Рішення № 138256279, 09.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3103/26

н/п 2/953/2543/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Колесник С.А.,

за участю секретаря Тютюновій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

16.03.2026 року представник позивача АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О. В., який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.04.2017 року у розмірі 79253.91 UAH грн. станом на 14.03.2026 року, яка складається з наступного: 59931.62 грн. - заборгованість за кредитом; 19322.29 грн. - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн. - пеня; 0 грн. штраф, та судові витрати у розмірі 2662.4 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28.04.2017 року ОСОБА_2 (надалі Відповідач) приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а А-Банку (копія додається до позову) відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.2 - 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви.

Банк на боргові зобов`язання за Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.

АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п. 2.1.1.4.2 Умов та правил надання банківських послуг, У разі порушення Власником або Довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов цього Договору та/або у разі виникнення Овердрафта Банк має право призупинити здійснення розрахунків по Картці (заблокувати Картку) та/або визнати Картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокове виконання боргових зобов`язань у цілому або у визначеній Банком частці у разі невиконання Власником та/або Довіреною особою Власника своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, У разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн. Клієнт сплачує Банку пеню, відповідно до встановлених тарифів.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 14.03.2026 року має заборгованість - 79253.91 грн., яка складається з наступного: 59931.62 грн. - заборгованість за кредитом; 19322.29 грн. - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн. - пеня; 0 грн. - штраф.

Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення Відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяти на себе зобов`язання.

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав АТ "А-БАНК".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 справу передано судді Колесник С.А.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 31.03.2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

19.05.2026 відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» направила до суду відзив на позовну заяву, у якому просила застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обгрунтування Відзиву Відповідач зазначила, що з позовними вимогами АТ «Акцент-Банк» не погоджується у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, позивач звернувся до суду у 2026 році, тоді як правовідносини між сторонами виникли значно раніше (договір датований 2017 роком), а виконання зобов`язань за договором фактично припинилося задовго до звернення до суду. Жодних належних та допустимих доказів переривання або зупинення строку позовної давності позивачем не надано.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності становить три роки. Таким чином, позивачем подано вимоги поза межами встановленого законом строку позовної давності. Вважає, що звернення до суду здійснено з очевидним пропуском строку позовної давності, у зв`язку з чим прошу суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Також зазначила, що на її думку, позивач не довів факт належного укладення кредитного договору відповідно до вимог законодавства, факт отримання відповідачем конкретної суми грошових коштів, факт погодження умов щодо процентів, штрафних санкцій та інших платежів, а також реальний та належним чином підтверджений розмір заборгованості.

Надані позивачем документи не відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Вказала, що Позивач надав розрахунок заборгованості у вигляді значного за обсягом масиву даних (сотні сторінок), який: не має чіткої та зрозумілої структури, не містить зрозумілого алгоритму формування заборгованості, не дозволяє встановити складові заявленого боргу, унеможливлює перевірку правильності нарахувань, що не дає можливості ані суду, ані відповідачу здійснити належну перевірку заявлених вимог, перевірити правильність нарахувань та розрахунку заборгованості, а також встановити дійсний розмір заборгованості. Фактично позивач подав інформацію у формі, яка істотно ускладнює її аналіз та перевірку, що суперечить принципам добросовісності, розумності та змагальності судового процесу.

Крім того, зазначає, що Позивач не забезпечив належного повідомлення відповідача, подав формальний та непридатний для належної перевірки розрахунок, не надав належних доказів заявлених вимог та одночасно просить суд розглядати справу без участі представника позивача. Зазначені обставини свідчать про формальний характер поданого позову та використання судового процесу без належного обґрунтування заявлених вимог. Такі дії мають ознаки недобросовісного користування процесуальними правами. Подання матеріалів у формі, яка не піддається належному аналізу та не дозволяє перевірити правильність нарахувань та розрахунку заборгованості, позбавляє відповідача можливості сформувати повноцінну правову позицію захисту та ставить відповідача у нерівне становище порівняно з позивачем.

25.05.2025 через систему «Електронний суд» представник Позивача подав Відповідь на відзив, у якому просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись при цьому на наступне.

Щодо умов кредитування та підписання Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку зазначила, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами складають кредитний договір N0 Б/Н від 28.04.2017 року) в А-Банку підтвердила під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомилася з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодилася з ними, оскільки даний кредитний договір є договором ОФЕРТИ.

Згідно до ст. 641 ч. 1 а. 1 та ст. 642 ч. 1 ЦК України, Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною та безумовною.

Банком, станом на час укладання договору, на виконання відповідних положень Закону України «Про захист прав споживачів», надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законом не встановлений обов`язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією та сплата періодичних платежів. Своїм підписом під ретельно прочитаним кредитним договором позичальник підтвердила факт виконання банком усіх переддоговірних формальностей, щодо яких є застереження у чинному на той час законодавстві, в тому числі й постанові правління НБУ N0 168 від 10.05.2007, і саме це є доказом обізнаності позичальника з усіма умовами кредитування на момент підписання кредитного договору.

Для уникнення сумнівів щодо використання Умов і Правил потрібно використати позицію Верховного Суду щодо природи даних відносин та дійсності Умов і Правил, що викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2018 року по справі N0202/19403/13-^ постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року по справі N0705/6051/15^ та постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі N0265/7652/15. Аналогічні висновки містяться також і в постановах ВСУ по справах N0203/7644/13(61-963св18) та N02604/29253/12 (61-2741св18).

Окрім того, слід звернути увагу суду на той факт, що Відповідач підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Тобто Відповідач сам погодився як з Умовами та Правилами надання банківських послуг так і з необхідністю самостійного ознайомлення на сайті банку з їх оновленими версіями.

Наявна у позивача заборгованість нарахована у відповідності до умов кредитування, які складаються із Анкети-Заяви, Тарифів та Умов і Правил (актуальна копія яких була додана до позову).

Щодо розрахунку заборгованості та банківської виписки. Так, на підтвердження вірності розрахунку в матеріалах справи наявна банківська виписка (яка є первинним бухгалтерським документом відповідно до ЗУ Про бухгалтерський облік), де в тому числі відображено використання Відповідачем кредитного ліміту. Але також варто зазначити, що відповідно до ст. 89 ч. 2 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Також до позову було додано довідку про видачу картки та довідку про встановлення/ зміну кредитного ліміту, та звертаємо увагу суду, що ініціатором встановлення/зміни кредитного ліміту може бути як Банк, так і сам клієнт, та заборгованість виникла в результаті витрачання кредитних коштів, а встановлення кредитного ліміту є лише можливістю їх використання (відповідно до всіх умов договору), а не обов`язком клієнта.

10.06.2026 через систему «Електронний суд» Відповідач подала заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності. Крім того, цієї ж дати відповідач подала заперечення (на відповідь на відзив), у яких просила врахувати доводи, викладені у відзиві та поданих заперечення, посилаючись на наступне.

Так, щодо строку позовної давності вказала, що у поданій відповіді на відзив позивач фактично не спростував її доводу щодо пропуску строку позовної давності.

Позивач не навів жодних обставин та не надав жодних доказів, які б свідчили про переривання або зупинення перебігу строку позовної давності, а також не зазначив дату, з якої, на його думку, має обчислюватися строк звернення до суду. Фактично доводи відповідача щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності залишені позивачем без належного спростування. За таких обставин вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню наслідки спливу строку позовної давності.

Щодо невизначеності моменту виникнення права на позов, зазначила, що у відповіді на відзив позивач не зазначив дату виникнення прострочення, дату настання строку виконання основного зобов`язання, дату пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту (у разі її наявності), а також дату, з якої, на думку позивача, має обчислюватися строк позовної давності. Таким чином, позивач фактично не спростував доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності та не навів належного правового обґрунтування своєчасності звернення до суду.

Щодо підписання анкети-заяви та ознайомлення з умовами банку вказала, що значна частина відповіді на відзив присвячена доводам щодо факту підписання анкети-заяви, ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також правовій природі договору приєднання. Разом із тим зазначені обставини самі по собі не підтверджують: правильність заявленого розрахунку заборгованості; дійсний розмір заборгованості; відсутність пропуску строку позовної давності; обґрунтованість заявлених до стягнення сум. Таким чином, наведені позивачем доводи не спростовують основних заперечень відповідача.

Крім того щодо розрахунку заборгованості зазначила, що Позивач посилається на наданий ним розрахунок заборгованості та банківську виписку. Однак сам по собі значний обсяг документів не свідчить про їх належність, допустимість та достатність. Наданий розрахунок не містить зрозумілого та логічного пояснення формування заявленої до стягнення суми, не дозволяє встановити порядок нарахування відповідних платежів та не дає можливості перевірити правильність заявлених вимог. Крім того, позивач не надав у відповіді на відзив жодних додаткових пояснень або розрахунків, які б усували зазначені недоліки чи дозволяли перевірити правильність заявленої до стягнення суми. Відповідь на відзив не містить пояснень щодо конкретного механізму формування заявленої до стягнення суми та не усуває недоліків, на які було звернуто увагу у відзиві.

Щодо доводів про користування кредитом: Позивач зазначає, що користування кредитом нібито підтверджує погодження відповідача з усіма умовами кредитування. Разом із тим факт користування платіжною карткою сам по собі не звільняє позивача від обов`язку довести: складові заборгованості; підстави нарахування відповідних сум; правильність здійснених нарахувань; дотримання строків звернення до суду. Обов`язок доказування покладається саме на позивача відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

Щодо відсутності належного спростування доводів відповідача вказала, що у поданій відповіді на відзив позивач фактично не надав належного спростування доводів відповідача, викладених у відзиві, а обмежився повторенням обставин, наведених у позовній заяві. При цьому відповіді на ключові доводи щодо строку позовної давності, можливості перевірки розрахунку заборгованості та достатності доказів позивачем не надано.

Посилаючись на ст.81 ЦПК України зазначила, що обов`язок доказування не може бути покладений на відповідача. Наявні в матеріалах справи документи не усувають наведених у відзиві сумнівів щодо обґрунтованості позову та не підтверджують заявлені вимоги належними та допустимими доказами.

Отже, вважає, що Позивачем не доведено обставини, які б свідчили про своєчасність звернення до суду або переривання перебігу строку позовної давності; правильність розрахунку заборгованості; належне обґрунтування заявленої до стягнення суми.

10.06.2026 Відповідачем подано клопотання щодо оцінки розрахунку заборгованості, наданого Позивачем, у якому Відповідач просить врахувати наведені у ньому обставини під час оцінки доказів у справі.

Представник позивача АТ «Акцент-Банк» у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи міститься клопотання представника позивача АТ «Акцент-Банк» Шкапенка О. В. про розгляд справи без його участі, в якій він вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань була повідомлена своєчасно та належним чином, подала заяву про розгляд справи без участі.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом достовірно встановлено, що 28.04.2017 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до АТ "Акцент-Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву № б/н від 28.04.2017 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Подавши банку анкету-заяву від 28.04.2017 року відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, що викладені на банківському сайті, складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг, з якими вона ознайомилася.

З довідки, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що на підставі укладеного кредитного договору між позивачем та відповідачем б/н від 28.04.2017 року, ОСОБА_2 був відкритий рахунок № НОМЕР_1 та надані картки: № НОМЕР_2 , термін дії якої до 07/2027; № НОМЕР_3 , термін дії якої до 10/2027; № НОМЕР_4 , термін дії якої до 01/2021.

Як вбачається з наданої стороною позивача довідки за лімітами, відповідачу 28.04.2017 року був встановлений кредитний ліміт у розмірі 1900,00 грн. У подальшому кредитний ліміт був збільшений 05.05.2017 до 2000,00 грн., 07.08.2017 до 2500,00 грн.; 21.09.2017 до 15000,00 грн.; 09.04.2019 до 20 000,00 грн.; 23.09.2023 до 60000,00 грн.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 28.04.2017 року, станом на 14.03.2026 року становить 79253.91 грн., яка складається з наступного: 59931.62 грн. - заборгованість за кредитом; 19322.29 грн. - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн. - пеня; 0 грн. - штраф.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Акцент Банк»).

Відтак, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Пунктом 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що кредитна лінія - вид кредиту, надання якого здійснюється повністю або частинами в узгоджені сторонами строки протягом строку кредитування. При цьому може бути передбачено право споживача отримати кредит у межах встановленого кредитного ліміту у разі часткового або повного погашення кредиту протягом строку кредитування, визначеного в договорі про споживчий кредит.

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення - ч.1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту - ч.2 ст. 9 Закону України «Про кредитування».

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Анкета заява від 28.04.2017 року містить паспортні дані відповідачки, проте будь-яких істотних умов, а саме розміру кредиту, сплати відсотків та порядку надання кредитних коштів не має.

Як убачається з виписки по картковому рахунку, відповідачка користувалася кредитними коштами, вносила кошти на погашення, а також здійснювала поповнення кредитного карткового рахунку шляхом переказу коштів з іншої картки.

Таким чином позивачем доведено факт надання кредитних коштів, та користування ними ОСОБА_2 .

Посилання відповідача, що зазначена виписка по картковому рахунку не є фінансово обліковим документом є безпідставним, оскільки Банком надано розрахунок заборгованості та виписку по рахунку боржника, яка є первинним документом та підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Тому суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитом.

Щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, суд зазначає наступне.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, тобто їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в АТ «Акцент - Банк», як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та правил надання батьківських послуг в АТ «Акцент - Банк», які розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/ters, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, зокрема: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент - Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.

Суд зазначає, що в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/ters) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент - Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом до суду.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме доданий до позовної заяви витяг з Умов, які надав банк, відповідач розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент - Банк».

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) і підстав від її відступу суд не вбачає.

Анкета-заява, яка підписана відповідачем не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами.

Саме по собі підписання відповідачем Анкети-Заяви без підтверджень про конкретні запропоновані йому умови та правила банківських послуг не може свідчити про те, що відповідач ознайомлений з відсотками, які йому можуть бути нараховані.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1734-VIII)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2021 року у справі № 201/10403/19 вказано, що положення Закону №1734-VIII допускають те, що укладення договору про споживчий кредит може бути пов`язане з необхідністю отримання споживачем додаткових чи супутніх послуг кредитодавця або третіх осіб, але вимагають, щоб відомості про це були відображені у паспорті споживчого кредиту, з яким кредитодавець має ознайомити позичальника у письмовій формі до укладення договору про споживчий кредит. Інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, зокрема, розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються за невиконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, має бути зазначена у такому договорі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки сторонами не погоджено сплату відсотків за користування кредитом, проте Банк списував відсотки за користування кредитом, суд вважає за необхідне вирахувати суму сплачених відсотків із суми боргу.

Сума заборгованості за договором кредиту 59931,62 грн, сума списаних відсотків 24022,56 грн, залишок боргу становить 35909,06 грн.

Підстави для стягнення відсотків за користування кредитними коштами відсутні.

Стосовно доводів позивача щодо пропуску строку позовної давності, суд зазначає.

Згідно ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено відповідну заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Відповідно до виписки по картці, останнє користування відповідачем коштами відбулося 23.02.2022 року.

Позивач АТ «Акцент-Банк» звернувся з даним позовом до суду через засоби поштового зв`язку 16.03.2026 року.

30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповненийРозділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, п. 12 якого визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257,258,362,559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року, а тому саме з цієї дати строк позовної давності продовжувався у зв`язку із введенням на території України карантину. Строк карантину неодноразово продовжувався й закінчився 30 червня 2023 року.

Крім того, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»,внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так,розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українидоповнено, зокрема п.19, згідно якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач, звернувшись до суду з даним позовом 16.03.2026 року, не пропустив строків позовної давності

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «Акцент Банка» заборгованості за кредитним договором у сумі 35 909,06 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що сума сплаченого позивачем судового збору за звернення до суду з позовом становить 2662,40 грн.

Отже стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» підлягає судовий збір у розмірі 1206 грн. 33 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770, рах. № НОМЕР_6 , юридична адреса: адреса для листування: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська б.11) заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.04.2017 у розмірі 35 909 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 06 коп. станом на 14.03.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770, рах. № НОМЕР_6 , юридична адреса: адреса для листування: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська б.11) судовий збір у сумі 1206 (одна тисяча двісті шість) грн. 33 коп.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ: 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Колесник С.А.