Ухвала суду № 138261713, 16.07.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"16" липня 2026 р. Справа № 924/1233/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Гайдуку Д.О., розглянувши скаргу позивача за первісним позовом на дії державного виконавця подану в межах справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДИНГ ЕКОСИСТЕМ"

про зобов`язання виконати умови додаткової угоди від 30.04.2025 №1 до договору поставки від 25.10.2024 шляхом поставки товару на суму 395 960,40 грн. та стягнення 311 633,04 грн. штрафних санкцій

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДИНГ ЕКОСИСТЕМ"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"

про стягнення 340 693,20 грн.

Представники учасників процесу:

від скаржника: Мазур В.І.

від органу державної виконавчої служби: не з`явилися

від відповідача за первісним позовом: не з`явився

У судовому засіданні 16.07.2026 постановлено вступну та резолютивну частини ухвали суду

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2026 №924/1233/25 первісний позов задоволено частково. Присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДИНГ ЕКОСИСТЕМ" виконати умови договору поставки №53-124-01-24-24058 від 25.10.2024 та Додаткової угоди №1 від 30.04.2025 шляхом передачі у власність Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» решти товару визначеного Специфікацією до договору та додаткової угоди на загальну суму 395 960,40 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДИНГ ЕКОСИСТЕМ" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 90369,31 грн. пені, 51588,60 грн. штрафу та 8158,52 грн. судового збору. У стягненні 79305,83 грн. штрафу та 90369,30 грн. пені відмовлено. При цьому, вказаним рішенням зустрічну позовну заяву задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДИНГ ЕКОСИСТЕМ" 340 693,20 грн. заборгованості та 2044,16 грн. судового збору.

Додатковим рішенням від 09.03.2026 у справі №924/1233/25 стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДИНГ ЕКОСИСТЕМ" 6000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 №924/1233/25 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05.06.2026 Господарським судом Хмельницької області видано накази про примусове виконання рішення від 24.02.2026 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026, а також додаткового рішення від 09.03.2026 у справі №924/1233/25 з визначеним строком пред`явлення останніх до виконання - 28.05.2029.

07.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла скарга на дії головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гвоздецької Руслани Володимирівни, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії щодо повернення без прийняття до виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 05.06.2026 у справі №924/1233/25, виданого на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2026 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026, згідно з яким присуджено товариству з обмеженою відповідальністю «Трейдинг Екосистем» виконати умови договору поставки №53-124-01-24-24058 від 25.10.2024 та Додаткової угоди №1 від 30.04.2025 шляхом передачі у власність позивача решти товару визначеного Специфікацією до договору та додаткової угоди на загальну суму 395 960,40 грн.;

- зобов`язати Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийняти до примусового виконання наказ Господарського суду Хмельницької області від 05.06.2026 у справі №924/1233/25, виданий на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2026 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026, відкрити відповідне виконавче провадження та здійснювати виконання наказу господарського суду у порядку виконання рішень немайнового характеру.

До скарги додано копії витягу з ЄДР, заяви АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про примусове виконання рішення від 03.07.2026, наказ від 05.06.2026 №924/1233/25 та повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03.07.2026.

Ухвалою суду від 08.07.2026 скаргу АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гвоздецької Руслани Володимирівни від 07.07.2026 прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11:30 год. 16 липня 2026 року. Зобов`язано головного державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гвоздецьку Руслану Володимирівну - надати суду письмову позицію з приводу поданої АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" скарги на дії головного державного виконавця від 07.07.2026, з наданням доказів надіслання останньої сторонам у справі, у строк до 14.07.2026.

10.07.2026, через підсистему "Електронний суд", отримано відзив Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, у якому вказано, що

виконавчий лист Господарського суду Хмельницької області містить припис «виконати умови договору поставки шляхом передачі товару», однак не містить прямої вказівки щодо застосування конкретного способу примусового виконання. Саме з аналізу змісту виконавчого документа державним виконавцем зроблено висновок про наявність підстав для його повернення відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас, орган державної виконавчої служби зауважує, що питання тлумачення судового рішення віднесене до компетенції суду, а не органу державної виконавчої служби. У відзиві зазначено, що фактично скаржник просить суд покласти на державного виконавця обов`язок самостійно визначити спосіб виконання судового рішення та надати виконавчому документу інше правове тлумачення, що суперечить принципу законності та виходить за межі компетенції органів державної виконавчої служби.

14.07.2026 від відповідача за первісним позовом через електронний кабінет надійшли додаткові пояснення, у яких просить здійснювати розгляд скарги без участі представника ТОВ "ТРЕЙДИНГ ЕКОСИСТЕМ". У поясненнях зазначено про підтримання позиції Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, не погодження зі скаргою, як вважає необґрунтованою, необ`єктивною та такою, що не підлягає задоволенню.

Представники ТОВ "ТРЕЙДИНГ ЕКОСИСТЕМ" та Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області у судове засідання 16.07.2026 не з`явилися, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується надісланням та доставкою ухвали суду від 08.07.2026 до електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі згідно довідок про доставку електронних листів від 16.07.2026.

Представник Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" в судовому засіданні 16.07.2026 скаргу від 07.07.2026 підтримав в повному обсязі.

Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/1233/25 відсутні.

Враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає розгляду скарги, суд вирішує останню за матеріалами справи.

При вирішенні скарги позивача за первісним позовом на дії державного виконавця Гвоздецької Р.В. судом враховується таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Ст. 326 ГПК України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом ст. 327 ГПК України виданий судом наказ є підставою для виконання судового рішення.

Обов`язковість судового рішення належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (ст. ст. 2, 18 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 147, п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовий наказ є однієї із особливою формою судових рішень.

Конституційний Суд України у рішенні від 15.05.2019 року № 2-рп/2019 наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

При цьому рішення суду є повністю виконаним у разі фактичної реалізації вимог, зазначених у виконавчому документі (Наказі).

Згідно зі змістом ч.1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3)

Пункт 6 частини першої статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та пункт 4 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" установлюють принцип (засаду) диспозитивності виконавчого провадження та визначають його обов`язковість при здійсненні виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

Цей принцип полягає, зокрема, у наданні стягувачу права вибору - пред`явити виконавчий документ для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців (абзац другий частини першої статті 19 цього Закону).

Залежно від вибору стягувача та після пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця у відповідного виконавця виникають передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" права й обов`язки, зокрема обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Зважаючи на зазначені положення, виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, додержання яких є обов`язковим при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 3391 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Дія - здійснення особою своїх обов`язків у межах наданих чинним законодавством повноважень чи всупереч їм.

Бездіяльність - певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов`язків і згідно із законодавством України.

Бездіяльність на відміну від дії не має моменту вчинення. Бездіяльність має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу (аналогічні висновки, викладені у постанові КЦС ВС від 20.01.2021 у справі №753/5043/19).

За змістом ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акта, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, який постановив рішення по справі та видав виконавчий лист.

07.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла скарга на дії головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гвоздецької Руслани Володимирівни, у якій зазначено, що позивачем звернуто до виконання наказ Господарського суду Хмельницької області про примусове виконання рішення від 24.02.2026 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026, яким присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДИНГ ЕКОСИСТЕМ" виконати умови договору поставки №53-124-01-24-24058 від 25.10.2024 та Додаткової угоди №1 від 30.04.2025 шляхом передачі у власність Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» решти товару визначеного Специфікацією до договору та додаткової угоди на загальну суму 395 960,40 грн. Водночас, 03.07.2026 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гвоздецькою Русланою Володимирівною надіслано позивачу повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03.07.2026 мотивуючи тим, що рішення суду не передбачає застосування заходів примусового характеру. На думку позивача, вказаний наказ належить виконувати в порядку рішень немайнового характеру, при цьому звертає увагу на те, що резолютивна частина наказу щодо допоставки товару викладена ідентично як і у справах №924/73/25, №924/250/26, виконавчі провадження у яких відкриті.

Як вказано вище, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2026, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026, присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДИНГ ЕКОСИСТЕМ" виконати умови договору поставки №53-124-01-24-24058 від 25.10.2024 та Додаткової угоди №1 від 30.04.2025 шляхом передачі у власність Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» решти товару визначеного Специфікацією до договору та додаткової угоди на загальну суму 395 960,40 грн.

05.06.2026 Господарським судом Хмельницької області видано відповідний наказ про примусове виконання рішення від 24.02.2026 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у справі №924/1233/25 з визначеним строком пред`явлення останнього до виконання - 28.05.2029.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2026 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою про примусове виконання рішення, прийняття до примусового виконання наказу від 05.06.2025 №924/1233/25 та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

03.07.2026 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гвоздецькою Русланою Володимирівною винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на ст. 10 та п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України "про виконавче провадження".

Виходячи із системного аналізу змісту положень статей 18, 36, 48, 52-54, 56, 60 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі Закону) виконавець зобов`язаний вживати всі передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в тому числі щодо передачі стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.

У ст. 4 Закону міститься перелік вимог до виконавчого документа, серед яких, в тому числі, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до ст. 10 вищевказаного Закону визначено перелік заходів примусового виконання рішень, до яких у п.п. 3, 5 ч. 1 віднесено також вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону унормовано, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Суд констатує, що рішення Господарським судом Хмельницької області від 24.02.2026 №924/1233/25 набрало законної сили, є вмотивований та законним, що підтверджується постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у справі №924/1233/25.

У резолютивній частині рішення Господарським судом Хмельницької області від 24.02.2026 №924/1233/25, а також виданому на виконання останнього наказі від 05.06.2026, передбачено захід примусового виконання рішень у вигляді вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" із визначенням договору поставки №53-124-01-24-24058 від 25.10.2024, Додаткової угоди №1 від 30.04.2025 та специфікації якими було передбачено передання у власність стягувача вказаного в останніх товару.

Водночас, у змісті наказу Господарського суду Хмельницької області від 05.06.2026 визначено осіб стягувача та боржника за виконавчим документом та, як вказано вище, товар, який підлягає передачі згідно з Специфікацією до договору та додаткової угоди на загальну суму 395 960,40 грн.

Зокрема у мотивувальній частині рішення суду встановлено, що відповідач (ТОВ "ТРЕЙДИНГ ЕКОСИСТЕМ") не поставив позивачу (АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") товар вартістю 395 960,40 грн. з ПДВ, а саме: брус хвойних порід 100*100*4000 мм у кількості 4,56 м.куб., брус хвойних порід 150*150*4000 мм у кількості 9,27 м.куб., брус хвойних порід 150*200*4000 мм у кількості 6,84 м.куб., дошка обрізна хвойних порід 25*200*4000 мм у кількості 12,0 м.куб. на загальну суму 395 960,40 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання.

При цьому, до позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, які жодним чином не підлягають вартісній оцінці. Тобто, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.

Судом у справі №924/1233/25 вирішена позовна вимога АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про захист права, що підлягає грошовій оцінці, зокрема вартість майна, яке належить передати ТОВ "ТРЕЙДИНГ ЕКОСИСТЕМ" позивачу за первісним позовом згідно з рішенням суду від 24.02.2026 №924/1233/25 складає 395 960,40 грн, а отже спір мав майновий характер.

Державний виконавець у повідомленні від 03.07.2026 посилається на п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону, у відповідності до якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

В такий спосіб законодавчо встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання у залежність від волі як боржника, так і будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це нівелювало б значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Схожі правові висновки Верховний Суд виклав у постановах від 30.08.2018 у справі №916/4106/14, від 25.09.2020 у справі № 924/315/17, від 20.06.2024 у справі № 904/3866/21.

Враховуючи, що задоволено майнові позовні вимоги позивача за первісним позовом, предметом яких беззаперечно виступає «благо, яке підлягає грошовій оцінці», з огляду на зобов`язальний характер резолютивної частини судового рішення, яке набрало законної сили, та відповідність наказу Господарського суду Хмельницької області від 05.06.2026 №924/1233/25 вимогам до змісту виконавчого документа, повернення головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гвоздецькою Русланою Володимирівною виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є неправомірним.

Закон України «Про виконавче провадження» встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає державному виконавцю права вільного розсуду визначати «доцільно» чи «недоцільно» вживати їх взагалі. А тому він зобов`язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб`єктивного сприйняття «доцільності» вирішувати питання; чи здійснювати виконання за виконавчим документом, чи ні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2021 у справі № 905/2999/17.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року в справі № 619/562/18 викладено правовий висновок про те, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України.

Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

В той же час, при вирішенні даної скарги суд приймає до уваги принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), згідно з яким неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

За результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного (приватного) виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу державного (приватного) виконавця незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державного (приватного) виконавця здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17.01.2025 №906/400/22, від 18.05.2022 № 910/21454/17).

Згідно з ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Позиція Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, викладена у відзив від 10.07.2026 не знайшла підтвердження у матеріалах справи та спростована вищевикладеними висновками суду.

З урахуванням наведених норм, суд вважає обґрунтованими доводи скарги щодо того, що у разі визнання оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності неправомірними суд в обов`язковому порядку повинен зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути виявлені порушення, як це передбачено у ч. 2 ст. 343 ГПК України.

Суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові від 07.07.2021 у справі №761/13085/14-ц, у якій визначено, що оцінюючи вимогу про зобов`язання ВДВС прийняти до виконання виконавчий лист, Суд виходить з того, що виконавче провадження розпочинається його відкриттям; як окрема стадія виконавчого провадження законом не передбачено вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання. Отже, прийняття виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження відбувається на єдиній стадії такого провадження. Отже, є обґрунтованими доводи заявника щодо необхідності зобов`язати виконавця ВДВС вирішити питання про відкриття відповідного виконавчого провадження.

Зобов`язання виконавця усунути виявлені порушення полягає у покладенні на нього обов`язку усунути їх певним чином, таке зобов`язання має бути конкретним, а не абстрактним.

Така процесуальна вказівка суду не може викладатися у формі доручення виконувати певне судове рішення в цілому, оскільки таке зобов`язання покладається на уповноваженого виконавця законом. Так само суд не повинен визначати спосіб його виконання у тому випадку, якщо законом повноваження виконавця визначено дискреційно, тобто виконавець наділений правом обирати варіант своєї процесуальної поведінки на власний розсуд з-поміж усіх, дозволених законом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи правові позиції учасників процесу та органу державної виконавчої служби, висновки Верховного Суду, за результатом застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив обґрунтованість скарги АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 07.07.2026, яка підлягає задоволенню. Суд визнає дії головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гвоздецької Руслани Володимирівни по винесенню повідомлення від 03.07.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання щодо наказу Господарського суду Хмельницької області від 05.06.2026 протиправними та зобов`язує державного виконавця Івано-Франківського відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гвоздецької Руслану Володимирівну усунути встановлені порушення шляхом вирішення питання про відкриття виконавчого провадження щодо наказу Господарського суду Хмельницької області від 05.06.2026 у справі №924/1233/25.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.07.2026 задовольнити.

Визнати дії головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гвоздецької Руслани Володимирівни по винесенню повідомлення від 03.07.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання щодо наказу Господарського суду Хмельницької області від 05.06.2026 про примусове виконання рішення від 24.02.2026 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у справі №924/1233/25 протиправними.

Зобов`язати державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути встановлені порушення шляхом вирішення питання про відкриття виконавчого провадження щодо наказу Господарського суду Хмельницької області від 05.06.2026 у справі №924/1233/25, виданого на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2026 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026, згідно з яким присуджено товариству з обмеженою відповідальністю "Трейдинг Екосистем" виконати умови договору поставки №53-124-01-24-24058 від 25.10.2024 та Додаткової угоди №1 від 30.04.2025 шляхом передачі у власність позивача решти товару визначеного Специфікацією до договору та додаткової угоди на загальну суму 395 960,40 грн.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Ухвалу надіслати стягувачу, боржнику, державному виконавцеві Гвоздецькій Р.В. та Івано-Франківському ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (16.07.2026) та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.07.2026.

Суддя Андрій ЯРОЦЬКИЙ