Ухвала суду № 138257042, 16.07.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 705/1587/25

Провадження № 1-кп/702/31/26

У Х В А Л А

про продовження строку дії запобіжного заходу

у виді цілодобового домашнього арешту

14.07.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників: ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

обвинувачених: ОСОБА_9 , (в режимі відеоконференції), ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції) та ОСОБА_13 (в режимі відеоконференції),

потерпілі: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 - не з`явилися;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище Черкаської області клопотання прокурора про продовження строку дії обраного обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді цілодобового арешту у кримінальному провадженні № 12024170440000036 від 06.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12024170440000036 від 06.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_97 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

14.07.2026 прокурор подав клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді цілодобового арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. В ході досудового розслідування причетність обвинуваченого ОСОБА_12 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. 27.02.2025 відносно ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави, який неодноразово продовжувався. Ухвалою суду від 11.12.2025 застосовано до обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з клопотанням прокурора, на даний час ризики встановлені під час досудового розслідування, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились і продовжують існувати. Обвинувачений не має сталих соціальних зав`язків, офіційно не працевлаштований, не перебуває на утриманні членів родини, не має майна або інших факторів, що прив`язують його до місця проживання, раніше засуджений за аналогічні злочини та оголошувався в розшук за іншим кримінальним провадженням.

Просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжний захід у виді цілодобового арешту строком на 2 місяці. Заборонити обвинуваченому ОСОБА_12 цілодобово залишати житло за місцем своєї реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 та покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 , обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_12 підтримав повністю, просив його задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 та захисник ОСОБА_6 з приводу вирішення клопотання про продовження запобіжного заходу не заперечували.

В судове засідання потерпілі не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи, повідомленні у встановленому законом порядку.

Заслухавши думку сторін судового провадження, дослідивши клопотання, матеріали справи в розрізі вирішення цього клопотання, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 1 4 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу.

Відповідно до розділу ХІ п. 20.5 Перехідних положень КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Із запровадженням на території України воєнного стану, питання продовження строку тримання під вартою у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом такого питання у встановленому КПК порядку, стало регулюватися положеннями ч. 6 ст. 615 КПК України.

Зокрема, ч. 6 ст. 615 КПК України унормовувала, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України № 8-р(II)/2024 від 18.07.2024 у справі № 3-88/2022(205/22, 114/24) частину шосту статті 615 КПК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

У цьому рішенні Конституційний Суд вказав на неприпустимість автоматичного продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наголосив на необхідність розгляду вказаного питання судом, що завершується ухваленням вмотивованого та належним чином обґрунтованого судового рішення.

Крім того, Конституційний Суд України цим рішенням зобов`язав Верховну Раду України «привести нормативне регулювання, установлене ч. 6 ст. 615 КПК України, що визнана неконституційною, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням» (п. 3 резолютивної частини рішення).

Покладення на Верховну Раду України такого обов`язку відтермінувала втрату чинності положень ч. 6 ст. 615 КПК України на три місяці з дня ухвалення вищевказаного рішення Конституційного Суду.

Попри це, зі спливом тримісячного строку, встановленого Конституційним Судом України, Верховною Радою України нормативне регулювання, установлене ч. 6 ст. 615 КПК України, щодо продовження строку тримання під вартою у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом такого питання у встановленому КПК порядку, у відповідність до рішення Конституційного Суду України не приведене, тому нині склалась ситуація, за якої положення ч. 6 ст. 615 КПК України є такими, що втратили чинність, та відповідно не можуть бути застосованими при продовженні строку тримання під вартою, а Верховною Радою України, всупереч вимогам Конституційного Суду України, не вироблено новий механізм, який врегулював би окреслене вище питання.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Порядок визначення складу суду встановлений ст. 35 КПК України і частина 9 цієї статті передбачає, що склад суду у кримінальному провадженні є незмінним, крім випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічно, згідно з положеннями ч. 1 ст. 319 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів.

За загальними правилами судочинства незмінність складу суду при проведені судового розгляду полягає в тому, що справа від початку її розгляду і до закінчення повинна розглядатись за участі лише судді або колегії суддів, визначених ЄСІТС для розгляду конкретного кримінального провадження, натомість тимчасова неможливість розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту (зокрема у зв`язку з перебуванням члена колегії на лікарняному, у відпустці) не може бути безумовною підставою для вилучення справи з подальшим її перерозподілом, що призведе до порушення розумних строків розгляду справи, а також необхідності кожного разу розпочинати судовий розгляд спочатку, що в свою чергу може призвести до втрати доказів по справі, зокрема неможливості повторного допиту свідків, потерпілих тощо.

У зв`язку з викладеним, оскільки член колегії суддів - суддя ОСОБА_98 перебуває у відпустці, а строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_12 закінчується 18.07.2026 і, відповідно, неможливо за вказаних обставин колегією суддів у повному складі розглянути клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_12 , з урахуванням загальних засад кримінального провадження, зокрема незмінності складу суду, а також враховуючи позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 18.07.2024, клопотання вирішується суддею ОСОБА_1 , яка є головуючим суддею у складі колегії суддів, що здійснює розгляд вищезазначеного кримінального провадження, та членом колегії суддею ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення.

Згідно з ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2025 до підозрюваного ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначення розміру застави та підтверджено наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.03.2025 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави продовжено до 23.05.2025, яка неодноразово продовжувалась ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області.

Ухвалою суду від 11.12.2025 до обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Так, ОСОБА_12 висунуто обвинувачення у вчиненні 17 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, отже до обвинуваченого може бути застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу (ч. 3, 5 ст. 199 КПК України).

Оцінюючи заявлені прокурором ризики колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_12 висунуте обвинувачення у вчиненні 17 кримінальних правопорушень, за кожне з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.

При цьому, враховуючи кількість кримінальних правопорушень за формулою обвинувачення, тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_12 у разі доведення його винуватості, відсутність сталих соціальних зв`язків, наявність судимостей, колегія суддів вважає, що ризик того, що ОСОБА_12 може переховуватися від суду існує.

Колегія суддів вважає, що ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що наразі свідки не допитані, триває судове провадження. Суд враховує, що обвинуваченому вже відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби позапроцесуального впливу на них.

Суд вважає, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення існує, оскільки обвинувачений ОСОБА_12 раніше засуджений вироком Соснівського районного суду м. Черкаси за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, відповідно до вироку суду від 20.07.2022, інкриміновані кримінальні правопорушення, згідно з обвинувальним актом, вчинив у період іспитового строку.

Відтак суд встановив, що ризики, визначені ухвалою слідчого судді при обранні запобіжного заходу ОСОБА_12 так і судом під час судового розгляду не зменшились та продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_12 у виді цілодобового домашнього арешту.

Крім цього, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в обсязі запропонованому прокурором, що є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_12 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 176, 177, 181, 193, 194, 196, 314-316, 331, 369-372, 392 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_12 , задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_12 цілодобово залишати житло за місцем своєї реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 (за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту).

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 , обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

прибувати за кожною вимогою до суду;

заборонити цілодобово залишати місце свого проживання, а саме домоволодіння по АДРЕСА_1 (за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту);

утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.

Встановити строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених обов`язків до 14.09.2026.

Роз`яснити ОСОБА_12 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_12 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити обвинуваченому, захиснику прокурору та направити до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, для виконання.

Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_99

Судді ОСОБА_100