Рішення № 138260276, 16.07.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/3717/25

16.07.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді: Дем`янової Ж.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.

представника позивача (за первісним позом),

адвоката Голуб Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Голуб Наталія Євгеніївна до Козятинської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання в порядку спадкування права на земельну ділянку (пай) та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Козятинської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування.

встановив:

До суду 01.10.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 , адвоката Голуб Наталії Євгеніївни до Козятинської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання в порядку спадкування права на земельну ділянку (пай).

До суду також надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Козятинської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування.

Стислий виклад позицій учасників справи за первісним позовом.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина.

Родинні відносини між позивачкою та спадкодавицею підтверджуються свідоцтвами про народження та про укладення шлюбу.

Позивачка зазначила, що після смерті її бабусі ОСОБА_4 спадщину прийняла її мати ОСОБА_3 шляхом подання заяви до Броварської районної державної нотаріальної контори, де була заведена спадкова справа № 623, однак оформити свої спадкові права за життя не встигла.

За твердженням позивачки, ОСОБА_4 понад 30 років працювала в колгоспі ім. Леніна с. Махаринці Козятинського району Вінницької області, який у подальшому було реорганізовано у КСТП «Трудівник», із членів господарства не вибувала, у 1975 році отримала пенсію як член колгоспу, а у 1976 році була нагороджена медаллю «Ветеран праці». У 1981 році вона переїхала до дітей у Київську область, де проживала до дня смерті.

Позивачка вказала, що під час проведення розпаювання земель КСТП «Трудівник» у 1996 році ОСОБА_4 вже проживала у Київській області, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Розпорядженням Козятинської районної державної адміністрації від 24 грудня 1996 року № 502 було затверджено розрахунок вартості та розміру земельних часток (паїв), при цьому розмір земельної частки (паю) в межах Сестринівської сільської ради становив 3,68 умовних кадастрових гектари.

На думку позивачки, її бабуся була включена до списків осіб, які мали право на земельну частку (пай), однак у розпорядженні Козятинської районної державної адміністрації від 11 липня 2006 року № 344, яким затверджено список померлих громадян, яким не видавалися державні акти на право власності на земельні ділянки взамін сертифікатів, була допущена технічна помилка: замість « ОСОБА_4 » зазначено « ОСОБА_5 ».

Позивачка зазначила, що інших осіб із прізвищем ОСОБА_6 у зазначеному списку немає, а тому вважає, що помилково зазначена особа фактично є її бабусею.

У зв`язку з допущеною помилкою позивачка не має можливості оформити спадкові права на земельну частку (пай), яка належала її бабусі та увійшла до складу спадщини після смерті матері.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просила суд встановити факт набуття ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , права на земельну частку (пай) у землях колективної власності КСТП «Трудівник» с. Махаринці розміром 3,68 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Сестринівської сільської ради (нині - Козятинської міської ради) Хмільницького району Вінницької області, а також визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право на 3/4 частку зазначеного права на земельну частку (пай).

Представник відповідача Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області Ірина Репало подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій просила розглянути справу без участі представника ради, а вирішення спору залишила на розсуд суду.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 подав заяву, в якій визнав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Стислий виклад позицій учасників справи за зустрічним позовом.

Зустрічний позов ОСОБА_2 обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина. Родинні відносини між ним та спадкодавицею підтверджуються свідоцтвом про народження.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що після смерті матері спадщину прийняли її діти, зокрема він, а також ОСОБА_1 , шляхом звернення до Першої Броварської державної нотаріальної контори, де була заведена спадкова справа № 359/2018.

При цьому він зазначив, що не заперечує обставин, викладених у первісному позові, а саме, що після смерті бабусі ОСОБА_4 спадщину прийняла їхня мати ОСОБА_3 шляхом подання заяви про прийняття спадщини, однак за життя не оформила своїх спадкових прав, у тому числі щодо права на земельну частку (пай) у землях колективної власності КСТП «Трудівник» с. Махаринці розміром 3,68 умовних кадастрових гектари без визначення меж у натурі.

Посилаючись на матеріали спадкової справи, позивач за зустрічним позовом вказав, що він постійно проживав разом із матір`ю на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки заяви про відмову від її прийняття не подавав. На підтвердження цих обставин послався на витяг з Реєстру територіальної громади та довідку про реєстрацію місця проживання.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що є спадкоємцем першої черги після смерті матері, однак, як і позивачка за первісним позовом, не має можливості оформити спадкові права на належну йому частку спадкового майна, зокрема на право на земельну частку (пай), яка належала його бабусі ОСОБА_4 .

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_2 просив суд встановити факт набуття ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , права на земельну частку (пай) у землях колективної власності КСТП «Трудівник» с. Махаринці розміром 3,68 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Сестринівської сільської ради (нині - Козятинської міської ради) Хмільницького району Вінницької області, а також визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право на 1/4 частку зазначеного права на земельну частку (пай).

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06 січня 2026 року витребувано докази у справі, а саме: належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи № 359/2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Броварської міської державної нотаріальної контори, а також належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи № 623, заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з Броварської районної державної нотаріальної контори.

03 березня 2026 року до суду від позивачки за первісним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог.

24 березня 2026 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Ухвалою суду зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Справу об`єднано в одне провадження.

Ухвалою суду від 19 травня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник відповідача Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області Ірина Репало подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій просила розглянути справу без участі представника ради, а вирішення спору залишила на розсуд суду.

Також представник ОСОБА_2 , адвокат Ставший В.О., просив розгляд справи провести без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Інших заяв, клопотань, відводів чи процесуальних питань, які потребували вирішення судом, від учасників справи не надходило.

Встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12 січня 2004 року.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла її дочка ОСОБА_3 шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Броварської районної державної нотаріальної контори, де була заведена спадкова справа № 623, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 78227526 від 04 вересня 2024 року та матеріалами спадкової справи № 623.

Факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 не оформила своїх спадкових прав після смерті матері, у тому числі щодо права на земельну частку (пай), після чого ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

Після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 359/2018 у Першій Броварській державній нотаріальній конторі, що підтверджується матеріалами зазначеної спадкової справи.

З матеріалів спадкової справи № 359/2018 судом встановлено, що із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавицею, у зв`язку з чим відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Зазначені обставини підтверджуються витягом з Реєстру територіальної громади, довідкою про реєстрацію місця проживання та матеріалами спадкової справи № 359/2018.

Родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 .

Родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 .

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 понад 30 років працювала в колгоспі ім. Леніна с. Махаринці Козятинського району Вінницької області, який у подальшому було реорганізовано у КСТП «Трудівник», із членів господарства не вибувала, у 1975 році їй була призначена пенсія як члену колгоспу, а у 1976 році вона нагороджена медаллю «Ветеран праці». У 1981 році вона змінила місце проживання та переїхала до дітей у Київську область, де проживала до дня смерті.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами пенсійної справи, посвідченням про нагородження медаллю «Ветеран праці» та іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи (протокол №2 від 11.03.1975, довідка про вступ до колгоспу від 10.04.1967, видана головою правління колгоспу, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_8 , посвідчення «Ветерана праці» від 30.11.1976, трудова книжка № НОМЕР_9 від 11.03.1975 , де зазначено рік вступу в колгосп - 1944, довідка члену колгоспу від 10.04.1975 №67).

Згідно з розпорядженням Козятинської районної державної адміністрації від 24 грудня 1996 року № 502 «Про видачу сертифікатів» затверджено розрахунок вартості та розмірів земельних часток (паїв) громадян-співвласників земель колективної власності КСТП «Трудівник», при цьому розмір земельної частки (паю) на території Сестринівської сільської ради визначено у 3,68 умовних кадастрових гектара.

Відповідно до розпорядження Козятинської районної державної адміністрації від 11 липня 2006 року № 344 затверджено список померлих громадян, яким не видавалися державні акти на право власності на земельні ділянки взамін сертифікатів на території Сестринівської сільської ради.

У зазначеному списку під № 16 зазначена ОСОБА_5 із площею земельної ділянки 3,5407 га. Інших осіб із прізвищем ОСОБА_6 у зазначеному списку не міститься.

Також судом встановлено, що отримати копію державного акта на право колективної власності КСТП «Трудівник», а також списки громадян, затверджені зборами уповноважених КСТП «Трудівник» від 27 квітня 1996 року, не виявилося можливим у зв`язку з їх відсутністю в архівних установах, що підтверджується відповідями відповідних органів, долученими до матеріалів справи.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили суду факт, що ОСОБА_4 тривалий час працювала в колгоспі ім. Леніна, який у подальшому був реорганізований у КСТП «Трудівник», отримувала пенсію як член колгоспу.

Спір між сторонами виник у зв`язку з оформленням спадкових прав на право на земельну частку (пай), яке, за твердженням сторін, належало ОСОБА_4 як члену КСТП «Трудівник» с. Махаринці Хмільницького району Вінницької області, однак не було оформлене за її життя.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла її дочка ОСОБА_3 , яка також не оформила право на зазначене спадкове майно та померла. Після її смерті спадщину прийняли її спадкоємці - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які претендують на право на земельну частку (пай) у відповідних частках як спадкоємці за законом.

Оформлення спадкових прав стало неможливим у позасудовому порядку у зв`язку з відсутністю належно оформлених правовстановлюючих документів на право на земельну частку (пай), а також наявністю розбіжності у написанні імені спадкодавця у розпорядженні Козятинської районної державної адміністрації від 11 липня 2006 року № 344, у якому замість « ОСОБА_4 » зазначено « ОСОБА_5 ».

У зв`язку з цим позивачка за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом просять встановити факт набуття ОСОБА_4 права на земельну частку (пай) та визнати за кожним із них право на відповідну частку цього спадкового майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Оцінюючи подані сторонами докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України та частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів у порядку, встановленому законом.

Захист цивільних прав здійснюється способами, визначеними законом, які мають бути належними та ефективними, тобто такими, що відповідають змісту порушеного права, характеру його порушення та забезпечують його реальне поновлення.

Як убачається зі змісту первісного та зустрічного позовів, позивачка за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом звернулися до суду з метою захисту своїх спадкових прав, вважаючи, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшло право на земельну частку (пай), яке належало її матері - ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а до складу спадщини входять лише ті права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Отже, після смерті фізичної особи суд не вправі встановлювати виникнення чи набуття нею цивільних прав, оскільки це означало б вирішення питання щодо прав особи, цивільна правоздатність якої припинилася.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що вимоги первісного та зустрічного позовів про встановлення факту набуття ОСОБА_4 права на земельну частку (пай) є неналежним способом захисту цивільного права.

Задоволення таких вимог фактично означало б встановлення судом виникнення майнового права у померлої особи після припинення її цивільної правоздатності, що суперечить вимогам частини четвертої статті 25 ЦК України та не відповідає критерію ефективності способу захисту, визначеному статтею 16 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок неодноразово викладено Верховним Судом, зокрема у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18, від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц, від 22 квітня 2020 року у справах № 601/2592/18 та № 127/23809/18, від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц та від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18.

Разом із тим відмова у задоволенні зазначених вимог не позбавляє спадкоємців права на судовий захист шляхом звернення з позовом про визнання права на спадкове майно, якщо буде доведено, що відповідне право належало спадкодавцю за життя.

Крім того, перевіряючи вимоги позивачів про визнання за ними права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі державного акта на право колективної власності на землю за умови, що на цей час він був членом підприємства та включений до списку осіб, який додавався до зазначеного державного акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі № 278/1593/20, у якій зазначено, що умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомого майна, у тому числі права на земельну частку (пай), є набуття спадкодавцем такого права у встановленому законом порядку. Особа набуває права на земельну частку (пай) за умови, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством державного акта на право колективної власності на землю вона була його членом та була включена до списку, що додавався до цього державного акта.

При цьому право на земельну частку (пай) виникає не з моменту внесення особи до відповідного списку, його перевірки чи затвердження, а саме з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта на право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.

Отже, для вирішення спору суд повинен встановити сукупність юридичних фактів, а саме: перебування ОСОБА_4 у членах КСП «Трудівник» на момент видачі державного акта на право колективної власності на землю та включення її до списку осіб, який був невід`ємним додатком до цього акта.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час працювала в колгоспі ім. Леніна, який у подальшому був реорганізований у КСТП «Трудівник», отримувала пенсію як член колгоспу, а також була нагороджена медаллю «Ветеран праці», що також було підтверджено показаннями свідків у судовому засіданні.

Однак зазначені обставини самі по собі не є достатніми для висновку про виникнення у неї права на земельну частку (пай), оскільки чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство пов`язувало виникнення такого права саме з включенням особи до списку, що додавався до державного акта на право колективної власності на землю.

Матеріали справи не містять державного акта на право колективної власності КСТП «Трудівник» та списку осіб, який був його невід`ємним додатком. Відповідно до наданих суду відповідей архівних установ зазначені документи на зберігання не передавалися.

Таким чином, належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_4 була включена до списку осіб, який додавався до державного акта на право колективної власності на землю КСТП «Трудівник», суду не надано.

Посилання позивачів на розпорядження Козятинської районної державної адміністрації від 11 липня 2006 року № 344 суд не приймає як належний доказ виникнення у ОСОБА_4 права на земельну частку (пай).

Як убачається зі змісту зазначеного розпорядження, до списку померлих громадян, яким не видавалися державні акти на право власності на земельні ділянки взамін сертифікатів, під № 16 включена ОСОБА_5 , тоді як позивачі посилаються на наявність права у ОСОБА_4 .

При цьому жодних належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є однією й тією ж особою, матеріали справи не містять.

Посилання позивачів на технічну помилку при складанні зазначеного розпорядження ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними офіційними документами або іншими належними доказами.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України саме на позивачів покладається обов`язок довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, а суд не вправі ґрунтувати свої висновки на припущеннях.

Отже, позивачами не доведено ані факту включення ОСОБА_4 до списку осіб, який додавався до державного акта на право колективної власності на землю КСТП «Трудівник», ані того, що зазначена у розпорядженні Козятинської районної державної адміністрації від 11 липня 2006 року № 344 ОСОБА_5 є саме ОСОБА_4 .

За таких обставин суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами не підтверджено набуття ОСОБА_4 за життя права на земельну частку (пай) у землях колективної власності КСТП «Трудівник» с. Махаринці розміром 3,68 умовних кадастрових гектари, а відтак відсутні правові підстави вважати, що таке право увійшло до складу спадщини після її смерті, перейшло до ОСОБА_3 , а після її смерті - до її спадкоємців.

Недоведеність первинного виникнення права у спадкодавця виключає можливість визнання такого права за спадкоємцями у порядку спадкування.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що як первісний позов ОСОБА_1 , так і зустрічний позов ОСОБА_2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати розподіляються залежно від результатів розгляду справи.

Оскільки у задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів суд відмовляє повністю, судові витрати, понесені кожною зі сторін у зв`язку з поданням відповідних позовів, залишаються за тими сторонами, які їх понесли.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, або заяв про їх розподіл у порядку, передбаченому ЦПК України, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим підстав для їх розподілу суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Козятинської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту набуття ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , права на земельну частку (пай) у землях колективної власності КСТП «Трудівник» с. Махаринці розміром 3,68 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Сестринівської сільської ради (нині - Козятинської міської ради) Хмільницького району Вінницької області та про визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 права на 3/4 частку права на зазначену земельну частку (пай) - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем за первісним позовом залишити за ним.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Козятинської міської ради про встановлення факту набуття ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , права на земельну частку (пай) у землях колективної власності КСТП «Трудівник» с. Махаринці розміром 3,68 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Сестринівської сільської ради (нині - Козятинської міської ради) Хмільницького району Вінницької області та про визнання за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 права на 1/4 частку права на зазначену земельну частку (пай) - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом залишити за ним.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач (відповідач за зустрічним): ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_10 .

Відповідач (позивач за зустрічним): ОСОБА_2 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 тел. НОМЕР_11 адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_12 .

Відповідач: Козятинська міська рада Вінницької області адреса 22100, Україна, Хмільницький р-н, м. Козятин, вул.Героїв Майдану, 24 ЄДРПОУ 23063121.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА