Рішення № 138258620, 16.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/22882/25

пр. № 2/759/2669/26

16 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Жиглій Є.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором від 19 липня 2021 року № 101209519 у розмірі 58 622,50 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 липня 2021 року за власного волевиявлення, із повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту № 101209519, яка знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН»), яка підписана одноразовим ідентифікатором. Таким чином, ОСОБА_1 уклав договір про надання споживчого кредиту від 19 липня 2021 року № 101209519 з ТОВ «МІЛОАН» та 19 липня 2021 року йому були перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 13 100,00 грн.

Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого 29 жовтня 2021 року згідно з умовами договору відступлення права вимоги № 11Т, ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача.

Згідно з договором відступлення сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 58 622,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13 100,00 грн; заборгованість за відсотками - 44 212,50 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1 310,00 грн.; заборгованість за пенею - 0,00 грн.

Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості за кредитним договором, позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Процесуальні дії

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю. О. (а.с.62-63).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.65-66).

06 березня 2026 року до суду надійшло клопотання, через систему «Електронний суд» про витребування доказів від представника позивача (а.с.73-77)

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року витребувано докази у справі (а.с.79-81).

20 квітня 2026 року до суду надійшов лист на електронну адресу суду від операційного директора АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», в якому вказано що на ім`я ОСОБА_1 банком не було емітовано платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 86).

23 квітня 2026 року на адресу суду надійшов лист від операційного директора АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», в якому вказано що на ім`я ОСОБА_1 банком не було емітовано платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 88-89).

29 квітня 2026 року до суду надійшло клопотання, через систему «Електронний суд» про витребування доказів від представника позивача (а.с. 90-96).

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року витребувано докази у справі (а.с.97-98).

18 травня 2026 року на адресу суду надійшов лист від операційного директора АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», в якому вказано що на ім`я ОСОБА_1 банком не було емітовано платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 101).

19 травня 2026 року на адресу суду надійшов лист від операційного директора АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», в якому вказано що на ім`я ОСОБА_1 банком не було емітовано платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 102).

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд», примірник позовної заяви разом з додатками до неї, був направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями доказів відправлення (а.с.35-36).

ОСОБА_1 двічі надсилалася ухвала про відкриття провадження. У встановлений судом строк, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, жодних заяв з процесуальних питань від нього до суду не надходили, конверти поверталися від нього з відмітками «за закінченням терміну зберігання» (а.с.70,72).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи встановлено, що 19 липня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 101209519, відповідно до умов якого відповідачу були перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 13 100,00 грн строком на 30 днів, комісія за надання кредиту - 1 310,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом - 4 912,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 24-28).

Відповідно до платіжного доручення від 19 липня 2021 року підтверджено зарахування коштів на карту НОМЕР_2 у розмірі 13 100,00 грн (а.с. 34).

29 жовтня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 11Т, у відповідності до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 (а.с. 21-23).

Заборгованість відповідача за договором про надання споживчого кредиту від 19 липня 2021 року № 101209519 становить 58 622,50 грн (а.с. 19).

25 липня 2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення боргу за кредитним договором № 101209519 на загальну суму 58 622,50 грн (а.с. 37).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листівках, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивач на підтвердження позовних вимог надав копії анкети-заяви, договір про споживчий кредит, розрахунок заборгованості, докази видачі коштів за кредитним договором.

Позивач заявляв клопотання про витребування відповідних доказів у банку, який відкрив відповідний рахунок та емітував відповідну картку.

20 квітня 2026 року до суду надійшов лист на електронну адресу суду від операційного директора АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», в якому вказано що на ім`я ОСОБА_1 банком не було емітовано платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 86).

19 травня 2026 року на адресу суду надійшов лист від операційного директора АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», в якому вказано що на ім`я ОСОБА_1 банком не було емітовано платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 102).

З урахуванням викладеного, суд, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги необґрунтовані, недоведені належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Інформація про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Текст рішення виготовлено 16.07.2026 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб