Рішення № 138254444, 15.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7576/26

Провадження № 2/357/6059/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 5 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4916332 від 25.08.2024 року у загальному розмірі 52967,73 грн.

1.Позиція сторін у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25.08.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4916332 шляхом обміну електронними повідомленнями. Відповідно до умов Договору, Відповідачу було надано кредитні кошти у загальному розмірі 15000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,6% на день.

Позивач зазначає, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, перерахувавши грошові кошти на картку Позичальника. Однак, Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

26.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-14/25, відповідно до якого Позивач набув права вимоги за грошовими зобов`язаннями до Відповідача за кредитним договором №4916332.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №4916332 від 25.08.2024 становить 52967,73 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 14999,97 грн.; заборгованість по відсотках - 30467,76 грн.; пеня, штраф - 7500,00 грн.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги, у відзиві зазначила, що позов не визнає, та заперечує нарахування відсотків, штрафів, та не погоджується з періодом здійснення даних нарахувань. Крім того, відповідач стверджує, що позивач не довів належними та допустимими доказами набуття ним статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні. Відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «СВЕА ФІНАНС» у частині стягнення штрафу та стягнення надміру нарахованих процентів, перевірити правомірність і співмірність нарахованих відсотків і штрафних санкцій.

2. Процесуальні дії та рішення у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Ярмолі О.Я.

11.05.2026 суд постановив ухвалу, якою прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.06.2026 року відповідач ОСОБА_1 подала суду відзив по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримали.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, відповідач подала суду відзив по справі та заяву про розгляд даної справи без її участі.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Ч. 2. см. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акценту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.

Згідно ст.1054 ЦК України банк зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин по кредитних договорах застосовуються положення ст.ст.1046-1053 ЦК України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник вчасно не повернув суму боргу, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір % не встановлений договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонам.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовим ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду .

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Платежі, згідно з ч. 2. ст. 625 Цивільного Кодексу України - проценти від суми простроченої заборгованості Позичальника (Клієнта) у розмірі процентів за користування несанкціонованим кредитом, який зазначено у Тарифному плані.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що 25.08.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, укладено Договір споживчого кредиту №4916332 шляхом обміну електронними повідомленнями.

25.08.2024 ОСОБА_1 ознайомилася із умовами кредитування кредитодавця Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «10720» підписала Паспорт споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 679 Цивільного кодексу України).

Порядок укладення електронного договору визначено статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно приписів якої пропозиція укласти електронний двір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію, укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції, в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частина 6 статті 11 Закону України « Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснений логічно пов`язані з нею.

Отже, ч. 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено три способи надання особою, якій була адресована пропозиція укласти електронний договір, відповіді про її прийняття (акцепт).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди) (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що в результаті платіжної операції, ініційованої позикодавцем, за посередництва надавача платіжних послуг, сума коштів в розмірі кредиту була перерахована на картковий рахунок, вказаний позичальником при укладанні Кредитного договору, що підтверджується відповідною довідкою, яка додана до позовної заяви.

За умовами договору Товариство надає Клієнту кредит у гривні, а Клієнт зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сторони договору погодили його істотні умови, зокрема погодили, що сума кредиту 5 000, 00 грн, строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, сандартна процентна ставка становить 1% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,6% на день.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . 2.2. Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 25.08.2024 або 26.08.2024 (п.п. 2.1, 2.2 Договору).

Згідно з п. 4.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміри та періодичність внесення, здійснюється згідно графіка платежів, крім випадку визначеного у п. 4.3 договору.

Відповідно до п. 6.3 Договору сторони узгодили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Клієни зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожен 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань Клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені Договором (Графіком платежів/новим графіком платежів.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Договір укладений строком на 365 днів, але у будь-якому випадку Договір припиняється не раніше дати повного повернення/сплати Клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання, або в дату дострокового повного повернення/сплати Клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом(п. 9.2 Договору).

Додатком №1 до Договору №4916332 від 25.08.2024 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка розрахована за умови, що споживач буде належним чином виконувати свої зобов`язання та з урахування застосування зниженої процентної ставки. Строк повернення кредиту визначений 19.08.2025.

Крім того зазначено, що якщо Клієнтом не будуть виконані умови Договору для отримання зниженої процентної ставки, розмір процентів за перший період буде перераховано за стандартною процентною ставкою, в зв`язку з чим перший платіж зі сплати процентів збільшиться та складе 4 500,00 грн, та зміниться загальна сума розмірів платежів.

Договір №4916332 про надання споживчого кредиту від 25.08.2025, Графік платежів, а також Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг ОСОБА_1 підписала електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «10720».

Факт виконання ТОВ "Лінеура Україна" свого зобов`язання з перерахування на платіжну картку ОСОБА_1 (№ НОМЕР_2 ) кредитних коштів у розмірі 15 000,00 грн. підтверджується листом директора ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. №1-2706 від 27.06.2025.

За змістом позовної заяви позивач вказує, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №4916332 від 25.08.2024 року становить 52967,73 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 14999,97 грн.; заборгованість по відсотках - 30467,76 грн.; пеня, штраф - 7500,00 грн.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відзиві на позовну заяву, відповідач не заперечувала факт укладання договору 25.08.2024 року, але заперечувала розмір заборгованості в частині нарахування процентів за користування кредитом.

Суд критично оцінює позицію відповідача щодо порушення позивачем умов про строк кредитування, оскільки п.1.3. Договору передбачено строк дії договору 360 днів. Відповідач не спростував позиції щодо порушення позичальником умов даного договру. А також, відповідач не оскаржував умови договру щодо погодженої процентної ставки від суми наданого кредиту.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість нараховувалась за зниженою (акційною) процентною ставкою, яка становить 0,6% на день до 23.09.2025 (включно), з 24.09.2025 та у межах строку кредитування засовувалася пільгова процента ставка 1% відповідно до Графіку платежів (строк кредитування 360 днів - до 19.08.2025), узгодженою сторонами у Договорі №4916332 про надання споживчого кредиту по продукту 25.08.2024.

Відтак, зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, суд погоджується з наданим розрахунком заборгованості та вважає такий розрахунок правильним і обґрунтованим лише в частині розміру заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом.

У той же час, нарахування штрафу за прострочення ОСОБА_1 свого зобов`язання, як і вимоги про стягнення суми цього штрафу, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Нарахування штрафу здійснювалося ТОВ "Лінеура Україна" на підставі п. 6.3 Договору №4916332 від 25.08.2024, яким узгоджено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Клієни зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожен 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Однак, позовна вимога про стягнення штрафу не підлягає до задоволення, оскільки згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24).

Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року по справі №758/5318/23 зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася та який діє і на даний час.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за нарахованим та несплаченим штрафом за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо переходу права вимоги за кредитними договорами, суд зазначає.

26.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «CВЕА ФІНАНС» ( надалі Позивач, Новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-14/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу від 26.06.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4916332 складає 52967,73 грн.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «Свеа фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4916332, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

Дійсно, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 була належно повідомлена про зміну кредитора за кредитним договором, проте неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 25.08.2024 року у розмірі 45467,73 грн., а саме: 14999.99 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 30467,76 грн. -заборгованість по відсотках.

Питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №609 від 30.04.2026р. при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Оскільки позов задоволено на 85,84 %, то судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить 2285,40 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Договором №4916332 від 25.08.2024 року у розмірі 45467,73 грн. ( сорок п`ять тисяч чотириста шістдесят сім гривень, 73 копійок), та понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2285,40 грн.( дві тисячі двісті вісімдесят п`ять гривень, 40 копійок).

В решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», м. Київ вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено 15.07. 2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола