Рішення № 138259801, 15.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5493/26

Провадження № 2/761/8437/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.,

представника позивача Волощука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду в спрощеному позовному провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення безпідставно набутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», в якому просив стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 38267,45 грн та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заочним рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.05.2020 у справі №362/7242/19 стягнуто з ОСОБА_1 26 028,65 грн в рахунок відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення та 12 238,80 грн у рахунок відшкодування вартості проведеної експертизи.

На виконання заочного рішення під час виконавчого провадження з ОСОБА_1 були стягнуті кошти.

Між тим, 17.01.2022 р. за постановою Київського апеляційного суду від 17.01.2022 р. рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.05.2020 у справі №362/7242/19 скасовано.

Крім цього, вказану справу передано до Господарського суду Київської області, який ухвалою суду від 21.12.2022 р. закрив провадження у зв`язку з відсутністю спору.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно набув грошові кошти в сумі 38267,45 грн, оскільки підстава для їх стягнення відпала.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

У відзиві на позов представник відповідача заперечує щодо його задоволення, зазначає, що отримані кошти в межах виконавчих проваджень №673563223, НОМЕР_2 були направлені на погашення заборгованості з вартості не облікованої електричної енергії. Виконавчі провадження були закінчені внаслідок фактичного виконання виконавчого документа, а не у зв`язку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню. При стягнення грошових коштів, які були набуті на підставі судового рішення, яке в подальшому було змінене/скасоване - належним способом захисту порушених прав є звернення до суду із заявою про поворот виконання судового рішення, а не у порядку статті 1212 ЦК України, про стягнення коштів як безпідставно набутих. На думку відповідача позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Ухвалою судді від 19.02.2026 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі, в попередньому засіданні заперечив щодо його задоволення.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

Суд, вислухавши пояснення присутніх учасників, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому в якому вважає, що ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» безпідставно отримало грошові кошти в сумі 38267,45 грн. внаслідок скасування рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.05.2020 у справі №362/7242/19 за постановою Київського апеляційного суду від 17.01.2022 р.

Судом встановлено, що заочним рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.05.2020 у справі №362/7242/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 26 028,65 грн в рахунок відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення та 12 238,80 грн у рахунок відшкодування вартості проведеної експертизи.

02.11.2021 р. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №362/7242/19 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 26 028,65 грн в рахунок відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення.

02.11.2021 р. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №362/7242/19 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 12 238,80 грн у рахунок відшкодування вартості проведеної експертизи.

29.11.2021 р. виконавчі провадження було закінчено внаслідок погашення боргу, основної винагороди, витрат виконавчого провадження.

17.01.2022 р. за постановою Київського апеляційного суду від 17.01.2022 р. рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.05.2020 у справі №362/7242/19 скасовано, провадження у справі закрито.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15.

Судом встановлено, що спірна сума 38267,45 грн. була виплачена на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, а провадження у справі закрито.

Кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення - процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не є тотожними та регулюються різними нормами права.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до частин першої, другої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з частиною дев`ятою статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 445 ЦПК України передбачені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ. Зокрема, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підставі підроблених документів або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина перша статті 446 ЦПК України).

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

У справі, що переглядається, відповідач отримав грошові кошти за рішенням суду.

Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.

Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц (провадження № 14-375цс19) та постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2022 року у справі № 405/3788/19 (провадження № 61-826св22).

Таким чином, обрання позивачем способу захисту прав шляхом пред`явлення позову про повернення безпідставно набутого майна (стаття 1212 ЦК України) замість використання спеціальної процесуальної процедури повороту виконання рішення є обранням неналежного способу захисту.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

На суд покладено обов`язок вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб. У той же час, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

Такі правові висновки є усталеними та знаходять втілення, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 29.09.2021 у справі № 910/17079/19, від 16.09.2021 у справі № 922/3059/16, від 26.01.2021 у справі № 923/722/19, від 29.10.2020 у справі № 917/814/16, від 29.01.2020 у справі № 904/5265/18, від 28.01.2020 у справі № 912/653/19, від 06.11.2019 у справі № 909/51/19, від 25.06.2019 у справі № 5023/5836/12, від 19.06.2019 у справі № 910/19581/16, від 05.06.2019 у справі № 909/452/18, від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15.

При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. . Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Оскільки грошові кошти в сумі 38267,45 грн. були набуті ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, належним способом захисту порушених прав є звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про поворот виконання рішення, а тому в задоволенні позову про стягнення безпідставно набутих коштів у порядку статті 1212 ЦК України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81, 211, 223, 263, 265 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення безпідставно набутих коштів,-залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», код ЄДРПОУ 23243188, м. Київ, вул. Стеценка, 1А

Суддя: Андрій Осаулов