відсутність доказів того, що дії чи бездіяльність клієнта сприяли незаконному використанню платіжного засобу. Посилаючись на норми цивільного законодавства, положення Закону України «Про платіжні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), а також сталу практику Верховного Суду щодо захисту прав споживачів, позивач стверджує, що саме на банк покладається тягар доведення вини користувача у втраті чи незаконному використанні ідентифікаційних даних. Оскільки відповідачем не доведено, що несанкціонована операція стала можливою внаслідок дій або бездіяльності позивача, остання вважає безпідставним нарахування заборгованості за вказаною операцією та вимагає відновлення стану рахунку, що існував до моменту вчинення шахрайських дій, та скасування неправомірно утвореної заборгованості.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року провадження по справі відкрито та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження.

13.03.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки банком було належним чином виконано умови договору банківського обслуговування, а несанкціоноване списання коштів відбулося виключно внаслідок порушення позивачем правил безпеки. На підставі проведеної внутрішньої перевірки встановлено, що позивач добровільно розголосила третім особам конфіденційні дані платіжної картки (номер, термін дії, CVV-код) та одноразові паролі для відновлення доступу до системи «Райффайзен Онлайн», отримані на свій фінансовий номер телефону, що підтверджується записом телефонної розмови клієнтки з оператором банку. Відповідач наголошує, що згідно з умовами договору та внутрішніми правилами банку, клієнт зобов`язаний особисто забезпечувати конфіденційність аутентифікаційних даних, а будь-які операції, підтверджені коректним введенням паролів, визнаються здійсненими самим клієнтом. Банк стверджує, що вчинення позивачем дій, які уможливили доступ сторонніх осіб до її рахунків, є підставою для покладення цивільно-правової відповідальності саме на клієнта, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання призначене на 08.07.2026 року з`явився представник відповідача ОСОБА_2 який наполягав на запереченнях щодо позову які викладені у відзиві.

Суд, заслухавши думку сторони відповідача, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються умовами Договору банківського обслуговування (Угода № CMDPI-3276093 від 06.05.2024 р.) та вимогами законодавства щодо надання платіжних послуг.

21.12.2024 року в системі «Райффайзен Онлайн» було здійснено операції з відновлення пароля та входу до облікового запису, що супроводжувалося надсиланням одноразових паролів на фінансовий номер позивача (НОМЕР_3). Згідно з технічними даними банку, для проведення цих операцій було використано коректні реквізити платіжної картки (номер, термін дії, CVV-код) та одноразові коди підтвердження (OTP), які згідно з п. 8.2.2 Правил банківського обслуговування є конфіденційною інформацією, що не підлягає розголошенню.

Відповідно до п. п. 2.2-2.3 Кредитного договору кредит надається шляхом зарахування грошових коштів на Картковий Рахунок (надалі КР) одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних операцій з КР. Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору Банк відкриває на ім`я Клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися із використанням спеціальних платіжних засобів (далі- Картковий рахунок або КР) та випускає Клієнту платіжні картки. Відповідно до п. 7 Кредитного договору мобільний банкінг підключається до мобільного телефону НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 8.2 Кредитного договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з чинною редакцією Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен банк» (надалі по тексту - «Правила»). Клієнт визнає та підтверджує, що на взаємовідносини Сторін за цією Заявою поширюються положення Договору, Правил, в тому числі Розділів 2, 6 Правил. Клієнт зобов`язується дотримуватися умов Договору, Правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування Карткових рахунків, а також надання Банком Кредитів. Підписанням цієї Заяви Клієнт підтверджує, що до відносин Сторін за цією Заявою застосовуються всі положення Договору, в тому числі Розділів 2,6 Правил так само якби текст Правил був би власноруч підписаний Клієнтом.

Відповідно до п. 8.2.1 Статті 8 Розділу 2 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ Райффайзен Банк (надалі по тексту Правила), всі операції, здійснені з фізичним пред`явленням ПК/без фізичного пред`явлення ПК із введенням ОТП-паролю, у тому числі Довіреними особами Клієнта, безумовно визнаються Клієнтом як такі, що здійснені ним свідомо, особисто підписані та спрямовані Клієнтом на вчинення правочину та/або розпорядження коштами на Картковому рахунку.

Згідно п. 8.2.2 Статті 8 Розділу 2 Правил Клієнт зобов`язаний безумовно виконувати вимоги Правил, «Інструкції щодо користування платіжним картками АТ «Райффайзен Банк» (Додаток № 2 до Правил), правил Платіжних систем та законодавства України з питань здійснення операцій з використанням ПК, зокрема: забезпечити належне зберігання Платіжної картки, не розголошувати ПІН-код, у тому числі ПІН-код платіжного гаманця, Слово - пароль, CVV2/CVC2-код, ОТРпаролі та не передавати Платіжну картку у користування третім особам, у тому числі не передавати ПК для її активації та/або встановлення ПІН-коду, не розголошувати реквізити платіжної картки.

Судом встановлено, що позивач порушила вимоги статті 8 Розділу 2 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк», оскільки розголосила реквізити своєї платіжної картки та одноразові паролі доступу, направлені Банком на її фінансовий номер для входу в мобільний застосунок «Райффайзен Онлайн».

Факт вказаного порушення беззаперечно підтверджується матеріалами справи, зокрема записом телефонної розмови позивача з оператором Інформаційного центру Банку від 27.12.2024 року. Під час вказаної розмови (на 1 хв 10 сек) позивач власноруч підтверджує факт передачі даних третім особам, зазначаючи: «я дала номер картки….мені прислали номер, я по ньому дзвонила на гарячу лінію і спілкувалася з оператором».

Аналіз змісту наданого запису свідчить, що позивач діяла добровільно, без будь-якого зовнішнього примусу, та самостійно надала конфіденційну інформацію стороннім особам, що, у свою чергу, уможливило отримання ними доступу до системи дистанційного банківського обслуговування та проведення спірних платіжних операцій. Суд розцінює зазначені дії позивача як безпосереднє порушення умов договору та вимог щодо безпеки користування електронними платіжними засобами.

Суд критично оцінює доводи позивача про відсутність вини у передачі даних третім особам, оскільки наявний у матеріалах справи запис телефонної розмови від 27.12.2024 року містить власне визнання позивача про те, що вона розголосила номер картки стороннім особам, які згодом звернулися до неї нібито від імені банку. Суд визнає цей доказ належним та допустимим підтвердженням порушення позивачем умов п. 7.3 ст. 3 Розділу 4 та п. 8.2.2 ст. 8 Розділу 2 Правил банку щодо обов`язку зберігати в таємниці автентифікаційні дані.

Судом встановлено, що переказ коштів у сумі 29 999 грн був ініційований через мобільний додаток після успішної автентифікації користувача, що відповідно до внутрішніх правил платіжних систем прирівнюється до операцій, здійснених з використанням протоколу 3D Secure. Отже, вчинення оскаржуваних операцій стало прямим наслідком несанкціонованого доступу третіх осіб до системи «Райффайзен Онлайн», який було отримано шляхом використання конфіденційних даних, що були розголошені позивачем.

Враховуючи, що згідно зі ст. 614 ЦК України та положеннями законодавства про електронні платіжні засоби користувач несе відповідальність за збитки, якщо доведено, що він своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, суд приходить до висновку, що факт розголошення позивачем паролів доступу та реквізитів картки є доведеним. Таким чином, банк не порушив вимог щодо належного виконання платіжної інструкції, а ризик збитків у цьому випадку має бути покладений на позивача, чиї дії створили умови для проведення несанкціонованих операцій.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині зобов`язання банку відновити залишок коштів та скасувати заборгованість.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» про визнання відсутності прав вимоги в особи, що вважає себе кредитором і відсутність кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах, захист справ споживачів- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 14.07.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

08.07.26