Рішення № 138255228, 16.07.2026, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 536/1237/26

провадження 2/527/1184/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Свістєльнік Ю.М.,

за участю секретаря судових засідань Мороз Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк», яка подана представником позивача Шкапенком Олександром Віталійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

24 квітня 2026 року представник позивача звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 квітня 2026 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було передано на розгляд до Глобинського районного суду Полтавської області.

26 травня 2026 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана цивільна справа, та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено Свістєльнік Ю.М.

Ухвалою судді від 26 травня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

01 червня 2026 року до суду надійшла заява на усунення недоліків.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 17.11.2026 ОСОБА_1 уклала з АТ «А-БАНК» кредитний договір № ABH0CT155101763361775602, щодо надання останній кредиту в розмірі 5000.00 грн. строком на 12 місяців (тобто до 16.11.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. Станом на 23.04.2026 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 5033.81 грн., яка складається з: 3757.48 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1180.04 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією. 96.29 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Відповідачка своєчасно не погасила заборгованість за кредитом, відсотками, пенею, відповідно до умов Договору, що і стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.

На підставі викладеного, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 5033,81 грн та судові витрати.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 01 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без його участі, зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 , про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток за її зареєстрованим місцем проживання, проте, поштова кореспонденція повернулася без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідачка не з`явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Відзиву відповідач не подав.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 17.11.2025 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», яка разом Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, складає договір про надання банківських послуг.

У подальшому, 17.11.2025, відповідачка підписала Заяву про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101763361775602, що підтверджено простим електронним підписом, відповідно до якої просила надати їй кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 12 місяців зі строком повернення 16.11.2026, зі сплатою процентів у розмірі 85% річних.

Відповідно до таблиці загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка підписана відповідачкою простим електронним підписом 17.11.2025, зазначено графік платежів, їх розмір та проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 12 заяви про надання послуги «Швидка готівка», у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки.

Як вбачається з меморіального ордеру № TR.50926624.23962.65455, АТ «АКЦЕНТ-БАНК» 17.11.2025 надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн.

Позивач на підтвердження позовних вимог надав копію Анкети-заяви від 17.11.2025, яка власноруч підписана відповідачкою; копію заяви про надання послуг «Швидка готівка» №ABH0CT155101763361775602 від 17.11.2025, підписану 17.11.2025 відповідачкою простим електронним підписом; розрахунок заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101763361775602 від 17.11.2025 станом на 23.04.2026; виписку по кредиту за період з 17.12.2025 по 23.03.2026, виписку по картці за період з 17.11.2025 по 23.03.2026, паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» від 17.11.2025, підписаний ОСОБА_1 , таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, меморіальний ордер від 17.11.2025 №TR.50926624.23962.65455 на підтвердження надання відповідачці та отримання нею кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання за цим договором у повному обсязі не виконувала, внаслідок чого у неї перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 23.04.2026 складає 5033,81 грн, з яких: 3757, 48 грн заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту), 1180,04 грн заборгованість за процентами, 96,29 грн заборгованість за пенею, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № ABH0CT155101763361775602 від 17.11.2025.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частина перша статті 207 ЦК України).

Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У силу вимог частини першої ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно о звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частиною першою ст. 611 ЦК України).

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 4937,52 грн, з яких 3757,48 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1180,04 грн загальний залишок заборгованості за процентами.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України відповідачкою не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та триває донині.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 96,29 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 пені в розмірі 96,29 грн є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «АКЦЕНТ-БАНК», про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 4937,52 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 3757,48 грн, загального залишку заборгованості за процентами в розмірі 1180,04 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 41 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 5033,81 грн.

Згідно платіжного доручення № 6005315577678 від 23.04.2026 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 4937,52 грн, що становить 98,08 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2611,28 грн, що складає 98,08 % від 2662,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 користь акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101763361775602 від 17.11.2025 станом на 23.04.2026 у розмірі 4937,52 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 3757,48 грн, заборгованість за процентами в розмірі 1180,04 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" судовий збір в сумі 2611,28 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (місцезнаходження за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 14360080);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ).

Суддя Ю. М. Свістєльнік