Рішення № 138254807, 15.07.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

Справа №377/336/26

Провадження №2/377/403/26

15 липня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої- судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення, інфляційний втрат, трьох відсотків річних та пені,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року до суду надійшла позовна заява, в якій КП «УЖКГ», посилаючись на статті 7, 9, 13, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV, статті 5, 7, 9, 10, 12, 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, статті 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», статті 11, 16, 205, 319, 322, 509, 526, 530, 625, 629, 634, 641, 642, 901, 903 ЦК України, просило:

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення в розмірі 54 106,01 грн; інфляційні втрати в розмірі 17 011,91 грн; три відсотки річних в розмірі 5 846,13 грн; пеню в розмірі 780,46 грн;

- стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в розмірі 38 734,76 грн відповідно до часток власності: з ОСОБА_1 у розмірі 19 367,38 грн ( відповідно до частки); з ОСОБА_2 у розмірі 19 367,38 грн ( відповідно до частки) ;

- стягнути з відповідачів на користь позивача інфляційні витрати в розмірі 3 889,22 грн відповідно до часток власності: з ОСОБА_1 у розмірі 1 944,61 грн (відповідно до частки); з ОСОБА_2 у розмірі 1 944,61 грн ( відповідно до частки);

- стягнути з відповідачів на користь позивача 3% річних в розмірі 1 453,87 грн відповідно до часток власності : з ОСОБА_1 у розмірі 726,93 грн (відповідно до частки) ; з ОСОБА_2 у розмірі 726,94 грн (відповідно до частки);

- стягнути з відповідачів на користь позивача пеню в розмірі 1 770,66 грн відповідно до часток власності : з ОСОБА_1 у розмірі 885,33 грн ( відповідно до частки); з ОСОБА_2 у розмірі 885,33 грн ( відповідно до частки);

- стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач КП «УЖКГ» з 01.11.2014 до 01.08.2017 було постачальником послуг централізованого опалення, централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води та послуг з водовідведення. З 01.08.2017 КП «УЖКГ» надає споживачам послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води. Відповідно до ордера на житлове приміщення № 9795, виданого виконавчим комітетом Славутицької міської ради 16.12.2003, квартира АДРЕСА_1 , була у користуванні осіб: ОСОБА_3 (чоловік), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 (дружини), та ОСОБА_2 (сина ). Вказані особи були зареєстровані за даною адресою у спірний період, відтак є фактичними споживачами комунальних послуг. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24.11.2022 по частці зазначеної квартири. Вказана квартира забезпечена технічною можливістю фактично отримувати /споживати комунальні послуги, так як будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміських систем з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Такі послуги позивачем в зазначеному будинку надаються постійно за тарифами, які встановлені уповноваженими органами. Відповідачі від надання зазначених послуг не відмовлялись, будь-яких актів претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг в періоди їх надання не надсилали. Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Типовий договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2009 року №933). Крім того, відповідно до частини 7 статті 26 Закону України №1875-IV, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, договір, зокрема, на послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання з фізичними особами, які не є суб`єктами господарювання, є договором приєднання. Пропозиція про укладення договору була спрямована всім споживачам у вигляді публічного розміщення тексту договору приєднання (оферта) на офіційному інтернет-ресурсі КП «УЖКГ» https://www.ugkg-slavutich.org.ua/publichni-dogovori-priєdnannya-oferta. Відповідачі не укладали письмового договору про надання житлово-комунальних послуг, але фактично користувалися ними та оплачували їх частково, тим самим здійснюючи дії, які відповідно до частини другої статті 642 ЦК України свідчать про прийняття запропонованого договору. З 01 листопада 2021 року відповідно до статей 13,14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII вважаються укладеними індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води, розміщені КП «УЖКГ» як виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, 01 жовтня 2021 року на офіційному веб-сайті підприємства https://www.ugkg-slavutich.org.ua/publichni-dogovori-priєdnannya/. З аналізу платежів за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, що в зв`язку з невиконанням споживачем обов`язків по сплаті наданих послуг почала накопичуватися заборгованість, яка станом на 01.03.202 складає 92 840,77 грн, з них: до приватизації заборгованість становить 54 106,01 грн та після приватизації - 38 734,76 грн. В зв`язку з несплатою протягом тривалого періоду суми заборгованості за житлово-комунальні послуги відповідачами, позивачем було прийнято рішення про нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені на заборгованість яка виникла до приватизації (період виникнення боргу з грудня 2017 року по листопад 2022 року) - інфляційні втрати в сумі 17 011,91 грн, 3% річних в сумі 5846,13 грн, пені в сумі 780,46 грн. На заборгованість, яка виникла після приватизації (період виникнення боргу грудня 2022 року по січень 2026 року) - інфляційні втрати в сумі 3 889,22 грн, 3% річних в сумі 1453,87 грн, пені в сумі 1 770,66 грн ( том 1 а.с. 3-15).

Ухвалою судді від 24 квітня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 травня 2026 року. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано в Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області та в Славутицькому відділлі державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України докази ( том 1 а.с.138-141).

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02 червня 2026 року ( том 2 а.с. 8-10).

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року судовий розгляд справи було відкладено на 16 червня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України ( том 2 а.с.20-21).

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку судової повістки та копії ухвали суду від 02 червня 2026 року до електронного кабінету позивача ( том 2 а.с.. У поданому до суду клопотанні виконавчий директор КП «УЖКГ» Позняк А.В. просив розглянути справу за відсутності представника позивача, задовольнити позовні вимоги, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у призначене судове засідання не прибули, про дату, час і місце якого повідомлялись в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, за зареєстрованим місцем проживання. Рекомендовані листи з повідомленням про вручення, якими відповідачам направлялись судові повістки з копіями ухвал суду від 02 червня 2026 року, повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважаються належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідачі не подали, клопотань про відкладення судового засідання та заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не направили, причини неявки суду не повідомили.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, суд ухвалєю заочне рішення у справі.

Через неявку в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що узгоджується з положеннями частини другої статті 247 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що згідно з рішенням виконкому Славутицької міської ради від 10 грудня 2003 року за № 650 ОСОБА_3 на сім`ю із трьох осіб він, ОСОБА_1 ( дружина) та ОСОБА_2 (син) видано ордер на житлове приміщення № 9795 площею 17,3 кв. м квартиру АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 30).

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 вересня 1988 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 10 вересня 1988 року Будинком святкових подій м. Хмельницького, копію якого долучено до позовної заяви ( том 1 а.с. 28).

До позовної заяви також додано копію аркушів паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 та ОСОБА_4 серії СМ №833212 ( том 1 а.с. 26-27).

Як вбачається із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00058108556 від 02 травня 2026 року, що надійшов від Славутицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконання вимог ухвали судді від 24.04.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 29 вересня 2022 року складено актовий запис за № 170 ( том 2 а.с. 2-4).

Про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та вчинення актового запису про смерть від 29 вересня 2022 року за № 170 Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 29.09.2022 видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , копія якого знаходиться в матеріалах справи (том 1 а.с. 29).

Матеріали справи не містять інформації щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Частиною першою статті 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Як вбачається з інформації №15-08/866 від 05.05.2026 Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, яка надійшла до суду на виконання вимог ухвали суду від 24 квітня 2026 року, за даними Реєстру Славутицької територіальної громади за адресою: АДРЕСА_3 за період з жовтня 2016 року по лютий 2026 року були зареєстровані : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 09.01.2004 по теперішній час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 09.01.2004 по 29.09.2022 ( знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 09.01.2004 по теперішній час ( том 2 а.с. 5).

Згідно з пунктом 10 частини першої постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 у Київській області утворено Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, м. Славутич віднесено до Вишгородського району Київської області.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 387 від 18.11.2022 про приватизацію житла 24 листопада 2022 року міський голова Юрій Фомічев підписав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно з яким власниками квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 є : ОСОБА_1 у формі приватної спільної часткової власності на частку та ОСОБА_2 у формі приватної спільної часткової власності на частку (том 1 а.с. 31).

Право спільної часткової власності по частці на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23 січня 2023 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номерами запису відповідно: ОСОБА_1 за № 49073422, ОСОБА_2 за № 49073434, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.01.2023 за № 321194192 та від 26.01.2023 № 321194300 ( том 1 а.с. 32-33).

Зазначене також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №470420005 від 30.03.2026, відповідно до якої квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна: 2685015232100, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 в розмірі 1/2 частки та ОСОБА_2 в розмірі 1/2 частки ( том 1 а.с. 34).

Як вбачається з інформації Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області №15-08/646 та №15-08/652 , яка надійшла до суду на запит в порядку частини шостої статті 187 ЦПК України, за даними Реєстру Славутицької територіальної громади відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 09.01.2004 по теперішній час; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з 09.01.2004 по теперішній час ( том 1 а.с. 134-135).

За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Частиною першою статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

З огляду на встановлені судом обставини, не дивлячись на те, що вказана квартира не перебувала у власності подружжя ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та їх сина ОСОБА_2 , реєстрація місця проживання в ній, та факт проживання вказаних осіб за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджує факт користування та володіння у вказаний період цією квартирою.

З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміських систем постачання теплової енергії та постачання гарячої води ( том 1 а.с.53).

Таким чином, подружжя ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та їх син ОСОБА_2 з моменту виникнення заборгованості 29 листопада 2016 року та до моменту смерті ОСОБА_3 та зняття його з реєстрації 29.09.2022 у зв`язку зі смертю, були споживачами послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як співвласники квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , є споживачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за вказаною адресою з а/н № НОМЕР_4 у період з моменту набуття права власності ( том 1 а. с. 17-25).

Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України № 1198-VII від 10.04.2014, та рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 1574-49-VІ від 03.10.2014 про внесення змін до рішення Славутицької міської ради від 13.07.2007 № 286-140У, як теплопостачальна організація, з 1 листопада 2014 року було виконавцем послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (том 1 а. с. 38-38).

Відповідно до рішень виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 429-18-УП від 25.11.2016 та № 430 від 28.07.2017 єдиним постачальником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на території м. Славутича з 01.08.2017 є Комунальне підприємство «Славутич-Водоканал» (том 1 а.с. 120, 123).

Пунктом 2.1 Статуту КП «УЖКГ» в редакції, затвердженій рішенням Славутицької міської ради від 03.03.2023 № 783-17-VIII, передбачено, що підприємство створюється з метою надання послуг зі здійснення діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам та надання послуг з централізованого опалення та гарячоговодопостачання, у порядку, встановленому законодавством (том 1 а.с. 81-86).

Постачання теплової енергії позивачем здійснювалося на підставі ліцензії серії АГ № 500119, виданої 01.12.2010 Національною комісією регулювання електроенергетики України, яка відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.11.2015 №2700, переоформлена на безстрокові ліцензії з виробництва теплової енергії, з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими ( розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії ( том 1 а.с. 76-80).

На підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 26.06.2017 №342 «Про видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування та постачання теплової енергії» видано ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії та постачання теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими ( розподільчими) тепловими мережами на території Київської області Комунальному підприємству «Управління житлово-комунального господарства» (том 1, а.с. 75).

Виходячи з наведеного, КП «УЖКГ», позивач у справі, як суб`єкт господарювання, в період з 01.11.2024 по 31.07.2017 було виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, а також послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення, а з 01.08.2017 по теперішній час є виконавцем послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, який введений в дію з 01 травня 2019 року, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, та Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).

За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до частин першої і другої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, за змістом даних норм відповідь особи про прийняття пропозиції укласти договір - акцепт повинна бути повною і беззастережною. В такому випадку особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом, автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

За загальним правилом мовчання не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.

Згідно із статтею 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Наведені приписи закону свідчать про обов`язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17, де скасовуючи судові рішення про відмову у стягненні боргу за надані комунальні послуги та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, Верховний Суд зазначив, що надавач послуг опублікував в газеті у якості пропозиції (оферти) для підписання споживачами публічний договір про надання комунальних послуг, а тому з огляду на те, що відповідач протягом місяця з дня публікації не направив свою письмову відмову укласти договір, то він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача про укладення договору. При цьому Верховний Суд керувався тим, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

01 травня 2019 року набув чинності та був ведений в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі Закон № 2189-VІІІ).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VІІІ до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2189-VІІІ ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Як зазначено у частині першій статті 12 Закону № 2189-VІІІ, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

За змістом частини другої вказаної статті, договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Частиною першою статті 13 Закону № 2189-VІІІ передбачено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини третьої цієї статті договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Закону № 2189-VІІІ, з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.

Як вбачається з частини п`ятої зазначеної статті, публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2189-VІІІ договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Таким чином, шляхом фактичного споживання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживачі вказаних послуг за адресою: АДРЕСА_3 приєдналися до умов договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який діяв на дату виникнення спірних правовідносин і був розміщений на офіційному сайті КП «УЖКГ», за яким останнє зобов`язалося своєчасно надавати споживачам відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення, а споживачі зобов`язалися своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором ( том 1 а.с. 36-39).

01 жовтня 2021 року КП «УЖКГ» як виконавцем послуг з постачання теплової енергії, на офіційному веб-сайті підприємства https://www.ugkg-slavutich.org.ua/publichni-dogovori-priєdnannya/ було проінформовано споживачів про можливість обрання моделей договірних відносин та опубліковано публічний договір приєднання про надання послуги з постачання гарячої води та публічний договір приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії. 23 листопада 2021 року КП «УЖКГ» як виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, на офіційному веб-сайті підприємства https://www.ugkg-slavutich.org.ua/publichni-dogovori-priєdnannya/ було опубліковано Додаткову угоду № 1 про внесення змін до типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021, та Додаткову угоду № 1 про внесення змін до типового індивідуального договору про надання послуг з постачання гарячої води від 01.11.2021, які набрали чинності 23 грудня 2021 року ( том 1 а.с. 40-52).

Відповідно до пункту 4 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі Правила № 830), послуга надається споживачу для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт споживача для потреб опалення та приготування гарячої води.

Положеннями пункту 13 Правил № 830 визначено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором, або шляхом надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статей 10 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

Відповідно до пункту 4 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 (далі Правила № 1182), послуга надається споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуги, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - договір), та вимогами цих Правил.

Відповідний договір може бути укладений в електронній формі з використанням цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Єдина платформа житлово-комунальних послуг» (далі - Єдина платформа) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

Згідно з пунктом 12 Правил № 1182 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором, або шляхом надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статей 10 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

З урахуванням наведених положень Закону № 2189-VІІІ, Правил № 830, Правил № 1182, суд дійшов висновку, що з 1 листопада 2021 року вважаються укладеними індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води між виконавцем послуг КП «УЖКГ» та споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_3 , які розміщені на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ», оскільки протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира відповідачів,не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідні договори з іншим виконавцем.

Відповідно до пункту 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», розміщеного на офіційному веб-сайті https://www.ugkg-slavutich.org.ua, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

В пункті 2 Типового індивідуального договору зазначено, що даний договір набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ» https://www.ugkg-slavutich.org.ua.

Згідно з пунктом 4 Типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Пунктом 5 Типового індивідуального договору передбачено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 32 Типового індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.

Як вбачається з пункту 34 Типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води Комунального підприємства «Управління житлово-комунальним господарством», розміщеного на офіційному веб-сайті https://www.ugkg-slavutich.org.ua, цей договір є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуги з постачання гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

В пункті 2 Типового індивідуального договору зазначено, що даний договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ» https://www.ugkg-slavutich.org.ua.

Згідно з пунктом 4 Типового індивідуального договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Пунктом 5 Типового індивідуального договору передбачено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 32 Типового індивідуального договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Як вбачається з пункту 34 Типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Фактом приєднання споживачів квартири за адресою: АДРЕСА_3 , до умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії та договору про надання послуги з постачання гарячої води (акцептування договору) є вчинення споживачем дій, які свідчать про її бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги, що підтверджено витягом технологічної схеми приєднання будинку АДРЕСА_2 , до системи постачання теплової енергії та постачання гарячої води, встановленням приладів обліку: загальнобудинкового лічильника теплової енергії Scalar зав. № 68839086 Ду 40, акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 04.08.2020, дата повірки 10.07.2024 , свідоцтво № НОМЕР_5 , чинне до 10.07.2028; квартирного вузла обліку ГВП Zenner зав. №03834328, встановленого 03.03.2012; квартирного вузла обліку ГВС КВ-1,5, зав.№503680, встановленого 03.03.2012, фактичним споживанням теплової енергії за показниками приладів обліку багатоповерховим будинком за адресою: АДРЕСА_2 та згідно із зазначенням вартості спожитої теплової енергії та гарячої води в довідці про заборгованість ( том 1 а.с. 17-25, 54-57).

Згідно з довідкою про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за а/н 2160011470, за адресою: АДРЕСА_3 , заборгованість за вказані послуги за станом на 01 березня 2026 року ( за період з 29 листопада 2016 року по 28 лютого 2026 року) складає 92 840,77 грн ( том 1 а.с. 17-20).

Як вбачається із довідки про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за а/н 2160011470, за адресою: АДРЕСА_3 станом на 01 грудня 2022 року ( за період з 29.11.2016 по 30.11.2022) заборгованість складає 54 106,01 грн ( том 1 а.с. 21-23).

Згідно з довідкою про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за а/н НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_3 станом на 01 березня 2026 року ( за період з 31.01.2023 по 28.02.2026) заборгованість становить 38 734,76 грн ( том 1 а.с. 24-25).

Вказані розрахунки заборгованості відповідачі не заперечували.

Тарифи на послуги з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що надаються населенню суб`єктом господарювання, який є виконавцем цих послуг, встановлені постановами НКРЕКП №1101 від 09.06.2016, №и 1025 від 09.06.2016, а також рішеннями виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області №401 від 22.09.2016, № 632 від 20.10.2017, № 739 від 08.12.2017, №438 від 12.10.2021, №352 від 24.10.2022, №403 від 05.10.2023, № 1733 від 11.10.2024, № 484 від 08.10.2025 ( том 1а.с. 100-119, 121-122).

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV на споживача покладено, зокрема, обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, покладено на споживача і пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону №2189-VIII.

Абзацом 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно із статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Частиною першою статті 64 ЖК України ( чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Як зазначено у частині третій статті 9 Закону № 2189-VІІІ, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей ( частина перша статті 242 ЦК України).

Згідно з частиною першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За вимогами статті 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього ( частина 1)

Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці ( частина 2).

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої, централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_3 в розмірі 54 106,01 грн станом на 01 грудня 2022 року виникла за період з 29.11.2016 по 30.11.2022, то солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення станом на 01 грудня 2022 року в розмірі 54 106,01 грн, яка виникла за період 29.11.2016 по 30.11.2022.

Заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в розмірі 38 734,76 грн, яка виникла станом на 01 березня 2026 року за період з 31.01.2023 по 28.02.2026, підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 19 367,38 грн з кожного відповідно до частки власності у житловому приміщенні.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 7 Закону № Закону №2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 2189-VІІІ у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Як вбачається з пункту 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Пунктом 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021 передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Закріплені в пункті 10 частини другої статті 7 Закону №2189-VІІІ правові норми щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключають застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан з 24.02.2022. Воєнний стан діє до даного часу.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів, річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набрала чинності з дня опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

До вказаної постанови внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» №1405 від 29.12.2023, яка набрала чинності 30.12.2023.

Так, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в новій редакції, яким передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням ( у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Отже, з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1405 від 29.12.2023 скасовано заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, крім тих, які нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням за умов, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023).

Суд, перевіривши розрахунки, надані позивачем, дійшов висновку, що за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_3 на заборгованість, яка виникла до приватизації (період виникнення боргу з грудня 2017 року по листопад 2022 року) - інфляційні втрати становлять 17 011,91 грн, 3% річних в сумі 5 846,13 грн, пеня - 780,46 грн; на заборгованість, яка виникла після приватизації (період виникнення боргу з грудня 2022 року по січень 2026 року) інфляційні втрати складають 3 889,22 грн, 3% річних -1 453,87 грн пеня 1 770,66 грн ( том 1 а.с. 58-74).

В даному випадку факт порушення відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язань щодо своєчасної оплати за надані житлово - комунальні послуги встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» у заявленому розмірі підтверджена матеріалами справи.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, стягненню солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача підлягає заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення станом на 01 грудня 2022 року, за період з 29 листопада 2016 року по 30 листопада 2022 року, в розмірі 54 106,01 грн; інфляційні втрати в розмірі 17 011,91 грн; три відсотки річних в розмірі 5 846,13 грн; пеня в розмірі 780,46 грн, всього 77 744,51 грн, та заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води відповідно до часток власності станом на 01 березня 2026 року, за період з 31 січня 2023 року по 28 лютого 2026 року: з ОСОБА_1 (відповідно до 1/2 частки) у розмірі 19 367,38 грн; інфляційні витрати в розмірі 1 944,61 грн; 3% річних у розмірі 726,93 грн ; пеня в розмірі 885,33 грн, всього 22 924,25 грн; з ОСОБА_2 (відповідно до 1/2 частки) у розмірі 19 367,38 грн, інфляційні витрати в у розмірі 1 944,61 грн; 3% річних в розмірі 726,94 грн; пеня в розмірі 885,33 грн,всього 22 924,26 грн.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №274 від 10.03.2026 року ( а.с. 1).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то з відповідачів на користь позивача за правилами частини першої статті 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 328,00 грн у рівних частках по 1 664,00 грн з кожного.

Керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення в розмірі 54 106 гривень 01 копійку; інфляційні втрати в розмірі 17 011 гривень 91 копійку; три відсотки річних в розмірі 5 846 гривень 13 копійок; пеню в розмірі 780 гривень 46 копійок, всього 77 744 гривні 51 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (відповідно до 1/2 частки у праві власності на квартиру) у розмірі 19 367 гривень 38 копійок; інфляційні витрати в розмірі 1 944 гривні 61 копійку, 3% річних у розмірі 726 гривень 93 копійки; пеню у розмірі 885 гривень 33 копійки, всього 22 924 гривні 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (відповідно до 1/2 частки у праві власності на квартиру) у розмірі 19 367 гривень 38 копійок; інфляційні витрати в розмірі 1 944 гривні 61 копійку, 3% річних у розмірі 726 гривень 94 копійки; пеню у розмірі 885 гривень 33 копійки, всього 22 924 гривні 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судовий збір у сумі 1 664 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судовий збір у сумі 1 664 гривні.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», код ЄДРПОУ 31476318, місцезнаходження: вулиця Військових будівельників, будинок №8, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3

Повне заочне рішення суду складено 15 липня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич