Рішення № 138259088, 14.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/819/25

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Луговський Ю.В., ордер серія АМ №1127397 від 24.06.2025;

від відповідача: Шелестюк А.М., виписка з ЄДР, керівник;

Вернидуб Д.В., ордер серія АМ №1154597 від 03.10.2025;

від третьої особи на стороні позивача: не з`явився;

з перервами в судових засіданнях з 06.04.2026 до 11.05.2026, з 11.05.2026 до 25.05.2026, з 25.05.2026 до 15.06.2026, з 15.06.2026 до 29.06.2026, відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 (с.Пряжів Житомирського району Житомирської області)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єдність" (м.Житомир);

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 (м.Житомир)

про визнання недійсним та скасування рішення засідання правління ОСББ

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення засідання правління ОСББ "Єдність", яке оформлене протоколом №2 засідання правління ОСББ "Єдність" від 09.10.2019, щодо обрання головою правління ОСББ "Єдність" ОСОБА_3 , обрання заступника голови правління ОСББ "Єдність" ОСОБА_4 та виключення ОСОБА_2 з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що члени правління не мали права обирати та відкликати голову правління ОСББ, оскільки відповідно до пункту 3.14 Статуту, в редакції станом на 09.10.2019, таке право належить до виключної компетенції загальних зборів. Тобто, члени правління об`єднання, прийнявши рішення про обрання головою правління "Єдність" ОСОБА_3 , обрання заступником голови правління ОСББ "Єдність" ОСОБА_4 та виключення ОСОБА_2 з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, вийшли за межі своїх повноважень, у зв`язку з чим рішення засідання правління, яке оформлене протоколом №2 засідання правління ОСББ "Єдність" від 09.10.2019, у вказаній частині підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (за правилами загального позовного провадження). Підготовче засідання призначено на 22.09.2025.

На електронну адресу суду 27.08.2025 та на поштову адресу суду 01.09.2025 надійшла заява від 27.08.2025 про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача, яка обґрунтована тим, що рішення у даній справі у випадку задоволення судом позову вплине на її права та обов`язки, адже в такому разі ОСОБА_2 буде поновлено в статусі особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи (ОСББ "Єдність") без довіреності, у тому числі підписувати договори, що, в свою чергу, покладе на неї й додаткові обов`язки. (а.с.50).

Ухвалою суду від 22.09.2025залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 ; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 27.10.2025 (включно); відкладено підготовче засідання на 07.10.2025.

У відзиві на позовну заяву від 03.10.2025 відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідно до п.3.16 Статуту ОСББ "Єдність", правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. Відтак аргументи позивача, що в період прийняття рішення від 09.10.2019 до повноважень правління не належало питання обрання та відкликання голови правління не відповідає дійсним обставинам справи (а.с.67-69).

У зв`язку з тим, що з 08год.32хв. до 13год.39хв. 07.10.2025 у Житомирській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі №906/819/25 не відбулось. Ухвалою суду від 07.10.2025 призначено підготовче засідання на 10.11.2025.

07.11.2025 від представника третьої особи надійшли додаткові пояснення, у яких ОСОБА_2 та її представник погоджуються з позовними вимогами, вважають їх законними та обґрунтованими (а.с.98-99).

Ухвалою суду від 10.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відкладено підготовче засідання на 02.12.2025.

В судовому засіданні 02.12.2025 суд оголосив перерву до 12.01.2026, згідно з ч.5 ст. 183 ГПК України.

01.01.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій додатково наголошено, що порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами (а.с.124-125).

В судовому засіданні 12.01.2026 суд продовжив перерву до 09.02.2026, згідно з ч.5 ст.183 ГПК України.

У письмових поясненнях від 08.02.2026 представник відповідача відзначив, що правління ОСББ "Єдність" під час винесення оскаржуваного рішення діяло в межах своїх повноважень, тому рішення є законним та не підлягає скасуванню (а.с.145-147).

В судовому засіданні 09.02.2026 суд оголосив перерву до 12.01.2026, згідно з ч.5 ст. 183 ГПК України.

Ухвалою суду від 09.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/819/25 до судового розгляду по суті на 06.04.2026.

У судовому засіданні 06.04.2026 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 11.05.2026, яку в подальшому було продовжено до 25.05.2026, до 15.06.2026 та до 29.06.2026, відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 29.06.2026 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві.

26.06.2026 від представника третьої особи надійшло клопотання про проведення судового засідання без третьої особи та її представника.

У судовому засіданні 29.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, та зазначив, що рішення буде проголошено в судовому засіданні 14.07.2026.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником підвального приміщення блоку "Г" площею 237,2кв.м. по АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.21).

ОСББ "Єдність" створено власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у 2005 році.

06.10.2019 відбулися загальні збори ОСББ "Єдність", оформлені протоколом №1, з наступним порядком денним:

1) звіт ревізійної комісії за 2018-2019 роки;

2) затвердження кошторису на 2019-2020 роки;

3) затвердження розміру внесків на відшкодування витрат на управління будинком;

4) переобрання складу правління;

5) переобрання ревізійної комісії;

6) про уповноваження представника загальних зборів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ОСББ "Єдність", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

По четвертому питанню вирішили: переобрати правління терміном на 3 роки у складі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 .

По шостому питанню вирішили: обрати ОСОБА_3 уповноваженим представником загальних зборів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ОСББ "Єдність", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.183-185).

09.10.2019 відбулось засідання правління ОСББ "Єдність", оформлене протоколом №12 (а.с.23 на звороті, 24). Згідно протоколу, 12 членів правління ОСББ "Єдність": ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 на порядок денний винесли наступні питання: про обрання голови правління ОСББ "Єдність"; про обрання заступника голови правління ОСББ "Єдність"; про виключення ОСОБА_2 з осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Так, по першому питанню слухали: члена правління - ОСОБА_6 , який запропонував обрати головою правління ОСББ "Єдність" ОСОБА_3 у зв`язку з рішенням загальних зборів.

Вирішили: обрати головою правління ОСББ "Єдність" ОСОБА_3 .

По другому питанню слухали: члена правління - ОСОБА_6 , який запропонував обрати заступником голови правління ОСББ "Єдність" ОСОБА_4 .

Вирішили: обрати заступником голови правління ОСББ "Єдність" ОСОБА_4 .

По третьому питанню слухали: члена правління - ОСОБА_6 , який запропонував виключити ОСОБА_2 з осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 у декретній відпустці. А також зобов`язати ОСОБА_2 передати до 20.10.2019 діючому правлінню всю первинну, технічну документацію за термін головування, звітність, журнали, технічний паспорт, інвентарну справу, договори, чеки, паспортний стіл (картотеку мешканців - форма А, форма Б), печатку ОСББ "Єдність".

Вирішили: виключити ОСОБА_2 з осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. А також зобов`язати ОСОБА_2 передати до 20.10.2019 діючому правлінню всю первинну, технічну документацію за термін головування, звітність, журнали, технічний паспорт, інвентарну справу, договори, чеки, паспортний стіл (картотеку мешканців - форма А, форма Б), печатку ОСББ "Єдність".

Позивач, посилаючись на незаконність вказаних вище рішень правління ОСББ "Єдність", оформлених протоколом №2 від 09.10.2019, в частині питань 1, 2, 3 порядку денного, які прийнятті в порушення п.3.14 Статуту та з перевищенням повноважень, звернувся з цим позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частина 1 ст.16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.

Предметом спору в цій справі є наявність/відсутність підстав для визнання недійсними рішень Правління ОСББ, в частині питань обрання головою правління "Єдність" ОСОБА_3 , обрання заступником голови правління ОСББ "Єдність" ОСОБА_4 та виключення ОСОБА_2 з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, за обставин прийняття рішень з перевищенням повноважень.

Правовідносини співвласників багатоквартирного будинку регулюються як Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", так і Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №916/1542/20).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Як вбачається зі змісту ст.7 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим.

Такий типовий статут затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.07.2018 у справі №910/13384/17, серед іншого, констатував, що Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Типовий статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №238 від 23.09.2015. Типовий статут містить загальні положення, які мають бути відображені у ньому, форма складення та зміст статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є вичерпним щодо положень, викладених у ньому, а може бути конкретизований та доповнений, проте не повинен суперечити загальним вимогам.

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, зокрема, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Статтею 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожному співвласнику гарантовано право, зокрема, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання.

Відповідно до п.5.1. Статуту ОСББ "Єдність (нова редакція) 2017 рік, затвердженого рішенням загальних зборів співвласників об`єднання, протокол №1 від 21.07.2017, (далі Статут) (а.с.9-16), який був чинний станом на 09.10.2019, співвласники мають право, зокрема: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів управління (правління) об`єднанням; одержувати в установленому Статутом порядку інформацію про діяльність об`єднання.

Згідно з п.3.1. Статуту, органами управління об`єднання є загальні збори його співвласників, правління та ревізійна комісія об`єднання.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників об`єднання відноситься: затвердження Статуту об`єднання, внесення змін до нього; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що не перевищує більш як 30тис.грн, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального або іншого заохочення голови та працівників ОСББ; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах (п.3.3. Статуту).

Пунктом 3.12.-3.13. Статуту визначено, що виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається та підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання визначених цим Статутом. Порядок обрання та відкликання членів правління їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

У п.3.16. Статуту визначено, що правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника.

З огляду на вказані вище положення Статуту ОСББ Єдність, обрання членів правління об`єднання, порядок їх обрання та відкликання, їх кількісний склад та строки обрання, є виключною компетенцією загальних зборів ОСББ. Натомість голова правління обирається саме з числа членів правління.

Суд вважає, що положення п.3.16 Статуту не суперечать Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки вказаним законом не визначено до компетенції якого саме органу віднесено обрання голови правління (загальних зборів чи правління як виконавчого органу об`єднання).

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб.

Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо стягнення неустойки, добросовісність Покупця по суті становить гарантію дотримання прав іншої сторони, якою у спірних правовідносинах є Продавець.

За обставин справи, коли загальні збори співвласників багатоквартирного будинку затвердили Статут ОСББ "Єдність" у новій редакції, положення якого мають обов`язковий характер для співвласників багатоквартирного будинку, відповідно до п. 3.16. розділу 3 якого саме правління обирає з числа правління голову правління, подальше обрання головою ОСББ ОСОБА_3 та заступником голови правління ОСББ ОСОБА_4 рішенням правління, а не рішенням загальних зборів не протирічить умовам Статуту, зокрема, п. 3.16. та принципам справедливості, добросовісності та розумності.

З огляду на викладене, аргументи позивача, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення засідання правління ОСББ "Єдність", оформленого протоколом №2 від 09.10.2019, до повноважень правління не належало питання обрання голови правління та заступника голови правління не знайшли свого підтвердження.

Зважаючи на встановлені вище обставини та оцінивши з огляду на положення ст.ст.73-79, 86 ГПК України наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень правління ОСББ "Єдність", оформлених протоколом №2 від 09.10.2019, в частині питань 1,2 порядку денного.

Щодо доводів позивача про те, що правління ОСББ "Єдність" з перевищенням повноважень прийняло рішення про припинення повноважень попереднього голови правління ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами ОСОБА_2 (третя особа без самостійних вимог на стороні позивача) 06.10.2019 власноручно написала заяву про звільнення з посади голови ОСББ за власним бажанням (а.с.72).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 дійшла висновку про те, що Директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону №2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону №2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (частина перша статті 99 ЦК, пункт 7 частини другої статті 30 Закону №2275-VIII, підпункт "є" пункту 8.5 Статуту).

У зв`язку з тим, що обрання та звільнення членів правління ОСББ є виключною компетенцією загальних зборів ОСББ, 06.10.2019 були проведені загальні збори ОСББ "Єдність", на яких було обрано новий склад правління та обрано уповноваженого представника загальних зборів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ОСББ "Єдність", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Кандидатура ОСОБА_2 у новий склад правління не висувалась, хоча третя особа (у разі наявності у неї бажання надалі працювати головою ОСББ "Єдність") мала таку можливість. Крім цього будь-яка особа може бути обрана до складу правління лише за її згодою. Третя особа такої згоди не висловлювала та вочевидь її не мала.

На загальних зборах ОСОБА_2 проти обрання нового складу правління не заперечувала, а рішення зборів не оскаржувала. Тобто припинення повноважень ОСОБА_2 відбулось не з ініціативи роботодавця (загальних зборів ОСББ), а з ініціативи самої третьої особи.

Тобто, загальні збори ОСББ "Єдність", які відбулись 06.10.2019, обранням нового складу правління ОСББ "Єдність" л и ш е р е а л і з у в а л и в о л ю В а с и л ь є в о ї О.П. щ о д о п р и п и н е н н я с в о ї х п о в н о в а ж е н ь г о л о в и п р а в л і н н я.

Також слід відзначити, що на засіданні правління ОСББ "Єдність" 09.10.2019 вирішувалось питання не про припинення повноважень попереднього голови правління, а лише про виключення ОСОБА_2 з осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, за наслідками проведених загальних зборів від 06.10.2019 на яких було обрано новий склад правління, внаслідок чого попередній склад втратив повноваження. Оскільки ОСОБА_2 не увійшла до оновленого керівного органу, тому більше не мала права вчиняти юридичні дії від імені ОСББ "Єдність" без довіреності.

До того ж, судом також враховується, що Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, як правило, не користується кваліфікованою правничою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.09.2024 у справі №925/1788/23.

Доказів недотримання порядку скликання правління 09.10.2029, недостатності голосів на засіданні правління для наявності кворуму та прийняття оскаржуваних рішень матеріли справи не містять. Порушень процедури під час прийняття оскаржуваних рішень правління, оформлених протоколом №2 від 09.10.2019, судом не встановлено.

Крім того, в даному випадку суд вбачає, що заявлений спір спрямований не на захист порушених прав позивача, а фактично на захист прав третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач не довів належними й допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України").

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, оскільки не спростовують встановлених вище обставин і остаточного висновку суду щодо відмови у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним та скасування рішення засідання правління ОСББ "Єдність", яке оформлене протоколом №2 засідання правління ОСББ "Єдність" від 09.10.2019.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову, судовий збір, в силу приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: : 2 прим.

1 - в справу;

2- представнику позивача через "Електронний суд";

3- відповідачу через "Електронний суд";

4 -третій особі ОСОБА_2 (рек з повідом) + представнику через систему "Електронний суд"