Ухвала суду № 138259526, 13.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

м. Київ

13.07.2026справа № 910/9496/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглядаючи у закритому судовому засіданні

справу № 910/9496/25

за позовом заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (вул. Петра Болбочана, буд. 8, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 38347014) в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168; ідентифікаційний код 00034022) та

ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія українські вертольоти» (вул. Кирилівська, буд. 19-21, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 31792885)

про стягнення 94 383 781,32 грн,

за участю представників:

Прокуратури - Савицького Д.С. (посвідчення від 25.05.2026 серія 085696);

позивача-1 - не з`явився;

позивача-2 - Сарнавський М.О. (довіреність від 05.09.2025 №б/н);

відповідача - Букороса С.С. (ордер від 25.08.2025 серія АА №1616372);

Личак А.А. (довіреність від 30.12.2025 №34/25),

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (далі - Прокуратура) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міноборони) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ; далі - КСВ ЗСУ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія українські вертольоти» (далі - Товариство) на користь КСВ ЗСУ (Військової частини НОМЕР_1 ) 96 149 413,32 грн збитків, завданих невиконанням умов договору оренди повітряних суден армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України від 18.06.2003 №01/2003-06 (далі - Договір), укладеного Військовою частиною НОМЕР_1 і Товариством, у зв`язку з неповерненням військового майна з повітряними суднами Мі-8МТ (МТВ) із заводськими номерами 95224, 95225, 95226, 95227, 94911, 94913, 94995, 94996, 94997, 94998, 95002, 94841, 94843, 94851, 95209, 94912.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 18.06.2003 Військовою частиною НОМЕР_1 (орендодавець) і Закритим акціонерним товариством «Українські вертольоти» (після зміни найменування - Товариство; орендар) було укладено Договір, за умовами якого його предметом є оренда орендарем в орендодавця демілітаризованих повітряних суден (далі - ПС) для проведення авіаційних робіт, авіаперевезень вантажів, пасажирів, пошти, вантажу тощо на території України та за її межами; тип ПС, заводські номери, індивідуально визначена вартість кожного ПС, комплектність ПС вказується в додатках 1-5 до Договору;

- згідно з додатками до Договору в оренду передано 16 вертольотів Мі-8МТ (МТВ) з заводськими номерами 95224, 95225, 95226, 95227, 94911, 94913, 94995, 94996, 94997, 94998,95002, 94841, 94843, 94851, 95209, 94912;

- відповідно до пункту 1.2 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування ПС згідно з додатком 6; вартість ПС, які передаються в оренду, визначено відповідно до акта оцінки вартості окремого індивідуально-визначеного майна і наведено у додатку 3;

- на термін дії Договору орендодавець передає орендарю ПС та штатне обладнання (крім обладнання, призначеного для військових цілей) у строкове платне володіння та користування, необхідне для здійснення діяльності, зазначеної в пункті 1.1 Договору (пункт 2.1 Договору);

- орендовані повітряні судна було повернуто з оренди у березні - квітні 2022 року за актами приймання-передачі від 07.03.2022, від 15.03.2022, від 22.03.2022, від 03.04.2022 і від 07.04.2022;

- разом з тим, умовами Договору передбачалось повернення орендованих ПС зі встановленим обладнанням спеціального призначення, вузлами, агрегатами, комплектувальними виробами або, за неможливості його встановлення, повернення ПС, аналогічних орендованим за модифікацією, для використання за військовим призначенням, однак у вказаній частині відповідач свої зобов`язання не виконав та повернув ПС з оренди без вузлів та агрегатів тощо; жодних дій щодо монтажу (встановлення) чи передачі такого обладнання після повернення з оренди ПС орендарем не вживалось і взагалі не врегульовувалось дане питання ні з Міноборони, ані з КСВ ЗСУ; при цьому вимоги КСВ ЗСУ стосовно повернення аналогічного обладнання або сплати його вартості Товариство також не виконало;

- з моменту невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення вказаного майна пройшло понад 4 роки; позивачі про місцезнаходження такого майна не обізнані, а тому на підставі статті 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вартість безпідставно набутого майна повинна бути відшкодована Товариством;

- слід зазначити, що факт неналежного виконання зобов`язань Товариством за Договором в частині своєчасного повернення з оренди ПС встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/14706/22, залишеним без змін постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2024;

- Прокуратура листами від 13.01.2025 №15-13вих-25 та від 08.04.2025 №15-163вих-25 повідомляла Міноборони і КСВ ЗСУ про вжиті заходи, направлені на захист інтересів держави щодо стягнення завданих відповідачем збитків; відсутність відповідного реагування з боку оборонного відомства на згадане порушення свідчить про те, що захист порушених інтересів держави не здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а тому Прокуратура звернулася до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Міноборони та КСВ ЗСУ (Військової частини НОМЕР_1 ) про стягнення з Товариства 96 149 413,32 грн збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження у закритому судовому засіданні.

25.08.2025 Товариство подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позову, оскільки: Прокурор у позовній заяві не навів достатніх доказів на підтвердження наявності обставин для звернення до суду в інтересах Держави; частина майна, яке заявлено до відшкодування вартості, не передавалася в оренду орендарю; частина майна, заявлена до відшкодування вартості, передана за актами приймання-передачі військовим частинам армійської авіації; військові частини відмовилися отримувати майно, яке, на їх думку, віднесено до 5 категорії; вартість відшкодування майна визначена на власний розсуд та не відповідає справедливій вартості; Прокурором не доведено неналежного здійснення захисту інтересів держави відповідними суб`єктами владних повноважень, а звернення з позовом зумовлене виключно відсутністю у відповідних органів державної влади достатнього фінансування, що, не свідчить про наявність виключного випадку, за якого Прокурор може представляти інтереси держави.

Разом з тим, 25.08.2025 Товариство подало суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

01.09.2025 Прокуратура подала суду відповідь на відзив Товариства, в якій зазначено, що:

- Міноборони та КСВ ЗСУ уповноважені виконувати функції держави у спірних правовідносинах, зокрема мають виключні повноваження щодо захисту та поновлення інтересів держави внаслідок заподіяння збитків у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань у частині повернення військового майна без спеціального обладнання, у тому числі шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру;

- Прокуратурою листами від 08.04.2025 №15-163вих-25 та від 13.01.2025 №15-13вих-25 повідомлялось Міноборони та КСВ ЗСУ про вжиті заходи, направлені на захист інтересів держави щодо стягнення завданих збитків Товариством;

- відсутність відповідного реагування з боку оборонного відомства на згадане порушення свідчить про те, що захист порушених інтересів держави не здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- бездіяльністю компетентного органу щодо захисту прав та інтересів держави чи територіальної громади є невжиття ним заходів для такого захисту протягом розумного строку після того, як йому стало або повинно було стати відомо про можливе порушення зазначених прав або інтересів, а не про листи Прокурора; питання про те, який строк вважати розумним, суд має вирішувати у кожному випадку з огляду на конкретну конфліктну ситуацію;

- Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів;

- фактичні обставини спірних правовідносин очевидно свідчать про бездіяльність Міноборони як центрального органу виконавчої влади, до сфери повноважень якого належить забезпечення обороноздатності України, КСВ ЗСУ як уповноваженого суб`єкта із забезпечення належної організації проведення загальновійськових, широкомасштабних бойових операцій із використанням військового майна (у цьому випадку - ПС), а також як сторони Договору, оскільки зазначені суб`єкти тривалий час усупереч наданим законодавством повноваженням самостійно не вживали заходів для поновлення інтересів держави у правовідносинах з Товариством; такі обставини беззаперечно свідчать про наявність виключних підстав, передбачених положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру», для звернення з цією позовною заявою до Господарського суду міста Києва;

- Договором та додатковими угодами до нього погоджено зобов`язання з повернення орендованого майна (строк/термін, визначення орендодавцем місця повернення, порядок, технічний стан тощо) та імперативно передбачено повернення з оренди ПС до 31.12.2021 у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду та зі встановленим спеціальним обладнанням;

- наявність, облік майна, його рух та визначення вартості здійснюється його балансоутримувачем, тобто військовою частиною.

02.09.2025 Військова частина НОМЕР_1 подала суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що:

- згідно з зазначеними актами демілітаризації, на виконання умов пункту 1 додаткової угоди від 18.06.2003 №1 до Договору, після передачі ПС в оренду Товариства їх було демілітаризовано з метою використання в Цивільній авіації;

- як передбачено умовами Договору та додаткових угод до нього термін дії Договору припинився 31.12.2021 та згідно з Додатком 6 «План-графік повернення орендованих вертольотів» ПС мали бути повернуті до 31.12.2021;

- Договором та додатковими угодами до нього імперативно передбачено повернення з оренди ПС до 31.12.2021 у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду та зі штатним обладнанням;

- у визначені Договором строки (до 31.12.2021) Товариство зобов`язання в частині своєчасного повернення ПС не виконало, повернення відбулося лише у березні - квітні 2022 року;

- факт неналежного виконання зобов`язань Товариством за Договором у частині своєчасного повернення з оренди ПС встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2023, залишеного без змін постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2024 у справі № 910/14706/22;

- оскільки згідно з умовами додаткової угоди від 08.10.2013 №9 до Договору ПС повинні бути укомплектовані згідно з формулярами вертольотів, а також згідно з актами прийому-передачі, складеними під час передачі ПС в оренду від орендодавця орендарю та з урахуванням комплектувальних виробів і агрегатів вертольотів, що були повернуті орендарем орендодавцю протягом строку дії Договору у зв`язку із закінченням ресурсу, Товариство не виконало зобов`язання щодо повернення з тимчасового платного володіння штатного обладнання ПС;

- відповідачем зроблено помилковий висновок про відсутність у нього обов`язку вжити заходів щодо відшкодування вартості обладнання спеціального призначення їх вартості, зокрема радіостанцій Р-863, Р-828, кабельної мережі та антен НИПВ (входить в комплект Р-828) та іншого майна спеціального призначення, оскільки безпідставно відкинуто умови пунктів 3 та 4 додаткової угоди від 18.06.2003 №1 до Договору, якими встановлено обов`язок орендаря вжити заходів щодо здійснення монтажу обладнання спеціального призначення на повітряні судна на українському авіаремонтному підприємстві, витрати на доставку та встановлення на повітряні судна обладнання спеціального призначення покладаються на орендаря;

- виходячи з умов Договору, яким передбачалося повернення орендованих ПС зі встановленим обладнанням спеціального призначення, або за неможливості його встановлення, повернення ПС, аналогічних орендованим за модифікацією, для використання за військовим призначенням у вказаній частині Товариство свої зобов`язання не виконало та повернуло ПС з оренди без агрегатів авіаційного озброєння та вузлів кріплення (спеціального обладнання);

- відповідач жодних дій щодо монтажу (встановлення) чи передачі такого обладнання перед чи після повернення з оренди ПС не вживав і взагалі не врегульовував це питання з KCB ЗСУ; вимоги KCB ЗСУ щодо повернення аналогічного обладнання або сплати його вартості відповідач також не виконав;

- протиправна поведінка Товариства полягає в невиконанні взятих на себе зобов`язань згідно з пунктами 3, 4 додаткової угоди від 18.06.2003 №1 до Договору щодо організації (забезпечення) встановлення спеціального обладнання на орендованих ПС при їх поверненні або повернення аналогічних за модифікацією ПС;

- KCB ЗСУ не було стороною угод з демілітаризації ПС та організації зберігання демонтованого обладнання; демонтоване обладнання орендар зобов`язаний був встановити на вертольоти та передати їх KCB ЗСУ;

- відповідач в умовах воєнного стану намагався повернути з оренди майно, що непридатне до подальшого використання і не може бути за своїми якісними характеристиками використано під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України;

- враховуючи, що акти прийому-передачі підписані представниками військових частин та Товариством без зауважень, твердження відповідача здійснені в розділі 3 відзиву, в яких він зазначає, що представниками військових частин не прийнято майно і самостійно здійснено висновок, що воно відноситься до п`ятої категорії, є необґрунтованими;

- відповідачем не усунуто недоліки та на сьогодні не повернуто орендодавцю майно наземного обладнання у належному технічно справному стані, яке за своїм якісними (технічними) характеристиками придатне для подальшого використання;

- Товариство у своєму відзиві фактично визнає, що ним не було повернуто з оренди майно наземного обладнання до орендованих повітряних суден, проте обґрунтовує свою бездіяльність з повернення майна роками випуску та термінами експлуатації повітряних суден, чим заперечує сам факт необхідності повернення майна у стані придатному для подальшого використання;

- відсутність інформації про деякі позиції майна наземного обладнання в актах прийому-передачі при поверненні вертольотів з оренди в березні-квітні 2022 року не вказує на те, що це майно не було передано в оренду та не має бути повернуто з неї;

- зазначене в актах прийому-передачі майно, на які посилається відповідач, відсутнє у переліку майна заявленого до відшкодування;

- наявність, облік майна, його рух та визначення вартості здійснюється його балансоутримувачем, тобто військовою частиною;

- Прокурором належним чином обґрунтовано наявність підстав для подання позову в інтересах держави із зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а тому представництво Прокурором в умовах відсічі збройної агресії інтересів держави у спірних відносинах, в яких сторонами є військові частини, на думку KCB ЗСУ є виправданим.

Товариство 08.09.2026 подало суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначило, що:

- для переведення вертольоту до стану, який може використовуватися в цивільній авіації, з ПС повинно бути демонтоване обладнане для військового використання, обладнання або пристрої, спеціально розроблені або модифіковані для військового використання;

- твердження KCB ЗСУ про те, що воно не було стороною договору, за яким здійснювалась демілітаризація повітряних суден, а отже, не наділене обов`язком здійснювати перевірку озброєння та обладнання спеціального призначення, яке було демонтоване та зберігалось на Державному підприємстві Міністерства оборони України «Севастопольське авіаційне підприємство» (далі - ДП МОУ САП), є спробою уникнути відповідальності за втрачене військове майно, яке було покинуте на авіаремонтному підприємстві, та перекласти відповідальність на орендаря; ДП МОУ САП підпорядковувалося Міністру оборони України, який напряму давав команди директору підприємства - видавати вертольоти з ремонту чи не видавати; після закінчення капітально-відновлювального ремонту представники військової частини НОМЕР_1 підписували протоколи, акти узгодження встановлених агрегатів на вертоліт, протокол витрат на відновлення льотної придатності вертольоту; як свідчать матеріали розслідування Тимчасової слідчої комісії Верховної ради України, конфлікт між Міноборони в особі тодішнього Міністра оборони України виник у зв`язку із тим, що KCB ЗСУ не виконувало вимоги щодо надання ремонтопридатних агрегатів відповідно до пункту 10.4 Договору, у зв`язку із чим Товариство змушене була придбавати значну кількість агрегатів за власні кошти для встановлення на вертольоти; з урахуванням вказаних обставин, а також враховуючи те, що під час підготовки до передачі в оренду Товариство фінансувало демонтаж обладнання з вертольотів, що не застосовується в цивільній авіації, спеціалістами ДП МОУ САП, стверджувати, що вертольоти повинні бути повернуті «зі встановленим спеціальним обладнанням» не має підстав, що підтверджено належними доказами, випливає з тексту Договору, та обґрунтовано чинним законодавством України;

- Прокурором не долучено до матеріалів справи жодних доказів про передачу в оренду Товариству радіостанцій Р-863, Р-828, кабельної мережі та антен НИПВ, виробу Л166;

- відповідно до вимог законодавства України, що регулює закупівлю товарів робіт та послуг оборонного призначення, відповідно до вимог Договору єдиним замовником послуг з відновлення систем авіаційного озброєння вертольотів армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України могло та повинно було виступати військове формування, яким є KCB ЗСУ;

- умовами Договору на орендаря покладається обов`язок - сплатити гроші (витрати) за встановлення обладнання спеціального призначення, яке було демонтовано під час передачі в оренду, а не «організація встановлення спеціального обладнання»; вказані обставини є предметом розгляду у справі № 910/13252/24;

- відповідно до вимог законодавства обладнання, призначене для військових цілей, є обмежено оборотоздатним, або таким, що може належати лише певним учасникам обороту; вказане майно не може бути предметом оренди, та не передавалося в оренду відповідно до умов Договору;

- озброєння та обладнання спеціального призначення, які були демонтовані з вертольотів під час підготовки до передачі в оренду не підлягали за будь-яких умов передачі орендарю, у орендаря не виникало будь-яких прав та обов`язків щодо зазначеного майна, в силу норм законодавства, яке забороняє передачу такого майна орендареві;

- в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України з 20.02.2014 обладнання, призначене для військових цілей, яке зберігалося у контейнерах для зберігання на стоянці експлуатаційного інвентаря, сейфи для особистої зброї екіпажу, залишилися на території ДП МОУ САП;

- Прокурору добре відомі обставини втрати озброєння та обладнання спеціального призначення у 2014 році, оскільки представники саме цієї прокуратури брали участь у нарадах в Мінобороні, які проводилися з приводу повернення повітряних суден за Договором; Прокурором вказані обставини замовчуються;

- Представник KCB ЗСУ підтвердив інформацію про листування у січні-лютому 2014 року з питання необхідності отримання представником військової частини НОМЕР_3 авіаційного озброєння з ДП МОУ САП для транспортування його до військової частини;

- на адвокатський запит від 13.05.2024 №13/05-1 до військової частини НОМЕР_3 щодо надання інформації про надходження розпоряджень від посадових осіб KCB ЗСУ про направлення до міста Києва до Товариства представника для отримання спеціального обладнання на ДП МОУ САП надійшла відповідь; листом від 06.06.2024 №99/719 командир військової частини НОМЕР_3 повідомив про відсутність інформації про надходження в період з січня по березень 2014 року різного роду розпоряджень від посадових осіб вищих штабів з вимогою про направлення представників до м. Севастополя (ДП МОУ САП) або до міста Києва (Товариство), представники не направлялися;

- у відповіді військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2014 за вих. №116/6/1352 повідомлено, що термін переміщення майна буде уточнено за фактом отримання представником військової частини НОМЕР_3 майна на ДП МОУ САП, що не передбачає надання відповіді від Товариства взагалі;

- Товариство 04.09.2025 за вих. №3299/25 надіслало лист на адресу військової частині НОМЕР_1 з пропозицією прийняти військове майно в кількості та по вертольотам, як зазначено у додатках до вказаного листа в натурі;

- під час попередньої спроби передачі Товариством військового майна у його прийнятті (деяких позицій) було відмовлено військовими частинами армійської авіації; представники військових частин самостійно (одноособово) прийняли рішення про віднесення такого майна до п`ятої категорії, позивач визнав вказані обставини;

- представники військової частини НОМЕР_1 у відповіді на відзив обґрунтовуючи, зокрема, не прийняття військовою частиною НОМЕР_4 військового майна посилаються на вимоги Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міноборони від 17.08.2017 №440, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 27.09.2017 за №1192/31060 (далі - Інструкція);

- вказаним нормативним актом, що регулює приймання військового майна центрами забезпечення та військовим частинами, не передбачено відмови від прийняття військового майна, навіть якщо воно має нормальний знос, оскільки знаходилося в експлуатації з 1988-1989 років минулого століття; тобто, посадові особи військових частин армійської авіації, відмовляючи у прийнятті військового майна, діють неправомірно, не вчиняють тих дій, які повинні вчинити відповідно до вимог законодавства, в розумінні статті 613 ЦК України;

- військова частина НОМЕР_1 , відмовляючи у прийнятті майна (невійськового призначення: болти відра, шторки, ключі) посилається на незадовільний технічний стан такого майна, проте відповідно до пункту 13 розділу V Інструкції облік технічного стану, комплектності і напрацювання озброєння і техніки в підрозділі ведеться тільки за тими зразками, для яких передбачені формуляри (паспорти); цей облік ведеться командиром підрозділу у формулярах (паспортах); у формулярах (паспортах) відображаються дані щодо обслуговування і ремонту озброєння та техніки;

- Прокурор, який у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог послався на статті 1212, 1213 ЦК України, обрав невірний спосіб захисту порушеного права; у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна;

- у відповідях на претензії Товариства відповідно до вимог статті 222 Господарського кодексу України пропонувала провести звірку щодо майна, яке підлягає поверненню; це звернення було обумовлено тим, що акти приймання передачі військового майна в оренду у порядку визначеному Договором оренди не складалися, та відповідно, у сторін відсутні;

- Товариство 04.09.2025 за вих. №3299/25 надіслало лист на адресу військової частини НОМЕР_1 з пропозицією прийняти військове майно в кількості та по вертольотам, як зазначено у додатках до вказаного листа в натурі;

- із матеріалів справи неможливо встановити вартість військового майна, яка заявлена до відшкодування, а також підстави та спосіб її визначення;

- в матеріалах справи відсутні будь-які докази вартості військового майна на дату його надходження до сфери управління Міноборони, закупівельної ціни або вартості (ціни), зазначеної в укладених на його виготовлення та поставку договорах;

- довідки військових частин, а також листування із зазначеного питання, яке додано до матеріалів справи, не дає підстав та можливості визначити вартість майна, яка б відповідала вимогам законодавства України для відшкодування та враховувала строк знаходження такого майна в експлуатації, умови Договору щодо повернення орендованого майна та інші підстави для формування його вартості.

У підготовчому засіданні 15.09.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/9496/25 та оголошено перерву до 20.10.2025.

17.09.2025 Міноборони подало суду відповідь на відзив, в якій зазначило, що:

- Товариство не вжило всіх заходів щодо повернення з оренди штатного обладнання ПС або відшкодування його вартості, а також повернення повітряних суден з встановленим обладнанням спеціального призначення; відповідачем протягом майже 4 років не вживались заходи щодо врегулювання питання щодо виконання зобов`язань за договором оренди з повернення майна наземного обладнання у належному технічно справному стані, яке за своїм якісними (технічними) характеристиками придатне для подальшого використання;

- доводи відповідача, що вимоги Прокурора щодо відшкодування вартості майна спеціального призначення не ґрунтується на вимогах законодавства, не підтверджується доказами, є хибними та задоволенню не підлягають;

- відповідачем не вживалось жодних заходів щодо врегулювання питання повернення або відшкодування вартості майна, що не повернуто з оренди; Товариством фактично визнається, що ним не повернуто з оренди частину майна повітряних суден яке не було прийнято під час прийому-передачі в червні 2022 року, оскільки таке майно було технічно несправним і за своїм якісним (технічним) станом непридатне для подальшого використання, морально і фізично застаріле, не відповідало вимогам технічних умов та відповідних стандартів та яке підлягає списанню і було оцінено посадовими особами, які здійснювали його прийом, як майно п`ятої категорії;

- відповідач в умовах воєнного стану намагався повернути з оренди майно, що непридатне до подальшого використання і не може бути за своїми якісними характеристиками використано під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України;

- Товариством не усунуто недоліки та на сьогодні не повернуто орендодавцю майно наземного обладнання у належному технічно справному стані, яке за своїм якісними (технічними) характеристиками придатне для подальшого використання;

- викладені у відзиві доводи відповідача є безпідставними й такими, що не спростовують фактичних обставин, викладених у позовній заяві Прокуратури.

22.09.2025 Товариство подало суду заперечення на відповідь на відзив Міноборони, в яких зазначило про те, що: питання відшкодування збитків внаслідок невиконання обов`язку орендаря встановити озброєння та обладнання призначеного для військових цілей є предметом спору у справі № 910/13252/24; позовні вимоги Прокурора в частині відшкодування вартості обладнання спеціального призначення, яке не застосовується у цивільній авіації, не відповідають умовам Договору, чинному законодавству України та фактичним обставинами справи, а тому не підлягають до задоволення; акт службового розслідування від 22.01.2024 №10492 внутрішнього службового розслідування відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є належним доказом; посилання на нестачу майна, про яке не зазначено в акті, на підставі вказаного розслідування безпідставне.

Товариство 17.10.2025 подало суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 20.10.2025 оголошено перерву до 08.12.2025.

05.12.2025 відповідач подав суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 08.12.2025 оголошено перерву до 12.01.2026.

15.12.2025 Прокуратура подала суду пояснення щодо призначення у справі судової товарознавчої експертизи, в яких не заперечує щодо призначення у справі №910/9496/25 експертизи з метою встановлення вартості майна, що має значення для справи; доповнює перелік інженерно-технічного майна, що підлягає оцінки в рамках проведення експертизи; Прокуратура вважає, що оскільки вказане інженерно-технічне майно є військовим майном, а тому для встановлення його вартості необхідно призначити товарознавчу експертизу військового майна, техніки та озброєння, що передбачено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5; далі - Інструкція); оцінка військового майна, техніки та озброєння - це вузькоспеціалізована товарознавча експертиза, яка проводиться сертифікованими фахівцями для визначення їхньої справедливої вартості, технічного стану та відповідності стандартам під час оборонних закупівель, судових спорів чи обліку, використовуючи спеціальні методики, як-от розрахунок залишкової вартості за формулами з коефіцієнтом зносу; ця діяльність є ключовою для державних замовників та виробників, а її результатом є офіційний висновок експерта; установлено, що сертифіковані судові експерти-товарознавці за вищевказаним напрямом діяльності наявні у Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Сім`ї Бродських 6).

09.01.2026 Товариство подало суду заяву, в якій, зокрема, просило суду у доповненні переліку інженерно авіаційного майна, що підлягає оцінці в рамках проведення товарознавчої експертизи військового майна, техніки та озброєння військовим майном, яке є предметом спору у справах №910/13252/24 і №910/12389/25, а також яке не увійшло до позовних вимог, відмовити.

Військова частина НОМЕР_1 12.01.2026 подала суду додаткові пояснення у справі, в України не заперечує щодо призначення у справі №910/9496/25 експертизи з метою встановлення вартості майна; не заперечує проти доповнення переліку інженерно-авіаційного майна, що підлягає оцінки в рамках проведення експертизи, запропонованого Прокуратурою в поясненнях 15.12.2025; доручити проведення судової експертизи в даній справі просить Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Сім`ї Бродських 6).

12.01.2026 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.02.2026.

Прокуратура 04.02.2026 подала суду заяву про зменшення (уточнення) розміру позовних вимог, в якій Прокуратура просить суд стягнути з Товариства на користь КСВ ЗСУ (Військової частини НОМЕР_1 ) 94 383 781,32 грн збитків, завданих невиконанням умов Договору, у зв`язку з неповерненням військового майна з повітряними суднами Мі-8МТ (МТВ) із заводськими номерами 95224, 95225, 95226, 95227, 94911, 94913, 94995, 94996, 94997, 94998, 95002, 94841, 94843, 94851, 95209, 94912.

Протокольною ухвалою 16.02.2026 судом прийнято до розгляду заяву Прокуратури про зменшення (уточнення) розміру позовних вимог, подану суду 04.02.2026.

Військова частина НОМЕР_1 16.02.2026 подала суду клопотання з проханням надати більше часу для підготовки оригіналів документів з огляду на умови воєнного стану, постійне задіяння військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України до відсічі збройної агресії Російської Федерації, перевезення документації військових частин з пунктів постійної дислокації до інших більш безпечних місць потребує значного часу для збору та надання документів, що зберігаються в архівних справах.

Разом з тим, Військовою частиною НОМЕР_1 16.02.2026 подано суду частину оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви, що стосуються предмету спору.

У підготовчому засіданні 16.02.2026 оголошено перерву до 06.04.2026

Військовою частиною НОМЕР_1 23.03.2026 подано суду оригінали доказів, копії яких додані до позовної заяви, що стосуються предмету спору.

18.05.2026 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/9496/25 на 22.06.2026.

08.06.2026 КСВ ЗСУ подало суду заперечення на заяву відповідача про залишення позову без розгляду, в яких просило суд відмовити в її задоволенні з огляду на таке:

- Договором було передбачено передачу до Товариства 16 ПС разом із інструментами та наземним обладнанням у комплектації згідно з формулярами;

- умови Договору передбачали повернення орендованих ПС до 31.12.2021, проте Товариство в порушення зазначених господарських зобов`язань продовжило використовувати орендовані повітряні судна та повернуло їх лише у березні-квітні 2022 року, майже через два місяці після початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну;

- зазначений факт недобросовісної поведінки Товариством був предметом судового розгляду у судовій справі №910/14076/22, в ході якого досліджувались обставини передачі в оренду вертольотів з військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України до Товариства, а отже зазначений факт оцінювався судами, зокрема і Касаційним господарським судом у складі Верховного суду у постанові від 16.08.2024;

- починаючи з 24.02.2022 по пунктах постійної дислокації військових частин Збройних Сил України наносились та наносяться ракетно-бомбові удари, що призводять до знищення (пошкодження) військового майна та документації; не виключенням є і військові частини армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України; пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_5 з лютого 2022 року по листопад 2022 рокуперебував в окупації, що стало причиною втрати значної частини військового майна та документації частини;

- в лютому 2022 року КСВ ЗСУ враховуючи напружену ситуацію та на підставі пункту 9 Інструкції з діловодства у збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача збройних Сил України від 04.07.2017 №124 (що діяла на час події) знищено 2 857 архівних справ за 1996-2022 років;

- велика частина документації як КСВ ЗСУ, так і військових частин армійської авіації були знищені або втрачені в ході ведення бойових дій та у зв`язку з діями противника, їх завірені копії залишились лише у структурних підрозділах, що з ними працювали;

- такі завірені належним чином документи, на відсутність оригіналів яких посилається відповідач, надані до суду для ознайомлення, як це передбачено частиною другою статті 91 ГПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом;

- надані до суду листом КСВ ЗСУ від 16.02.2026 №116/12/11658 копії актів приймання-передавання в оренду вертольотів з військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України до Товариства засвідченні командиром військової частини НОМЕР_1 , що здійснене відповідно до вимог Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55 із зазначенням назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, з відміткою «Згідно з оригіналом», засвідченою печаткою, дати засвідчення копії;

- зі змісту актів приймання-передавання в оренду вертольотів з військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України до Товариства засвідченні командиром військової частини НОМЕР_1 їх укладено представниками військових частин НОМЕР_6 , НОМЕР_5 , НОМЕР_7 і НОМЕР_8 та представниками Товариства, а отже відповідач у своєму розпорядженні має відповідні примірники оригіналів документів, на відсутність яких посилається;

- відповідачем не ставиться під сумнів факт передачі в оренду та використання ним 16 орендованих ПС армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України разом з інструментами та наземним обладнанням починаючи з 2003 по березень-квітень 2022 року, а отже не ставить під сумнів надані належним чином завірені копії актів приймання-передавання в оренду вертольотів з військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України до Товариства, а отже наведена в його заяві від 05.06.2026 вимога є безпідставною та не ґрунтується і суперечить приписам частин шостої статті 91 ГПК України.

11.06.2026 Прокуратурою подано суду заперечення на заяву відповідача про залишення позову без розгляду, в яких просило суд відмовити в її задоволенні, оскільки:

- так факт неналежної поведінки Товариства вже був предметом судового розгляду у справі №910/14076/22 за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міноборони, військової частини НОМЕР_1 до Товариства про стягнення неустойки за користування ПС;

- зокрема, предметом дослідження судів були копії актів приймання-передачі ПС від військових частин Міноборони до Товариства, на підставі яких Товариство набуло право користування відповідними гвинтокрилами; судами встановлювались обставини фактичного прийняття відповідачем зазначеного військового майна, його перебування у користуванні товариства, а також належного виконання сторонами умов договорів щодо передачі та повернення повітряних суден;

- обставини щодо факту передачі військового майна, прийняття його Товариством, а також наявності у Товариства статусу належного користувача відповідних гвинтокрилів не є новими чи такими, що потребують повторного доказування, оскільки вони вже були предметом безпосереднього судового дослідження та знайшли своє відображення у судових рішеннях у справі №910/14076/22, які набрали законної сили;

- з урахуванням положень частини четвертої статті 75 ГПК України наведені фактичні обставини мають преюдиціальне значення для розгляду цієї справи та не можуть бути повторно поставлені під сумнів шляхом нового дослідження тотожних доказів, зокрема, актів приймання-передачі повітряних суден, які вже були предметом оцінки суду;

- у межах розгляду даної справи саме Товариство не лише не заперечує факту отримання та подальшого використання спірного військового майна, а й фактично підтверджує такі обставини у власних процесуальних документах; відповідач не ставить під сумнів ні факт передачі йому повітряних суден, ані факт їх користуванні протягом відповідного періоду;

- наведені факти підтверджуються не лише актами приймання-передавання в оренди військового майна які досліджувались у справі №910/14076/22, а й іншими наявними у матеріалах справи доказами; зокрема, протоколом робочої наради посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та представників Товариства від 15.12.2021, зміст якого свідчить про обізнаність Товариства щодо факту отримання, використання відповідного військового майна;

- вбачається суперечлива процесуальна позиція Товариства, яка фактично зводиться до постановки під сумнів документів, що були складені та підписані за безпосередньої участі представників Товариства; адже саме на підставі відповідних актів приймання-передачі Товариство набуло право користування спірними ПС, фактично прийняло їх від військових частин та протягом тривалого часу використовувало у власній господарській діяльності;

- враховуючи, що акти приймання-передачі складалися у двох примірниках, один з яких призначався для сторони, що приймала майно, саме Товариство повинно було володіти відомостями щодо їх змісту та мати можливість підтвердити або спростувати відповідні обставини належними доказами; водночас замість надання таких доказів відповідач фактично намагається поставити під сумнів сам факт існування та належності документів, на підставі яких ним було отримано у користування державне військове майно;

- така процесуальна позиція не узгоджується з попередньою поведінкою Товариства та створює внутрішню суперечність у його доводах; з одного боку, відповідач не заперечує факту отримання та використання повітряних суден, а з іншого - намагається обґрунтувати необхідність закриття провадження посиланнями на відсутність оригіналів документів, які безпосередньо оформлювали передачу цього майна та були підставою для виникнення відповідних правовідносин; такий підхід фактично зводиться до заперечення документального оформлення обставин, які самим же Товариством визнаються та підтверджуються його багаторічною поведінкою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/9496/25 на 13.07.2026.

09.07.2026 Товариство подало суду додаткові пояснення.

У підготовче засідання 13.07.2026 з`явилися представники Прокуратури, позивача-2 та відповідача, представник позивача-1 не з`явився; про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету вказаної особи, яке наявне в матеріалах справи.

Представники відповідача у підготовчому засіданні 13.07.2026 просили суд задовольнити заяву, подану суду 16.02.2026, в якій Товариство просить суд виключити з об`єктів дослідження для проведення експертизи, позиції, заявлені Прокурором у заяві про зменшення позовних вимог від 04.02.2026.

Представники Прокуратури та КСВ ЗСУ заперечили проти задоволення вказаної заяви.

Господарський суд міста Києва вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви Товариства про виключення з об`єктів дослідження для проведення експертизи, позиції, заявлені Прокурором у заяві про зменшення позовних вимог від 04.02.2026, оскільки перелік остаточних питань для проведення судової експертизи визначаються судом з урахуванням наданих сторонами пояснень.

Представники відповідача у підготовчому засіданні 13.07.2026 просили суд задовольнити заяву про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), подану суду 05.06.2026.

Заява мотивована тим, що:

- предметом позову є заявлена сума спричиненої шкоди - 94 383 781,32 грн; вказана сума складається з заявленої вартості агрегатів та наземного обладнання, які наведені в таблиці, що повторно зазначена у заяві про зменшення позовних вимог;

- зміст заявлених у справі позовних вимог - стягнення збитків, спричинених неповерненням вказаного у позовній заяві майна, вартість якого складає ціну позову;

- до позовної заяви долучено фотокопії актів приймання-передачі вертольотів та списки майна (агрегатів та наземного обладнання);

- під час ознайомлення з документами, які були надані на вимогу суду Військовою частиною НОМЕР_1 у якості оригіналів, встановлено, що оригіналів документів, зазначених у додатку до позовної заяви за №5 «Копії актів приймання передавання в оренду вертольотів з військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України до ПрАТ «АК «Українські вертольоти» на 76 арк.», не подано;

- подані оригінали документів, зокрема, листування сторін Договору оренди та акти приймання-передавання ПС у 2022 році;

- єдиним належним та допустимим доказом передачі у 2003 - 2004 роках спірного знімного обладнання можуть слугувати акти приймання-передачі такого майна під час передачі повітряних суден від Військової частини НОМЕР_1 до Товариства у 2003-2004 роках, оригінали яких на вимогу суду не надані;

- позивач не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору та не надав будь-яких пояснень причин неподання оригіналів документів, а також пояснень щодо проставлення засвідчувального напису на документах «згідно з оригіналом» на копіях за відсутності оригіналів документів.

Представник Прокуратури заперечив проти задоволення вказаної заяви та наголосив на доводах письмових заперечень, поданих суду 11.06.2026.

Представник КСВ ЗСУ заперечив проти задоволення вказаної заяви та наголосив на доводах письмових заперечень, поданих суду 08.06.2026.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи учасників справи, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що:

- у даній справі Товариство не заперечує факту отримання та подальшого використання спірного військового майна;

- відповідач не ставить під сумнів ні факт передачі йому ПС, ані факт їх користування протягом відповідного періоду;

- акти приймання-передавання в оренду військового майна, складені та підписані за безпосередньої участі представників Товариства у двох примірниках, тобто один із примірників мав бути наявний у відповідача, що не позбавляє права останнього подати суду вказані оригінали;

- суд витребовував у КСВ ЗСУ оригінали доказів, копії яких додані до позовної заяви, що стосуються предмету спору, для вирішення питання щодо призначення у справі судової товарознавчої експертизи;

- Товариство не наводить жодних заперечень щодо викладеної у «копії актів приймання передавання в оренду вертольотів з військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України до ПрАТ «АК «Українські вертольоти» інформації.

Представники відповідача у підготовчому засіданні 13.07.2026 просили суд задовольнити клопотання, подане суду 05.12.2025, про призначення у справі судової товарознавчої експертизи, на вирішення якої просить поставити таке питання:

«Яка вартість об`єктів дослідження згідно із переліком, що додається, на території України станом на час проведення експертизи»?».

Проведення такої експертизи відповідач просить суд доручити Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601).

Представники Прокуратури та КСВ ЗСУ не заперечили проти задоволення вказаного клопотання Товариства.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи представника позивача, викладені у клопотанні про призначення у справі судової товарознавчої експертизи, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.

Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною першою статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним з принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Товариство висновку експерта з наведеного у клопотанні питання суду не подало та не мотивувало неможливості надати такого висновку.

Отже, призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи з визначеним відповідачем питанням, є недоцільним, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття судом рішення по суті справи без призначення такої експертизи.

Разом з тим, суд надає оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам під час прийняття рішення по суті.

Суд у підготовчому засіданні 13.07.2026 ставить на обговорення питання щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/9496/25 до судового розгляду по суті.

Представники учасників справи повідомили суд про те, що заяв і клопотань не мають, ними вчинені всі дії, передбачені у підготовчому провадженні, в зв`язку з чим просили суд розглянути справу по суті.

Відповідно до частини другої статті 177 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті (пункт 18 частини другої статті 182 ГПК України).

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (пункт 3 частини другої статті 182 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, враховуючи принцип дотримання розумного строку розгляду справи, зважаючи, що провадження у справі №910/9496/25 відкрито 08.08.2025, про можливість подання інших доказів суду учасники справи не зазначали, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність закриття підготовчого провадження і призначення розгляду справи по суті на 31.08.2026.

Керуючись статтями 177 - 185, 194, 196, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/9496/25 до судового розгляду по суті на 31.08.26 о 12:45 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12; визнати обов`язковою явку представників учасників справи.

2. Копію даної ухвали надіслати позивачу-1.

Ухвала набрала законної сили 13.07.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана Марченко