Ухвала суду № 138257041, 16.07.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 705/1587/25

Провадження № 1-кп/702/31/26

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою

14.07.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників: ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

обвинувачених: ОСОБА_9 , (в режимі відеоконференції), ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції) та ОСОБА_13 (в режимі відеоконференції),

потерпілі: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 - не з`явилися;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище Черкаської області клопотання прокурора про продовження строку дії обраного обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024170440000036 від 06.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12024170440000036 від 06.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_97 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

14.07.2026 прокурор подав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. В ході досудового розслідування причетність обвинуваченого ОСОБА_10 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. 27.02.2025 відносно ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави, який продовжувався та наразі діє до 18.07.2026.

Згідно з клопотанням прокурора ризики встановлені під час досудового розслідування, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати.

Прокурор вважає, що заявлені ним ризики є реальними, стійкими, триваючими, вони не відпали і не змінилися та виправдовують продовження застосування цього запобіжного заходу. Інші обставини, які сприяють застосуванню більш м`якого запобіжного заходу, не встановлено. Фактично, тримання під вартою виправдовується.

Просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 підтримав повністю, просив його задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки до клопотання не додано доказів існування ризиків, а твердження прокурора щодо їх наявності є необґрунтованими, просили застосувати цілодобовий домашній арешт з електронними засобами контролю та врахувати часткове відшкодування потерпілим завданої шкоди. Додатково обвинувачений зазначив, що має імунологічне захворювання та йому необхідна належна медична допомога, яка в умовах СІЗО не забезпечується, документи про наявність цього захворювання наявні у матеріалах кримінального провадження, разом з тим, судом при продовженні запобіжного заходу не враховуються.

В судове засідання потерпілі не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи, повідомленні у встановленому законом порядку.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів приходить до таких висновків.

Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення.

Згідно з ч. 1 4 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу.

Відповідно до розділу ХІ п. 20.5 Перехідних положень КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Із запровадженням на території України воєнного стану, питання продовження строку тримання під вартою у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом такого питання у встановленому КПК порядку, стало регулюватися положеннями ч. 6 ст. 615 КПК України.

Зокрема, ч. 6 ст. 615 КПК України унормовувала, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України № 8-р(II)/2024 від 18.07.2024 у справі № 3-88/2022(205/22, 114/24) частину шосту статті 615 КПК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

У цьому рішенні Конституційний Суд вказав на неприпустимість автоматичного продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наголосив на необхідність розгляду вказаного питання судом, що завершується ухваленням вмотивованого та належним чином обґрунтованого судового рішення.

Крім того, Конституційний Суд України цим рішенням зобов`язав Верховну Раду України «привести нормативне регулювання, установлене ч. 6 ст. 615 КПК України, що визнана неконституційною, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням» (п. 3 резолютивної частини рішення).

Покладення на Верховну Раду України такого обов`язку відтермінувала втрату чинності положень ч. 6 ст. 615 КПК України на три місяці з дня ухвалення вищевказаного рішення Конституційного Суду.

Попри це, зі спливом тримісячного строку, встановленого Конституційним Судом України, Верховною Радою України нормативне регулювання, установлене ч. 6 ст. 615 КПК України, щодо продовження строку тримання під вартою у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом такого питання у встановленому КПК порядку, у відповідність до рішення Конституційного Суду України не приведене, тому нині склалась ситуація, за якої положення ч. 6 ст. 615 КПК України є такими, що втратили чинність, та відповідно не можуть бути застосованими при продовженні строку тримання під вартою, а Верховною Радою України, всупереч вимогам Конституційного Суду України, не вироблено новий механізм, який врегулював би окреслене вище питання.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Порядок визначення складу суду встановлений ст. 35 КПК України і частина 9 цієї статті передбачає, що склад суду у кримінальному провадженні є незмінним, крім випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічно, згідно з положеннями ч. 1 ст. 319 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів.

За загальними правилами судочинства незмінність складу суду при проведені судового розгляду полягає в тому, що справа від початку її розгляду і до закінчення повинна розглядатись за участі лише судді або колегії суддів, визначених ЄСІТС для розгляду конкретного кримінального провадження, натомість тимчасова неможливість розгляду клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою (зокрема у зв`язку з перебуванням члена колегії на лікарняному, у відпустці) не може бути безумовною підставою для вилучення справи з подальшим її перерозподілом, що призведе до порушення розумних строків розгляду справи, а також необхідності кожного разу розпочинати судовий розгляд спочатку, що в свою чергу може призвести до втрати доказів по справі, зокрема неможливості повторного допиту свідків, потерпілих тощо.

У зв`язку з викладеним, оскільки член колегії суддів - суддя ОСОБА_98 перебуває у відпустці, а строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 закінчується 18.07.2026, і, відповідно, неможливо за вказаних обставин колегією суддів у повному складі розглянути клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 то, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, зокрема незмінності складу суду, а також враховуючи позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 18.07.2024, клопотання вирішується суддею ОСОБА_1 , яка є головуючим суддею у складі колегії суддів, що здійснює розгляд вищезазначеного кримінального провадження, та членом колегії суддею ОСОБА_2 .

За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, ОСОБА_10 висунуто обвинувачення у вчиненні 21 кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, за кожне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років з конфіскацією майна, отже до обвинуваченого може бути застосовано запобіжний захід тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2025 до підозрюваного ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням розміру застави та підтверджено наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.03.2025 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави продовжено до 23.05.2025, яка неодноразово продовжувалась ухвалами Монастирищенського районного суду Черкаської області і діє до цього часу.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу (ч. 3, 5 ст. 199 КПК України).

Оцінюючи заявлені прокурором ризики колегія суддів приходить до таких висновків.

Так, ОСОБА_10 висунуте обвинувачення у вчиненні 21 кримінального правопорушення, за кожне з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.

При оцінці продовження існування цього ризику суд також бере до уваги майновий стан обвинуваченого, відсутність сталих соціальних зв`язків та вважає цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, а отже ризик того, що ОСОБА_10 може переховуватися від суду існує.

Колегія суддів вважає, що ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що наразі свідки не допитані, триває судове провадження.

Суд враховує, що обвинуваченому вже відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби позапроцесуального впливу на них.

Суд вважає, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення існує, оскільки в провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває інше кримінальне провадження щодо обвинуваченого. Хоч наявність в провадженні суду кримінальних справ щодо ОСОБА_10 не свідчить про його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, що інкримінується за ними, однак свідчить про ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Зважаючи на те, що колегія суддів прийшла до висновку щодо доведеності заявлених ризиків і необхідності продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, тому доводи сторони захисту з приводу відсутності ризиків та необґрунтованості клопотання спростовуються висновками суду про зворотне.

Судом не здобуто відомостей щодо обставин, які б переважили зазначені вище ризики.

Відшкодування обвинуваченим ОСОБА_10 майнової шкоди 2-м потерпілим з 21-го потерпілого не зменшує наявність ризиків, що встановлені судом.

Твердження обвинуваченого щодо наявного імунологічного захворювання не підтверджено доказами, оскільки таких доказів ні обвинуваченим, ні його захисником не надано, в матеріалах кримінального провадження такі докази відсутні, а тому оцінити їх в рамках розгляду цього клопотання колегія суддів можливості не має.

Для уточнення отриманої інформацієї від обвинуваченого ОСОБА_10 щодо наявності захворювання та неналежного медичного забезпечення, суд звертається до відповідної медичної частини при Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».

Отже, під час розгляду цього клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не інші (менш суворі) запобіжні заходи, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні.

Строк запобіжного заходу особи обвинуваченого закінчується 18.07.2026, однак враховуючи, що станом на час постановлення ухвали судовий розгляд не завершено, колегія суддів, вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу саме на 60 днів.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У даному випадку відсутні обставини, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, тому суд зобов`язаний визначити розмір застави.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 гривень.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в грошовому виразі 266 240 грн.

Крім цього, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, в разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_10 з - під варти у зв`язку з внесенням ним застави, слід покласти на останнього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись з Уманського району Черкаської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196-199, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_10 , задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.

Продовжений строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 обчислювати з моменту постановлення ухвали, тобто з 14.07.2026 до 11.09.2026, включно.

Визначити ОСОБА_10 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_10 з - під варти у зв`язку з внесенням ним застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись з Уманського району Черкаської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11.09.2026.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу та може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_10 , захиснику ОСОБА_6 , прокурору та надіслати для виконання до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя ОСОБА_99

Судді ОСОБА_100