Ухвала суду № 138262993, 16.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/23824/26

Провадження № 2/947/5715/26

УХВАЛА

16.07.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» про захист честі, гідності та ділової репутації, захист прав споживача, зобов`язання припинення протиправних дій, спростування недостовірної інформації, визнання протиправними дій, визнання незаконними дій, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

10.06.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» про захист честі, гідності та ділової репутації, захист прав споживача, зобов`язання припинення протиправних дій, спростування недостовірної інформації, визнання протиправними дій, визнання незаконними дій, відшкодування моральної шкоди, в якій позивачка просить суд:

1. Визнати недостовірною інформацію, поширену представниками, посадовими особами та особами, які діяли в інтересах ЖБК «Приморський-27» щодо ОСОБА_2 , а саме твердження про: нібито вчинення нею безпідставного нападу на інших мешканців будинку; нібито вчинення нею кримінально караних або інших протиправних дій; нібито її «кримінальність», суспільну небезпечність чи необхідність застосування до неї заходів примусу; нібито необхідність її виселення, позбавлення права користування житлом або примусового відчуження належного їй майна; нібито безспірну наявність заборгованості перед ЖБК «Приморський-27»; інші відомості, які формують негативне ставлення до Позивача, підривають її авторитет серед мешканців будинку, дискредитують її як споживача житлово-комунальних послуг, співвласника багатоквартирного будинку та учасника житлових правовідносин, принижують її честь, гідність та ділову репутацію.

2. Зобов`язати ЖБК «Приморський-27» спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом: оголошення резолютивної частини рішення суду на найближчих загальних зборах кооперативу; доведення змісту спростування до відома мешканців будинку способом, аналогічним способу поширення недостовірної інформації; розміщення письмового спростування у загальнодоступному місці багатоквартирного будинку строком не менше 30 календарних днів; інформування співвласників будинку про те, що поширена щодо Позивача інформація визнана судом недостовірною; та в інший спосіб, який забезпечить доведення спростування до тієї ж аудиторії осіб, якій була доведена недостовірна інформація.

3. Визнати протиправними дії ЖБК «Приморський-27», що полягали у систематичному психологічному тиску, переслідуванні, створенні ворожої атмосфери проживання, дискредитації позивача серед мешканців будинку, створенні перешкод у реалізації її прав як співвласника житла та споживача житлово-комунальних послуг, а також у використанні залежного становища виконавця житлово-комунальних послуг для впливу на позивача через висловлення погроз, поширення негативної інформації та інші форми морального впливу.

4. Зобов`язати ЖБК «Приморський-27» припинити поширення будь-якої недостовірної інформації щодо Позивача, а також утриматися від будь-яких дій, спрямованих на формування негативного ставлення до позивача серед співвласників будинку та інших осіб.

5. Окремо визначити обов`язок уповноважених представників та посадових осіб ЖБК «Приморський-27», які брали участь у поширенні недостовірної інформації, публічно визнати недостовірність поширених відомостей та принести ОСОБА_2 публічні вибачення у формі та порядку, визначених судом, як спосіб повного відновлення порушених особистих немайнових прав, права на повагу до честі, гідності, ділової репутації та права на справедливий і ефективний захист порушених прав споживача житлово-комунальних послуг.

6. Визнати незаконними дії ЖБК «Приморський-27» щодо ненадання Позивачу як споживачу житлово-комунальних послуг повної, достовірної, своєчасної та доступної інформації про діяльність кооперативу, структуру тарифів, фінансову діяльність, використання коштів мешканців, підстави здійснення нарахувань, прийняті рішення органів управління кооперативу, укладені договори та інші документи, що безпосередньо стосуються прав та законних інтересів Позивача.

7. Стягнути з ЖБК «Приморський-27», на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 38 150 333,00 грн. (тридцять вісім мільйонів сто п`ятдесят тисяч триста тридцять три гривні 00 копійок), завдану внаслідок тривалого психологічного тиску, поширення недостовірної інформації, приниження честі та гідності, втручання у приватне життя, порушення прав споживача та створення перешкод у користуванні належним їй житлом.

Відповідно до протоколу автоматизованої системи розподілу судових справ між суддями, цивільну справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому судді 11.06.2026 року.

Оглянувши матеріали цивільної справи, суддя дійшла до висновку про невідповідність позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

За наслідком чого, ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 15.06.2026 року, постановлено звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в сумі 1331 гривня 20 копійок за пред`явлення позовної заяви до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» в частині вимоги про визнання дій незаконними, на підставі положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення або зменшення від сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» в частині вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, захист прав споживача, зобов`язання припинення протиправних дій, спростування недостовірної інформації, визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» про захист честі, гідності та ділової репутації, захист прав споживача, зобов`язання припинення протиправних дій, спростування недостовірної інформації, визнання протиправними дій, визнання незаконними дій, відшкодування моральної шкоди залишено без руху. Надано позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до зазначеної ухвали, позивачеві встановлено зазначений процесуальний строк для усунення наступних недоліків пред`явленого позову, а саме:

- визначення, яких публікацій, ресурсів, тощо, стосується інформація, яка заявлена позивачкою у позовній вимозі про визнання недостовірною та її спростування, приймаючи що позовна вимога позивачки про визнання недостовірною інформацію, поширену представниками, посадовими особами та особами, які діяли в інтересах ЖБК «Приморський-27» щодо ОСОБА_2 , не є чіткою і конкретизованою, оскільки не містить інформації щодо публікацій, ресурсів, тощо, з визначенням їх дати, в яких відбулось поширення відносно позивачки інформації, яка заявлена останньою для визнання недостовірною та спростування;

- надання доказів на підтвердження сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви що містить вимогу немайнового характеру про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації та її спростування, за якою підлягає сплаті судовий збір у розмірі по 1331,20 грн. за кожною з цих вимог, виходячи з кількості публікацій, ресурсів, тощо, в яких відбулось поширення відносно позивачки інформації, яка заявлена останньою для визнання недостовірною та спростування, що підлягає уточненню позивачкою, та кожна з яких є окремою позовною вимогою;

- надання доказів на підтвердження сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви що містить вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, який підлягає сплаті у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з зазначенням що 1,5 відсотка від ціни позову за даною вимогою визначеної позивачкою в сумі 38 150 333,00 грн. становить в сумі 572 254,99 грн. /38150333*1,5/100 = 572254,99/;

- надання доказів на підтвердження сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви що містить вимогу немайнового характеру про визнання дій протиправними, за якою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1331,20 грн.;

- роз`яснено позивачці, що судовий збір підлягає сплаті за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);

- роз`яснено позивачці, що у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відповідний орієнтовний розрахунок судових витрат;

- належним чином засвідчити усі копії поданих до суду документів, в якості додатків до позовної заяви;

- роз`яснено, що у разі надання до суду в порядку усунення недоліків позовної заяви додаткових документів, позивачці також необхідно їх надати з копіями у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб.

Зазначеною ухвалою суду роз`яснено позиваці, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копія зазначеної ухвали суду від 15.06.2026 року отримана позивачкою 08.07.2026 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявним рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Отже, встановлений ухвалою суду від 15.06.2026 року п`ятиденний строк на усунення недоліків розпочався з 09.07.2026 року по 13.07.2026 року включно.

13.07.2026 року до суду від позивачки, через засоби поштового зв`язку (кур`єрської служби КСД) надійшла заява в порядку усунення недоліків пред`явленого позову, в якій позивачка будучи незгодною з викладеними мотивами ухвали суду, просить суд: визнати недоліки позовної заяви усунутими у тій частині, в якій позивачем надано відповідні пояснення та уточнення; виправити очевидні помилки (описки), неправильне відтворення змісту позовної заяви, доказів та норм законодавства, викладені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 15.06.2026 року, відповідно до наведених у цій заяві обґрунтувань; конкретизувати спосіб усунення кожного із недоліків, якщо суд вважає, що такі недоліки фактично залишилися неусунутими, із зазначенням: конкретного документа; конкретного недоліку; конкретного способу його усунення; врахувати, що позивач відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» вважає себе звільненою від сплати судового збору за поданим позовом, а питання визначення його розміру, викладене в ухвалі, потребує усунення наведених у цій заяві суперечностей; у разі якщо суд дійде висновку про необхідність додаткового засвідчення окремих документів, повідомити, які саме документи потребують такого засвідчення, та надати можливість засвідчити копії документів, що вже містяться у матеріалах справи, безпосередньо у приміщенні суду; у разі якщо після виправлення зазначених у цій заяві очевидних помилок суд вважатиме, що окремі недоліки позовної заяви все ж залишилися неусунутими, продовжити (або встановити додатковий) строк для їх усунення, оскільки до моменту усунення процесуальної невизначеності позивач була об`єктивно позбавлена можливості виконати вимоги ухвали належним чином; після усунення зазначених процесуальних перешкод вирішити питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України.

Зазначена заява передана головуючому судді 14.07.2026 року.

Дослідивши зміст зазначеної заяви позивачки, суд зазначає, що доводи сторони позивача викладені у зазначеній заяві з приводу незгоди з мотивами суду щодо визначення судового збору за пред`явленим позовом, мотивами суду про наявність недоліків з належного засвідчення копій доказів поданих позивачкою до позовної заяви в якості додатків, підставами відмови у задоволенні клопотання про звільнення або зменшення від сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви, не є свідченням будь-яких помилок чи описок в ухвалі суду від 15.06.2026 року.

Також суд зазначає, що ухвала суду від 15.06.2026 року містить належні доводи і порядок усунення встановлених недоліків пред`явленого позову, а відтак доводи позивачки в цій частині є безпідставними.

З приводу викладених позивачкою доводів, що остання у зв`язку із цим об`єктивно не може визначити, які саме документи суд вважає такими, що потребують додатковому засвідченню, оскільки ухвала містить лише загальне посилання на необхідність належним чином засвідчити усі копії поданих до суду документів, а позивачкою до позовної заяви додано значну кількість різних за своєю правовою природою документів, серед яких: копії документів, виданих державними органами; оригінали окремих процесуальних документів; авторські документи, складені безпосередньо позивачем (зокрема транскрибації та розшифрування відеозаписів); письмові пояснення, заяви та інші матеріали, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, у відповідності до приписів, ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою на виконання зазначених приписів були надані до позовної заяви в якості доказів відповідні документи та інші докази, а також зазначено їх у позовній заяві за переліком в якості додатків.

Відповідні додані до позовної заяви позивачкою документи та інші документи містять, як оригінали документів та інших доказів, так і відповідні копії документів та інших доказів, зазначені за переліком у підпунктах 4-82 пункту 3 розділу ІІ графи Додаток у позовній заяві, а також зазначені за переліком у підпунктах 84-89 розділу ІІІ графи Додаток у позовній заяві.

Як вбачається з ухвали суду від 15.06.2026 року позивачці зазначалось щодо усунення в порядку встановлених недоліків пред`явленого позову саме на необхідності засвідчення належним чином усіх саме копій поданих до суду документів, в якості додатків до позовної заяви, приймаючи що жоден з них не є належним чином засвідченим позивачкою.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідний обов`язок сторони позивача з засвідчення при наданні до суду копій письмових та інших доказів регламентований положеннями як ст. 95 ЦПК України, так і статтею 100 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 3 статтею 100 ЦПК України врегульовано, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Крім того, під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18.

За наслідком чого, доводи позивачки про незрозумілість доводів, які саме документи та інші докази додані в якості додатків до позову підлягають належному засвідченню, приймаючи наявність за доводами позивачки крім копій документів, також містять: оригінали окремих процесуальних документів; авторські документи, складені безпосередньо позивачем (зокрема транскрибації та розшифрування відеозаписів); письмові пояснення, заяви та інші матеріали, є безпідставними, оскільки в ухвалі суду від 15.06.2026 року зазначається лише про належне засвідчення поданих до суду копій документів, ані оригіналів документів чи заяв з процесуальних питань.

З приводу незгоди позивачки з доводами суду щодо відмови у задоволенні клопотання про звільнення або зменшення від сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви, суд вважає безпідставними приймаючи, що відповідне клопотання ухвалою суду від 15.06.2026 року вже є вирішеним.

Щодо доводів позивачки про те, що додані до позову і клопотання про звільнення або зменшення від сплати судового збору докази свідчать про майновий стан позивачки і наявність підстав для звільнення або зменшення розміру судового збору, слід зазначити, що у відповідності до ухвали суду від 15.06.2026 року судом було надано оцінку наданим до зазначеного клопотання доказам, однак встановлено, що вони не є беззаперечними доказами наявності усіх чи відсутності інших доходів у відповідної особи. Також судом зазначалось, що будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності доходів позивача, у тому числі:довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, доказів на підтвердження усього наявного у позивача рухомого та нерухомого майна, тощо, до суду не надано.

У відповідності до висновків Верховного Суду в ухвалі від 17.04.2025 року у справі №947/8435/21, Верховний Суд вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, дійшов висновку, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для відстрочення сплати судового збору, оскільки заявник не надав суду касаційної інстанції доказів на підтвердження свого реального майнового стану (докази щодо відсутності інших доходів, майна тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. За наслідком чого Верховний Суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

Додаткового клопотання чи заяви з вирішення відповідного питання з поданням інших додаткових доказів на підтвердження майнового стану позивачки, враховуючи мотиви суду викладені в ухвалі суду від 15.06.2026 року, позивачкою до зазначеної заяви про усунення недоліків пред`явленого позову до суду не надано.

Щодо незгоди позивачки з застуванням ставок судового збору за пред`явленими вимогами у позовній заяві, суд зазначає, що в ухвалі суду від 15.06.2026 року, судом було встановлено, що позивачкою у позові заявлено наступні вимоги: немайнового характеру про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації та спростування недостовірної інформації; вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації; дві вимоги немайнового характеру про визнання дій протиправними та незаконними.

За вимогою про визнання дій незаконними, позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Щодо вимог немайнового характеру, в ухвалі суду від 15.06.2026 року, судом зазначено, що відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328,00 гривень.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За наслідком чого, суд дійшов до висновку, що за кожною з вимог немайнового характеру, у тому числі в порядку захисту честі та гідності фізичної особи, ділової репутації та її спростування, підлягає сплаті судовий збір у розмірі по 1331,20 грн., у тому числі виходячи з кількості публікацій, ресурсів, тощо, в яких відбулось поширення відносно позивачки інформації, яка заявлена останньою для визнання недостовірною та спростування, що підлягає уточненню позивачкою, та кожна з яких є окремою позовною вимогою. Однак, крім вимоги про визнання дій незаконними за якою остання звільнена від сплати судового збору на підставі положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Додатково, судом в ухвалі суду від 15.06.2026 року було зазначено про те, що під час встановлення належності вимоги про відшкодування моральної шкоди до майнової вимоги, судом ураховується позиція Верховного Суду у справі №761/11472/15-ц, постанова від 28.11.2018 року, відповідно до якої у разі здійснення відповідачем грошової оцінки заподіяної моральної шкоди, за вказану вимогу необхідно сплатити судовий збір, оскільки моральна шкода, що визначена у грошовому еквіваленті є шкодою майнового характеру.

Одночасно судом в ухвалі суду від 15.06.2026 року було встановлено, що з позовної заяви вбачається, що позивачкою вимогу про відшкодування моральної шкоди заявлено в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації у зв`язку з поширенням відносно неї недостовірної інформації, за якою підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо доводів позивачки в порядку усунення недоліків пред`явленого позову про не існування зазначеної судом ставки судового збору за пред`явлення позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд зазначає про безпідставність в якості звільнення від усунення недоліків пред`явленого позову з огляду на наступне.

Так, суд зазначає, що у відповідності до положень п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», вставлені ставки судового збору:

1) п.п. 1, для позовної заяви майнового характеру, яка пред`явлена фізичною особою або фізичною особою підприємцем, за якою передбачено до сплати судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) п.п.5, для позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:

- позовної заяви немайнового характеру, за якою передбачено до сплати судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, за якою передбачено до сплати судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з чим, оскільки вимога позивача про відшкодування моральної шкоди за доводами позову заявлена в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації за наслідком поширення недостовірної інформації, судом в ухвалі суду від 15.06.2026 року визначення розміру судового збору було визначено саме у відповідності до приписів п.п.5 п.1 ч. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Також, суд звертає увагу, що ставка судового збору визначена п.п.5 п.1 ч. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у тому числі до вимог фізичної особи про відшкодування моральної шкоди в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації, не є тотожною до ставки судового збору передбаченої п.п.1 п.1 ч. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» до загальної вимоги фізичної особи майнового характеру.

Зазначення доводів позивачки про те, що застосування розміру судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову за вимогою про відшкодування моральної шкоди не підлягає застосуванню як до фізичної особи без обмеження максимальним розміром як то передбачено у п.п.1 п.1 ч. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає безпідставними, оскільки відповідна ставка розміру судового збору безпосередньо передбачена п.п.5 п.1 ч. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у тому числі до позовів про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної особи, в частині вимоги про відшкодування моральної шкоди.

З приводу доводів позивачки про незгоду з мотивами суду щодо визначення ставок судового збору за кожною з позовних вимог, суд також вважає безпідставними, оскільки в ухвалі суду від 15.06.2026 року зазначено, що у відповідності до положень ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» регламентовано, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Також з приводу доводів позивачки, в порядку усунення недоліків пред`явленого позову, про відношення усіх заявлених позовних вимог до регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає безпідставними, оскільки оцінка відповідним обставинам надана в ухвалі суду від 15.06.2026 року, а також суд вважає необхідним зазначити наступне.

Закон України «Про захист прав споживачів», регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ч.1, 2 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Так, згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Таким чином, закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Тобто, приписи ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються у разі звернення до суду з позовом, спрямованим на захист прав споживача, а не будь-якого позову пов`язаного з наданням тих чи інших послуг.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Закон України «Про захист прав споживачів» надає визначення поняттю «послуга», закріпленому пунктом 17 статті першої, як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» регламентовано, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Із системного аналізу положень Закону України «Про захист прав споживачів» слідує, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав заявника як споживача послуг.

Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Разом з тим, суд також зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Отже, з позовної заяви вбачається, що вимоги позивачки заявлені у позові про визнання недостовірною інформацію поширену з представниками, посадовими особами, та особами які діяли в інтересах ЖБК «Приморський-27» саме відносно позивачки, спростування ними недостовірної інформації саме відносно позивачки, як і пов`язані вимоги з зобов`язання припинення протиправних дій з поширення недостовірної інформації саме відносно позивачки, відшкодування моральної шкоди за наслідком поширення недостовірної інформації саме відносно позивачки, в порядку захисту честі гідності та ділової репутації, за своєю суттю стосується оцінки достовірності інформації та не є спрямованими на захист прав споживача у розумінні, визначеному Законом України «Про захист прав споживачів».

Такі вимоги мають характер захисту немайнового права особи на спростування інформації та захисту честі, гідності чи ділової репутації, спосіб чого позивачем безпосередньо визначено у позові, що в свою чергу виходить за межі регулювання Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, з урахуванням заявлених позовних вимог та приймаючи положення Закону України «Про захист прав споживачів», що зазначено в ухвалі суду від 15.06.2026 року, лише частина вимог щодо визнання незаконними дій ЖБК «Приморський-27» щодо ненадання позивачу, як споживачу житлово-комунальних послуг повної, достовірної, своєчасної та доступної інформації про діяльність кооперативу, структуру тарифів, фінансову діяльність, використання коштів мешканців, підстави здійснення нарахувань, прийняті рішення органів управління кооперативу, укладені договори та інші документи, що безпосередньо стосуються прав та законних інтересів позивача, спрямовані на захист прав споживача передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Суд також зазначає, що вищевказана оцінка зазначеним обставинам судом надається лише в рамках перевірки виконання позивачем вимог ст. 175, 177 ЦПК України та встановлення наявності підстав для сплати судового збору за пред`явленим позивачкою позовом в межах заявлених позовних вимог, ані як оцінка по суті заявлених позовних вимог чи в порядку наданні оцінці документів та інших доказів наданих до позову.

На підставі вищевикладеного в цілому вбачається, що позивачкою не додано жодного документа на підтвердження усунення недоліків пред`явленого позову у відповідності до ухвали суду від 15.06.2026 року, за наслідком чого остання залишається не виконаною.

Разом з тим, суд як вже судом зазначалось, в ухвалі суду від 15.06.2026 року, судом було віднесено вимогу позивачки про відшкодування моральної шкоди у заявленому в позові розмірі, до вимоги, що заявлена лише в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації.

Під час надання оцінки виконання позивачкою вимог ухвали суду від 15.06.2026 року, за наслідком подання до суду 13.07.2026 року заяви на усунення недоліків пред`явленого позову та додатково викладених в ній доводів, вбачається, що вимога позивачки про відшкодування моральної шкоди у визначеному позивачкою розмірі в сумі 38 150 133,00 грн. заявляється в порядку відшкодування шкоди не лише у спосіб захисту честі, гідності та ділової репутації від поширення недостовірної інформації, а у тому числі як спосіб захисту прав споживачів, що регламентовано Законом України «Про захист прав споживачів».

Поряд з цим, з заявленою позивачем вимоги не вбачається можливим встановити, який розмір моральної шкоди заявляється до відшкодування в порядку способу захисту честі, гідності та ділової репутації від поширення недостовірної інформації, за якою підлягає до сплаті судовий збір за пред`явленим позовом.

Враховуючи, що за вимогами про відшкодування моральної шкоди, що заявляються в порядку захисту честі, гідності та ділової репутації фізичної особи підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за вимогами про відшкодування моральної шкоди що заявляються в порядку захисту прав споживачів, позивачка звільняється від сплати судового збору, на підставі положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а заявлена позивачкою вимога про відшкодування моральної шкоди не дозволяє визначити розмір шкоди за кожним з видів способів захисту заявлених позивачем, що впливає на визначення і розмір судового збору, що підлягає сплаті за пред`явленим позовом, суд додатково доходить до висновку про невідповідність позовної заяви вимогам п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.

Одночасно судом враховується сформульована Верховним Судом у постанові від 09.08.2023 у справі № 757/1592/21 (провадження №61-3651св23) позиція з приводу, що якщо апеляційний суд після подання заяви про усунення недоліків установив наявність інших недоліків апеляційної скарги, які в ухвалі про залишення її без руху не зазначались, то суд не позбавлений можливості повторно залишити апеляційну скаргу без руху із зазначенням таких недоліків та встановленням заявникові строку для їх усунення.

Приймаючи викладене, оскільки ухвала суду від 15.06.2026 року не є виконаною стороною позивача, однак приймаючи встановлення іншого недоліку пред`явленого позову, що впливає на визначення розміру судового збору за пред`явленим позовом, а також з метою забезпечення право сторони на доступ до суду, суд вважає наявними підстави для постановлення ухвали суду про повторне залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» про захист честі, гідності та ділової репутації, захист прав споживача, припинення про захист честі, гідності та ділової репутації, захист прав споживача, зобов`язання припинення протиправних дій, спростування недостовірної інформації, визнання протиправними дій, визнання незаконними дій, відшкодування моральної шкоди, та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута, а саме для усунення наступних недоліків пред`явленого позову, а саме:

1) на усунення невідповідності позовної заяви вимогам ч.4 ч.3 ст. 177 ЦПК України:

- визначити, яких саме публікацій, ресурсів, тощо, або якої їх кількості, стосується інформація, яка заявлена позивачкою у позовній вимозі про визнання інформації недостовірною та її спростування;

- визначити яку суму коштів, зі складової у розмірі 38 150 333,00 грн. заявленої до стягнення у вимозі про відшкодування моральної шкоди, становить розмір заявлений до стягнення моральної шкоди саме в порядку способу захисту честі, гідності та ділової репутації від поширення недостовірної інформації, за якою підлягає до сплаті судовий збір за пред`явленим позовом;

2) на усунення невідповідності позовної заяви вимогам ч.4 ст. 177 ЦПК України надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору за пред`явленим позовом, а саме:

- за пред`ялення позовної заяви, що містить вимогу немайнового характеру про спростування недостовірної інформації та її спростування в порядку способу захисту честі та гідності фізичної особи, ділової репутації та її спростування, за якою у відповідності до п.п.5 п.1 ч. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», підлягає сплаті судовий збір у розмірі по 1331,20 грн. за кожною з цих вимог, виходячи з кількості публікацій, ресурсів, тощо, в яких відбулось поширення відносно позивачки інформації, яка заявлена останньою для визнання недостовірною та спростування, що підлягає уточненню позивачкою, та кожна з яких є окремою позовною вимогою;

- за пред`явлення позовної заяви, що містить вимогу про відшкодування моральної шкоди в порядку способу захисту честі, гідності та ділової репутації, за якою у відповідності до п.п.5 п.1 ч. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка від розміру суми коштів, який підлягає визначенню позивачкою та повинен становити розмір заявлений до стягнення моральної шкоди саме в порядку способу захисту честі, гідності та ділової репутації від поширення недостовірної інформації, однак судовий збір за відповідною вимогою не може бути меншим ніж 3328,00 грн.;

- за пред`ялення позовної заяви, що містить вимогу немайнового характеру про визнання дій протиправними, за якою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1331,20 грн.;

- роз`яснити позивачці, що судовий збір підлягає сплаті за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);

- роз`яснено позивачці, що у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відкорегований відповідний орієнтовний розрахунок судових витрат на виконання приписів п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України;

3) на усунення невідповідності позовної заяви вимогам ч.5 ст. 177 ЦПК України, у поєднанні з положеннями ч.2 ст. 95 ЦПК України та ч.3 ст. 100 ЦПК України, надати до суду належним чином завірені копії поданих до позовної заяви документів та інших доказів, зазначених за переліком у підпунктах 4-82 пункту 3 розділу ІІ графи Додаток у позовній заяві, а також зазначені за переліком у підпунктах 84-89 розділу ІІІ графи Додаток у позовній заяві.

Визначити спосіб усунення названих вище недоліків шляхом подання заяви у новій редакції, долучивши при цьому докази, які вказано в ухвалі.

Роз`яснити позивачеві, що у разі надання до суду в порядку усунення недоліків позовної заяви додаткових документів чи заяви в новій редакції, позивачеві на виконання приписів ч.1 ст. 177 ЦПК України, також необхідно надати копії відповідних документів у відповідності до кількості відповідачів і третіх осіб.

Приймаючи що судом, з урахуванням встановлення інших недоліків пред`явленого позову, постановлено ухвалу та повторно залишено позовну заяву без руху, суд вважає відсутніми підстави для продовження строку для усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 15.06.2026 року, про що зазначено позивачкою у позові.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський 27» про захист честі, гідності та ділової репутації, захист прав споживача, зобов`язання припинення протиправних дій, спростування недостовірної інформації, визнання протиправними дій, визнання незаконними дій, відшкодування моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.