Рішення № 138260254, 15.07.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/1569/25

15.07.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Гуменюка О.О., присяжного Павлова Ф.П., присяжного Гвелесіані О.В., за участі:

секретаря судових засідань Корбут Ю.А.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Максимчук В.Ф.,

заінтересована особа ОСОБА_2 ,

представник заінтересованої особи Забазнової О.А., розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань Козятинського міськрайонного суду Вінницької області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , представника заявника адвоката Максимчук В.Ф., заінтересованні особи: орган опіки та піклування Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області, код ЄДРПОУ 04051158, орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради, код ЄДРПОУ 04328200, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про усиновлення дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою про усиновлення, в якій просить оголосити його , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усиновлювачем ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Кашперівка Козятинського району Вінницької області, актовий запис про народження № 04 від 11 грудня 2013 року, складений виконкомом Кашперівської сільської ради Козятинського району Вінницької області; змінити прізвище та по батькові усиновленої ним дитини - вказавши ОСОБА_3 як ОСОБА_4 , записавши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білопілля Козятинського району Вінницької області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , всі інші відомості про народження залишити без змін; внести відповідні зміни до актового запису №04 від 11.12.2013 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного виконкомом Кашперівської сільської ради Козятинського району Вінницької області.

В обґрунтування заявлених вимог заявник вказав, що з 14.08.2020 він та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. До реєстрації шлюбу вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбних відносин протягом 5 років. Під час спільного проживання у них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Під час перебування у шлюбі з ОСОБА_7 у його дружини народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 26.07.2016 у справі № 133/1294/16-ц шлюб зі ОСОБА_7 був розірваний. Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 24.11.2016 у справі №133/2031/16-ц ОСОБА_7 був позбавлений батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 . Син його дружини проживає разом з ними, знаходиться на їхньому утриманні та вихованні.

Мотивом усиновлення є надання можливості дитині виховуватись у сім`ї та мати батька, бажання та можливість дати дитині батьківське тепло, забезпечити стабільні та гармонійні умови життя та розвиток дитини, бажання та можливість дати дитині, яка вважає його своїм батьком, сім`ю, любов, матеріальне та моральне благополуччя, достойне виховання та освіту, тобто виховати як свого рідного сина. З дитиною у нього склались гарні стосунки, вона вважає його батьком, хоче носити його прізвище. Він відчуває спорідненість з дитиною та займається його вихованням, відчуває до дитини батьківські почуття, дитина називає його батьком, вони люблять один одного як батько та син. Для забезпечення належного розвитку та виховання дитини є всі необхідні умови, він має стабільний прибуток, проходить військову службу, має належні житлові умови для утримання та виховання дитини, згідно з медичним висновком про здоров`я не має ніяких протипоказань для усиновлення дитини, до кримінальної відповідальності не притягувався. Як батько дитини він може забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя, дбає про його духовний та фізичний розвиток, приймає активну участь у його вихованні.

Вважає, що усиновлення дитини відповідає інтересам самої дитини і буде сприяти зміцненню їхніх сімейних стосунків. Мати дитини та його дружина ОСОБА_8 не заперечує проти усиновлення, про що свідчить нотаріально посвідчена заява.

Вважає, що перешкод для усиновлення ним малолітнього ОСОБА_3 ніяких немає.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

У судовому засіданні представник заявника - адвокат Максимчук В.Ф. підтримала заявлені вимоги та просила заяву задовольнити, підтвердивши обставини, наведені у заяві.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги та просив заяву задовольнити, підтвердивши обставини, наведені у заяві. Крім того, пояснив, що у 2022 році він проходив військову службу в ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_7 ". Він із сім`єю проживає у будинку тестя, власного нерухомого майна немає. До червня 2026 року працевлаштований не був, жили за рахунок підсобного господарства. В червні 2026 року його мобілізовано для проходження військової служби та на даний час проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

На запитання суду, що перешкоджало заявнику раніше звернутися до суду із заявою про усиновлення ОСОБА_3 , останній пояснив, що бажає, щоб дитина користувалася пільгами учасника бойових дій та жила у повноцінній сім`ї.

У судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 визнала заявлені вимоги та не заперечувала проти їх задоволення, оскільки бажає, щоб у дитини був батько.

У судовому засіданні представник органу опіки та піклування Глуховецької селищної ради визнав заявлені вимоги та не заперечував проти їх задоволення.

У судове засідання представник органу опіки та піклування Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області не з`явився.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками записано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.12.2013.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.07.2016 у справі №133/1294/16-ц шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розірвано.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.11.2016 у справі №133/2031/16-ц ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.01.2017 батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , записано ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

14.08.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, про що Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) складено відповідний актовий запис № 108 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 14.08.2020. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище з " ОСОБА_9 " на " ОСОБА_10 ", що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 07.07.2021 батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , записано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачається із копії довідки №38 від 04.04.2025 заявник ОСОБА_1 дійсно постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Власником житла та головою домогосподарства є ОСОБА_11 , загальна площа будинку 67,30 кв.м, житлова площа 44,80 кв.м. На цій площі зареєстровані та проживають: тесть ОСОБА_11 , 1955 р.н., дружина ОСОБА_2 , 1990 р.н., заявник ОСОБА_1 , 1989 р.н., дочка ОСОБА_5 , 2017 р.н., дочка ОСОБА_6 , 2021 р.н., ОСОБА_3 , 2013 р.н.

Згідно з копією акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 15.04.2025 та акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 22.06.2026, в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з трьох спальних кімнат, коридору, кухні, веранди, загальною площею 67,30 кв.м, житловою площею 44,80 кв.м. Будинок має газопостачання, електрифікований, систему водопостачання та водовідведення; кімнати облаштовані необхідними меблями. В будинку створені належні санітарно-гігієнічні умови. Сім`я обробляє земельну ділянку біля будинку, а земельну ділянку, площею 7 га, - засіває; має два автомобіля, трактор, мотоблок; утримує підсобне господарство. ДляДанила облаштовано особисте місце для відпочинку та виконання домашніх завдань. Хлопець забезпечений одягом та взуттям відповідно віку, сезону, статі; шкільним приладдям, постільною білизною, повноцінним харчуванням, лікуванням (за потреби); наявний сучасний телефон. В сім`ї панує взаєморозуміння, стосунки дружні, разом відпочивають. Сукупний дохід родини дає змогу забезпечити дітей необхідними речами, продуктами харчування, ліками, засобами гігієни. ОСОБА_12 виявив бажання бути усиновленим ОСОБА_1 .

Відповідно до копії висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини від 25.03.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є здоровим.

Згідно копії висновку про стан здоров`я від 28.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , соматично здоровий, за станом здоров`я може бути усиновлювачем.

Із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 28.03.2025 вбачається, що вона надає згоду на усиновлення її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 .

Станом на 04.04.2025 ОСОБА_1 на території України до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має, у розшуку не перебуває.

ОСОБА_1 за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, що підтверджується копією характеристики №4/61 від 07.05.2025.

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_5 від 22.08.2023 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Заявник разом із дружиною ОСОБА_2 утримують спільне підсобне господарство: 3 корови, 2 телят, птиця, що підтверджується копією довідки №46 від 07.05.2025 та паспортами ВРХ.

ОСОБА_1 має посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_6 від 20.07.2023 та є власником причіпа, марки АМС, моделі 500 Старконь, номер шасі НОМЕР_7 .

Відповідно до копії державного акта на право приватної власності на землю серії ВН б/н ОСОБА_11 (тесть заявника) передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,32 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кашперівської сільської ради.

Згідно з копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №162802159 від 09.04.2019 за ОСОБА_11 зареєстровано право власності на житловий будинок, загальною площею 67,3 кв.м, житловою площею 44,8 кв.м, адреса: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 31088710 від 01.04.2019.

Як вбачається із висновку про доцільність усиновлення малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та відповідність його інтересам дитини №861 від 16.04.2025, наданим Хмільницькою районною військовою адміністрацією/орган опіки та піклування, ОСОБА_1 може бути усиновлювачем малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , усиновлення є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

Згідно довідки №2591 від 08.07.2026 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний під час мобілізації на військову службу в Збройні Сили України та з 25.06.2026 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_10 по теперішній час.

Частиною п`ятою ст. 24 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що усиновлення допускається виключно в інтересах дитини України відповідно до закону.

Відповідно до ст. 207 СК України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що основною і визначальною засадою усиновлення дитини є забезпечення її найвищих інтересів.

Під інтересами дитини суд розуміє необхідність створення для неї сприятливих умов (як матеріального, так і морального характеру) для виховання і всебічного розвитку (у фізичному, психічному, духовному та іншому відношенні), максимально наближених, якщо це можливо, до обстановки, звичної для дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 208 СК України, усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу).

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років (ч.ч. 1, 2 ст. 211 СК України).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 213 СК України визначено, що за наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України, зокрема, який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється.

Відповідно до приписів ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Отже, за змістом ст. 217 СК України у випадках, коли дитина, стосовно якої розглядається питання про усиновлення, має батьків, обов`язковою умовою його позитивного вирішення є їхня вільна та безумовна згода. При цьому необхідно враховувати, що до набрання рішенням суду про усиновлення законної сили кожен із батьків може відкликати свою згоду незалежно від мотивів.

Статтею 218 СК України визначено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 219 СК України усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.

Усиновлення здійснюється на підставі рішення суду (ч. 1 ст. 207 СК України) і вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення (ст. 225 СК України).

Відповідно до положень частин першої, другої, четвертої статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст. 232 СК України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Відповідно до ст. 233 СК України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Отже, в контексті положень законодавства про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання, у звичайних побутових обставинах.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" роз`яснено, що вирішуючи заяву про усиновлення по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона є необхідною); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин першої - третьої статті 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Як зазначено у висновку Верховного суду, зробленому у постанові від 23.12.2020 року у справі № 712/11527/17, рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання.

Похідний характер означає відсутність пріоритету інтересів батьків над інтересами дитини та переважність права захисту прав дитини, а тому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин справи.

Згідно із статтею 20 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема усиновлення.

Частиною першою статті 21 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Згідно зі статтею 4 Європейської конвенції про усиновлення дітей, ратифікованої Верховною Радою України 15 лютого 2011 року, компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини. У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами.

Виходячи із наведеного, розглядаючи заяву про всиновлення, суд повинен встановити чи відповідає усиновлення інтересам дитини і якими мотивами керується усиновитель. При цьому суд зазначає, що права та інтереси дитини є завжди пріоритетними порівняно з правами та інтересами всиновлювача.

Судом встановлено, що заявник, перебуваючи з 2020 року у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , від спільного проживання з якою мають дітей: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у 2022 році проходив військову службу ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_7 " та у 2023 році отримав статус учасника бойових дій, продовжуючи перебувти на військовій службі, лише у 2025 році почав ініціювати питання всиновлення малолітнього сина його дружини ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За положеннями ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, під час дії воєнного стану, зокрема, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно із ч.12 цієї статті, під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставах, зокрема, перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Як з матеріалів справи, так із пояснень заявника не вбачається бажання останнього продовжувати військову службу.

Вищевикладене у своїй сукупності викликає обґрунтовані сумніви щодо добросовісності усиновлення. Суд вважає, що такими діями заявник може намагатися створити для себе інші правові наслідки та умови, що пов`язані із усиновленням. Усиновлення повинно мати на меті створення умов для повноцінного розвитку і виховання дитини, забезпечення найкращих інтересів дитини, а не створення передумов для виникнення інших прав у заявника або звільнення від мобілізації заявника на період воєнного стану. Тобто, сам по собі інститут усиновлення не повинен бути формальним, не може бути підставою лише для реалізації інтересів заявника.

Суд вважає, що передбачене законом право на звільнення з військової служби перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку із обставинами всиновлення. Це певним чином характеризує всиновителя і ставить під сумнів безкорисливість мотивів всиновлення.

Суд дійшов висновку про те, що фактично бажання усиновлення малолітньої дитини під час воєнного стану заявником, який є військовослужбовцем та який вже має двох малолітніх дітей, може бути пов`язане із його бажанням отримати право на звільнення з військової служби, подальшу відстрочку від мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Такі обставини в свою чергу свідчать про те, що в даному конкретному випадку інтереси заявника мають перевагу над інтересами малолітньої дитини, а інтереси дитини є другорядними. Також суду не наведено переконливих мотивів, що спонукає заявника на усиновлення дитини, лише узагальнено вказано про наявність між ним та дитиною теплих взаємин, бажання проживати разом як родина на законодавчому рівні. При цьому, як зазначалась вище та не заперечується заявником та заінтересованою особою ОСОБА_2 , вони і так з 2017 року проживають як родина.

Суду подані лише ті документи, які вимагає закон (стосовно стану здоров`я заявника та дитини, відсутність судимостей, нотаріально завірена згода матері тощо).

Згода дитини на усиновлення є важливою, проте вона не може бути вирішальною.

Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність усиновлення малолітньої дитини заявником, за його недостатню об`єктивність та обґрунтованість. Особистість заявника як кандидата в усиновителі була досліджена поверхнево із зазначенням лише формальних критеріїв, які висуваються законом для майбутнього усиновителя, та дослідженням побутових умов проживання, матеріального забезпечення, проте не перевірено дійсні обставини усиновлення, справжню мету та мотиви, на підставі яких заявник бажає усиновити дитину, що є головним у забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Крім того, суд зауважує, що висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі № 638/15336/18, провадження № 61-13690св20; від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, провадження № 61-1544св21; від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, провадження № 61-10115св23; від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21, провадження № 61-5203св23).

За положенням ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З огляду на викладене та враховуючи, що ОСОБА_1 не надано суду переконливих мотивів усиновлення, окрім посилань на теплі стосунки та бажання проживати однією сім`єю, що фактично існує і без оформлення усиновлення, суд приходить до висновку, що ініціювання усиновлення малолітньої дитини в умовах воєнного стану заявником, який є військовослужбовцем, та має двох малолітніх дітей, може бути зумовлене прагненням отримати право на звільнення з військової служби та подальшу відстрочку від мобілізації.

За таких обставин інтереси заявника переважають над інтересами дитини, тоді як його інтереси не є визначальними, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310-314 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , представника заявника адвоката Максимчук В.Ф., заінтересованні особи: орган опіки та піклування Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області, код ЄДРПОУ 04051158, орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради, код ЄДРПОУ 04328200, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про усиновлення дитини, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Присяжною Гвелесіані О.В. викладено окрему думку, яка долучається до матеріалів справи та не оголошується в судовому засіданні і відкрита для ознайомлення. Учасники справи мають право ознайомитись з окремою думкою присяжної Гвелесіані О.В.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: орган опіки та піклування Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області, код ЄДРПОУ 04051158;

Заінтересована особа: орган опіки та піклування Глуховецької селищної ради, код ЄДРПОУ 04328200;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , жителька АДРЕСА_1 .

Присяжний Ф.П. Павлов

Присяджний О.В. Гвелесіані

Головуючий суддя О.О. Гуменюк

15.07.2026