Рішення № 138261613, 13.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1577/26

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-95" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, ідентифікаційний код 24186185) до Товариства з обмеженою відповідальністю "САХАЛІНСЬКЕ" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, ідентифікаційний код 32337278) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Укрнафта" (ідентифікаційний код 00135390, місцезнаходження: пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053) про стягнення 323 736,00 грн за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Кулик Ю.В.

відповідача - не з`явився

3-ї особи на стороні відповідача - адвоката Михалевича М.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-95" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "САХАЛІНСЬКЕ" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 323 736,00 грн.

Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в порушення своїх зобов`язань за договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 07.03.2023 не повернув отриману поворотну безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 323 736,00 грн в строк до 31 грудня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1577/26. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено відповідачу, що згідно ст.251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено відповідача про те, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

27.05.2026, у встановлений строк, через систему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву, який зареєстровано 28.05.2026 за вх.№12838, в якому він просить відмовити в позові повністю, наполягаючи на тому, що як вбачається із долучених позивачем до позовної заяви документів, позивачем 07 березня 2023 року було перераховано на рахунок відповідача безвідсоткову зворотну фінансову допомогу не за договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 07.03.2023, а згідно з угодою б/н від 07.03.2023 р. Доказів зміни та погодження відповідачем зміни призначення платежу позивачем до позову не надано. Отже, докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, є суперечливими, що унеможливлює прийняття відповідачем рішення про повернення коштів у сумі 323 736,00 грн, враховуючи невстановлені строки повернення фінансової допомоги згідно з угодою б/н від 07.03.2023.

Водночас 28.05.2026 через систему "Електронний суд" відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (вх.№12840), в якому він просив суд:

1. Залучити до участі у справі № 922/1577/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "УКРНАФТА" (ідентифікаційний код 00135390, місцезнаходження: пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053).

2. Здійснювати розгляд справи №922/1577/26 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 28.05.2026 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи № 922/1577/26 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Вирішено здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на "22" червня 2026 р. о 10:00 год. Задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Укрнафта" (ідентифікаційний код 00135390, місцезнаходження: пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053). Залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Укрнафта" (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 00135390). Зобов`язано позивача не пізніше двох днів з дня вручення цієї ухвали направити 3-й особі копію позовної заяви разом з доданими до неї документами, докази чого надати суду до початку судового засідання. Зобов`язано відповідача не пізніше двох днів з дня вручення цієї ухвали направити 3-й особі копію відзиву на позовну заяву разом з доданими до неї документами, докази чого надати суду до початку судового засідання. Встановлено 3-й особі строк на подання: пояснення щодо позову - 10 днів з дня отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів; пояснення щодо відзиву на позов - 10 днів з дня отримання відзиву на позов.

01.06.2026 через систему "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив (вх.№13236), в якій позивачем зазначено зокрема, що укладений між сторонами Договір, платіжна інструкція № 160 від 07.03.2023 та виписка з рахунку позивача є первинними документами, які містять інформацію як про позикодавця так і про отримувача фінансової допомоги, та є належними і не спростованими доказами, що підтверджують факт зобов`язальних правовідносин між позивачем та відповідачем, та наявність заборгованості відповідача у розмірі 323 736,00 грн. Крім того, зазначена заборгованість підтверджується та визнається відповідачем в актах звіряння взаєморозрахунків.

08.06.2026 через систему "Електронний суд" відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, яке зареєстроване 09.06.2026 за вх.№13907, в яких відповідач не заперечує факту перерахування позивачем грошових коштів у сумі 323 736,00 грн на рахунок відповідача відповідно до платіжної інструкції № 160 від 07.03.2023, яка обліковується як заборгованість перед позивачем у бухгалтерському обліку відповідача, що і підтверджується актами звіряння. Відповідач наполягає на тому, що право визначати призначення платежу в платіжних документах належить платнику позивачу, що відповідає приписам статті 43 Закону "Про платіжні послуги" та пункту 41 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою від 29.07.2022 №163. Позивач у наданих актах звірки жодного разу не послався саме на договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 07.03.2023, як на підставу виникнення заборгованості, саме тому відповідач наполягає, що встановити погоджені сторонами строки повернення коштів у сумі 323 736,00 грн, які визначені договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 07.03.2023 одноосібно відповідачем не вбачається за можливе.

Ухвалою суду від 22.06.2026 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на "13" липня 2026 р. о 12:30 год.

08.07.2026 через систему "Електронний суд" 3-ю особою подано пояснення (вх.№16641).

Як вказано судом вище, ухвалою суду від 28.05.2026 встановлено 3-й особі строк на подання: пояснення щодо позову - 10 днів з дня отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів; пояснення щодо відзиву на позов - 10 днів з дня отримання відзиву на позов.

29.05.2026 через систему "Електронний суд" позивачем подано докази надсилання 3-й особі копії позовної заяви з доданими до неї доказами (вх.№13039), відповідно до яких 3-ю особою отримано копію позовної заяви з доданими до неї документами 29.05.2026.

29.05.2026 через систему "Електронний суд" відповідачем подано докази надсилання 3-й особі копії відзиву з доданими до нього доказами, які зареєстровано 01.06.2026 за вх.№13112, відповідно до яких 3-ю особою отримано копію відзиву та додані до нього документи 29.05.2026.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, пояснення щодо позову та відзиву 3-я особа мала подати до суду до 08.06.2026, утім вказане пояснення подано 3-ю особою через систему "Електронний суд" 08.07.2026, тобто після закінчення процесуальних строків для його подання.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд залишає без розгляду подане 3-ю особою пояснення від 08.07.2026 вх.№16641.

10.07.2026 через систему "Електронний суд" представником відповідача Худяковою Н.О. подано клопотання (вх. № 16927), в якому вона просить визнати причину її неявки представника в судове засідання, призначене на 13 липня 2026 року об 12:30, поважною. Відкласти судове засідання у справі № 922/1577/26 на іншу дату, визначену за можливості суду, обгрунтовуючи вказане клопотання перебуванням на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності номер 22915533-20421411111-1 (відомості з порталу електронних послуг Пенсійного Фонду України додаються). Також зазначено, що інші представники товариства, уповноважені на представництво інтересів відповідача у даній справі відсутні.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи по суті, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а саме неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Ураховуючи те, що суд створив усі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків, зважаючи на те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, розгляд справи по суті неодноразово переносився, явка відповідача не визнана обов`язковою, а також беручи до уваги закінчення загального строку розгляду справи у спрощеному провадженні, передбаченого ст. 248 ГПК України, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні 13.07.2026 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Присутній у судовому засіданні 13.07.2026 представник 3-ї особи просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Позикодавець) та відповідачем (Товариство) укладено договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 07.03.2023 (далі Договір)

Відповідно до п. 1.1. Договору Позикодавець надає Товариству поворотну безпроцентну фінансову допомогу, а Товариство зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що поворотна безпроцентна фінансова допомога, надалі фінансова допомога сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (у відповідності до вимог Податкового кодексу України).

Згідно з п. 2.1. - 2.2. Договору фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 400 000,00 (чотириста тисяч) гривень 00 коп. без ПДВ. Фінансова допомога може надаватися частинами, але загальна сума не перевищує, вказану в п. 2.1. даного Договору.

Пунктом 2.4. Договору визначено, що фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства з поточного або іншого рахунку Позикодавця, чи в будь-який інший спосіб, що не суперечить діючому законодавству України.

Відповідно до п. 3.1. 3.2. Договору, фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше 31 грудня 2023 року. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця в установі банку, чи в будь-який інший спосіб, що не суперечить діючому законодавству України.

Згідно з п. 8.1. Договору даний Договір вступає в силу з моменту його пiдписання та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань

07.03.2023 позивач перерахував на рахунок відповідача згідно із платіжною інструкцією № 160 від 07.03.2023 поворотну фінансову допомогу у розмірі 323736,00 грн, у якій в призначенні платежу зазначено: "Безвідсоткова зворотна фінансова допомога зг. з угодою б/н від 07.03.2023 р. ПДВ не передбачено".

Відповідач свої зобов`язання не виконав, отриману поворотну безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 323 736,00 грн в строк до 31 грудня 2023 року позивачу не повернув.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію за вих. № 4/84 від 31.12.2024 про сплату боргу, яку отримано представником відповідача 10.01.2025 за вх.№ 4/04, яка відповідачем залишена без задоволення та відповіді.

Крім того, позивач направив відповідачу претензію за вих. № 4/67 від 10.07.2025 про сплату боргу, яку отримано представником відповідача 10.07.2025 за вхід.№ 4/97, яка відповідачем залишена без задоволення.

Також, позивач направив претензію за вих. № 4/48 від 19.03.2026 про сплату боргу, яку отримано представником Відповідача 27.03.2026 відповідно до трекінгу АТ "Укрпошта", яка відповідачем залишена без задоволення та відповіді.

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не повернув позивачу поворотну безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 323 736,00 грн позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених прав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу норми ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.1. 3.2. Договору фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше 31 грудня 2023 року. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця в установі банку, чи в будь-який інший спосіб, що не суперечить діючому законодавству України.

Як вище вказано судом, 07.03.2023 позивач перерахував на рахунок відповідача згідно із платіжною інструкцією № 160 від 07.03.2023 поворотну фінансову допомогу у розмірі 323736,00 грн, у якій в призначенні платежу зазначено: "Безвідсоткова зворотна фінансова допомога зг. з угодою б/н від 07.03.2023 р. ПДВ не передбачено".

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що доказів зміни призначення платежу у платіжній інструкції № 160 від 07.03.2023 до позовної заяви не надано, а тому встановити погоджені сторонами строки повернення коштів у сумі 323 736,00 грн, які визначені договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 07.03.2023 одноосібно відповідачем не вбачається за можливе.

При цьому, відповідач у запереченні на відповідь на відзив не заперечує факту перерахування позивачем грошових коштів у сумі 323 736,00 грн на рахунок відповідача відповідно до платіжної інструкції № 160 від 07.03.2023, яка обліковується як заборгованість перед позивачем у бухгалтерському обліку відповідача, що і підтверджується актами звіряння та наполягає на тому, що право визначати призначення платежу в платіжних документах належить платнику позивачу, що відповідає приписам статті 43 Закону "Про платіжні послуги" та пункту 41 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою від 29.07.2022 №163.

Зазначена позиція відповідача суперечить як умовам укладеного сторонами Договору так і ч. 1 ст. 1049 ЦК України, відповідно до якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 3 cт. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до п. 14.1.257 ПК України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27.03.2023 у справі № 357/1771/21 зазначив, що порівняння диспозицій наведених норм права (мова йшла про положення пп. 14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України і ст. 1046 ЦК України) дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ст. 207 ЦК України).

Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Законодавець імперативно в частині першій статті 1047 ЦК України визначив необхідність вчинення в письмовій формі договору позики грошових коштів у разі якщо позикодавцем є юридична особа. Тобто, по своїй юридичній сутності укладений договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 07.03.2023 є реальним договором, та наявні два юридичних факта: домовленість між сторонами стосовно істотних умов договору, тобто підписаний двома сторонами договір; передача (сплата) коштів позикодавцем позичальнику відповідно до платіжної інструкції 160 від 07.03.2023.

Також, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово викладав правову позицію, відповідно до якої правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст договору, тому оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їхніх дій, так і певних правових наслідків (постанови Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, від 03.11.2020 у справі № 920/611/19, від 01.10.2020 у справі № 910/21935/17).

Угода є загальним терміном для будь-якої домовленості, та ширшим поняттям ніж договір, який в свою чергу є одним із видів «угоди» та традиційно використовується як синонім договору та/або домовленості сторін.

Згідно із ч. 1-2, 4 ст. ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відтак, зазначення в платіжній інструкції в графі призначення платежу «зг. угоди» а не договору, не відміняє юридичного факту перерахування грошових коштів відповідачу за укладеним Договором від 07.03.2023, як безвідсоткової зворотної фінансової допомоги, про що прямо зазначено в платіжній інструкції.

Також, платіжна інструкція № 160 від 07.03.2023 року містить назву, код та рахунок як платника, так і одержувача коштів. Дату та час виконання банком такої платіжної інструкції.

Окрім платіжної інструкції № 160 від 07.03.2023, за якою проведено банківською установою зарахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача фінансової допомоги, що засвідчена банківською установою, позивачем додається виписка з рахунку за 07.03.2023, яка так само засвідчена банківською установою, та яка підтверджує факт перерахування позивачем фінансової допомоги Відповідачу 07.03.2023 у розмірі 323 736,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 169/506/17 (провадження № 61-37213св18), від 24 червня 2021 року у справі № 686/19271/19 (провадження № 61-9459св20) зроблено висновки, що факт отримання та повернення грошових коштів доводять банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення (виплати) грошей до (з) каси товариства.

Отже, належними та допустимими доказами внесення/повернення особою коштів у готівковій формі можуть бути прибуткові та видаткові касові ордери, а у випадку внесення/повернення коштів у безготівковій формі таким доказом може бути відповідна банківська виписка.

Відповідач, отримавши кошти на свій рахунок з призначенням платежу "безвідсоткова зворотна фінансова допомога зг. з угодою б/н від 07.03.2023р. ПДВ не передбачено" за весь час існування заборгованості не заперечував щодо зазначення платежу та підстав отримання коштів, всупереч тому, як і зазначає у відзиві, що "після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної в реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку» з посиланням на лист Департаменту платіжних систем НБУ "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу" № 25-111/1438-7141 від 09.06.2011.

Окрім того, за весь час існування заборгованості за відповідачем, останній жодного разу не заперечував щодо наявності заборгованості зокрема за Договором від 07.03.2023 у розмірі 323 736,00 грн, та не повідомляв про відсутність в нього Договору.

Більш того, відповідач визнавав та підтверджував заборгованість у сумі 323 736,00 грн в актах звіряння взаємних розрахунків за договором від 07.03.2023, про що прямо вказано в назві цих актів: за період: 01.01.23-01.10.23; за період: 9 місяців 2024 р.; за період: 01.01.24-30.11.24; за період: 2024р. за період: 9 місяців 2025р.

Також, відповідно до актів звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.25- 30.11.25 та за період: 2025р. на загальну суму заборгованості 1 142 366,00 грн.

Також, листом за вих.№ 2/60 від 02.05.2024 відповідач звернувся до позивача у зв`язку з проведенням аудиту фінансової діяльності ТОВ "САХАЛІНСЬКЕ" за 2023 рік та просив підтвердити суми взаємних розрахунків за 2023 та сальдо розрахунків станом на 01.01.2023 та станом на 31.12.2023, де зазначив: "якщо суми відповідають даним бухгалтерського обліку на Вашому підприємстві, підпишіть будь ласка зазначене підтвердження та надішліть нашим аудиторам".

Тобто, відповідач самостійно зазначив, що за даними обліку ТОВ "САХАЛІНСЬКЕ" саме за договорами, зокрема і договором б/н від 07.03.2023 значиться сальдо (кредит) на 01.01.2023р. та на 31.12.2023р. по заборгованості у розмірі 323 736,00 грн.

Також, лист ТОВ "САХАЛІНСЬКЕ" за вих.№ 4/105 від 08.08.2025, який надає відповідач та як зазначає, який є відповіддю на претензію №4/67 від 10.07.2025, не містить заперечень щодо наявної заборгованості, а навпаки, зазначає та визнає що фінансова допомога у загальній сумі 1 142 366,00 грн надавалася ТОВ "ЕНЕРГІЯ-95.

Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. (Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.04.2018 року у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 року у справі № 910/1389/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 916/1727/17, від 12 червня 2020 року у справі № 169/506/17).

Отже, вказані докази свідчать про визнання боргу відповідачем за Договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 07.03.2023 у розмірі 323 736,00 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення умов п. 3.1. Договору не повернув позивачу поворотну безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 323 736,00 грн в строк до 31 грудня 2023 року, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Щодо тверджень відповідача про виникнення заборгованості до передачі в управління АТ "Укрнафта" часток у статутному капіталі відповідача та переданні 100% часток статутного капіталу та корпоративних прав ТОВ "САХАЛІНСЬКЕ" в управління АТ "Укрнафта" на підставі Договору управління активами (майном) №130623/3 від 13.06.2023, укладеним між АРМА (Установник управління) та АТ "Укрнафта", суд зазначає про те, що спір про повернення безпроцентної поворотної фінансової допомоги 07.03.2023 за Договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 07.03.2023 є договірним, а не корпоративним, який вирішується виключно між сторонами, які підписали цей договір, тому зміна управителя корпоративних прав ТОВ "САХАЛІНСЬКЕ" не звільняє його від виконання власних боргових зобов`язань.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З огляду на викладене та на те, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 323 736,00 грн, обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 599, 625, 627-629, 1049 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САХАЛІНСЬКЕ" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, ідентифікаційний код 32337278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-95" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, ідентифікаційний код 24186185) заборгованість у розмірі 323 736,00 грн, а також судовий збір у розмірі 3 884,83 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "16" липня 2026 р.

СуддяІ.О. Чистякова