Рішення № 138261199, 29.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 Справа № 914/1896/25

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, у справі

за позовом Франківської окружної прокуратури м. Львова

в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Холл»,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівської міської ради,

про стягнення пайової участі, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

представники сторін:

від прокуратури: Цинайко Н.І.;

від позивача: Полійчук С.Р.;

від відповідача: Дем`яновський Ю.Г.;

від третьої особи: Полійчук С.Р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Холл», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівської міської ради, про стягнення пайової участі, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Ухвалою від 23.06.2025 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

24.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 29.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокуратури

Прокуратура просить стягнути пайовий внесок в розмірі 796 369,18 грн. На основну суму заборгованості нараховано інфляційні втрати та 3 % річних. Загальна суму заборгованості складає 1 309 534,93 грн.

Позиція позивача

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Позиція третьої особи

Львівська міська рада підтримала позовні вимоги прокуратури з підстав викладених у письмових поясненнях.

Позиція відповідача

Відповідач заперечує позовні вимоги з тих підстав, що ТОВ «Княжий Холл» здійснило за власний рахунок реконструкцію, модернізацію інженерних мереж поза межами його земельної ділянки та передало такі інженерні мережі у комунальну власність. Вказане є підставою для звільнення від сплати пайової участі, оскільки відповідач взяв участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Більше того, витрати, які поніс відповідач у зв`язку із реконструкцією та модернізацію інженерних мереж поза межами його земельної ділянки значно перевищують розмір пайових внесків, розрахованих у позовній заяві. Відповідачем долучено до матеріалів справи рішення Виконавчого комітету ЛМР «Про затвердження містобудівних умов та обмежень від 11.12.2020 №1154, сертифікат №ЛВ122210901709, дозвіл на виконання будівельних робіт від 09.06.2021 №ЛВ01221060156. Вказані докази долучено на підтвердження будівництва трансформаторної підстанції на вул. Городоцькій, 64 - вул. С. Голубовича, б/а у м. Львові в межах відведеної земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:02:001:0023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Департамент економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до окружної прокуратури з листом (проханням) за №2301-вих-169801 від 26.11.2024 та Переліком об`єктів введених в експлуатацію упродовж 2021-2023 років та 1 півріччя 2024 року про здійснення представництва інтересів Львівської міської ради в судах у справах про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі. У п.96 долученого Переліку вказано, про замовника ТзОВ «Княжий Холл», яким не сплачено кошти пайової участі внаслідок будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Городоцькій,64,м.Львів (Сертифікат про прийняття об`єкту в експлуатацію №ЛВ122211028145, виданий 29.10.2021 Інспекцією ДАБК; дозвіл на виконання робіт №ЛВ112193502497, виданий 16.12.2019 Інспекцією ДАБК у м. Львові).

За результатами розгляду запиту окружної прокуратури №14.51/04-14-9509 вих-24 від 10.12.2014, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради надано інформацію (№0006-вих-179198 від 13.12.2024) та копії дозвільних документів щодо будівництва об`єктів в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:02:001:0023, а саме:

- Сертифікату № ЛВ122211028145 про прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Городоцькій,64 у м. Львові, виданого 29.10.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю та дозволу Інспекції ДАБК у м. Львові № ЛВ 112193502497 від 16.12.2019 на виконання даних робіт із змінами внесеними Інспекцією ДАБК 19.05.2021 щодо зміни відповідальних за проведення авторського нагляду, коригування проектної документації. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.08.2019 №732 (із змінами внесеними рішенням виконкому ЛМР №312 від 03.04.2020 в частині техніко-економічних показників) затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування даного об`єкта будівництва;

- Сертифікату № ЛВ122210901709 про прийняття в експлуатацію трансформаторної підстанції на вул.Городоцькій,64-вул.С.Голубовича, б/а у м. Львові, виданого 02.09.2021 Інспекцією ДАБК у м. Львові та дозволу Інспекції ДАБК у м. Львові від 09.06.2021 на виконання даних робіт. Згідно Акту готовності об`єкта до експлуатації, зареєстрованого 01.09.2021 в Єдиній державній електронній системі будівництва за реєстраційним номером: АС01:8523-3336-7872-8834 - трансформаторну підстанцію збудовано на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:02:001:0023. Також, долучено дозвіл на виконання вказаних будівельних робіт № ЛВ012210601569, виданий 09.06.2021 Інспекцією ДАБК у м. Львові. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 11.12.2020 №1154 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва;

- Сертифікату № ЛВ122240319682 про прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та багатофункційного громадського будинку вставки торгово-розважальної і ринкової інфраструктури з підземними паркінгами на вул. Городоцькій, 64 у м. Львові, виданого 25.03.2024 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю та дозволу Інспекції ДАБК у м. Львові № ЛВ012210909865 від 13.09.2021 на виконання вказаних робіт. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №462 від 04.06.2021 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування даного об`єкта будівництва.

З Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради (лист №39-вих-59337 від 23.04.2025) отримано копію рішення виконкому ЛМР №1154 від 11.12.2020 та Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво трансформаторної підстанції на вул.Городоцькій,64 - вул. С. Голубовича, б/а у м. Львові, у п.2.4 яких вказано, що дане будівництво запроектовано в межах відведеної земельної ділянки (кадастровий номер 4610136300:02:001:0023).

В інформації Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №2502-вих-57114 від 17.04.2025 вказано, що департаментом не готувались рішення щодо прийняття у власність Львівської міської територіальної громади трансформаторної підстанції на вул. Городоцькій, 64 та інформація про балансову приналежність вказаного об`єкта відсутня.

Частиною 5 ст. 30 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (що була чинною на час отримання дозволу на будівництво багатоквартирного житлового будинку, тощо, в межах земельної ділянки - 4610136300:02:001:0023 - 16.12.2019) було передбачено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

Львівською міською радою рішення про зменшення розміру пайової участі чи звільнення замовника будівництва від сплати пайового внеску не приймалося.

Замовник будівництва не звертався до органу місцевого самоврядування про надання розрахунку пайового внеску, укладення договору, тощо (інформація ДЕР ЛМР від 29.04.2025 №2301-вих-62208).

У замовника будівництва виник обов`язок щодо сплати пайового внеску лише внаслідок будівництва на підставі дозволу Інспекції ДАБК у м. Львові № ЛВ 112193502497 від 16.12.2019 - багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Городоцькій, 64 у м. Львові, прийнятого в експлуатацію відповідно до Сертифікату № ЛВ122211028145, виданого 29.10.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

Вказаний Сертифікат видано на підставі Акта готовності об`єкта до експлуатації, зареєстрованого 28.10.2021 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реєстраційним номером: АС01:3690-9331-3999-8438.

В п. 12 Акту готовності об`єкта до експлуатації вказано, що кошти пайової участі не сплачено з врахуванням п.13 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019.

Також, у п.5 зазначено, що будівельні роботи виконано у строк: початок робіт: грудень 2019 року, закінчення робіт жовтень 2021 року.

У п. 61.1 зазначено основні показники об`єкта, а саме вказано, що загальна загальна площа квартир 2646,8 м.кв.

Поряд з цим, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.08.2019 №732 (із змінами внесеними рішенням виконкому ЛМР №312 від 03.04.2020 в частині техніко-економічних показників) затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Княжий Холл» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул.Городоцькій,64.

Замовник товариство з обмеженою відповідальністю «Княжий Холл», 79016, м. Львів, вул. Городоцька, 64.

Цільове призначення земельної ділянки площею 0,9014 га (кадастровий номер 4610136300:02:001:0023) 02.10 для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (пп. 1.2,1.3 розділу 1 Містобудівних умов та обмежень).

Вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності Львівської міської ради та в оренді ТзОВ «Княжий Холл» на підставі договору оренди землі від 27.05.2019 за №3-4162, укладеного з Львівською міською радою на 5 років, строком до 04.04.2024. В подальшому, 04.04.2024 між сторонами укладено додаткову угоду до даного договору, внаслідок чого поновлено дію договору строком на 5 років (інформаційна довідка з ДРРП:429593049).

Поряд з цим, до позовної заяви долучено скріншоти сторінок веб-сайту ЛУН ЖК Княжий Холл (lun.ua - пропозиції квартир первинного ринку житла, тощо), що в мережі інтернет, у яких наявна інформація про обставини, що мають значення для справи, зокрема відображено хід будівництва вищезазначеного об`єкту (фото) станом з 08.08.2020 по 08.12.2020 і в подальшому. Тобто, з даної інформації вбачається, що фактично будівництво об`єкту розпочато у серпні 2020 року, а саме у період в якому згідно вимог чинного законодавства наявний обов`язок у замовника об`єкту будівництва до сплати пайових внесків до місцевого бюджету Львівської територіальної громади.

Ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 №6098 «Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м. Львова протягом 2020 року», а саме п.2 (пп. 2.1., 2.2., 2.2.1., 2.2.2.) встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у м. Львові перераховують до міського бюджету м. Львова кошти для створення і розвитку інфраструктури м. Львова. Розмір пайової участі для нежитлових будівель та споруд становить 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; житлових будинків становить 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Згідно п.2.3.1. замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до департаменту економічного розвитку із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта з техніко-економічними показниками. Департамент економічного розвитку протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва (п. 2.4.). Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації (п. 2.6- 2.8).

При прийнятті вищевказаної ухвали, втратила чинність ухвала ЛМР від 03.04.2008 №1697 «Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова» (із змінами внесеними ухвалою ЛМР від 09.07.2009 №2779 «Про внесення змін до ухвали міськради від 03.04.2008 №1697»).

Також втратила чинність затверджена вказаною ухвалою Методика розрахунку розміру пайового внеску замовників у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, у розділі 2 якої було визначено особливості розрахунку розміру пайового внеску при окремих видах будівництва, а саме при будівництві житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними паркінгами, тощо.

На запит окружної прокуратури №14.51/04-14-9510вих-24 від 10.12.2024, Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради надано інформацію №2301-вих-182545 від 20.12.2024 та Розрахунок безпідставно збережених коштів пайової участі, тощо.

В подальшому, окружною прокуратурою повторно скеровано запит №14.51/04-14- 1935вих-25 від 14.03.2024 до ДЕР ЛМР про надання інформації про вжиті Департаментом заходи до стягнення з замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі в судовому порядку, тощо. Про результати розгляду запиту, ДЕР ЛМР надано інформацію №2301-вих-53082 від 10.04.2025 в якій зазначено наступне.

Рішенням виконавчого комітету від 02.08.2019 №732 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Княжий Холл» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул. Городоцькій, 64», зі змінами затвердженими рішенням виконавчого комітету від 03.04.2020 №312 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 02.08.2019 № 732» затверджено містобудівні умови проектування об`єкта будівництва на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Городоцькій, 64 у м. Львові.

16.12.2019 Інспекцією ДАБК у м. Львові зареєстровано дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ112193502497.

Згідно з Сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів ЛВ122211028145 від 29.10.2021 об`єкт прийнято в експлуатацію.

ТзОВ «Княжий Холл», не зверталось до департаменту економічного розвитку із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва «багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Городоцькій, 64» та не подавало документи, що підтверджують вартість будівництва даного об`єкту та техніко-економічні показники об`єкта.

Департаментом економічного розвитку здійснено розрахунок, виходячи із 2 646,80 кв. м. загальної площі квартир у будинку згідно із інформацією, зазначеною замовником будівництва у Сертифікаті, виходячи із показників опосередкованої вартості спорудження житла для Львівської області, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України 16.12.2021 №337 (розраховані станом на 01.10.2021 року), 15 044 грн/кв.м.

Відповідачем на підтвердження своєї позиції долучено висновок науково правової експертизи №126/109-е від 25.09.2025 щодо правового регулювання сплати забудовником земель коштів пайової участі в розвитку інфраструктури населених пунктів з 01.01.2020.

Відповідачем до відзиву долучено Технічні умови № ТУ-Вд 521-19 від 24.09.2019 на приєднання багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень по вул.Городоцькій, 64 у м. Львові до централізованих систем водопостачання та водовідведення м. Львова. Технічні умови видано на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.08.2019 №732 (із змінами внесеними рішенням виконкому ЛМР №312 від 03.04.2020) про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Княжий Холл» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул.Городоцькій,64 у м. Львові на земельній ділянці площею 0,9014 га з кадастровим номером 4610136300:02:001:0023.

Додано також довідку ЛМКП «Львівводоканал» №16 від 01.03.2023 про те, що ТОВ «Княжий Холл» здано в експлуатацію (Акт №7 від 28.02.2023) закінчені будівництвом мережі водопроводу та каналізації, а також Акти приймання-передачі витрат по реконструкції, модернізації зовнішніх каналізаційних мереж та водопроводу за 2021 рік, підписані ТзОВ «Княжий Холл» та ЛМКП «Львівводолканал».

Вказані роботи проведено на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:02:001:0023 на якій здійснено будівництво вищезазначеного об`єкту.

Технічними умовами № ТУ-Вд 521-19 від 24.09.2019 зобов`язано ТзОВ «Княжий Холл» виконати реконструкцію водопроводу по вул. Голубовича, вул. Я. Мудрого, вул. Вернигори у м. Львові, що ймовірно не в межах вищевказаної земельної ділянки.

Матеріали справи не містять документів, що підтверджують їх виконання (реконструкцію (не будівництво) водопроводу).

ОЦІНКА СУДУ

Щодо підстав для звернення прокурора з цим позовом.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 стаття 4 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 ГПК України).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частини 3, 4 статті 53 ГПК України).

У Рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

На переконання суду, прокурор, звертаючись із даним позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, яке полягає у ненадходженні до місцевого бюджету коштів пайової участі, інфляційний втрат та 3% річних, що порушує права відповідної територіальної громади, інтереси якої представляє відповідний орган місцевого самоврядування.

Так, судом встановлено, що Департамент економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до окружної прокуратури з листом (проханням) за №2301-вих-169801 від 26.11.2024 та Переліком об`єктів введених в експлуатацію упродовж 2021-2023 років та 1 півріччя 2024 року про здійснення представництва інтересів Львівської міської ради в судах у справах про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі. У п. 96 долученого Переліку вказано, про замовника ТзОВ «Княжий Холл», яким не сплачено кошти пайової участі внаслідок будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Городоцькій, 64, м. Львів (Сертифікат про прийняття об`єкту в експлуатацію №ЛВ122211028145, виданий 29.10.2021 Інспекцією ДАБК; дозвіл на виконання робіт №ЛВ112193502497, виданий 16.12.2019 Інспекцією ДАБК у м. Львові).

Поряд з цим, відповідно до листа Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №2301-вих-182545 від 20.12.2024, наданого на запит окружної прокуратури №14.51/04-14-9510вих-24 від 10.12.2024, міською радою не вживались заходи щодо стягнення з ТзОВ «Княжий Холл» коштів за пайову участь, та про намір вжити таких заходів не повідомлено.

В подальшому, окружною прокуратурою повторно скеровано запит №14.51/04-14- 1935вих-25 від 14.03.2024 до ДЕР ЛМР про надання інформації про вжиті Департаментом заходи до стягнення з замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі в судовому порядку, тощо.

За результати розгляду запиту, ДЕР ЛМР надано інформацію №2301-вих-53082 від 10.04.2025 в якій вказане те, що станом на дату надходження запиту Франківської окружної прокуратури міста Львова до Львівської міської ради справа щодо стягнення коштів в примусовому порядку в суді не перебуває.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким, сам факт не звернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту та звернення до суду з позовом.

Таким чином, незалежно від причин не звернення до суду Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, сам факт цього не звернення свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави.

Вказане є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави, відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 ГПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з цим позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

По суті спору, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Предметом позовних вимог є вимога про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

На момент прийняття в експлуатацію спірного об`єкта відповідача (29.10.2021) статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (з 01.01.2020).

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (Закон № 132-IX) врегулював відповідні правовідносини у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» та установив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку, зокрема:

- розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування (підпункт 1 частини 2);

- замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва (підпункт 3 частини 2);

- пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію (підпункт 4 частини 2).

При цьому договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання (частина 1).

Тобто відповідно до внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» змін з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх повного виконання, є лише договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року (ч. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 виклала висновок щодо вирішення правової проблеми, пов`язаної з застосуванням норм права до правовідносин, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.

Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

Стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною 2 статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а отже, і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після втрати нею чинності.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 01.01.2020. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в розвитку інфраструктури населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.

У зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом.

У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Отже, у разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 у справі №910/9548/21 дійшов висновку, що законодавець під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні») чітко визначив підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме:

- договори пайової участі, укладені до 01.01.2020 на підставі вимог статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», залишались дійсними та підлягали до їх повного виконання і після виключення вказаної статті (абзац 1 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX). Тобто істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними;

- якщо станом на 01.01.2020 такі об`єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та, оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавець визначив нормативне регулювання таких правовідносин, зокрема, абзацом 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX.

Отже, розмір та порядок пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту без відповідної вказівки у законі не можуть по-новому визначатись нормами абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, якщо відповідні істотні умови були визначені укладеним до 01.01.2020 договором про пайову участь, який згідно з абзацом 1 вказаного пункту розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX є дійсним та продовжує свою дію до моменту його повного виконання.

Передбачений вказаною нормою порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: (1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; (2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Отже, для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Такі висновки Верховного Суду відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об`єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі.

Водночас у вказаній постанові Верховний Суд також зауважив, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Аналогічні за змістом правові висновки наведені Верховним Судом у постановах від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 та від 20.08.2024 у справі № 910/7707/19.

У даній справі прокурор звернувся до господарського суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі замовника у розвитку населеного пункту на підставі статті 1212 ЦК України, і вказаний спосіб захисту суд визнає як належний.

Зважаючи на встановлення на підставі наданих учасниками справи доказів обставин, які свідчать про закінчення відповідачем будівництва спірного об`єкту у жовтні 2021 року із отриманням сертифікату готовності об`єкта до експлуатації 29.10.2021, водночас відсутності укладення ним з позивачем договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до 01.01.2020, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин норм абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ, які встановлюють розмір та порядок пайової участі замовників будівництва протягом 2020 року.

Ухвалою Львівської міської ради №6098 від 26.12.2019 «Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м. Львова протягом 2020 року» встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у м. Львові перераховують до міського бюджету м. Львова кошти для створення і розвитку інфраструктури м. Львова (пп. 2.1 п. 2).

Відповідно до пп. 2.2 пункту 2 ухвали Львівської міської ради №6098 від 26.12.2019 розмір пайової участі становить: для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Згідно із пп. 2.3 пункту 2 ухвали Львівської міської ради № 6098 від 26.12.2019 порядок розрахунку пайової участі щодо об`єкта будівництва є таким: замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до департаменту економічного розвитку із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта з техніко-економічними показниками; до заяви про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, замовник будівництва додає такі завірені замовником копії документів: для нежитлового будівництва копію документа, що дає право на виконання будівельних робіт та зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта містобудування, визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, затверджений замовником; для житлового будівництва копію документа, що дає право на виконання будівельних робіт та документа, що відображає техніко-економічні показники об`єкта.

За приписами п. 2.4 ухвали Львівської міської ради № 6098 від 26.12.2019 департамент економічного розвитку протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації (п. 2.6-2.8 ухвали Львівської міської ради № 6098 від 26.12.2019).

При прийнятті вищевказаної ухвали, втратила чинність ухвала Львівської міської ради від 03.04.2008 №1697 «Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова» (із змінами внесеними ухвалою ЛМР від 09.07.2009 № 2779 «Про внесення змін до ухвали міськради від 03.04.2008 № 1697»).

Розмір (величину) пайової участі замовника будівництва прокуратурою визначено, виходячи із вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 та ухвали Львівської міської ради №6098 від 26.12.2019 «Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м. Львова протягом 2020 року», а також виходячи із наявних відомостей щодо загальної площі квартир, а саме, 2 646,80 кв.м й на підставі опосередкованої вартості спорудження житла для Львівської області, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2021 №337 (розраховані станом на 01.10.2021 в розмірі 15 044,00 грн/кв.м.).

Відповідно до розрахунку прокуратури, враховуючи загальну площу збудованого об`єкту, відповідач безпідставно зберіг кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в загальному розмірі 796 369,18 грн. Розрахунок наведено у позовній заяві та перевірено судом.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин відповідачем не надано, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 796 369,18 грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурор на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу за період з 30.10.2021 по 09.04.2025 інфляційні втрати і 3 % річних. Розрахунок наведено у позовній заяви та перевірено судом.

Щодо перевищення кошторисної вартості будівництва інженерних мереж та трансформаторної підстанції, суд зазначає наступне.

Відповідачем до відзиву долучено Технічні умови № ТУ-Вд 521-19 від 24.09.2019 на приєднання багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень по вул. Городоцькій, 64 у м. Львові до централізованих систем водопостачання та водовідведення м. Львова.

Технічні умови видано на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.08.2019 №732 (із змінами внесеними рішенням виконкому ЛМР №312 від 03.04.2020) про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Княжий Холл» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вул. Городоцькій, 64 у м. Львові на земельній ділянці площею 0,9014 га з кадастровим номером 4610136300:02:001:0023.

Додано також довідку ЛМКП «Львівводоканал» №16 від 01.03.2023 про те, що ТОВ «Княжий Холл» здано в експлуатацію (Акт №7 від 28.02.2023) закінчені будівництвом мережі водопроводу та каналізації, а також Акти приймання-передачі витрат по реконструкції, модернізації зовнішніх каналізаційних мереж та водопроводу за 2021 рік, підписані ТзОВ «Княжий Холл» та ЛМКП «Львівводоканал».

Отже, з врахуванням вищенаведеного, вказані роботи проведено на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:02:001:0023 на якій здійснено будівництво вищезазначеного об`єкту.

Одночасно, слід зазначити, що Технічними умовами № ТУ-Вд 521-19 від 24.09.2019 зобов`язано ТзОВ «Княжий Холл» виконати реконструкцію водопроводу по вул. Голубовича, вул. Я. Мудрого, вул. Вернигори у м. Львові, що ймовірно не в межах вищевказаної земельної ділянки.

Водночас, відповідачем до відзиву на позовну заяву не долучено документів, що підтверджують їх виконання (реконструкцію (не будівництво) водопроводу).

Крім того, відповідачем долучено наказ №1/03 від 27.09.2021 ТзОВ «Княжий Холл» про введення в експлуатацію новозбудованої трансформаторної підстанції по вул. Городоцька, 64 м. Львова, яка також знаходиться в межах з кадастровим номером 4610136300:02:001:0023.

Зокрема, з приводу трансформаторної підстанції з Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради (лист №39-вих-59337 від 23.04.2025) отримано копію рішення виконкому ЛМР №1154 від 11.12.2020 та Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво трансформаторної підстанції на вул. Городоцькій, 64 - вул. С. Голубовича, б/а у м. Львові, у п.2.4 яких вказано, що дане будівництво запроектовано в межах відведеної земельної ділянки (кадастровий номер 4610136300:02:001:0023).

В інформації Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №2502-вих-57114 від 17.04.2025 зазначено, що департаментом не готувались рішення щодо прийняття у власність Львівської міської територіальної громади трансформаторної підстанції на вул.Городоцькій,64 та інформація про балансову приналежність вказаного об`єкта відсутня. Вказані документи долучено до позову як доказ ( п. 7 додатку до позову).

Водночас, слід зазначити, що відповідачем не долучено жодної ухвали (рішення) Львівської міської ради про прийняття рішення щодо зменшення суми пайового внеску чи звільнення відповідача від сплати коштів внаслідок здійснення вищевказаних робіт по реконструкції, модернізації зовнішніх водопровідних мереж, каналізації, а також будівництва трансформаторної підстанції, чи будь яких інших, тощо.

Поряд з цим, замовник будівництва ТзОВ «Княжий Холл» не зверталося до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва «багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Городоцькій, 64» та не подавало документи, що підтверджують вартість будівництва даного об`єкту та техніко-економічні показники об`єкта, тощо, відповідно, договір укладено не було.

Отже, замовник до прийняття об`єкту в експлуатацію не сплатив кошти пайової участі до місцевого бюджету Львівської міської ради, внаслідок чого безпідставно зберіг їх у себе, відповідно у даній справі триває спір про їх стягнення до місцевого бюджету Львівської територіальної громади (стаття 1212 ЦК України) в повному обсязі.

Відповідачем не надано будь яких документів, що підтверджують будівництво інженерних мереж, трансформаторної підстанції, тощо, поза межами земельної ділянки на якій здійснено будівництво вищевказаного багатоквартирного житлового будинку, а також не долучено ухвали (рішення) Львівської міської ради про прийняття таких об`єктів до комунальної власності ЛТГ, або про повне чи часткове звільнення його (замовника) від сплати пайового внеску

Відповідно до частин 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 1 309 534,93 грн, з яких 796 369,18 грн - безпідставно збережені кошти, 430 888,81 грн інфляційні та 82 276,94 грн 3 % річних є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Холл» (код ЄДРПОУ 41611554, вул.Городоцька,64, м. Львів, Львівська область, 79016) до місцевого бюджету на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 34814859, пл. Ринок,1 м. Львів, 79008, отримувач ГУК у Львівській області/м.Львів, код отримувача 38008294, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA668999980314131921000013933, код класифікації доходів бюджету 24170000) кошти в сумі 1 309 534,93 грн з яких 796 369,18 грн величина пайового внеску, 430 888,81 грн інфляційні втрати та 82 276,94 грн - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Холл» (код ЄДРПОУ 41611554, вул.Городоцька,64, м. Львів, Львівська область, 79016) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, банк платника Державна казначейська служба України, м. Київ,UA138201720343140001000000774) 15 714,41 грн сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.07.2026 у звязку з перебуванням судді у відпустці з 06.07.2026 по 10.07.2026.

Суддя Горецька З.В.