Рішення № 138261377, 15.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4998/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи матеріали справи №916/4998/25,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА» (07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул.Металургів, будинок 17, офіс 105; код ЄДРПОУ 37001696);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОНІК» (вул.Незалежності, буд. 29А, місто Таврійськ, Каховський р-н, Херсонська обл., 74989; код ЄДРПОУ 34678552);

про стягнення 72 015,13 грн,

1. Суть спору.

15.12.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5135/25) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОНІК», в якій позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 60 000,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 433,43 грн та 3% річних у розмірі 2 581,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач позбавився можливості включити розмір ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на 60 000,00 грн, у зв`язку з чим позивачу було завдано збитки у зазначеному розмірі.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 22.12.2025 провадження у справі було відкрито, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Також даною ухвалою запропоновано відповідачу подати до суду у строк до 14.01.2026 відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України, запропоновано позивачу подати до суду у строк до 28.01.2026 відповідь на відзив, оформлену відповідно до вимог ст.ст.166, 184 ГПК України, запропоновано відповідачу подати до суду у строк до 13.02.2026 заперечення, оформлені відповідно до вимог ст.ст.167, 184 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи ТОВ "ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА".

В якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між ТОВ "ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА" як покупцем та ТОВ "ПЕТРОНІК" як продавцем була досягнута домовленість про купівлю-продаж товару, а саме двигуна дизельного WD10G220E23 ордер DHD10G0428*01 серійний номер 1222B002148.

Позивач зазначає, що 06.06.2024 на виконання вказаної домовленості позивач оплатив повну вартість товару у розмірі 360 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 60 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №873 від 06.06.2024.

Водночас за твердженнями позивача, відповідач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за вказаною господарською операцією та внаслідок чого позивач безповоротно позбавився права включити суму податку на додану вартість у розмірі 60 000,00 грн до суми податкового кредиту та, відповідно, зменшити розмір своїх податкових зобов`язань у звітному (податковому) періоді.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з реєстрації податкової накладної, чим порушив вимоги статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивач позбавився можливості включити розмір ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на 60 000,00 грн.

Таким чином позивачем нараховано інфляційні втрати на розмір збитків за період з 06.07.2024 по 11.12.2025 у розмірі 9 433,43 грн, а також нараховано 3% річних на розмір збитків за період з 06.07.2024 по 11.12.2025 у розмірі 2 581,70 грн.

3.2. Аргументи ТОВ "ПЕТРОНІК".

У зв`язку з тим, що зареєстрованою юридичною адресою ТОВ "ПЕТРОНІК" є місто місто Таврійськ, Каховський району, Херсонської області, яке відноситься до тимчасово окупованих територій України, відповідача про відкриття провадження у даній справі було повідомлено шляхом публікації на офіційному веб-порталі Судової влади України, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.

Відповідно до пункту 21 Перехідних положень ГПК України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження ТОВ "ПЕТРОНІК" є Херсонська обл., Каховський р-н, місто Таврійськ, вул.Незалежності, буд. 29А.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, територія Каховського району Херсонської області з 24.02.2022 відноситься до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 за №376, територія Каховського району Херсонської області з 24.02.2022 відноситься до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України.

Відтак, керуючись пункту 21 Перехідних положень ГПК України, суд при розгляді даної справи, здійснював порядок викликів та повідомлень а також направлення копій судових рішень відповідачу виходячи з положень закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Частиною 3 статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення відповідача про розгляд даної справи було здійснено судом шляхом розміщення публікацій на офіційному веб-порталі Судової влади України, відтак, враховуючи вказане, а також зазначені вище положення законодавства, суд доходить висновку, що ТОВ "ПЕТРОНІК" вважається належним чином повідомленим про призначені судові засідання для розгляду справи по суті.

Однак відповідач своїм правом, передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак суд вирішує спір який виник між ТОВ "ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА" та ТОВ "ПЕТРОНІК" за наявними в матеріалах справи доказами.

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

Відповідно до платіжної інструкції №873 від 06.06.2024 ТОВ "ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА" здійснило сплату на користь ТОВ "ПЕТРОНІК" 360 000,00 грн (в т.ч. ПДВ), призначення платежу за двигун дизельний зг рах №П-0000001 від 03.06.2024 у т.ч. ПДВ 20 % - 60 000,00 грн (а.с.11).

Згідно з видатковою накладною №П-00000001 від 10.06.2026 ТОВ "ПЕТРОНІК" поставило, а ТОВ "ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА" отримала товар Двигун дизельний WD10G220E23 ордер DHD10G0428*01 Серійні номери 1222ВОО2148, вартістю 360 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 60 000,00 грн) (а.с.12).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Договору №05/12 професійної правничої допомоги, укладеного 05.12.2025 між Адвокатським об`єднанням «ВАРШАМЯНА», як Бюро, та ТОВ «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА», як Клієнт, за яким Бюро здійснює діяльність у сфері права та бажає надати професійну правничу допомогу Клієнтові, який потребує та бажає отримати професійну правничу допомогу на погоджених Сторонами умовах (а.с.13-14 на звороті).

Пунктом 8 Договору №05/12 визначено, що сторони погодили, що розмір гонорару Бюро (адвоката Бюро) за комплексне ведення (що може включати, але не обмежуючись, складання позовної заяви, відповіді на відзив, інших заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, участь у судових засіданнях, складання адвокатських запитів, вчинення інших дій в інтересах Клієнта) зазначеної у пункті 1 цього договору судової справи у Господарському суді Одеської області складає 7 200,00 грн. Не вважається неналежним та/або неповним наданням професійної правничої допомоги не складання усіх документів та/або невчинення усіх дій, передбачених цим пунктом, зі сторони Бюро (адвоката Бюро), якщо необхідність у цьому була відсутня.

Також згідно Акту приймання-передачі №1 наданих послуг (професійної правничої допомоги) від 12.05.2025 до Договору (а.с.15), за яким на виконання умов Договору Бюро надало Клієнту послуги (професійну правничу допомогу), а Клієнт прийняв ці послуги, а саме:

(1) складання позовної заяви;

(2) здійснення розрахунків та складання Розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних;

(3) підготовка документів, що додаються до позовної заяви, для подання до суду.

Вартість наданих/отриманих послуг (професійної правничої допомоги) визначається відповідно до пункту 8 Договору №05/12.

Відповідно до копії платіжної інструкції №33670 від 12.12.2025 ТОВ "ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА" здійснило сплату грошових коштів у розмірі 7200,00 грн на користь АБ "ВАРШАМЯНА", призначення платежу «оплата згідно Договору проф.правн.д. №05/12 від 05.12.2025» (а.с.16 ).

5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст. 208 ЦК України).

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, правочин на поставку товару може бути також укладений у спрощений спосіб, у разі якщо видаткові накладні містять найменування товару, його кількість, ціну та підписи уповноважених осіб сторін.

В свою чергу згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як було встановлено судом, відповідно до платіжної інструкції №873 від 06.06.2024 ТОВ "ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА" здійснило сплату на користь ТОВ "ПЕТРОНІК" 360 000,00 грн (в т.ч. ПДВ), призначення платежу за двигун дизельний зг.рах.№П-0000001 від 03.06.2024 у т.ч. ПДВ 20 % - 60 000,00 грн (а.с.11).

Згідно з видатковою накладною №П-00000001 від 10.06.2026 ТОВ "ПЕТРОНІК" поставило, а ТОВ "ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА" отримало товар Двигун дизельний WD10G220E23 ордер DHD10G0428*01 Серійні номери 1222ВОО2148, вартістю 360 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 60 000,00 грн) (а.с.12).

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, який підлягає застосуванню в редакції, чинній на дату складення податкової накладної, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Умовами абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абзац 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відтак, за загальним правилом, приписи пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних; при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року в справі №917/877/17.

З системного аналізу вище викладеного, вбачається, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

За приписами ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1,2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК України, є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Як встановлено судом, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних з ПДВ у ЄРПН, а також договору, у зв`язку з чим позивач, на його переконання, фактично втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 60 000,00 грн, через що поніс збитки на вказану суму.

Оцінюючи позовні вимоги, суд зазначає, що позивач має безумовне право звернення до суду господарської юрисдикції за стягненням збитків зі свого контрагента (відповідача), який допустив податкове правопорушення (не тільки господарське), втім за умови доведення факту такого порушення норм податкового законодавства, вчиненого у формі протиправних дій, належними та допустимими доказами.

Так, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних.

Право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи непроведення ним відповідної перевірки, оскільки права покупця у випадку порушення продавцем свого обов`язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може.

Отже обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ОП КГС ВС від 01.12.2023 у справі №926/3347/22.

Так матеріали даної справи не містять доказів реєстрації ТОВ "ПЕТРОНІК" податкової накладної за господарською операцією з поставки ТОВ "ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА" товару, а саме - Двигун дизельний WD10G220E23 ордер DHD10G0428*01 Серійні номери 1222ВОО2148, вартістю 360 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 60 000,00 грн), що позбавило позивача права на отримання податкового кредиту на зазначену суму та тим самим завдало йому збитків.

При цьому, суд зазначає, що формування у позивача податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 60 000,00 грн було б можливим, якщо б податкова накладна із господарської операції за договором була б зареєстрована, оскільки, як вже було зазначено судом, підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту для покупця, є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, Велика Палата дійшла висновку, що з 01.01.2015 ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Таким чином суд доходить висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення відповідачем норм податкового законодавства, що мало наслідком зменшення податкового кредиту позивача на суму 60 000,00 грн, яка фактично є збитками, у зв`язку з чим суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА" у повному обсязі.

Крім того на вказану суму збитків, позивачем за період з 06.07.2024 по 11.12.2025 було нараховано інфляційні втрати у розмірі 9 433,43 грн та 3 % річних у розмірі 2 581,70 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, керуючись положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в частині терміну реєстрації податкових накладних, суд здійснив перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, що нараховані за період з 06.07.2024 по 11.12.2025, та встановив їх арифметичну правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим суд доходить висновку про стягнення інфляційних втрат у розмірі 9 433,43 грн 3 % річних у розмірі 2 581,70 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 72000,00 грн., то суд зазначає таке:

Відповідно до ч. ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Договору №05/12 професійної правничої допомоги, укладеного 05.12.2025 між Адвокатським об`єднанням «ВАРШАМЯНА», як Бюро, та ТОВ «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА», як Клієнт, за яким Бюро здійснює діяльність у сфері права та бажає надати професійну правничу допомогу Клієнтові, який потребує та бажає отримати професійну правничу допомогу на погоджених Сторонами умовах (а.с.13-14 на звороті).

Пунктом 8 Договору №05/12 визначено, що сторони погодили, що розмір гонорару Бюро (адвоката Бюро) за комплексне ведення (що може включати, але не обмежуючись, складання позовної заяви, відповіді на відзив, інших заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, участь у судових засіданнях, складання адвокатських запитів, вчинення інших дій в інтересах Клієнта) зазначеної у пункті 1 цього договору судової справи у Господарському суді Одеської області складає 7 200,00 грн. Не вважається неналежним та/або неповним наданням професійної правничої допомоги не складання усіх документів та/або невчинення усіх дій, передбачених цим пунктом, зі сторони Бюро (адвоката Бюро), якщо необхідність у цьому була відсутня.

Також згідно Акту приймання-передачі №1 наданих послуг (професійної правничої допомоги) від 12.05.2025 до Договору (а.с.15), за яким на виконання умов Договору Бюро надало Клієнту послуги (професійну правничу допомогу), а Клієнт прийняв ці послуги, а саме:

(1) складання позовної заяви;

(2) здійснення розрахунків та складання Розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних;

(3) підготовка документів, що додаються до позовної заяви, для подання до суду.

Вартість наданих/отриманих послуг (професійної правничої допомоги) визначається відповідно до пункту 8 Договору №05/12.

Відповідно до копії платіжної інструкції №33670 від 12.12.2025 ТОВ "ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА" здійснило сплату грошових коштів у розмірі 7200,00 грн на користь АБ "ВАРШАМЯНА", призначення платежу «оплата згідно Договору проф.правн.д. №05/12 від 05.12.2025» (а.с.16 ).

Також в матеріалах справи міститься копія Ордеру на надання правничої допомоги Серія ВА №1135422, за яким адвокат Варшамян Тигран Гарушович на підставі Договору №05/12 професійної правничої допомоги, укладеного 05.12.2025 надає правничу допомогу ТОВ "ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА" у Господарському суді Одеської області.

Господарський суд зазначає, що при визначенні розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають керуватися встановленим у самому договорі розмірі та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 об`єднана палата КГС ВС, зробила такий висновок: "...втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України."

Враховуючи викладене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, співмірності зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), зважаючи на конкретні обставини справи, а також керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає співмірним, таким що відповідає обсягу фактично наданої представником позивача правової допомоги у даній справі, обґрунтованим та таким, що у даній конкретній справі цілком відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України є сума в розмірі 5000,00 грн.

Згідно з пп. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Подаючи у даній справі позовну заяву через підсистему "Електронний суд", ТОВ «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА» сплатило 3028,00 грн судового збору за позовну вимогу про стягнення заборгованості.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

Отже, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, а також з огляду на обставини подання ТОВ «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА» позовної заяви через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору за кожну з позовних вимог становить 2422,40 грн.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що він має право звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн покладаються на відповідача.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОНІК» (вул.Незалежності, буд. 29А, місто Таврійськ, Каховський р-н, Херсонська обл., 74989; код ЄДРПОУ 34678552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА» (07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул.Металургів, будинок 17, офіс 105; код ЄДРПОУ 37001696) збитки в розмірі 60 000/шістдесят тисяч/грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 9 433/дев`ять тисяч чотириста тридцять три/грн 43 коп., 3 % річних у розмірі 2 581/дві тисячі п`ятсот вісімдесят одну/грн 70 коп., витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000/п`ять тисяч/грн 00 коп. а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 15 липня 2026 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська