Рішення № 138254304, 16.07.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1652/26

Провадження № 2/347/1201/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області, в складі:

головуючої-судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (надалі Позичальник, Відповідач) було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5444664 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після реєстрації Відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора та заповнення електронної заявки на отримання споживчого кредиту на вебсайті https://credit7.ua/, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 08.04.2025 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №5444664 шляхом розміщення в особистому кабінеті Позичальника повного тексту кредитного договору із зазначенням обраних нею параметрів кредитування.

У процесі оформлення заявки та реєстрації особистого кабінету Первісним кредитором було проведено ідентифікацію та верифікацію особи Позичальника відповідно до вимог законодавства, зокрема шляхом отримання та перевірки ідентифікаційних даних із використанням системи BankID НБУ.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зареєстроване у системі BankID НБУ як абонент-надавач послуг, а тому особу, яка здійснювала дії в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора, було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .

Також 08.04.2025 року після ознайомлення з умовами електронного договору Позичальник підтвердила свою згоду із запропонованими умовами шляхом вчинення відповідних дій в ІТС Первісного кредитора. Для підписання договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило на номер телефону Позичальника одноразовий ідентифікатор 38646, який остання ввела у відповідному розділі ІТС, чим акцептувала пропозицію щодо укладення Договору №5444664.

Таким чином, між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 08.04.2025 року було укладено Кредитний договір №5444664 у електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, який відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти у розмірі 10000 грн., а Позичальник зобов`язалася повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором зобов`язання. Строк кредитування становив 360 днів, стандартна процентна ставка 0,95 % на день.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання за договором та надало Позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування їх на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену Відповідачем під час оформлення кредиту, що підтверджується документами від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК».

Водночас Відповідач неналежним чином виконувала умови договору, не здійснювала передбачені платежі у встановлені строки, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

Як зазначено у позовній заяві, Відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором №5444664, останній платіж було здійснено 06.06.2025 року о 22:55:50 у сумі 2850 грн. Представник позивача вказав, що такі дії свідчать про визнання Відповідачем факту існування кредитних зобов`язань.

26.01.2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01.02-2/26, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив Новому кредитору право вимоги за кредитними договорами.

Згідно з Додатком №1 (Реєстром боржників) до Договору факторингу №01.02-2/26 від 26.01.2026 року, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5444664 було передано ТОВ «СВЕА ФІНАНС», а розмір заборгованості становить 37230 грн.

Представник позивача зазначив, що станом на дату звернення до суду заборгованість за Кредитним договором №5444664 від 08.04.2025 року складається з: заборгованості за тілом кредиту 10000 грн.; заборгованості за процентами 22230 грн.; пені та штрафних санкцій 0 грн.; комісії 5000 грн. Загальна сума заборгованості становить 37230 грн.

У зв`язку з наведеним представник позивача просив суд задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором №5444664 від 08.04.2025 року у розмірі 37230 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи, а тому можливе ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до статті 280 ЦПК України.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2026 року призначено заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд встановив наступне.

Як вбачається з копії Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5444664 від 08.04.2025 року з додатками (а.с.12-24), 08.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5444664.

Як вбачається з матеріалів кредитної справи (додаток №3), Первісним кредитором було проведено ідентифікацію та верифікацію особи Позичальника шляхом отримання та перевірки її персональних даних із використанням системи BankID НБУ.

08.04.2025 року після ознайомлення з умовами кредитного договору ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на укладення договору шляхом вчинення відповідних дій в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора. Для підписання електронного договору на номер телефону Позичальника було направлено одноразовий ідентифікатор, який було введено останньою у відповідному розділі ІТС, що підтверджується матеріалами кредитної справи (додаток №3).

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, а договір №5444664 від 08.04.2025 року є укладеним у належній електронній формі.

Відповідно до умов договору (додаток №2), Первісний кредитор зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти у розмірі 10000 грн., а Позичальник зобов`язалася повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором зобов`язання. Строк кредитування становив 360 днів, процентна ставка за користування кредитом визначена договором у розмірі 0,95 % на день.

Виконання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджується копією документа щодо перерахування суми кредиту (додаток №6 до позовної заяви), відповідно до якого кредитні кошти були перераховані на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену Позичальником під час оформлення кредиту.

Разом з тим, судом встановлено, що Відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Розмір заборгованості підтверджується копією розрахунку заборгованості за договором №5444664 від 08.04.2025 року (додаток №5 до позовної заяви), відповідно до якого станом на дату звернення до суду заборгованість складає: заборгованість за основною сумою кредиту 10000 грн.; заборгованість за процентами 22230 грн.; пеня та штрафні санкції 0 грн.; комісія 5000 грн. Загальний розмір заборгованості становить 37230 грн.

Із матеріалів справи також встановлено, що Відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості (додаток №5) та матеріалами кредитної справи (додаток №3). Останній платіж у рахунок погашення заборгованості було здійснено 06.06.2025 року у сумі 2850 грн.

Судом також встановлено факт переходу права вимоги за кредитним договором №5444664 від 08.04.2025 року від Первісного кредитора до ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Так, відповідно до копії Договору факторингу №01.02-2/26 від 26.01.2026 року (додаток №7 до позовної заяви), ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» право вимоги за кредитними договорами, а останнє набуло статусу нового кредитора.

Факт виконання умов договору факторингу підтверджується копією платіжного доручення щодо сплати фактором клієнту суми фінансування за договором факторингу (додаток №8).

Відповідно до копії витягу із Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-2/26 (додаток №9), до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5444664 від 08.04.2025 року, розмір заборгованості за яким становить 37230 грн.

Право позивача на звернення до суду також підтверджується документами щодо правового статусу ТОВ «СВЕА ФІНАНС», а саме: копією рішення єдиного учасника щодо зміни назви товариства (додаток №10), копією наказу про початок виконання обов`язків директора (додаток №11), копією виписки з ЄДР (додаток №12), копією статуту товариства (додаток №13) та копією довіреності на представника (додаток №14).

Оцінивши надані докази, зокрема копію кредитного договору №5444664 від 08.04.2025 року з додатками, матеріали кредитної справи, документ про перерахування кредитних коштів, розрахунок заборгованості, договір факторингу та витяг із Реєстру боржників, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, отримання Відповідачем кредитних коштів, порушення нею умов договору та наявність заборгованості у заявленому розмірі. За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути здійснена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або в інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила таку пропозицію, підписаного у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення електронної форми заяви про прийняття пропозиції, що підписується у встановленому законом порядку; або шляхом вчинення дій, які відповідно до роз`яснень в інформаційній системі визнаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір (частина 6 статті 11 Закону України №675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України №675-VIII).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, у тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором, або аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін.

Судом встановлено, що 08.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5444664 шляхом обміну електронними повідомленнями. Вказаний договір був підписаний Позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн., а Позичальник зобов`язалася повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором зобов`язання.

Згідно з умовами Договору №5444664 від 08.04.2025 року строк кредитування становив 360 днів, а стандартна процентна ставка за користування кредитом визначена у розмірі 0,95 % на день.

Факт надання кредитних коштів підтверджується документом щодо перерахування суми кредиту, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену ОСОБА_1 під час оформлення кредиту.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до частини третьої статті 509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, виникнення між сторонами договірних правовідносин породжує взаємні права та обов`язки, а належне виконання взятих на себе зобов`язань є обов`язковим для кожної зі сторін такого правовідношення.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, відповідно до статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок особисто, а кредитор має прийняти виконання такого обов`язку, якщо інше не передбачено договором або законом. Таким чином, особа, яка взяла на себе договірні зобов`язання, несе обов`язок щодо їх належного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зазначена норма закріплює принцип обов`язковості договору, відповідно до якого сторони після досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору та його укладення набувають визначених договором прав і обов`язків, які мають бути виконані належним чином.

За змістом статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей такого самого роду та якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на положення статті 1054 ЦК України, кредитний договір є двостороннім правочином, за яким кредитодавець бере на себе обов`язок надати позичальнику кредитні кошти, а позичальник, у свою чергу, набуває обов`язку повернути отримані кошти у визначені договором строки та сплатити встановлені договором проценти за користування кредитом.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором. У випадку, якщо договором встановлено обов`язок повернення позики частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до умов договору, а також несе відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов`язання у порядку, встановленому законом.

Крім того, відповідно до статей 530, 599, 610 ЦК України, зобов`язання має виконуватися у встановлений строк. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Отже, наявність фінансових труднощів чи інших обставин не припиняє обов`язку боржника виконати взяті на себе грошові зобов`язання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала умови кредитного договору №5444664 від 08.04.2025 року, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до Договору факторингу №01.02-2/26 від 26.01.2026 року, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», право вимоги за кредитним договором №5444664 від 08.04.2025 року було відступлено новому кредитору ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Згідно з витягом із Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-2/26, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5444664 від 08.04.2025 року становить 37 230,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №5444664 від 08.04.2025 року, загальний розмір заборгованості становить 37 230,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. заборгованість за основною сумою кредиту; 22 230,00 грн. заборгованість за процентами; 0,00 грн. пеня та штрафні санкції; 5 000,00 грн. комісія.

Таким чином, ОСОБА_1 належним чином не виконала умови кредитного договору №5444664 від 08.04.2025 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 37 230,00 грн., право вимоги щодо якої належить ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Відповідач, відзив на позовну заяву не подала, доказів на спростування позовних вимог суду не надала.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 509, 526, 629, 10461049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 263265, 268, 280282 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, рахунок в АТ «ОТП БАНК»: НОМЕР_3 , МФО 300528) заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5444664 від 08.04.2025 року у розмірі 37 230,00 грн (тридцять сім тисяч двісті тридцять гривень 00 копійок), а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк