Ухвала суду № 138260881, 16.07.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

"16" липня 2026 р. Справа № 945/2959/25

2/469/641/26

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Акціонерного Товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач 30 грудня 2025 року звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за укладеним сторонами кредитним договором про надання банківських послуг "Monobank" б/н від 15 лютого 2024 року, яка існує станом на 03 листопада 2025 року, на загальну суму 20580,39 грн., у тому числі за тілом кредиту - 12728,15 грн., пенею - 3247,99 грн., боргом за порушення грошового зобов"язання - 4604,25 грн., посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаним кредитним договором. Просив також стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн. та розглядати справу у спрощеному провадженні.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2026 року справу передано за підсудністю до Березанського районного суду Миколаївської області.

18 березня 2026 року справа надійшла до Березанського районного суду Миколаївської області.

19 травня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача Ушакевич М.П., яка діє на підставі довіреності № 236-ЮД1 від 09 грудня 2025 року, через систему "Електронний суд" 10 червня 2026 року надала до суду заяву про закриття провадження у справі у зв"язку з відсутністю предмета спору та заяву про повернення сплаченого судового збору.

Дослідивши матеріали справи та подані заяви, суд дійшов наступного висновку.

На підставі п.2 ч 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Сталою судовою практикою Верховного Суду сформовано правову позицію щодо неможливості закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України (в зв`язку з відсутністю предмету спору) у разі якщо предмет спору був наявний на час звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, і перестав існувати вже після відкриття провадження.

У постанові Верховного Суду від 17 грудня 2025 року у справі № 526/2929/24, провадження № 61-9883св25, зазначено, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Такі ж висновки містять постанови Верховного Суду від 05 листопада 2025 року в справі № 462/8477/24, від 13 листопада 2025 року в справі № 278/330/14-ц та інші.

У цій справі обставини, з якими позивач пов`язує закриття провадження, настали після подання позову та відкриття провадження у справі, що виключає закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Заяв про залишення позову без розгляду, відмови від позову тощо позивач не надавав.

За змістом ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

З клопотання представника позивача про закриття провадження у справі вбачається, що її фактичний зміст свідчить про відмову позивача від позову унаслідок його добровільного задоволення відповідачем після пред`явлення позову, наслідком чого є погашення заборгованості.

Тому суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.4 ч. 1 ст.255 ЦПК України у зв"язку з відмовою позивача від позову.

Підстав для неприйняття відмови від позову суд не вбачає.

Відповідно до положень частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду з позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. платіжною інструкцією № CF_131175 від 15 грудня 2025 року.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною першою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки провадження у справі за позовом Акціонерного Товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає закриттю у зв`язку із відмовою позивача від позову, а заяви про стягнення понесених витрат з відповідача позивач не надавав, суд вважає за можливе повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків суми сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.255, 256, 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Прийняти відмову Акціонерного Товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Провадження у справі закрити у зв"язку з відмовою позивача від позову.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути Акціонерному Товариству "УНІВЕРСАЛ БАНК" (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, к/р НОМЕР_1 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК") з державного бюджету судовий збір у сумі 1214,00 грн., сплачений ним при поданні позову відповідно до платіжної інструкції № CF_131175 від 15 грудня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя