Рішення № 138259604, 16.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2026Справа № 910/5068/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянув у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ПАПІР"

до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

про стягнення 2467,80 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ПАПІР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 2467,80 грн, з яких: 2411,64 грн інфляційні втрати, 56,16 грн пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №П/НХ-25745/НЮ від 25.07.2025 в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою від 05.05.2026 Господарський суд міста Києва вказану позовну заяву залишив без руху.

08.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.05.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5068/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

26.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № П/НХ-25745/НЮ від 25.07.2025 поставив відповідачу товар на загальну суму 1205820,00 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору оплату поставленого товару здійснив 25.12.2025, з простроченням на 17 календарних днів.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та заяви до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2 411,64 грн та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 9.2 договору в розмірі 56,16 грн. Нарахування здійснені за період з 09.12.2025 по 25.12.2025.

Позиція відповідача

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на таке:

- строк поставки товару спливав 19.11.2025, разом із тим, позивач здійснив поставку товару у кількості 8700 пачок вартістю 1 205 820,00 грн з ПДВ лише 24.11.2025;

- строк оплати партії поставленого товару у кількості 8700 пачок вартістю 1 205 820,00 грн з ПДВ з урахуванням положень пункту 7.7 договору спливав 16.12.2025. Покупець здійснив постачальнику оплату 1 205 820,00 грн з ПДВ 25.12.2025 відповідно до платіжної інструкції від 25.12.2025 № 874495, а тому прострочення покупцем оплати поставленого товару складає 8 календарних днів (з 17.12.2025 по 24.12.2025 включно);

- позивачем здійснено невірний розрахунок пені відповідно до пункту 9.2 договору;

- при розрахунку суми інфляційних втрат позивачу належало виходити із періоду прострочення відповідача з 17.12.2025 по 24.12.2025, без урахування дня фактичної оплати вартості поставленого товару 25.12.2025. При цьому, у зв`язку із тим, що строк прострочення оплати менше половини календарного місяця, та відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/13071/19 за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується, інфляційні нарахування (збитки) позивача становлять 0,00 грн.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

25.07.2025 між Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ПАПІР" (далі постачальник) укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № П/НХ-25745/НЮ (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації № 1 (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору найменування товару: код ДК 021:2015: 30190000-7 «Офісне устаткування та приладдя різне» (папір офісний А4, 80 г/м2, білизна 168%, (500 арк.)) еквівалент папір для друку Екоn Copy А4, 80 г/м2, 500 арк, (білий). Кількість, асортимент, марка, рік/дата виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації № 1 (додаток 1) до цього договору.

Відповідно до п. 4.2 договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначений покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці. Строк поставки товару - протягом 20 календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки товару - м. Харків.

Згідно з п. 4.6 договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару або видаткової накладної.

Відповідно до п. 7.2 договору оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться покупцем на 15 календарний день з дати підписання акта прийому-передачі товару або видаткової накладної за умови реєстрації податкової накладної не пізніше ніж за 3 календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, та оформленої згідно з вимогами законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару.

У випадку якщо податкова накладна зареєстрована пізніше ніж за 3 (три) календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, оплата здійснюється на 5 (п`ятий) календарний день з дати реєстрації податкової накладної.

Згідно з п. 7.2.1 договору у разі якщо дата оплати припадає на вихідний, святковий, неробочий день, оплата здійснюється на наступний робочий день після вихідного, святкового, неробочого дня.

Датою здійснення оплати за цим Договором вважається дата списання коштів обслуговуючим банком покупця з його поточного рахунку, згідно з платіжною інструкцією щодо перерахування відповідної суми на користь постачальника (п. 7.4 договору).

У п. 9.2 договору визначено, що сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) % річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 17.1 договору строк дії цього договору встановлюється з дати його підписання сторонами до 31.12.2025.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 1205820,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 28266 від 19.11.2025, яка підписана відповідачем 24.11.2025.

Відповідач здійснив оплату поставленого товару 25.12.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 874495 від 25.12.2025.

Спір між сторонами виник внаслідок порушення відповідачем зобов`язання з оплати товару.

У зв`язку з порушенням зобов`язання з оплати товару позивач просить суд стягнути з відповідача 2411,64 грн інфляційних втрат та 56,16 грн пені за період прострочення з 09.12.2025 по 25.12.2025.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із до ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, тому правовідносини сторін підпадають під правове регулювання глави 54 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Суд встановив, що позивач поставив, а відповідач отримав товар 24.11.2025 на суму 1205820,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 28266 від 19.11.2025.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України - покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося вище, сторони спору у п. 7.2 договору визначили, що оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться покупцем на 15 календарний день з дати підписання акта прийому-передачі товару або видаткової накладної за умови реєстрації податкової накладної не пізніше ніж за 3 календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, та оформленої згідно з вимогами законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару.

З матеріалів справи вбачається, що податкову накладну від 19.11.2025 № 12 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.12.2025.

Отже, згідно з п. 7.2 договору, враховуючи підписання відповідачем видаткової накладної 24.11.2025, оплата здійснюється до 09.12.2025 включно.

В той же час, відповідно до п. 7.7 договору у разі прострочення постачальником строків поставки товару, строк оплати за такий товар збільшується за кожний календарний день прострочення поставки товару на 1 (один) робочий день відповідно. Простроченням є різниця календарних днів між плановою датою прибуття товару на умовах відповідно до п. 4.2 цього договору та датою фактичної поставки товару.

З наданих відповідачем до відзиву доказів вбачається, що 30.10.2025 відповідач направив рознарядку № НГ-41/1973 від 30.10.2025 на поставку товару на суму 1 205 820,00 грн з ПДВ.

За умовами п. 4.2 договору позивач мав поставити товар у строк протягом 20 календарних днів, тобто до 19.11.2025 включно.

Поставка товару на суму 1 205 820,00 грн відбулась 24.11.2025, що також підтверджується товарно-транспортною накладною № 28266ттн від 19.11.2025.

Отже, позивачем допущено прострочення поставки товару на 4 дні, оскільки день виконання зобов`язання не є днем прострочення.

Таким чином, враховуючи п. 7.7 договору, відповідач повинен був здійснити оплату не до 09.12.2025, як зазначає позивач, а до 15.12.2025 включно, а з 16.12.2025 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оплата товару була здійснена відповідачем 25.12.2025, а тому відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у період з 16.12.2025 по 24.12.2025.

Позивач заявив вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 411,64 грн та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 9.2 договору в розмірі 56,16 грн за період з 09.12.2025 по 25.12.2025.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат, суд зазначає таке.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, на яку посилається також відповідач, вказано, зокрема, таке:

"24. Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

25. Водночас, на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

З огляду на таке, Об`єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз`яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

26. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків".

Верховний Суд у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/9348/25 зазначив, висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, підлягають застосуванню в разі повного погашення боргу, що припадає на неповний місяць (з 1 до 15 числа відповідного місяця), а також у разі виникнення боргу в неповному місяці (якщо строк виконання грошового зобов`язання припадає з 16 до 31 числа відповідного місяця). За таких обставин інфляційна складова боргу не нараховується.

Таким чином, враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, а також те, що у цій справі відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у період з 16.12.2025 по 24.12.2025, а не в період з 09.12.2025 по 25.12.2025, як зазначає позивач, інфляційна складова боргу у цьому випадку не нараховується.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення 2411,64 грн інфляційних втрат.

Щодо вимог про стягнення 56,16 грн пені в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 9.2 договору, то суд зазначає таке.

У п. 9.2 договору визначено, що сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) % річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим договором.

Суд зазначає, що у вказаному пункті договору сторони погодили не пеню, як помилково зазначає позивач, а інший розмір відсотків річних ніж ті, що визначені ст. 625 ЦК України.

При цьому, з методики рахунку позивача вбачається, що він нараховує саме відсотки річних а не пеню.

Однак, як вже зазначив суд вище, правильним періодом нарахування відсотків річних є період з 16.12.2025 по 24.12.2025. За перерахунком суду розмір 0,1 % річних становить 29,73 грн (1 205 820,00 x 0.1 % x 9 : 365 : 100), а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ПАПІР" до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", а саме в частині стягнення 29,73 грн 0,1 % річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням зазначених положень, оскільки позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору за подання цього позову підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, м.Київ, вул.Єжи Ґедройця, буд.5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (61052, Харківська обл., м.Харків, вул.Євгена Котляра, буд.7, ідентифікаційний код філії 40081216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ПАПІР" (02094, м.Київ, пр.Каденюка Леоніда, буд.14, ідентифікаційний код 44812423) 29,73 грн 0,1 % річних та 32,07 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.07.2026.

Суддя С.О. Турчин