Ухвала суду № 138262990, 16.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/19746/26

Провадження № 2/947/4849/26

УХВАЛА

16.07.2026 м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси

головуючий суддя Мальований В.О.,

секретар Кочіашвілі А.Д.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про відвід судді по цивільній справі №947/19746/26 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 усіївни до Одеської міської ради, третя особа приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Хлєбников Олександр Володимирович про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, в якій позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право приватної спільної часткової власності на 25/1000 частин автостоянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що складаються з нежитлової будівлі адміністраторської літ. «А», загальною площею 96,3 кв.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Мальованому В.О.

Ухвалою судді від 18.05.2026 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

26.05.2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 01.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 22.07.2026 року.

Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій представник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Хлєбникову Олександру Володимировичу вживати будь-які заходи з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 10.11.2023 у справі № 947/25261/22 в межах виконавчого провадження № 80425807, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на забезпечення звільнення ОСОБА_1 за власний рахунок земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 шляхом знесення самою ОСОБА_1 або будь-якою третьою особою нежитлової будівлі загальною площею 96,3 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 , в якості 25/1000 частин автостоянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , до набрання законної силу судовим рішенням у цій цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради;

- заборони всім (будь-яким) органам та суб`єктам, які відповідно до вимог законодавства України здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації, в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам місцевих рад, державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо скасування державної реєстрації права приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 на 25/1000 частин автостоянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що складаються з нежитлової будівлі адміністраторської літ. «А», загальною площею 96,3 кв. м. (номер відомостей про речове право 64228540, дата та час державної реєстрації 06.04.2026 16:04:04); реєструвати будь-яке речове право третіх осіб на вказаний об`єкт нерухомості; вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав, Реєстру прав власності на нерухоме майно, їх розділів щодо речових прав на вказаний об`єкт нерухомого майна; закривати відповідний розділ (розділи) Державного реєстру речових прав та/або реєстраційну справу до набрання законної сили судовим рішенням у цій цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради.

Ухвалою судді від 14.05.2026 року в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іщенко Олександра Валерійовича про забезпечення позову відмовлено.

15.07.2026 року, від представника позивача Іщенка О.В. надійшла заява про відвід судді по цивільній справі №947/19746/26 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

В обгрунтування заяви представник позивача зазначив, що суддя надав оцінку обставинам, які мають бути предметом змагального розгляду справи по суті, та сформулював щодо них завершені висновки, яких суд має дійти лише під час ухвалення судового рішення, зокрема:

1. «до матеріалів заяви та позовної заяви не долучено будь-яких доказів, які б свідчили про невизнання чи оспорювання Одеською міською радою права позивача на вище вказаний об`єкт нерухомого майна»;

2. «мова йде саме про самочинну добудову до споруди будівлі адміністраторської автостоянки, а не про саму будівлю адміністраторської»;

3. «суд вважає не доведеним, що між сторонами дійсно виник спір, який підлягає захисту в судовому порядку у спосіб, який обрав позивач, - визнання права власності за позивачем на об`єкт нерухомого майна, яка вже є титульним власником вказаного об`єкту нерухомості».

Тобто, представник позивача посилається на об`єктивне вираження сформованої наперед позиції судді щодо результату розгляду позову.

Дослідивши та вивчивши подану заяву та оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Нормами ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Підстави які можуть перешкоджати розгляду заяви про відвід без повідомлення учасників справи не встановлені. Враховуючи наведене, судом вирішено за доцільне розглянути заяву без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід та ознайомившись з матеріалами справи, дійшов висновку про необгрунтованість заяви, виходячи з наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.

Стаття 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, відповідно до яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 37 ЦПК України, яка регулює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу судді є сумніви в об`єктивності і неупередженості судді, які за своїм змістом полягають у тому, що суддя до відкриття провадження у справі, вирішуючи без повідомлення учасників справи заяву про забезпечення позову, висловив категоричні висновки щодо ключових питань самого предмета спору .

З цього приводу, суд зазначає.

Згідно з п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Статтею 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Одночасно, судом враховуються висновки Верховного Суду викладені у постанові від 14.06.2021 року по справі № 308/8567/20, відповідно до яких законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі. Для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно. Першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті.

У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.

За наслідком викладеного, розгляд заяви про забезпечення позову підлягає негайному розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду, без повідомлення учасників справи.

12.05.2026 року до суду, через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іщенко Олександра Валерійовича, разом із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 14.05.2026 року в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іщенко Олександра Валерійовича про забезпечення позову відмовлено.

Тобто заяву про забезпечення позову розглянуто з дотриманням положень ст. 153 ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суддя здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суддя здійснює аналіз доказів наданих позивачем на підтвердження обставин обгунтування заяви про забезпечення позову.

Доводи заявника не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді або могли б розцінюватися як заінтересованість судді у розгляді даної цивільної справи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а заява про відвід надійшла до суду раніше, ніж за три робочі дні до судового засідання, відтак заява про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до ст. ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати відвід, заявлений представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 по цивільній справі №947/19746/26 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, необґрунтованим.

Передати заяву представника т позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про відвід судді Київського районного суду м. Одеси Мальованого Віталія Олександровича для розгляду іншому судді того ж суду, визначеному у порядку, встановленому частиною першої статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. О. Мальований