Рішення № 138262567, 16.07.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/871/26

Провадження № 2/493/809/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторінв залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

04.05.2026 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді від 19.05.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

Свою вимогу позивач мотивує тим, що 15.05.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1609189 про надання споживчого кредиту.

На умовах, встановлених договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується надати споживачу кредит у гривні, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора Е595.

На підставі погоджених умов, викладених в п. п. 1.3., 1.4., 1.5.1., 1.5.2., 2.1., 2.2. договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору, в сумі 3000 грн. строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Дата надання кредиту 15.05.2024 року або 16.05.2024 року. Стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується в межах строку, вказаного в п. 1.4 договору.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему Pay Tech, на підставі укладеного договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», було успішно перераховано грошові кошти у сумі 3000,00 грн. на платіжну карту № НОМЕР_1 , кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку, що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.

За даними розрахунку заборгованості за договором № 1609189 від 15.05.2024 року у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість в сумі 18660 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 14160 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1500 грн. - пеня.

15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування ТОВ «Росвен Інвест Україна») укладено договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 1609189 від 15.05.2024 року.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18660 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 14160 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1500 грн. - пеня.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 18660 грн. та понесені ним витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак просила розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, про що зазначила у позовній заяві та клопотанні.

Відповідач в судові засідання, які були призначені на 11.06.2026 року та на 16.07.2026 року не з`явилася, не повідомивши суд про причини своєї неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, а саме копії ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду по суті, а також судової повістки про її виклик до суду, які повернулись на адресу суду.

У зв`язку з неявкою відповідача в судові засідання та не повідомленням про поважні причини такої неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано, відповідно до ст. 280 ЦПК України, заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 15.05.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1609189 про надання споживчого кредиту, який підписаний останньою електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора Е595.

Відповідно до п. 1.1. договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві. При цьому споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства.

Відповідно до п. 1.2. на умовах, встановлених договором, Товариство надає споживачу кошти у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. п. 1.3., 1.4. договору сума кредиту складає 3000,00 грн., тип кредиту - кредит, строк кредитування 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до п. п. 1.5, 1.5.1., 1.5.2. договору тип процентної ставки - фіксована, за користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього договору. Знижена процентна ставка 0,900% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 14.06.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача у період дії стандартної ставки здійснюється за стандартною процентною ставкою, на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка протягом періоду її дії, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки користування кредитом за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки протягом періоду її дії.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. ( п. 1.6. договору).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту: 15.05.2024 року або 16.05.2024 року.

Згідно з п. 9.8. договору підписуючи цей договір, споживач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у кредит, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Слон Кредит», що розміщені на веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Слон Кредит» вчинили дії визначені ст. ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», оскільки позичальник 15.05.2024 року підписав договір № 1609189 про надання споживчого кредиту, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, яким є Е595.

Окрім того, відповідачем за допомогою електронного підпису було також підписано паспорт споживчого кредиту. Всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить її підпис в паспорті споживчого кредиту.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало їй кредит в сумі 3000,00 грн.

За інформацією в довідці ТОВ «ПЕЙТЕК» 15.05.2024 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 3000,00 грн. на платіжну карту № НОМЕР_1 . Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему Pay.Tech на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 06.06.2022 року укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

Відповідно до розрахунку заборгованості сума заборгованості відповідача становить 18660 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 14160 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1500 грн. - пеня.

25.03.2024 року рішенням № 1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс».

15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування ТОВ «Росвен Інвест Україна») укладено договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 1609189 від 15.05.2024 року.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18660 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 14160 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1500 грн. - пеня.

П. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

На підставі ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст.64 ЦПК України.

Зі змісту абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Зі змісту ч. 1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).

Ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Свої зобов`язання первісні кредитори виконали в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, визначених договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, які передбачені ч. 1 ст. 611 ЦК України.

Нормами ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року.

За таких обставин суд приходить до висновку про неналежність виконання відповідачем зобов`язань за кредитом, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість зі сплати процентів, яка є підставою повернення кредиту у обсязі згідно розрахунку заборгованості здійсненого первісним кредитором та становить заборгованість по тілу 3000 грн. та заборгованість за відсотками 14160 грн.

Щодо твердження ТОВ «Свеа Фінанс» про те, що відповідач має заборгованість у виді пені у розмірі 1500 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування пені є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1500 грн. слід відмовити.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що відповідач, отримавши від первісного кредитора кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернула, проценти у встановленому договором розмірі не сплачувала, нею не надано суду доказів на підтвердження не отримання кредиту, а саме виписки з рахунку та не надано доказів належного виконання зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту щодо повернення кредитних коштів, тому позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 17160 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 3000 грн., заборгованість по процентам 14160 грн., в решті позову слід відмовити.

Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 1245 від 30.04.2026 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення 91,96 %, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2448,34 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст.ст.1, 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 205, 207, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610-612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8), заборгованість за договором № 1609189 про надання споживчого кредиту в розмірі 17160 (сімнадцять тисяч сто шістдесят) грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 14160 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також судовий збір у розмірі 2448,34 грн., а всього: 19608 (дев`ятнадцять тисяч шістсот вісім) грн. 34 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складено 16.07.2026 року.

СУДДЯ