Рішення № 138255358, 16.07.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/230/26

Провадження № 2/533/274/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кругловецького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

13 березня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» через систему «Електронний суд» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просив суд:

- витребувати в АТ «А-банк» докази, що містить банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКППП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 12.07.2025 (дата видачі кредиту) по 27.12.2025 (дата закінчення терміну кредитування);

- за результатами розгляду позовної заяви - позовні вимоги позивача задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором № 540890-КС-002 про надання кредиту від 12.07.2025, що становить 50850,00 грн, яка складається зі: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 25350,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 7500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3000,00 грн.

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Також позивач просив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін та без участі позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Процесуальні дії/рішення у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 14 травня 2026 року (а.с. 89-91).

Цією ж ухвалою суду клопотання позивача про витребування інформації від АТ «А-банк» задоволено частково. Витребувано від АТ «А-Банк» інформацію.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 14 травня 2026 року повторно витребувано від Акціонерного товариства «А-банк» у строк 20 днів з дня отримання ухвали інформацію. У судовому засіданні оголошено перерву до 16.07.2026 (а.с. 99-100).

28 травня 2026 року від АТ «Акцент-банк» надійшла витребувана ухвалою суду інформація (а.с. 103-112).

У судове засідання 16.07.2026 представник позивача ТОВ «Бізнес Позика», належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не з`явився, у позовній заяві просив суд розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (а.с. 96, 102), у судове засідання повторно не з`явився, будь-яких заяв, клопотань чи відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 16 липня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 3-11)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 540890-КС-002 про надання кредиту (далі - договір кредиту або кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями. Договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 15000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

У зв`язку з невиконанням відповідачем перед позивачем зобов`язань за кредитним договором станом на 15.02.2026 утворилася заборгованість за договором у розмірі 50850,00 грн, що складається зі:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000,00 грн;

- суми прострочених платежів по процентах - 25350,00 грн;

- суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ - 7500,00 грн.

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статті 205, 207, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 639, 652, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статті 76, 84, 134, 175, 274, 276 ЦПК України, статті 3, 11, 12 Закону України « Про електронну комерцію», статті 1, 8 Закону України «Про споживче кредитування», статтю 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення судів апеляційної інстанції та правові висновки Верховного Суду України у справі № 524/5556/19 (постанова від 12 січня 2021 року), у справі № 127/33824/19 (постанова від 07 жовтня 2020 року), у справі № 496/3134/19 (постанова від 13 липня 2022 року).

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень на позов суду не надав, власну позицію щодо предмета спору не вислови.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

12.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 540890-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 12-22).

12 липня 2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) укласти договір № 540890-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з ТОВ «Бізнес позика» (а.с. 23-32).

12.07.2025 між ТОВ «Бізнес позика» (за договором - кредитодавець) та ОСОБА_1 (за договором - позичальник) укладено договір про надання кредиту № 540890-КС-002 (Споживчий кредит. Електронна форма) (далі по тексту рішення - кредитний договір або договір кредиту), який підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-1856, про що свідчить р. 12, п. 3.1, 3.6, 3.7 кредитного договору (а.с. 33-42).

У реквізитах та підписах сторін договору (р.12) зазначено прізвище, ім`я, по батькові відповідача - ОСОБА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; відомості про паспорт; ідентифікаційний номер відповідача ( НОМЕР_2 ); номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_3 , а також засоби зв`язку з позичальником: телефонний - НОМЕР_4 ; електронний - olianckuierei45@gmail.com; поштовий - АДРЕСА_2 ; електронний підпис одноразовим ідентифікатором UA-1856 12.07.2025 20:31:27.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 15000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (надалі- правила).

Тип кредиту: кредит (п. 2.2 кредитного договору).Строк на який надається кредит: 24 тижнів (п. 2.3 кредитного договору). Стандартна процента ставка за кредитом: у день - 1 %, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2. 4 кредитного договору).

Комісія за видачу кредиту (далі - комісія): 3000,00 грн (п. 2.5 кредитного договору).

Загальний розмір наданого кредиту: 15000,00 грн (п. 2.7 кредитного договору).

Строк дії договору: до 27.12.2025 (п. 2.8 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.12 кредитного договору денна процентна ставка: 0,87 процентів.

У п. 2.13 кредитного договору передбачена дата видачі кредиту 12.07.2025.

Згідно з п. 2.14 кредитного договору дата повернення кредиту 27.12.2025.

Відповідно до п. 2.15 кредитного договору мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.

У відповідності до п. 3.1 кредитного договору технологія (порядок) укладання договору: договір укладається з використанням ІКС (інформаційно-комунікаційна система) кредитодавця, дистанційно, в електронній формі у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом надання пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно з п. 3.6 кредитного договору, укладаючи цей договір кредитодавець та позичальник визнають усі документи (включаючи цей договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що цей договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи цей договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (зокрема, істотними) умовами цього договору та правил.

Відповідно до п. 3.7 кредитного договору порядок створення електронного підпису: електронний підпис у формі кваліфікованого електронного підпису створюється кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг у відповідності до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Одноразові ідентифікатори у вигляді алфавітно-цифрової послідовності генеруються кредитодавцем у ікс кредитодавця.

Згідно з п. 4.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі, вказаній в п. 2.1 договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 договору.

Позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2 договору, починаючи з першого для користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою протягом усього періоду дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2 та додатку № 1 до договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого графіком платежів, та не погашення заборгованості з внесення платежу, передбаченого графіком платежів, протягом наступних 7 діб, починаючи з 8 дня прострочення внесення платежу, передбаченого графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором (а.с. 4.2).

У п. 4.2.2 кредитного договору встановлено графік платежів.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору сторони несуть відповідальність за порушення умов договору відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», інших нормативно-правових актів законодавства України та цього договору.

Відповідно до п. 10.1 кредитного договору позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п. 4.2.1 та п. 10.3 цього договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування кредитом за зниженою процентною ставкою, зазначеною в п. 10.2 цього договору.

Позичальнику здійснюється нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою, починаючи з першого для користування кредитом. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1 %, фіксована (п. 10.2 кредитного договору).

У візуальній форми послідовності дій клієнта позивач навів послідовність дій ОСОБА_1 щодо укладення договору про надання кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://my.tpozyka.com (а.с. 43).

Анкета клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційній системі https://my.tpozyka.com) підтверджує, що відповідачем ОСОБА_1 було надано свої анкетні дані та фінансову інформацію для реєстрації в особистому кабінеті ТОВ «Бізнес позика» (а.с. 44).

У паспорті споживчого кредиту (інформація, для обов`язкова для ознайомлення позичальником) (а.с. 45-47), який підписано підписом від імені ОСОБА_1 12.07.2025, зазначено основні умови кредитування, які є аналогічними тим, що викладені у кредитному договорі. Дата надання інформації 12.07.2025, ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 13 липня 2025 року.

З копії підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» вбачається, що у рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: платник - ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА; дата / час здійснення переказу - 12.07.2025 20:31; сума переказу - 15000,00 грн; номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_5 ; призначення переказу «перерах. коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. № 540890- КС-002 від 12.07.2025 без ПДВ» (а.с. 48).

Згідно з довідкою АТ «Акцент-банк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_6 ). Фінансовий номер телефону на який відправлялася інформація - НОМЕР_4 (а.с. 103).

З руху коштів по рахункам вбачається, що 12.07.2025 на банківський рахунок ОСОБА_1 відбулося зарахування переказу у сумі 15000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 19.02.2026 заборгованість за кредитним договором становить 50850,00 грн, яка складається зі: заборгованості за кредитом - 15000,00 грн; відсотків за користування кредитом - 25350,00 грн; комісії - 3000,00 грн; процентів за ст. 625 ЦК України - 7500,00 грн (а.с.49-50).

З цього ж розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося у період з 12.07.2025 по 27.12.2025, тобто за 24 тижні з розрахунку 1 % у день за користування кредитними коштами.

З довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за договором № 540890-КС-002 про надання кредиту від 12.07.2025 вбачається, що станом на 19.02.2026 загальна заборгованість за договором становить 50850,00 грн, яка складається зі заборгованості за кредитом - 15000,00 грн; заборгованості за відсотками - 25350,00 грн; заборгованості по комісії - 3000,00 грн; заборгованості по штрафам - 7500,00 грн (а.с. 51).

Застосовані судом норми права

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За ч. 6 ст. 11 цього ж закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Законом України «Про споживче кредитування» у п. 4 ст. 1 надано визначення такому терміну: загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

На підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (610 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2025 між позивачем ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір, за умовами яких відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 15000,00 грн.

Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками такий договір та додаткова угода прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Договір укладений між сторонами в електронних формах, мають силу договору та угоди, які укладені в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачки на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір та додаткова угода між відповідачкою та позивачем не було б укладено.

Факт укладення кредитного договору та факт видачі кредиту належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи.

Так, підписання договору відповідачем підтверджується змістом кредитного, який містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідача; податковий номер відповідача; номер банківської картки (що за повідомленням банку належить відповідачу); номер телефону (що за повідомленням банку є фінансовим номером телефону відповідача); адресу місця проживання, що співпадає зі зареєстрованим місцем проживання відповідача, зазначеним у довідці виконавчого комітету Козельщинської селищної ради (а.с. 88).

Факт видачі кредиту та зарахування суми кредиту у день укладення кредитного договору на поточний банківський рахунок відповідача підтверджується належними та достатніми доказами (випискою банку).

Відповідно до умов кредитного договору його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування кредитом, комісію тощо).

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач у повному обсязі не виконав зобов`язання за кредитним договором.

Доказів проведення повного розрахунку за отриманим кредитом з позивачем матеріали справи не містять.

Отже, відповідач умови кредитного договору порушив та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти у повному обсязі не повернув.

Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за кредитним договором суд висновує таке.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн; за процентами - 25350,00 грн; за комісією - 3000,00 грн; за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України -7500,00 грн.

У кредитному договорі було встановлено строк користування кредитом - 24 тижні з кінцевою датою повернення 27.12.2025.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами у розмірі 25350,00 грн відбувалося протягом 24 тижнів, що вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Проценти за правомірне користування кредитом нараховані за ставкою, визначеною у договорі, - 1 %. Щоденна сума процентів нарахована за правомірне користування кредитом цілком відповідає умовам кредитного договору, а саме з 12.07.2025 по 27.12.2025 позивачем нараховано проценти з розрахунку 1% за один день користування кредитом.

Отже, нарахування процентів за користування кредитними коштами у розмірі 25350,00 грн відбувалося відповідно до умов договору.

Відповідає умовам договору (п. 2.5) й пред`явлений до стягнення розмір заборгованості за комісією у розмірі 3000,00 грн. Обов`язок відповідача сплачувати комісію прямо передбачений умовами кредитного договору, які цілком відповідають положенням п. 4 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких витрати за комісіями кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Положення Закону України «Про банки і банківську діяльність» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки кредитодавець у даній справі не є банківською установою.

Тож позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000,00 грн; за процентами за правомірне користування кредитом у розмірі 25350,00 грн та за комісією - 3000,00 грн є обґрунтованими, підставними, такими, що ґрунтуються на умовах кредитного договору, та у цій частині позовні вимоги суд задовольняє.

Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за процентами, нарахованими на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд висновує таке.

Верховний Суд у справі № 183/7850/22 (постанова від 31.01.2024) зробив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких:

«Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);

- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).».

Суд уважає, що розрахунок заборгованості не у повній мірі відповідає вимогам закону та уважає, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цілком застосовні й до даного спору.

Позивачем було одночасно з процентами за правомірне користування кредитом за ст. 1048 ЦК України нараховано та пред`явлено до стягнення проценти за ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 27.07.2025 по20.08.205 у розмірі 7500,00 грн.

У період нарахування позивачем процентів за статтею 625 ЦКУ за кредитним договором введено воєнний стан на території України. Така сума процентів, нарахована на прострочену заборгованість, підлягає списанню позикодавцем, а обов`язок відповідачки по сплаті процентів, нарахованих за понадстрокове користування кредитом, припиняється без його виконання.

Крім того, поведінка боржника (відповідача) не може бути одночасно правомірною та неправомірною. Регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідач на підставі пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу сплата яких передбачена кредитним договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) відповідачем зобов`язань за таким договором. Проценти, нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, у розмірі 7500,00 грн підлягали списанню позивачем та пред`явлені до стягнення неправомірно.

Підсумовуючи все викладене вище суд уважає такими, що є доведеними, обґрунтованими та підставними позовні вимоги у частині стягнення позивачем з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 43350,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 15000,00 грн; заборгованість за процентами -25350,00 грн та заборгованості за комісією - 3000,00 грн.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України, у розмірі 7500,00 грн - суд відмовляє за безпідставністю.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2662,40 грн (а.с. 1, 2).

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (85,25 % від ціни позову), суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме - 2269,70 грн (2662,40 х 85,25 % = 2269,70).

Керуючись статтями 12, 76-83, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280-283, 288, 289, 354 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту від 12.07.2025 № 540890-КС-002 у розмірі 43350 гривень 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог на суму 7500 гривень 00 копійок - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2269 гривень 70 коп.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Козельщинським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, місто Київ, 01133; ідентифікаційний код 41084239; адреса електронної пошти: office@bizpozyka.com; тел.: 0993046230).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: : АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; тел.: НОМЕР_7 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 16.07.2026.

Суддя В.П. Козир