Ухвала суду № 138255068, 13.07.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1191/26

Провадження № 2/392/1467/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

До початку судового розгляду справи по суті представник позивача ТОВ «Споживчий центр» - Поліщук А.Ю., подала заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що відповідач погасив заборгованість та відсутній предмет спору.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 10 квітня 2019 року в справі № 456/647/18, логічнограматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Відповідну правову позицію також викладено у постановах ВС України від 07 лютого 2024 року в справі № 204/3106/22; від 04 квітня 2024 року в справі № 757/42718/21-ц; від 22 травня 2024 року в справі № 204/1150/23; від 05 червня 2024 року в справі № 756/6412/23.

Наведене вище дає підстави для висновку про те, що у разі, якщо позивач звертається до суду із заявою (клопотанням) про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, у зв`язку із відсутністю предмета спору, що зумовлено добровільним врегулюванням спору сторонами або виконанням відповідачем заявлених до нього вимог (коли спір існував на час пред`явлення позову і припинив своє існування у зв`язку з діями сторін, виконаними після відкриття провадження у справі), зазначена вище підстава для закриття провадження у справі не може бути застосована. У цьому разі волевиявлення позивача, який ініціює закриття провадження у справі, за своїм внутрішнім змістом є відмовою від позову, а відтак застосуванню підлягає пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що закрити провадження у справі слід на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Частинами 1-3 статті 206 ЦПК України передбачено, що: позивач може відмовитися від позову, а відповідач-визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши процесуально в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи необмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення; у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про прийняття відмови позивача ТОВ «Споживчий центр» від позову про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у загальному розмірі 6587,00 грн, врахувавши, що підставою відмови позивача від позову, є те, що станом на дату подання даної заяви, спірні відносини між сторонами врегульовано, а тому, провадження у справі необхідно закрити на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 13, 49, 142, 206, 255, 256, 258, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Поліщук Анни Юріївни задовольнити.

Провадження у справі № 392/1191/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Дмитро Михайлович Кратко